 Гарячка невідомого походження; Клінічний протокол |
 |
Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з Гарячкою невідомого походження
Код МКХ 10: R50 – Гарячка невідомого походження
Гарячка неясного генезу (ГНГ) – патологічний стан, основним проявом якого є гарячка вище 38,3°С (багаторазові підйоми) протягом 3-х тижнів і більше, причина якої не відома.
1.Сфера дії протоколу: амбулаторна- кабінети лікарів-імунологів поліклінік, а також кабінети інфекціоністів, ревматологів, фтизіатрів, пульмонологів, онкологів, гематологів, терапевтів та сімейних лікарів, консультативно-поліклінічні відділи медичних центрів клінічної імунології та алергології; стаціонарна - імунотерапевтичні відділення, імунотерапевтичні ліжка та палати інтенсивної терапії медичних центрів клінічної імунології та алергології; діагностичні, терапевтичні ревматологічні, гематологічні, інфекційні, реанімаційні відділення різних медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології 2.Умови, за яких показане надання медичної допомоги Амбулаторні умови : I - ланка(загальна)- виявлення лікарями терапевтичного, хірургічного профілів та сімейними лікарями в хворого гарячки неясного генезу та скерування його на консультацію до лікарів, інфекціоністів, фтизіатрів, гематологів, ревматологів, імунологів, онкологів; II – ланка (спеціалізована) - діагностика, диференціальна діагностика, скерування хворого в інфекційне, ревматологічне, гематологічне, діагностичне відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (на основі диференціальної діагностики), при не встановленому генезі гарячки - скерування хворого в імунотерапевтичне відділення чи на спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичних центрів клінічної імунології та алергології, після стаціонарного лікування – скерування до лікаря-імунолога, який здійснює диспансерне спостереження за такими хворими. Спеціалізовані стаціонарні умови: діагностика, диференціальна діагностика, переведення хворого в інфекційне, ревматологічне, гематологічне, відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (згідно основного захворювання), симптоматичне лікування хворого з ГНГ в імунотерапевтичних відділеннях чи на спеціалізованих імунотерапевтичних ліжках медичних центрів клінічної імунології та алергології, при їх відсутності – в діагностичних, терапевтичних, ревматологічних віділеннях інших медичних установ. 3.Критерії діагностики: ¨ Періодична гарячка 38,3 С0 і вище (більше 3 тижнів) ¨ Загальна слабкість ¨ Знижена працездатність ¨ Диференціальна діагностика: інфекції (25-50%), злоякісні новоутвори (5-15%), автоімунні хвороби – 15-24%, інші не вияснені (10-30%) 4.Перелік та обсяг медичної допомоги Амбулаторно-поліклінічний етап¨ Збір анамнезу хвороби (частота та особливості перебігу інфекцій) ¨ Збір антенатального, постнатального, спадкового(автоімунні та онкологічні хвороби), алергологічного, вакцинального, хірургічного анамнезів ¨ Географічний, професійний маршрути ¨ Загальний огляд з оцінкою фізичного стану, лімфоїдної тканини, пошук інфекційних вогнищ, симптомів загострення автоімунних хвороб, проявів пухлин ¨ Загальний аналіз крові (з підрахунком абсолютної кількості всіх видів лейкоцитів та тромбоцитів) ¨ Загальний аналіз сечі ¨ RW, антитіла до ВІЛ1/2 § Маркери туберкульозу в т.ч. куртуральні дослідження туберкульозної палички § Маркери вірусів гепатиту В та С ¨ Визначення групи крові та резус-фактору ¨ Аналіз калу на яйця гельмінтів, копрограма ¨ Біохімічні показники: AЛT, AСT, білірубін, креатинін, сечовина тощо § Коагулограма(за показами) ¨ Рівень гормонів ТТГ, Т3, Т4 ¨ Протеїнограма ¨ Гострофазові білки ¨ Загальна комплементарна активність сиворотки (CH50), С3, С4, С2* ¨ Фагоцитарний показник, НСТ-тест (спонтанний та стимульований)* ¨ Рівень IgM, IgG, IgА, IgЕ в сироватці крові* § Лімфограма: CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD19+- або CD22+-, CD16+/56+-лімфоцити(%,Г/л, тричі протягом місяця)* § Бактеріальні посіви шкіри, слизових оболонок та біологічних рідин з визначенням чутливості до антибіотиків § Специфічні антитіла до герпесвірусних та арбовірусних інфекцій, хламідій, мікоплазм, токсоплазми, борелій, лямблій, гельмінтів тощо* ¨ Цитологічні дослідження (секретів, зішкрябів) ¨ LE-клітини ¨ РФ, ЦІК, кріоглобуліни* ¨ Анти-dsДНК