![]() Дорсалгії; Клінічний протокол |
![]() |
Клінічний протокол Код МКХ-10: М 54 М54.0 Панікуліт, що уражає ділянку шиї та спини М54.1 Радикулопатія М54.2 Цервікалгія М54.3 Ішіалгія М54.4 Люмбаго з ішіалгією М54.5 Біль у нижній ділянці спини М54.6 Біль у грудному відділі хребта М54.8 Інші дорсалгії М54.9 Дорсалгія, неуточнена Умови, в яких повинна надаватися медична допомога Амбулаторно; при наявності надмірного, тривалого стійкого больового синдрому медична допомога повинна надаватися у неврологічних або спеціалізованих вертеброневрологічних відділеннях стаціонарів; з урахуванням того, що дорсалгія має поліфакторну етіологію, може бути проявом соматичного, ортопедичного, ревматологічного захворювання, у випадках виявлення такої патології при проведенні диференційно-діагностичних заходів, подальше надання медичної допомоги доцільно проводити у спеціалізованих закладах (ревматологічних, ортопедичних та інших). Клініко-діагностична програма 1. Клініко-неврологічне, вертеброневрологічне обстеження з елементами ортопедичної діагностики 2. Клінічні аналізи крові та сечі, біохімічні, імунологічні дослідження 3. Рентгенологічне обстеження хребта 4. Магнітно-резонансна томографія хребта 5. Консультації лікарів-спеціалістів (ревматолога, ортопеда, уролога гінеколога та ін.) Лікувальна програма 1. Створення умов, що повинні сприяти зниженню інтенсивності больових проявів, зменшенню навантаження на структури опорно-рухової системи (ортопедичний режим, ортези та ін.) 2. Медикаментозне лікування Основні класи препаратів: • нестероїдні протизапальні засоби • анальгетики • міорелаксанти • антипароксизмальні • транквілізатори • антидепресанти • препарати з хондропротекторною дією • препарати, що покращують мікроциркуляцію, регіонарну та центральну гемодинаміку, зменшують венозний застій та гідротацію тканин • препарати з метаболічною дією 3. Медикаментозні блокади (епідуральні сакральні, корінцеві селективні та інші) з ГКС пролонгованої дії та місцевим анестетиком 4. Фізіотерапія 5. Рефлексотерапія 6. Мануальна терапія, ЛФК Характер кінцевого очікуваного результату лікування Зменшення або зникнення больового синдрому, корінцевих проявів, збільшення обсягу рухів в ураженому відділі хребта. Покращення самопочуття. Клінічне одужання або поліпшення. Тривалість лікування Тривалість лікування залежить від ступеню виразності і характеру больового синдрому. Термін перебування у спеціалізованому стаціонарі повинен бути максимально коротким до досягнення мети етапу активної терапії. При лікуванні в амбулаторних умовах лікування повинно проводитись на протязі всього періоду тимчасової непрацездатності. Можливі побічні дії та ускладнення Хронізація больового синдрому - переключення типу перебігу з гострого короткочасного на хронічний тривалий. Може бути обумовлена агресивністю патологічного процесу, що викликає біль, недостатньою корекцією факторів патогенезу болю, індивідуальними, насамперед психологічними, особливостями хворого. Потребує поглиблення диференційної діагностики та, в деяких випадках, зміни доктрини лікування. Можливі побічні дії, пов'язані із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів. Гастроінтестінальні порушення (гастралгія, диспепсія, у окремих випадках утворення ерозій та кровотеча). Зменшити ризик цих ускладнень дозволяє застосування у лікуванні ЦОГ-2-селективних нестероїдних протизапальних засобів, призначення антацидів, інгібіторів протонної помпи, особливо у хворих з гастроінтестінальними порушеннями у анамнезі. У випадку виникнення порушень - припинення терапії нестероїдним протизапальним засобом, при необхідності - надання спеціалізованої допомоги. Кардіоцереброваскулярні порушення (потенціювання розвитку артеріальної гіпертензії, підвищення ризику тромботичних ускладнень, інфаркту міокарду). Слід обмежити застосування нестероїдних протизапальних засобів у хворих похилого віку з підтвердженою кардіоцеребральною патологією, кардіоваскулярними та цереброваскулярними епізодами у анамнезі. Доцільно застосовування препаратів дезагригантів. Можливі побічні дії, пов'язані із застосуванням антидепресантів та транквілізаторів. Холінергічний синдром (сухість у роті, порушення зору, когнітивні розлади), перш за все, при використанні трициклічних антидепресантів - відміна трициклічного антидепресанту і його заміна селективним інгібітором зворотнього захоплення серотоніну або антидепресантом подвійного спектру дії. Надмірна седація - зменшення дози антидепресанту, що викликав седацію із подальшим переключенням на інший антидепресант без седативної дії. Ортостатична гіпотензія - необхідно повідомити пацієнта про небезпеку, яка пов'язана із цим станом, і зменшити дозу антидепресанту. Серцево-судинні розлади (порушення серцевої провідності та ортостатична гіпотензія) - контроль ЕКГ і при збільшенні QT до > 400 мсек (якщо використовувався трициклічний антидепресант, його слід замінити антидепресантом іншої групи). Можливі побічні дії, пов'язані із застосуванням ПСС при медикаментозних блокадах. При неправильному застосуванні може виникнути комплекс ускладнень ГКС-терапії. Не слід порушувати (скорочувати) термін між блокадами, котрий при застосуванні ГКС пролонгованої дії складає не менше 2 тижнів. При застосуванні блокад слід ураховувати протипоказання для ГКС-терапії. Рекомендації для подальшого надання медичної допомоги Основною умовою успіху є вживання всіх заходів щодо чіткого дотримання терапевтичного режиму. У разі виявлення патології, що є причиною больового синдрому - надання медичної допомоги фахівцями з ревматології, ортопедії, остеології, терапії та інших галузей. Комплексна реабілітація хворих та створення умов, щодо профілактики виникнення епізодів болю у подальшому. Вимоги до дієтичних призначень та обмежень Дієтичні обмеження та лікувальна фізкультура при збільшенні ваги. Вимоги до режиму праці, відпочинку Раціональне працевлаштування при дорсалгіях з тривалим перебігом, частими епізодами болю. Комплекс заходів, спрямованих на зміцнення м'язової системи спини та шиї (ЛФК, заняття у тренажерному залі, плавання та інше).
|