стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Герпетичний енцефаліт; Клінічний протокол


  • Без офіційної назви
    • Додаток до наказу МОЗ №487 від 17-08-2007
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Неврологія
    • Клінічний стан, патології: Герпетичний енцефаліт
дискус цена Украина

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом МОЗ України
від 17 серпня 2007 р. N 487 

 

 

Клінічний протокол
надання медичної допомоги хворим на запальні
захворювання центральної нервової системи

Медична допомога хворим на Герпетичний енцефаліт

Код МКХ-10: G 05.1

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Хворий на герпетичний енцефаліт повинен бути негайно госпіталізований у нейрореанімаційне відділення, або у палату інтенсивної терапії неврологічного відділення.

Клініко-діагностична програма

1. Клініко-неврологічне дослідження.

2. Лабораторні методи: загальні аналізи крові та сечі, біохімічні дослідження стану печінки та нирок, коагулограма, дослідження цереброспінальної рідини з подальшим вірусологічним та бактеріологічним контролем.

3. Нейровізуалізаційні методи: МРТ або КТ головного мозку.

4. Консультації при потребі інших спеціалістів.

Лікувальна програма

Навіть при підозрі на герпетичний енцефаліт повинна бути призначена противірусна терапія, що попередить утворення некрозів в головному мозку та зменшить вірогідність летального кінцю або стійкого резідуального дефекту. Тільки при лабораторному виключенні гернетичної природи захворювання противірусну терапію припиняють.

Противірусна терапія

Препаратом вибору є ацикловір (зовіракс), який призначають в дозі 12,5 мг/кг ваги тіла кожні 8 годин на 200 мл фізіологічному розчині внутрішньовенне крапельно. Час уведення препарату повинен бути не менше години, щоб попередити його преціпітацію у ниркових канальцях. Тривалість лікування, в залежності від стану хворого, становить від 14 до 21 днів. Подальший курс противірусной терапії може бути призначений у вигляді перорального прийому препаратів ацикловіру до 3000 - 4000 мг на добу протягом 10 днів. По завершенні курсу терапії інколи проводять контрольне вірусологічне дослідження ліквору, але більш інформативним є вірусологічний контроль через 3 - 4 тижні від завершення курсу.

Можливі побічні дії та ускладнення

Ниркова недостатність - найбільш поширене і загрозливе ускладнення терапії ацикловіром. Уведення препарату здійснюється під постійним контролем рівня сечовини та креатинину в крові. Хворий повинен вживати не менше 1,5 - 2 літрів рідини на добу. При явищах ниркової недостатності дозу препарату зменшують.

Диспесичні та диспептичні явища усувають шляхом призначення церукалу, мотіліуму, ферментних та адсорбуючих препаратів.

При дерматиті або флебіті в місті уведення препарату призначають десенсебілізуючу, протизапальну, антиагрегантну терапію.

Для запобігання пригнічення кісткового кровотворення та порушення функції печінки проводять контрольні аналізи крові та печінкові проби.

Нечастим ускладненням уведення препарату є епілептичні напади, при яких призначають антиелілептичні засоби під контролем ЕЕГ.

Патогенетична та симптоматична терапія

Призначається терапія, що направлена на підтримання функцій дихання та серцево-судинної діяльності, водно-електролітного балансу, профілактику та лікування вторинних бактеріальних та трофічних порушень (аспіраційної пневмонії, пролежнів, сечових інфекцій, тромбозу глибоких вен гомілки). Для зменшення внутрішньочерепної гіпертензії призначають осмодіуретики. При необхідності проводять комплекс реанімаційних заходів. Доцільність призначення глюкокортикоідної терапії сумнівна.

Резидуальні явища енцефаліту

Наслідки енцефаліту проявляються у вигляді амнезії, афазії, деменції, змін особистості; епілепсії, стійких парезів. Важливе значення має реабілітаційна. терапія, яка складається із медикаментозної (метаболичні, судинні препарати, ноотропи, антипарксмзмальні засоби) терапії, лікувальної гімнастики та фізіотерапевтичних заходів, психологичної допомоги хворим.

Критерії якості лікування

1. Клінічний - ступінь регресу психо-неврологічної симптоматики.

2. Нейровізуалізаційний - ступень зменшення зони ураження головного мозку.

3. Комплексна оцінка якості життя пацієнта.

Тривалість лікування в спеціалізованому стаціонарі

Термін перебування у спеціалізованому стаціонарі обумовлений станом хворого, ступенем розладу життєво важливих систем організму та виразністю резидуальних явищ.

Вимоги до режиму праці, відпочинку

Визначаються індивідуально з урахуванням досягнутого рівня регресу неврологічної та, у деяких випадках, психіатричної симптоматики.