ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров’я України ____________№___________

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОТОКОЛ  ЛІКУВАННЯ

ХРОНІЧНОГО  ХОЛЕЦИСТИТУ

У ДІТЕЙ

 

 

Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей

по спеціальності “Дитяча гастроентерологія”

 

1. Денисова М.Ф.                    - д.м.н., проф., зав.відділенням хронічних хвороб печінки  

                                                   і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ

                                                   АМН України».

2. Ципкун А.Г.                         - д.м.н., професор, зав.лабораторії патологічної фізіології

                                                  та експериментальної терапії Державної установи

                                                   «Інституту ПАГ АМН України».

3. Лапшин В.Ф.                        – д.м.н., зав.відділенням реабілітації дітей та вагітних

                                                   жінок Державної установи «Інституту ПАГ АМН

                                                   України».

4. Мороз О.Д.                            – д.м.н., головний науковий співробітник відділення

                                                   проблем здорової дитини Державної установи

                                                   «Інституту ПАГ АМН України».

5. Бережний В.В.                     – д.м.н., професор, зав. кафедрою педіатрії №2 КМАПО,

                                                  головний педіатр МОЗ України

 6. Белоусов Ю.В.                       – д.м.н., професор, зав.кафедрою дитячої

                                                    гастроентерології Харківської медичної академії

                                                    післядипломної освіти.

7. Бабій І.Л.                              – д.м.н., професор, зав.кафедрою пропедевтики дитячих

                                                   хвороб Одеського державного медичного університету.

8. Чернега Н.В.                         – к.м.н., ведучій науковий співробітник відділення

                                                   хронічних хвороб печінки і органів травлення

                                                   Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».

9. Березенко В.С.                     – к.м.н., науковий співробітник відділення

                                                   хронічних хвороб печінки і органів травлення

                                                   Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».

ПРОТОКОЛ   ЛІКУВАННЯ   ХРОНІЧНОГО   ХОЛЕЦИСТИТУ

У ДІТЕЙ

 

Шифр К81     Хронічний холецистит

 

І. Визначення:

Хронічний холецистит (ХХ) – хронічний рецидивуючий запальний процес жовчного міхура, який супроводжується порушеннями моторики жовчевивідних шляхів та змінами фізико-хімічного складу жовчі.                    

 

ІІ. Критерії діагностики:

1.   Кліничні прояви залежать від перебігу, характеру та фази запального процесу.

Період загострення:

·   Провідний клінічний синдром біль, що локалізується в типових випадках в правому підребер’ї

- при супутній гіперкінетичній дискінезії – біль короткочасний, інтенсивний, з іррадіацією в праву лопатку;

- при супутній гіпокінетичній дискінезії – біль ниючий, тупий або розпираючий у правому підребер’ї, підсилюється при порушенні дієти, фізичному перевантаженні, стресі.

·   Диспептичний синдром

- зниження апетиту

- нудота

- гіркота у роті

- відрижка

- розлади стулу - частіше  закреп

·   Астеновегетативний синдром

- підвищена втомлюванність

- млявість

- головний біль

- розлад сну

·   Об’єктивні дані:

- іноді субфебрільна температура тіла

- блідість шкіри

- обкладеність язика грязносірим чи коричневим налітом, контурування язику зубами

- неприємний запах з роту

- синюшність під очима

·   Пальпаторно:

- болючість в правому підребер’ї

- збільшення та ущільнення на 1,5-4см печінки при пальпації

- наявність симптомів: Ортнера-Грекова – болючість при постукуванні по реберному краю справа; Захар’їна-Геда – зони гіперестезії шкіри в правому підребер’ї; Кера – пальпаторна болючість в зоні жовчного міхура, особливо при вдосі; Мерфі – виражена болючість при пальпації жовчного міхура на глубокому вдосі.

       Період нестійкої ремісії – інтенсивнисть проявів больового абдомінального, диспептичного і астеновегетативних синдромів в меншому об’ємі.

        Пальпаторно – зберігаються болючість в правому підребер’ї та позитивні симптоми Ортнера-Грекова, Кера, Мерфі.

Період ремісії – скарги та клініко-параклінічні прояви практично відсутні. Пальпація правого підребер’я безболісна.

 

ІІІ. Лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові – лейкоцитоз, підвищена ШОЕ (при загостренні)

- загальний аналіз сечі – без особливостей

- копрограма – без особливостей

- кал на яйця глистів, цисти лямблій, ентеробіоз – можливе виявлення

- фракційне дуоденальне зондування – гіпо- або гіпертонія сфінктера Одді, Люткенса, гіпо- або гіпертонія жовчного міхура

              Біохімічне дослідження жовчі:

       -      підвищена   концентрація   вільних    жовчних кислот,     холестерину,    білірубіну,

               ліпідів в  порціях  жовчі.

