стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Гарячка невідомого походження; Клінічний протокол


  • Без офіційної назви
    • Додаток до наказу МОЗ №626 від 08-10-2007
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Імунологія
    • Клінічний стан, патології: Гарячка невідомого походження
мелитор

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ МОЗ України

08.10.2007р. № 626

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим з

 Гарячкою  невідомого походження

 

Код МКХ 10: R50 – Гарячка невідомого походження

 

Гарячка неясного генезу (ГНГ) – патологічний стан, основним проявом якого є гарячка вище 38,3°С (багаторазові підйоми) протягом 3-х тижнів і більше, причина якої не відома.

 

1.Сфера дії протоколу: амбулаторна- кабінети лікарів-імунологів поліклінік, а також кабінети інфекціоністів, ревматологів, фтизіатрів,  пульмонологів, онкологів, гематологів, терапевтів та сімейних лікарів, консультативно-поліклінічні відділи медичних центрів клінічної імунології та алергології; стаціонарна - імунотерапевтичні відділення,  імунотерапевтичні ліжка та палати інтенсивної терапії медичних центрів клінічної імунології та алергології; діагностичні, терапевтичні ревматологічні, гематологічні,  інфекційні, реанімаційні відділення різних медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології

2.Умови, за яких показане надання медичної допомоги

Амбулаторні умови : I - ланка(загальна)- виявлення лікарями терапевтичного, хірургічного профілів та  сімейними лікарями в хворого гарячки неясного генезу та скерування його на консультацію до лікарів, інфекціоністів, фтизіатрів, гематологів, ревматологів,  імунологів, онкологів; II – ланка (спеціалізована) - діагностика, диференціальна діагностика, скерування хворого   в інфекційне, ревматологічне, гематологічне, діагностичне  відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (на основі диференціальної діагностики), при не встановленому генезі гарячки - скерування хворого в імунотерапевтичне відділення чи на спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичних центрів клінічної імунології та алергології, після стаціонарного лікування – скерування до лікаря-імунолога, який здійснює диспансерне спостереження за такими хворими.

Спеціалізовані стаціонарні умови: діагностика, диференціальна діагностика, переведення хворого в інфекційне, ревматологічне, гематологічне, відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (згідно основного захворювання), симптоматичне лікування хворого з ГНГ в імунотерапевтичних відділеннях чи на  спеціалізованих імунотерапевтичних ліжках медичних центрів клінічної імунології та алергології, при їх відсутності – в діагностичних, терапевтичних, ревматологічних віділеннях інших медичних установ.

3.Критерії діагностики:

¨ Періодична гарячка 38,3 С0 і вище (більше 3 тижнів)

¨ Загальна слабкість

¨ Знижена працездатність

¨ Диференціальна діагностика: інфекції (25-50%),  злоякісні  новоутвори (5-15%), автоімунні хвороби – 15-24%,  інші  не вияснені (10-30%)

4.Перелік та обсяг медичної допомоги

Амбулаторно-поліклінічний етап

¨ Збір анамнезу хвороби (частота та особливості перебігу інфекцій)

¨ Збір антенатального, постнатального, спадкового(автоімунні та онкологічні хвороби), алергологічного,  вакцинального, хірургічного анамнезів

¨ Географічний, професійний маршрути

¨ Загальний огляд з оцінкою фізичного стану, лімфоїдної тканини, пошук інфекційних вогнищ, симптомів загострення автоімунних хвороб, проявів пухлин

¨ Загальний аналіз крові (з підрахунком абсолютної кількості всіх видів лейкоцитів та тромбоцитів)

¨ Загальний аналіз сечі

¨ RW, антитіла до ВІЛ1/2

§   Маркери туберкульозу в т.ч. куртуральні дослідження туберкульозної палички

§   Маркери вірусів гепатиту В та С

¨ Визначення групи крові та резус-фактору

¨ Аналіз калу на яйця гельмінтів,  копрограма

¨ Біохімічні показники: AЛT, AСT, білірубін, креатинін, сечовина тощо

§   Коагулограма(за показами)

¨ Рівень гормонів ТТГ, Т3, Т4

¨ Протеїнограма

¨ Гострофазові білки

¨ Загальна комплементарна активність сиворотки (CH50), С3, С4, С2*

¨ Фагоцитарний показник, НСТ-тест (спонтанний та стимульований)*

¨ Рівень IgM, IgG, IgА, IgЕ в сироватці крові*

§   Лімфограма: CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD19+- або CD22+-, CD16+/56+-лімфоцити(%,Г/л, тричі протягом місяця)*

§   Бактеріальні посіви  шкіри, слизових оболонок та біологічних рідин з визначенням чутливості до антибіотиків

§   Специфічні антитіла до герпесвірусних та арбовірусних інфекцій, хламідій, мікоплазм, токсоплазми, борелій, лямблій, гельмінтів тощо*

¨ Цитологічні дослідження (секретів, зішкрябів)

