ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від  07.11.07 № 691

 

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги постраждалим з термічними опіками плечового поясу та верхньої кінцівки за виключенням зап’ястка та кисті ІІ ступеня.

 

Код МКХ 10: Т-22.2.

 

 

Мета протоколу:

Поліпшення якості надання хірургічної допомоги хворим з опіками плечового поясу та верхньої кінцівки за виключенням зап’ястка та кисті ІІ ступеня, забезпечення її досяжності, стандартизація впровадження найбільш ефективних методів діагностики і лікування у клінічну практику.

 

Умови, в яких надається медична допомога:

Госпіталізація в хірургічне або травматологічне відділення ЦРЛ, ЦМЛ, міжрайонне чи обласне опікове відділення.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання:

Скарги. Пацієнти скаржаться на печію та біль в опікових ранах, почервоніння шкіри,виражену набряклість верхної кінцівки, спрагу.

 

Об’єктивний стан:

Загальний стан: помірно порушений. Температура тіла нормальна або субфібрільна, артеріальний тиск не порушений, пульс – 76-90/хв.

Гемодинамика стабільна, діурез адекватний рідині, що вживається перорально або вводиться в/в.

Локальний статус: Термічним фактором уражаються епідерміс та частково поверхневий шар дерми. При частковому ураженні дерми в ній зберігаються придатки шкіри, за рахунок чого можлива острівцева самостійна епітелізація. Місцеві прояви у вигляді почервоніння та набряку шкіри, що обумовлено стійкою гіперемією та ексудацією. Через декілька хвилин після травми з’являються пухирі які можуть збільшуватися на протязі перших діб. В цей термін пухирі можуть з’являтися в тих місцях де їх первинно не було. В перший час пухирі містять прозору рідину, яка через 2-3 доби густіє й стає желеподібною. При нагноєнні вмісту пухиря рідина набуває жовто-зелений колір, виникає набряк та гіперемія опікової рани. Формується поверхневий некротичний струп. Порушуються деякі рухи у крайніх положеннях.

 

 

 

 

Діагностична програма:

1. Загальний огляд хворого.

2. Візуальний огляд і опис ран. Визначення площі та глибини опіку. Визначення ІТУ (індексу тяжкості ураження).

3. Лабораторне обстеження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- глюкоза крові;

- біохімічне дослідження крові;

- коагулограма;

- визначення групи крові, та резус-фактору;

- реакція Вассермана;

- мікробіологічне дослідження вмісту рани з висівом мікрофлори та визначення чутливості до антибіотиків.

4. Виявлення супутніх захворювань.

5. Рентгенологічне дослідження легень за показами.

6. ЕКГ для дорослих.

 

Лікувальна програма:

 

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту.

 

Загальне лікування:

1. Знеболювання - ненаркотичні анальгетики.

2. Гормонотерапія –глюкокортикоїди.

3. Антибіотики-цефалоспорини ІІІ покоління.

4. Інфузійна детоксикаційна терапія.

5. Дегідратаційна терапія.

6. Ентеросорбція (ентеросгель та ін.).

7. Протиправцеві щеплення.

 

Місцеве лікування:

Обробка ураженої поверхні антисептиком, первинний туалет опікової рани (фурацилін, хлоргексидин біглюконат);

З опікової поверхні видаляють інородні тіла та епідерміс, що відшарувався. Пухирі розсікають і видаляють епідерміс. Різко забруднені ділянки опіку очищують марлевими кульками, змоченими у розчинах антисептиків (йодобак, бетадин), і накладають стерильну пов’язку з мазями на гідрофільній основі чи розчином антисептиків.

Можливе раннє хірургічне тангенціальне висічення або дермобразія тонкого некротичного струпу до капілярної кровотечі з ксенодермопластикою.

Щоденний нагляд за опіковою раною із змінами пов’язок:

– у фазі запалення використання мазей на гідрофільній гіперосмолярній основі, пов’язки з розчинами антисептиків;

– у фазі гранулювання – використовуються креми або мазі на гідрофільній основі.

– В фазі регенерації використовуються креми, мазі на водорозчинній основі зі зменшеною осмолярністю та регенеруючі мазі.

 

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту:

– позіціонування кінцівки або накладання імобілізаційної пов’язки;

– лейкоцитарний індекс інтоксикації;

– імунологічні дослідження.

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування:

Очікуваний результат у стаціонарі – повна самостійна епітелізація до 12-16 доби при хірургічному лікуванні, або до 18-24 доби при консервативному лікуванні. В подальшому можливе утворення рубців та рубцевих деформацій плечового чи ліктьового суглобів з наступною їх корекцією у відділеннях реконструтивно-відновної хірургії та опікових відділеннях.

 

Тривалість лікування в стаціонарі: 14-24 доби.

 

Критерії якості лікування:

Самостійне повноцінне відновлення шкіряного покриву, нормалізація температури і лабораторних показників. Але на протязі декількох місяців зберігається гіперемія шкіри або пігментація.

 

Ускладнення та можливі побічні дії:

Можливе нагноєння ран, алергічні реакції. Утворення гіпертрофічних та келоїдних рубців, рубцевих контрактур та деформацій плечового та(чи) ліктьового суглобів.

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги:

Амбулаторне спостереження протягом 1 року. Хворі не підлягають диспансеризації. Амбулаторно – попередження рубцеутворення, консервативна розсмоктуюча терапія, носіння компресійного одягу, використання селікогелю, селіконових пластин. Початок реконструктивних операцій через 4-8 місяців після травми.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Обмеження прийому солі, гострої та жирної їжі.

 

Вимоги до режиму роботи, відпочинку, реабілітації:

Хворі не працездатні протягом 3-4 тижнів.

Після загоювання опіків зберігається почервоніння шкіри або гіперпігментація протягом декілька тижнів.

Охоронний режим роботи протягом 3 місяців, що включає запобігання прямих сонячних променів, вітру та морозу, забрудненості, запиленості, а також роботи в приміщеннях з підвищеною або пониженою температурою.

 

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                          М.П. Жданова