               Мікроскопічне дослідження порцій жовчі:

-  виявлення вегетативних  форм найпростіших, кристалів холестеріну, кальцію,

білірубінату

      -      ідентифікація  та якісна оцінка елементів крові, епітеліальних клітин

            Бактеріологічне дослідження:

- засів порцій жовчі на флору та визначення її чутливості до антибактеріальних ліків.

·   УЗД-ультразвукове дослідження – збільшення розмірів жовчного міхура, потовщені стінки жовчного міхура >2 мм, наявність підвищеного ехогенного вмісту та паравезикального ехонегативного обідка набряку.

Допоміжні методи обстеження:

- ФЕГДС – оцінка слизової оболонки стравоходу, шлунку, 12-ти палої кишки

- тепловізіонне дослідження – визначення запального процесу жовчного міхура

 

ІV. Основні принципи лікування (Д):

·   Лікувальне харчування (стіл № 5)

·    Купування больового синдрому в період загострення

·   Антибактеріальні засоби в періоді загострення

·   Застосування жовчогонних засобів

·   Лікувальне зондове або “сліпе” дуоденальне зондування

·   Нормалізація функцій вегетативної нервової системи

1. При загостренні та вираженому больовому синдромі використовують спазмолітики: но-шпа (2 % розчин), папаверина гідрохлорид (2 % розчин), бускопан. Один з цих препаратів вводять 2-3 рази на добу, а по мірі стіхання больового синдрому переходять на прийом цих препаратів всередину протягом 1-2 тижнів.
2. Антибактеріальні препарати призначаються з урахуванням їх здатності проникати в жовч в високих концентраціях: ампіцилін, еритроміцин, доксициклін та інші; загальний курс складає 7-10 днів.
3. При супутній гіпомоторній дискинезії жовчного міхура показана дієта № 5 з достатнім вмістом жирів рослинного походження (до 1,0 – 2,0 г/кг на добу).

 

Фаза загострення (С):

-      антибактеріальна терапія : пеніціліни, цефалоспорини – 7-14 діб

- протигрибкові засоби

- жовчегінні препарати – холікінетики і холеретики

- пробіотики

- фізіотерапія (діатермія, електрофорез з Mg або новокаїном, парафінові та озокеритні аплікації)

 

·   Фаза неповної ремісії (Д):

-    фітотерапія -  збори:

№1   Квіти безсмертнику-20.0

         Трава золототисячнику-10.0

         Трава полину гіркого-10.0

         Плоди фенхелю-10.0

№2  Трава звіробою-10.0

        Корінь кульбаби-20.0

        Листя вахби трилистної-20.0

        Квіти ромашки-20.0

        Трава деревію -10.0

№3  Листя м'яти-20.0

        Трава деревію -10.0

        Трава фіалки-20.0

         Корінь аіру-10.0

№4  Квіти календули-20.0

        Кукурудзяні рильця-20.0

        Трава горцю пташиного- 10.0

        Трава чистотілу – 10.0.

               

- Прокінетики (мотіліум)

- Холецистокінетики (сорбіт, ксиліт, сульфат магнія, циквалон, холагонум, берберіна бісульфат, холензим)

- Ферментні препарати, які поліпшують процеси травлення: таблетки панкреатин для дітей, дигестин, мезим-форте, панзинорм-форте Н)

- ЛФК

4. При наявності гіперкінетичної дискінезії жовчного міхура рекомендується дієта № 5 із зменшеним вмістом жиру (0,5 – 0,6 г/кг на добу)

- Холеспазмолітики (но-шпа, никошпан, папаверина гідрохлорид, одестон)

- Жовчогінні ліки (Флапумін, Канвафлавін, холівер, хофітол, холосас).

5. Седативні ліки для усунення розладів вегетатиної нервової системи.

- Ліки рослинного походження (корінь валеріани, піон, калина, душиця, м’ята, меліса та інші).

- Транквілізатори за призначенням невролога.

Після стихання гострих явищ можна рекомендувати фізіотерапевтичні засоби – теплові процедури  на  ділянку  правого  підребер’я,  індуктотермія,  УВЧ–терапія, електрофорез з 5 % розчином новокаїну або 10 % розчином сульфату магнію.

В фазі ремісії призначають мінеральні води, які збільшують секреції жовчі (Слав’янівська, Смирновська, Боржомі та інші), використовують бальнеотерапію, лікувальну фізкультуру; показано санаторно-курортне лікування.

 

·   Диспансерний нагляд 2 рази на рік до 5 років стійкої клініко-лабораторної ремісії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         

 

 

 

 

 

                                                      Перелік посилань:

 

1. Міжнародна статистична классифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, 10-й перегляд. – Всесвітня організація охорони здоров’я., 1998. – 685с.