стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Термічні опіки зап’ястка та кисті ІІ ступеня; Клінічний протокол надання медичної допомоги


  • Клінічний протокол надання медичної допомоги постраждалим з термічними опіками зап’ястка та кисті ІІ ступеня
    • Додаток до наказу МОЗ №691 від 07-11-2007
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Комбустіологія
    • Клінічний стан, патології: Термічні опіки зап’ястка та кисті ІІ ступеня
равел

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від  07.11.07 № 691

 

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги постраждалим з термічними опіками зап’ястка та кисті ІІ ступеня

Код МКХ – 10: Т-23.2.

 

Мета протоколу: поліпшення якості надання хірургічної допомоги хворим з опіками зап’ястка та кисті ІІ ступеня та забезпечення її досяжності за допомогою стандартизації впровадження найбільш ефективних методів діагностики і лікування у клінічну практику.

 

Умови, в яких надається медична допомога:

Госпіталізація в хірургічне або травматологічне відділення ЦРЛ, ЦМЛ, міжрайонне чи обласне опікове відділення, для проведення антибактеріальної та десенсибілізуючої терапії. Можливе амбулаторне лікування.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання:

Скарги. Пацієнти скаржаться на печіння і біль в опікових ранах, виражену набряклість зап’ястка та кисті.

Загальний стан хворого: не порушений. Температура тіла нормальна або субфебрільна, артеріальний тиск не порушений, пульс – 76 - 90 ударів на хв.

Гемодинамика стійка, діурез адекватний рідині, що вводиться або переливається.

Локальний статус: зап’ясток та кисть гіперемовані, набряклі, присутні міхури з вмістом жовтого чи геморагичного кольору. Через декілька хвилин після травми з’являються пухирі, дном яких є ростковий шар епідермісу, і якщо цілісність шкіри зберігається, то пухирі збільшуються на протязі перших діб. В цей термін пухирі можуть з’являтися в тих місцях де їх первинно не було. В перший час пухирі містять прозору рідину, яка через 2-3 доби густіє й стає желеподібною. При нагноєнні вмісту пухиря рідина набуває жовто-зелений колір, виникає набряк та гіперемія опікової рани. Формується поверхневий некротичний струп. Порушуються деякі рухи у крайніх положеннях.

 

Діагностична програма

1. Огляд хворого з визначенням локалізації, площі, глибини опіку.

2. Опис локального статусу.

3. Відзначення зони ураження за схемою Долініна.

4. Збір анамнезу набутої травми, встановлення етіологічного чинника, тривалість і ступінь надання першої медичної допомоги.

5. Збір анамнезу життя.

6. Загальний огляд хворого, вимірювання АТ, температури тіла.

7. Лабораторне обстеження:

– загальний аналіз крові;

– загальний аналіз сечі;

– глюкоза крові;

– біохімічне дослідження крові;

– коагулограма;

– визначення групи крові  по сістемі АВ0, резус-фактору;

– Реакція Вассермана;

– мікробіологічне дослідження вмісту рани з висівом мікрофлори та визначення чутливості до антибіотиків.

8. Інструментальні дослідження:

- Рентгенологічне дослідження легень за показаннями.

- Електрокардіографія.

 

Лікувальна програма

Лікування постраждалих при термічних опіках зап’ястка та кисті ІІ ступеня консервативне.

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту.

Загальне лікування:

-   знеболювання – аналгетіки;

-   дегідратаційна терапія: - салуретики (за показаннями);

-   антибіотики (за показаннями);

-    ентеросорбція (ентеросгель та ін.).

-   протиправцеві щеплення

Місцеве лікування: щоденні перев’язки протягом 20 діб.

Первинна санація опікової рани.

Тампонами, змоченими антисептичними розчинами чи теплою мильною водою шкіра навкруги опіку очищується від забруднення, після чого її обробляють спиртом. З опікової поверхні видаляють інородні тіла та епідерміс, що відшарувався. Пухирі розсікають і видаляють епідерміс, що відшарувався. Забруднені ділянки опіку очищують марлевими кульками, змоченими у розчинах антисептиків. Після цього опікову поверхню висушують стерільними серветками і накладають стерільну пов’язку з мазями на гідрофільній основі  чи розчином антисептиків.

Щоденний нагляд за опіковою раною із змінами пов’язок. У фазі запалення використання мазей на гідрофільній гіперосмолярній основі, пов’язки з розчинами антисептикыв. У фазі  гранулювання (відторгнення некротичного струпу) – використовується кремів або мазів на гідрофільній основі. В фазі регенерації використовуваються масла та регенеруючи мазі.

 

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту:

Відновлення функції верхньої кінцівки (ЛФК, магнітотерапія, кінезітерапія тощо).

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування.

Очікуваний результат у стаціонарі – повна самостійна епітелізація
до 18-24 доби, в подальшому можливе утворення рубців та рубцевих деформацій кисті та пальців з наступною їх корекцією у відділеннях реконструтивно-відновної хірургії та опікових відділеннях.

 

Тривалість лікування в стаціонарі: 18-24 діб.

 

Критерії якості лікування.

Самостійне повноцінне відновлення шкірного покриву, нормалізація температури і лабораторних показників. Але на протязі декількох тижнів зберігається гіперемія шкіри та пігментація. Дермальні опіки ІІ ступеню у 10% випадків ускладнюються розвитком гіпертрофічних або келоїдних рубців, які призводять до рубцевих деформацій кисті та пальців.

 

Ускладнення та побічні дії.

Можливе нагноєння ран, алергічні реакції. Утворення гіпертрофічних та келоїдних рубців, рубцевих контрактур та деформацій.

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги.

Після загоювання опіків  протягом декілька тижнів зберігається почервоніння шкіри або гіперпігментація, в подальшому відбувається розвиток рубців. Хворі підлягають довготривалій диспансеризації і лікуванню.

Амбулаторне спостереження протягом 1 року. Амбулаторно – попередження рубцеутворення, консервативна розсмоктуюча терапія, носіння компресійного одягу, застосування селікогелю, селіконових пластин.. Початок реконструктивних операцій через 4-8 місяців після травми.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.

Обмеження прийому солі, гострої та жирної їжі.

 

Вимоги до режиму роботи, відпочинку, реабілітації.

Хворі непрацездатні протягом 3-4 тижнів.

Охоронний режим роботи протягом 3 місяців, що включає запобігання прямих сонячних променів, вітру і морозу, забрудненості та запиленості.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                          М.П. Жданова