ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 17 серпня 2007 р. N 487

 

 

Клінічний протокол
надання медичної допомоги хворим на внутрішньомозковий крововилив

Код МКХ-10 - внутрішньомозкові (паренхіматозні) крововиливи - J 61

Внутрішньомозковий крововилив є одним із проявів геморагічного інсульту.

Геморагічний інсульт - це клінічний синдром, який характеризується появою вогнищевої неврологічної симптоматики і/або загальномозкових порушень, які зберігаються більше 24 годин або призводять до смерті хворого у коротший проміжок часу внаслідок причини цереброваскулярного походження.

Етіологія внутрішньомозкового крововиливу: артеріальна гіпертонія, розрив артеріальних або артеріовенозних аневризм, ураження судин мозку алергічної та інфекційно-алергічної природи. Патогенез: розрив судин, діапедезне просочування. Локалізація паренхіматозного крововиливу: медіальний, змішаний, лобарний, латеральний та внутрішньошлуночковий.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Усі хворі на внутрішньомозковий крововилив у гострому періоді підлягають терміновій госпіталізації, лікуванню та обстеженню у спеціалізованих інсультних відділеннях, або реанімаційних відділеннях, або нейрохірургічних відділеннях, в залежності від ступеню тяжкості хворого та методу лікування (хірургічного або консервативного). Тривалість лікування у неврологічному стаціонарі залежно від тяжкості інсульту: від 10 до 28 діб. Після стаціонарного лікування хворі повинні знаходитись під постійним наглядом невролога, нейрохірурга поліклініки. Медична допомога надається лікарем-неврологом, нейрохірургом, тривалість лікування у поліклініці - від 9 днів до 4 - 5 місяців.

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних заходів - 1++ рівень (A).

Клініко-діагностична програма

Догоспітальний етап: 1. Оцінка стану неврологічних функцій; 2. Оцінка вітальних функцій (пульс, артеріальний тиск, температура тіла, частота дихальних рухів); 3. Термінова госпіталізація хворого.

Госпітальний етап:

Діагностика внутрішньомозкового крововиливу:

1. Огляд невролога.

2. Огляд нейрохірурга.

3. КТ або МРТ головного мозку.

4. Лабораторні дослідження (аналіз крові клінічний (в тому числі кількість тромбоцитів і гематокріт); група крові, Rh-фактор; біохімічний аналіз крові (цукор, мочевина, креатинін, білірубін, аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, холестерин, тригліцериди, ліпопротеїни); електроліти сироватки крові; газовий склад крові; параметри згортання крові: фібриноген, фібрінолітична активність, тромбіновий час, активований частковий тромбіновий час, міжнародне нормалізаційне відношення, час згортання крові, в'язкість крові; аналіз сечі клінічний).

5. Ультразвукова доплерографія судин головного мозку.

6. Ангіографія за показанням.

7. Електрокардіографія.

8. Постійний нагляд терапевта або кардіолога.

9. Консультація окуліста.

Лікувальна програма

Базисна терапія: Регуляція функцій зовнішнього дихання: активна оксигенотерапія через носовий катетер, маску. Підтримка прохідності дихальних шляхів, інтубація трахеї, при необхідності штучна легенева вентиляція за допомогою апарату штучної вентиляції легень. Нормалізація функцій серцево-судинної системи: регуляція артеріального тиску - для цього використовують гіпотензивні препарати, при артеріальної гіпотензії, при слабкості серцевої діяльності - вазопресорні аміни, кардіотоніки. Антигіпоксична терапія. Ноотропні препарати. Контроль метаболізму глюкози та температури тіла - прийом жарознижуючих засобів. Лікування набряку мозку (підняття голови та верхньої частини тулубу на 20 - 30 %; нормалізація температури тіла та водно-електролітного балансу, не використовуючи розчин глюкози, осмотерапія, краніоцеребральна гіпотермія, хірургічні методи лікування). Лікування пневмонії: ентеральне харчування, антибіотики за показанням. Профілактика тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії: компресійні панчохи. Протиепілептичні препарати за показанням.

Диференційована терапія: Хірургічне лікування.

Характер кінцевого очікуваного результату лікування

Регрес загальномозкової та вогнищевої симптоматики. Зниження смертності та інвалідності.

Тривалість лікування в спеціалізованому стаціонарі

Перебування у спеціалізованому стаціонарі залежить від тяжкості інсульту - від 10 до 28 діб.

Критерії якості лікування

Покращення зовнішнього дихання. Нормалізація артеріального тиску, діяльності серцево-судинної системи, водно-електролітного та кислотно-лужного балансу, зменшення внутрішньочерепної гіпертензії та набряку мозку, зменшення неврологічних проявів інсульту, ліквідація епілептичних нападів, зворотний розвиток неврологічних симптомів. Регрес загальномозкової та вогнищевої симптоматики. Зниження смертності та інвалідності.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів згідно їх фармакологічних властивостей.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги та реабілітації

Хворі повинні знаходитись на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Щорічно обов'язково обстеження, при необхідності обстеження і корекція терапії частіше, ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень та обмежень

Безсольова дієта, обмеження жирної та жареної їжі, обмеження вживання холестерину менше, ніж 10; добового калоражу або до 300 мг, збільшення вживання фруктів і овочів (мінімум 5 прийомів у день), продуктів, утримуючих клітковину (мінімум 6 разів у день), і морської риби.

Вимоги до режиму праці, відпочинку

Визначаються індивідуально, з урахуванням досягнутого рівня реабілітації.

 

Директор Департаменту розвитку медичної допомоги

М. П. Жданова