ТРАВМА СЕЧОВОГО МІХУРА (код МКХ-10: S 37.2)

Вступ

Тупа травма зумовлює 67 - 86 % випадків розриву сечового міхура, в основному внаслідок автомобільних аварій, і розділяється на позачеревну та внутрішньочеревну.

Таблиця 3. ШКАЛА ВАЖКОСТІ УШКОДЖЕННЯ СЕЧОВОГО МІХУРА
(за Американською асоціацією оперативного лікування травми)

Діагностика

Найчастіші симптоми:

• Макрогематурія, біль у животі, неможливість самостійно помочитися, поява синців у надлобковій ділянці та збільшення живота у розмірах.

• Екстравазація сечі може зумовлювати набряк промежини, калитки і/або передньої черевної стінки.

• Поєднання переламу кісток тазу та макрогематурії - показання до проведення цистографії. У хворих з переламом кісток тазу та мікрогематурією рентгенологічне обстеження слід проводити при наявності переламу передньої частини тазового кільця або важкого розриву тазового кільця типу Мальгеня³⁴ (Тайл III).

• Стандартне діагностичне обстеження - ретроградна цистографія. Сечовий міхур слід розправити, ввівши 350 мл рідини з контрастом. Після спорожнення сечового міхура слід зробити ще один знімок. Рівноцінна альтернатива ретроградній цистографії - цистографія за допомогою КТ.

Лікування

• Позачеревний розрив сечового міхура можна лікувати просто за допомогою встановлення постійного катетера.

• Відкрита операція показана при пошкодженні шийки сечового міхура, наявності фрагментів кісток у стінці сечового міхура або защемленні стінки сечового міхура.

• Внутрішньочеревний розрив сечового міхура є показанням до оперативного втручання.