ТРАВМА СЕЧОВОДУ (код МКХ-10: S 37.1)

Вступ

Зовнішня травма сечоводу трапляється рідко. У 75 % випадків травми сечоводу бувають ятрогенного походження, 18 % - внаслідок тупої травми, а 7 % - внаслідок проникаючої травми. Найчастіша локалізація травми - нижня третина сечоводу (74 %).

Таблиця 2. ШКАЛА ВАЖКОСТІ УШКОДЖЕННЯ СЕЧОВОДУ
(за Американською асоціацією оперативного лікування травми)

Діагностика

Класичних симптомів немає. Патогномонічний симптом - екстравазація контрасту. Діагноз найчастіше встановлюють за допомогою інтраопераційної екскреторної урографії (1 знімок) та КТ. Якщо результати КТ неінформативні, слід виконати екскреторну урографію та ретроградну пієлографію.

Мал. 1. Обстеження дорослих з тупою травмою нирки

____________
* Підозра на травму нирки ґрунтується на відомому механізмі ушкодження та результатах фізикального обстеження.

** Візуальне обстеження нирок "золотим стандартом" обстеження стабільних пацієнтів з тупою та проникаючою травмою нирки є КТ. У лікарнях, де немає КТ, уролог повинен орієнтуватися на інші методи променевої діагностики (екскреторна урографія, ангіографія, радіоізотопна сцинтаграфія, МРТ).

*** Оперативна ревізія нирки, хоча первинна мета уролога полягає у збереженні нирки, остаточне рішення щодо життєздатності органа та виду реконструктивної операції приймається під час операції.

Мал. 2. Обстеження дорослих з проникаючою травмою нирки

____________
* Підозра на травму нирки ґрунтується на відомому механізмі ушкодження та результатах фізикального обстеження.

** Візуальне обстеження нирок "золотим стандартом" обстеження стабільних пацієнтів з тупою та проникаючою травмою нирки є КТ. У лікарнях, де немає КТ, уролог повинен орієнтуватися на інші методи променевої діагностики (екскреторна урографія, ангіографія, радіоізотопна сцинтаграфія, МРТ).

*** Оперативна ревізія нирки, хоча первинна мета уролога полягає у збереженні нирки, остаточне рішення щодо життєздатності органа та виду реконструктивної операції приймається під час операції.

Лікування

Часткові розриви потребують встановлення сечоводного стенту або нефростоми. Якщо під час ургентного втручання з приводу ятрогенного ушкодження сечоводу виявлено його ушкодження 2 або 3 ступеня, рекомендується накласти первинні шви на кінці сечоводу з інтубацією стентом. Ургентна нефректомія показана тільки тоді, коли сечовод ушкоджено під час імплантації судинного протезу. При повному розриві сечоводу вид реконструктивної операції залежить від етіології та рівня ушкодження:

1. Верхня третина сечоводу: уретеро-уретероанастомоз, трансуретеро-уретероанастомоз або уретерокалікоанастомоз;

2. Середня третина сечоводу: уретеро-уретеранастомоз, трансуретеро-уретероанастомоз або операція Боарі;

3. Нижня третина сечоводу: пряма пересадка сечоводу або з мобілізацією сечового міхура та фіксацією до m. psoas або цистопластика за Бланді;

4. Повна втрата сечоводу: заміщення сечоводу клубовою кишкою (відстрочена операція) або аутотрансплантація (відстрочена операція).