¨ LE-клітини

¨ РФ, ЦІК, кріоглобуліни*

¨ Анти-dsДНК АТ, антинуклеарні АТ тощо*

¨ Онкомаркери (за показами)*

¨ Рентгенографія органів грудної клітки, суглобів, кісток (за показами)

¨ ЕКГ

¨ УЗД внутрішніх органів

§   Ехокардіографія (за показами)

§   Урографія (за показами)

§   Електроенцефалографія, реоенцефалографія (за показами)

¨ Консультації лікарів: інфекціоніста, гематолога, ревматолога, фтизіатра, кардіолога, онколога тощо, профіль яких визначається характером виявлених змін

    - показники з якими хворий повинен прийти на консультацію до лікаря імунолога.

Стаціонарний етап

Вище вказані дослідження при поступленні на стаціонарне лікування  можуть  не повторюватися (протягом тижня). У стаціонарах додатково проводяться  наступні обстеження

§   ДНК діагностика інфекцій: простого герпеса, цитомегаловіруса, ЕБВ, арбовірусів, мікоплазми, токсоплазми, хламідій, борелій, рикетсій, лейшманій, лямблії, гельмінтів, аспергил, кандид тощо(за показами)*

§   Цитоморфологічні, гістологічна, гістохімічні, імуногістохімічні дослідження стернального пунктату, біоптату лімфатичних вузлів (за показами)

§   Фенотипування лейкоцитів для виявлення лімфом та лейкозів (за показами)       

§   Визначення функціональної здатності NK-клітин*

§   Реакція бласттрансформації лімфоцитів з різними мітогенами*

§   Визначення активізаційних маркерів лімфоцитів*

§   Маркери апоптозу*

§   Визначення рівня спонтанних і стимульованих інтерферонів у сироватці та супернатанті (за показами)*

§   Визначення запальних і протизапальних цитокінів у сироватці та супернатантах спонтанних та стимульованих (за показами)*

¨ Трансторакальна ЕХО-кардіографія (за показами)

¨ Езофагофіброгастродуоденоскопія (за показами)

¨ Колоноскопія( при наявності крові в калі)

¨ Обстеження нирок: концентраційні, секреторні проби, реовазографія, доплерографія судин нирок(за показами)

¨ Комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія паренхіматозних органів, лімфатичних вузлів, гайморових пазух, кісток,головного мозку тощо(за показами)

¨ Сцинтиграфія (за показами)

§   Консультація лікарів-спеціалістів, профіль яких визначається характером виявлених змін

Обстеження проводиться при поступленні й при виписці хворого із стаціонару та за потребою  контролю змінених показників:

* дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології

 

      5. Лікувальні заходи

      У хворого з синдромом гарячки етіотропна терапія не проводиться через відсутність встановленого генезу гарячки

Симптоматична терапія

¨ Нестероїдні протизапальні засоби

¨ Анальгетики зі жарознижуючою метою

     Симптоматична терапія проводиться до стабілізації температури тіла

     При встановленні кінцевого основного діагнозу, синдромом якого була гарячка, лікування проводиться згідно відповідних протоколів

5.   Середня тривалість стаціонарного лікування

§   14-18 днів - для диференціальної діагностики та стабілізації синдрому гарячки

  1. Критерії ефективності лікування

¨ Суттєве покращення, покращення, без змін, прогресування, погіршення

¨ Оцінка пацієнтом свого стану на основі опитувача якості життя (EQ-5D): рухливість, самостійний догляд, щоденна активність, біль, дискомфорт, емоційна нестабільність (критерії оцінки: відсутність затруднень, незначні затруднення, суттєві затруднення)

  1. Очікувані результати лікування

¨ Встановлення генезу гарячки і забезпечення спеціалізованої медичної  допомоги пацієнту з відповідною хворобою, яка  супроводжувалася синдромом гарячки,  призначенням етіотропного, патогенетичного лікування згідно протоколів

¨ Регрес клініко-лабораторних симптомів гарячки в результаті симптоматичної терапії,

¨ Відновлення працездатності, покращення якості життя

 

  1. Реабілітація та профілактика

§   Повноцінне збалансоване вітамінізоване харчування, вживання до 3 л води протягом доби

§   Достатній відпочинок, сон, дозоване фізичне навантаження

§   Оптимізація умов праці (навчання)

§   Заборона інсоляція

§   Вторинна профілактика, бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій (за показами)

  1. Диспансерне спостереження

¨ Хворі на ГНГ знаходяться  на диспансерному обліку під спостереженням лікаря-імунолога

§   Під час диспансерного спостереження необхідний постійний клініко-лабораторний контроль лікаря -імунолога – частота оглядів 1 раз в 3 місяці з постійним діагностичним пошуком генезу ГНГ

§   При необхідності – проведення  консультації інших спеціалістів у залежності від характеру проявів хвороби.

Примітка: *-  дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                          М.П. Жданова