ТРАВМА НИРКИ (код МКХ-10: S 37.0)

Вступ

Травма нирки (ТН) становить 1 - 5 % усіх травм і поділяється на тупу та проникаючу. На тупу травму припадає найвищий відсоток, а вогнепальні та колючі рани зумовлюють більшість проникаючих поражень.

Таблиця 1. ШКАЛА ВАЖКОСТІ УШКОДЖЕННЯ НИРКИ
(за Американською асоціацією оперативного лікування травми)

Діагностика

• Зібрати анамнез щодо часу та обставин травми, наявність операції на нирках в анамнезі, відому патологію нирок (структура пієлоуретерального сегменту, великі кісти, уролітіаз).

• Обстежити грудну клітку, черевну стінку, спину на наявність проникаючих ран (гематурія, біль у боці, екхімози в боці, перелам ребер, болючість живота при пальпації, наявність у животі об'ємного утворення або розтягнення черевної стінки вказують на можливу наявність ТН).

• Обстежити сечу пацієнта з травмою ad oculuns і потім за допомогою тестової смужки на предмет ернтроцнтурії. За допомогою лабораторного аналізу еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів крові та серійного визначення гематокриту можна виявити крововтрату. Визначивши рівень креатиніну, можна виявити пацієнтів з нирковою недостатністю на момент госпіталізації.

• Хворим з тупою травмою і макроскопічною/мікроскопічною гематурією (щонайменше 5 еритроцитів у полі зору), гіпотензією, у яких нанесення травми супроводжувалося екстреним гальмуванням і/або значними супутніми ушкодженнями, показане рентгенологічне обстеження.

• Пацієнти з гематурією будь-якого ступеня після проникаючого ушкодження черевної або грудної стінки також потребують ургентного рентгенологічного обстеження.

• Для визначення ступеня ТН у гемодинамічно стабільннх пацієнтів найбільш інформативна КТ з внутрішньовенним контрастуванням. Пацієнтам, які потребують ургентного оперативного втручання, показана інтраопераційна екскреторна урографія (1 знімок) з болісним внутрішньовенним введенням контрасту з розрахунку 2 мл/кг. УЗД корисне під час первинного обстеження або спостереження за видужуючими пацієнтами. Звичайна екскреторна урографія, МРТ та сцинтіграфія належать до засобів візуалізаційної діагностики другої лінії. Ангіографія показана у випадках, коли необхідне встановлення діагнозу з одночасною селективною емболізацією судин, які кровлять.

Лікування

Показання до оперативного втручання включають: гемодинамічну нестабільність хворого, необхідність хірургічної обробки супутніх ушкоджень, виявлення під час лапаротомії периренальної гематоми, яка збільшується або пульсує, травма 5 ступеня та випадкове виявлення патології нирки, наявної до травми, яка вимагає оперативного лікування (рис. 1, 2).

Післяопераційне лікування, диспансерне спостереження та ускладнення

Доцільність повторного проведення візуалізаційних методів обстеження невідома. Деякі експерти рекомендують повторне обстеження протягом 2 - 4 днів після ТН. За допомогою радіоізотопної сцинтіграфії можна задокументувати функціональне відновлення нирки. Протягом 3 місяців після важкої ТН диспансерне спостереження за хворим повинно включати фізикальне обстеження, загальний аналіз сечі, рентгенологічне обстеження (за індивідуальними показами), регулярне визначення артеріального тиску та сечовини, креатиніну в сироватці крові. Довготермінове спостереження слід призначати залежно від конкретного випадку, проте після важкої травми нирок обов'язково повинно включати моніторинг реноваскулярної гіпертензії.

При наявності ускладнень (кровотеча, інфекція, перинефральний абсцес, сепсис, сечова нориця, гіпертензія, екстравазація сечі, уринома, гідронефроз, артеріовенозна фістула та псевдоаневризма) показане ретельне рентгенологічне обстеження. Слід спробувати медикаментозне лікування та мінімально інвазивні втручання, при необхідності відкритої ревізії нирки - спроба органозберігаючої операції. Може виникнути потреба в нефректомії.