АТ, антинуклеарні АТ тощо* ¨ Онкомаркери (за показами)* ¨ Рентгенографія органів грудної клітки, суглобів, кісток (за показами) ¨ ЕКГ ¨ УЗД внутрішніх органів § Ехокардіографія (за показами) § Урографія (за показами) § Електроенцефалографія, реоенцефалографія (за показами) ¨ Консультації лікарів: інфекціоніста, гематолога, ревматолога, фтизіатра, кардіолога, онколога тощо, профіль яких визначається характером виявлених змін - показники з якими хворий повинен прийти на консультацію до лікаря імунолога. Стаціонарний етап Вище вказані дослідження при поступленні на стаціонарне лікування можуть не повторюватися (протягом тижня). У стаціонарах додатково проводяться наступні обстеження § ДНК діагностика інфекцій: простого герпеса, цитомегаловіруса, ЕБВ, арбовірусів, мікоплазми, токсоплазми, хламідій, борелій, рикетсій, лейшманій, лямблії, гельмінтів, аспергил, кандид тощо(за показами)* § Цитоморфологічні, гістологічна, гістохімічні, імуногістохімічні дослідження стернального пунктату, біоптату лімфатичних вузлів (за показами) § Фенотипування лейкоцитів для виявлення лімфом та лейкозів (за показами) § Визначення функціональної здатності NK-клітин* § Реакція бласттрансформації лімфоцитів з різними мітогенами* § Визначення активізаційних маркерів лімфоцитів* § Маркери апоптозу* § Визначення рівня спонтанних і стимульованих інтерферонів у сироватці та супернатанті (за показами)* § Визначення запальних і протизапальних цитокінів у сироватці та супернатантах спонтанних та стимульованих (за показами)* ¨ Трансторакальна ЕХО-кардіографія (за показами) ¨ Езофагофіброгастродуоденоскопія (за показами) ¨ Колоноскопія( при наявності крові в калі) ¨ Обстеження нирок: концентраційні, секреторні проби, реовазографія, доплерографія судин нирок(за показами) ¨ Комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія паренхіматозних органів, лімфатичних вузлів, гайморових пазух, кісток,головного мозку тощо(за показами) ¨ Сцинтиграфія (за показами) § Консультація лікарів-спеціалістів, профіль яких визначається характером виявлених змін Обстеження проводиться при поступленні й при виписці хворого із стаціонару та за потребою контролю змінених показників: * дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології
5. Лікувальні заходиУ хворого з синдромом гарячки етіотропна терапія не проводиться через відсутність встановленого генезу гарячки Симптоматична терапія ¨ Нестероїдні протизапальні засоби ¨ Анальгетики зі жарознижуючою метою Симптоматична терапія проводиться до стабілізації температури тіла При встановленні кінцевого основного діагнозу, синдромом якого була гарячка, лікування проводиться згідно відповідних протоколів 5. Середня тривалість стаціонарного лікування § 14-18 днів - для диференціальної діагностики та стабілізації синдрому гарячки
¨ Суттєве покращення, покращення, без змін, прогресування, погіршення ¨ Оцінка пацієнтом свого стану на основі опитувача якості життя (EQ-5D): рухливість, самостійний догляд, щоденна активність, біль, дискомфорт, емоційна нестабільність (критерії оцінки: відсутність затруднень, незначні затруднення, суттєві затруднення)
¨ Встановлення генезу гарячки і забезпечення спеціалізованої медичної допомоги пацієнту з відповідною хворобою, яка супроводжувалася синдромом гарячки, призначенням етіотропного, патогенетичного лікування згідно протоколів ¨ Регрес клініко-лабораторних симптомів гарячки в результаті симптоматичної терапії, ¨ Відновлення працездатності, покращення якості життя
§ Повноцінне збалансоване вітамінізоване харчування, вживання до 3 л води протягом доби § Достатній відпочинок, сон, дозоване фізичне навантаження § Оптимізація умов праці (навчання) § Заборона інсоляція § Вторинна профілактика, бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій (за показами)
¨ Хворі на ГНГ знаходяться на диспансерному обліку під спостереженням лікаря-імунолога § Під час диспансерного спостереження необхідний постійний клініко-лабораторний контроль лікаря -імунолога – частота оглядів 1 раз в 3 місяці з постійним діагностичним пошуком генезу ГНГ § При необхідності – проведення консультації інших спеціалістів у залежності від характеру проявів хвороби. Примітка: *- дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології
Директор Департаменту розвитку медичної допомоги М.П. Жданова |