 Жовчокам'яна хвороба у дітей; Протокол лікування |
 |
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ У ДІТЕЙ Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей по спеціальності “Дитяча гастроентерологія”
1. Денисова М.Ф. - д.м.н., проф., зав.відділенням хронічних хвороб печінки і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ АМН України». 2. Ципкун А.Г. - д.м.н., професор, зав.лабораторії патологічної фізіології та експериментальної терапії Державної установи «Інституту ПАГ АМН України». 3. Лапшин В.Ф. – д.м.н., зав.відділенням реабілітації дітей та вагітних жінок Державної установи «Інституту ПАГ АМН України». 4. Мороз О.Д. – д.м.н., головний науковий співробітник відділення проблем здорової дитини Державної установи «Інституту ПАГ АМН України». 5. Бережний В.В. – д.м.н., професор, зав. кафедрою педіатрії №2 КМАПО, головний педіатр МОЗ України 6. Белоусов Ю.В. – д.м.н., професор, зав.кафедрою дитячої гастроентерології Харківської медичної академії післядипломної освіти. 7. Бабій І.Л. – д.м.н., професор, зав.кафедрою пропедевтики дитячих хвороб Одеського державного медичного університету. 8. Чернега Н.В. – к.м.н., ведучій науковий співробітник відділення хронічних хвороб печінки і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ АМН України». 9. Березенко В.С. – к.м.н., науковий співробітник відділення хронічних хвороб печінки і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ АМН України». ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ У ДІТЕЙ
Шифр К-80 – жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз)
І. Визначення: Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) – це захворювання гепато-біліарної системи зумовлене порушенням обміну холестерину та (або) білірубіну, яке характеризується утворенням конкрементів в жовчному міхурі та (або) в жовчних протоках.
ІІ. Критерії діагностики: Анамнез, клінічні і параклінічні обстеження. 1. Безсимптомна форма - випадкова знахідка. Конкременти розташовані в “німій” зоні – дно жовчного міхура. 2. Жовчна коліка (пов΄язана з просуванням каменя, спазмом або обтурацією жовчних шляхів): · Ведучий симптом – біль – - в пілородуоденальній зоні - в правому підребер’ї - гострий або тупий - ірадіація в праву лопатку , поперек Диспептичні прояви – - знижений апетит - нудота - блювота (можлива жовчю) - нестабільні випорожнення, частіше закреп · Астеновегетативний синдром - - лабільність настрою - головний біль - неспокійний сон - мраморність шкіри - червоний дермографізм · Об’єктивні дані: - можлива іктеричність склер, шкіри - помірна жовтяниця шкіри без свербіжа - неокрашені випорожнення · При пальпації – - захистне напруження передньої брюшної стінки - болючість в правому підребер’ї - наявність симптомів: Ортнера-Грекова – болючість при постукуванні по реберному краю справа; Захар’їна-Геда – зони гіперестезії шкіри в правому підребер’ї; Кера – пальпаторна болючість в зоні жовчного міхура, особливо при вдосі; Мерфі – виражена болючість при пальпації жовчного міхура на глубокому вдосі · Ускладнення: - кальцифікація конкрементів - холецистит – підвищення температури, біль в правому підребер’ї, блювота, яка не приносить полегшення - реактивний гепатит – збільшення розмірів печінки, підвищені показники цитолізу, гамаглобулінемія - стеноз загального жовчного протоку - виражена жовтяниця шкіри,блювота, виражена болючість
2. Лабораторні дослідження: - загальний аналіз крові – лейкоцитоз, підвищена ШОЕ - аналіз сечі – підвищений вміст уробіліну - копрограма - без змін - загальний білок – без змін - загальний білірубін з фракціями – помірна гіпербілірубінемія - АлАТ, АсАТ – можливе незначне підвищення - холестерин і лужна фосфатаза – підвищені - показники ліпідного обміну (тригліцериди, фосфоліпіди, неетерифіцировані жирні кислоти) підвищені. · Інструментальні методи: - УЗД – головний метод виявлення конкрементів в жовчному міхуру і протоках; - рентгенологічні дослідження (пероральна внутрішньовенна холецистографія) - наявність рентгенконтрасних конкрементів в жовчному міхурі. Протипоказання до контрастних рентгенологічних досліджень біліарної системи: жовтяниця, важкі алергічні реакції (ідіосинкразія до йоду, ниркова недостатність); - КТ органів черевної порожнини (більш точно виявляє щільність конкрементів); - ЕРХПГ – при підозрі на камені жовчної протоки.
ІІІ. Основні принципи лікування (С): Завдання терапії жовчнокам΄яної хвороби: - попередження міграції каменів та пов΄язаних з цим ускладнень; - зниження літогенності жовчі; - ліквідація обмінних порушень.
Лікування латентної або малосимптомної форм жовчнокам΄яної хвороби: - Дієтотерапія – стіл № 5 (по Певзнеру) з виключенням їжі богатої холестерином; - Хенотерапія: а) препарати урсодезоксихолевої кислоти (Урсофальк, Урсохол, Урсосан) з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на добу, [добова доза розподіляється на 2 прийоми (в вечірній час слід давати 2/3 добової дози)] протягом 6 – 24 місяців); в) препарати хенодезоксихолевої кислоти (Хенофальк) із розрахунку 15 мг/кг маси тіла на добу (у дітей старше 12 років) протягом 3-24 місяців. Препарат приймають одноразово, ввечері; г) гепатопротектори (Сілібор, Ліолів, Хофітол, Дарсіл) при реактивному гепатиті після лікування жовчної коліки. Протипоказання до консервативного лікування: § гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних протоків; § розмір каменів більший 2,0 см і їх рентгенопозитивність; § нефункціонуючий жовчний міхур; § виразкова хвороба; § хронічний панкреатит; § супутній цукровий діабет.
Лікування жовчної коліки: - спазмолітики – периферійні М-холінолітики: 0,1% розчин атропіну сульфату, 0,2 % розчин платифіліну гідротартрату. Для підсилення дії М-холинолітиків додатково застосовуються міотропні препарати – 2% розчин папаверіна гідрохлоріду, 4% розчин но-шпи; - ненаркотичні анальгетики (50% розчин аналгіну, 5% розчин трамадолу) при сильному та постійному болі; - антибактеріальні препарати (ампіцилін, оксацилін, дондоміцин, еритроміцин та ін.) при запаленні жовчного міхура, підвищенні температури тіла, лабораторних ознаках запалення (лейкоцитоз з порушенням вліво). Хірургічне лікування (лапароскопічна холецистектомія) тільки по екстренним показанням – не функціонуючий жовчний міхур, конкремент загального жовчного протоку, гангрена жовчного міхура. Диспансерний нагляд гастроентеролога 4 рази на рік. Після ліквідації конкрементів 2 рази на рік.
Перелік посилань:
|