стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Термічні опіки області гомілковоступневого суглоба і стопи ІІ ступеня; Клінічний протокол надання...


  • Клінічний протокол надання медичної допомоги постраждалим  з термічними опіками області гомілковоступневого суглоба і стопи ІІ ступеня.
    • Додаток до наказу МОЗ №691 від 07-11-2007
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Комбустіологія
    • Клінічний стан, патології: Термічні опіки області гомілковоступневого суглоба і стопи ІІ ступеня
бикалутамид

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від  07.11.07 № 691

Клінічний протокол

надання медичної допомоги постраждалим  з термічними опіками області гомілковоступневого суглоба і стопи ІІ ступеня.

Код МКХ – 10: Т-25.2

 

 

Мета протоколу: місцеве і медикаментозне лікування до повного загоєння ран у потерпілих з термічним опіком II ст. в області гомілковоступневого суглоба і стопи незалежно від етіології (полум'я, кип'яток і т.д.)

Умови, в яких повинна здійснюватись медична допомога: відділення загальної хірургії (тільки при неможливості транспортування до спеціалізованого відділення), спеціалізовані опікові відділення та центри, підрозділи інтенсивної терапії опікових відділень та центрів.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Скарги: на болі пекучого характеру в обпаленій області ноги, наявність опікових ран у вигляді крупних міхурів з опалесцирующим вмістом або позбавлених рогового шару епідермісу, набряк ноги, зниження опороспособности, як результат дії високотемпературного агента.

 

Об'єктивний стан: задовільний або середньої тяжкості. Неуражені  шкірні покриви блідуваті. Опороспособність в ураженій кінцівці знижена. Дихання не порушено (до 18-20 в хвилину). САТ – 95-100 мм рт. ст., пульс 80-100 уд/хв.  

 

Локальний статус: гіперемія і набряк шкіри, обширні міхури з опалесцирующей рідиною. Міхури частково розірвані, місцями роговий шар відсутній, підлягаючі тканині рожеві, вологі, блискучі; в окремих місцях можуть бути багровими, тьмяними.

Діагностична програма:

1. Огляд хворого з визначенням локалізації, площі, глибини термічного опіку.

2. Визначення ІТУ (індексу тяжкості ураження).

3. Опис локального статусу.

4. Відзначення зони ураження за схемою Долініна.

5. Збір анамнезу набутої травми, встановлення етіологічного чинника.

6. Збір анамнезу життя (перенесені та існуючи хвороби, алергологічний анамнез та ін.).

7. Загальний огляд хворого, вимірювання АТ, температури тіла, пульсоксиметрія.

8. Лабораторні дослідження (виконуються при надходженні хворого, потім 1 раз у 7 днів, при необхідності – частіше. При перебуванні хворого у відділенні реанімації та інтенсивної терапії - 1 раз на добу):

1) загальний аналіз крові,

2) загальний аналіз сечі,

3) глюкоза крові,

4) реакція Васермана (одноразово),

5) біохімічний аналіз крові,

6) коагулограма,

7) мікробіологічне дослідження вмісту рани з висівом мікрофлори та визначенням чутливості до антибіотиків (у разі нагноєння) – раз у 7 днів,

8) визначення групи крові за системою АВО та резус-фактора (одноразово).

9. Інструментальні  дослідження:

1) флюорографія (рентгенографія) - обов’язково при відсутності останнього дослідження протягом року або по показанням при ускладненні з боку легеневої системи),

2) електрокардіографія.

ЛІКУВАЛЬНА  ПРОГРАМА.

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту:

- Знеболювання (нестероїдні протизапальні препарати, наркотичні анальгетикі).

- Профілактика і лікування ранової інфекції.

- Ентеросорбція (ентеросгель та ін.). 

Призначення антибактеріальних препаратів починати одразу після госпіталізації хворого і взяття аналізу раневого вмісту на  мікробіологічне дослідження!

     Доцільно сполучення антибіотиків:

Внутрішньовенно або внутрішньом’язово :

Ø цефалоспорини ІІ-ІІІ покоління  в комбінації з аміноглікозидами;

Ø фторхінолони ІІ-ІV покоління в комбінації з метронідазолом;

Ø при високому ризику розвитку анаеробної інфекції - обов’язково включення метронідазолу (в/в).

Курс лікування антибіотиками – 14-21 днів, можливо довше, якщо триває нагноєння.

- Місцеве лікування опіку.

Ø Обробка ураженої поверхні (йодсоставні, детергенти.).

-   Первиний туалет опікових ран з висіченням пухирів та відшарованого епідермісу. Можливо виконання дермобразії жорсткими щітками, або рання секвенціальна некректомія (на 2-5 добу) з одномоментним закриттям ранового дефекту ксенотрансплантатам або іншим синтетичним матеріалом.     

-   накладання багатошарової (8-10 шарів)  асептичної пов’язки з мазями на гідрофільній основі, альнеотерапія (відмочування і зняття пов’язок у ванні),

- інфрачервоне опромінювання ураженої поверхні,

 

- Фізіотерапевтичне лікування: озонотерапия місцево, лікування в  пластиковому ізоляторі абактериальной установки., терапія бактерицидними лампами «Керамотерм».

 

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту:

- Рентгенографія сегментів кінцівок та органів грудної порожнини;

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування.

Повне загоювання опіку  протягом 4-6 тижнів за рахунок крайової й острівкової епітелізації (із збережених дериватів шкіри). Можливе залишення ділянки  депігментації та ділянки гіпертрофічних та келоїдних рубців. 

Тривалість лікування: 4-6 тижнів.

Критерії якості лікування: відновлення цілісності шкіряного покриву наступає протягом 4-6 тижнів за рахунок крайової та острівкової епітелізації (із збережених дериватів шкіри). Залишаються ділянки  депігментації та ділянки гіпертрофічних та келоїдних рубців.

Можливі побічні дії та ускладнення.

При несвоєчасному або неадекватному наданні медичної допомоги можливе поглиблення опіку, нагноєння його, формування гіпертрофічного або келоїдного рубця. Це призводить до пролонгації строків лікування та додаткової економічної витрати.

При наявності поєднаних ушкоджень, вікових змін, супутньої патології можливе загострення хронічної патології, що призводить до погіршення стану хворого.

Відсутність адекватної терапії шоку може привести до виникнення ускладнень з боку внутрішніх органів й в першу чергу шлунково-кишкового тракту – виникненню стресової виразки, запаленню легенів.

Рекомендації що до подальшого надання медичної допомоги.

Амбулаторне спостереження протягом 1 року. Амбулаторно- попередження рубцеутворення з використанням силіконо- або компресійної терапії в поєднанні  з санаторною гідро- чи бальнеотерапією.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.

Обмеження прийому солі, гострої та жирної їжї.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації.

Хворі непрацездатні протягом 4-6 тижнів. Охороний режим протягом 4 місяців, що включає запобігання попадання прямих сонячних променів, вітру, морозу, забрудненості та запиленості.

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                          М.П. Жданова