ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від  07.11.07 № 691

 

Клінічний протокол

 надання медичної допомоги постраждалим  з термічними опіками декількох ділянок тіла не більше, ніж І ступеня на площі від 11 до 30%  поверхні тіла.

 

 

Код МКХ-10: T-29.1

 

                                                        Мета протоколу: поліпшення якості надання медичної допомоги хворим з термічними опіками І ступеня площі від 11 до 30%  поверхні тіла, який супроводжується легким опіковим шоком, за допомогою впровадження стандартів діагностики і лікування в клінічну практику, результатом якого має бути повне самостійне загоювання опіку, ліквідація легкого опікового шоку та запобігання ускладнень. 

Умови, в яких повинна здійснюватись медична допомога: опікові відділення та центри різного рівня, відділення реанімації та інтенсивної терапії, відділення загальної хірургії центральних міських та районних лікарень.

         

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Скарги: біль, відчуття печіння, стягування, почервоніння шкіри,  утворювання пухирців, можливо слабкість, озноб, спрага, нудота, блювання та ін.

Об’єктивний стан хворого: загальний стан задовільний або середньої тяжкості. Свідомість не порушена. В перші години можливе збудження або загальмованість. Неуражений шкіряний покрив нормального кольору або блідий, сухий. Температура тіла нормальна або знижена. Частота дихання 16-18 цикл/хв. Пульс 86-110 уд/хв. Середній артеріальний тиск (АТ_сер.) 95±3 мм.рт.ст. Поверхнева та глибока пальпація живота безболісна. Діурез 60-70 мл/год.

Локальний статус: Гіперемія і набряк шкіри з відшаруванням епідермісу й міхурів, наповнених прозорою рідиною. Запально-ексудативні явища через 3-4 дні зменшуються, розпочинається епітелізація опікової поверхні.

 

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:

1. Огляд хворого з визначенням локалізації, площі, глибини термічного опіку.

2. Визначення ІТУ (індексу тяжкості ураження).

3. Опис локального статусу.

4. Відзначення зони ураження за схемою Долініна.

5. Збір анамнезу набутої травми, встановлення етіологічного чинника.

6. Збір анамнезу життя (перенесені та існуючи хвороби, алергологічний анамнез та ін.).

7. Загальний огляд хворого.

8. Визначення наявності опікового шоку та необхідності госпіталізації хворого у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

9. Лабораторні дослідження (виконуються при надходженні хворого, щодня при знаходженні в реанімаційному відділенні, потім 1 раз у 7 днів. При необхідності – частіше):

1) загальний аналіз крові,

2) загальний аналіз сечі,

3) глюкоза крові,

4) реакція Васермана (одноразово),

5) біохімічний аналіз крові,

6) коагулограма,

7) мікробіологічне дослідження вмісту рани з висівом мікрофлори та визначенням чутливості до антибіотиків (у разі нагноєння) – раз у 7 днів,

8) визначення групи крові за системою АВО та резус-фактора.

10.Інструментальні  дослідження:

-флюорографія (при відсутності останнього дослідження протягом року),

 

ЛІКУВАЛЬНА  ПРОГРАМА.

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту:

-Знеболювання (нестероїдні протизапальні средства, наркотичні анальгетикі).

-Забезпечення температури навколишнього середовища в межі 34-36⁰С.

Постраждалого поміщають в бокс на ліжко-сітку під джерело інфрачервоного випромінювання.

-Профілактика правця (введення анатоксину АДП 0,5 мл при відсутності підтвердження недавній імунізації).

-Лужне пиття (гідрокарбонатна вода 1-2 л  на добу).

-Проведення інфузійної терапії.

      В перші 24 часа опікового шоку:

Ø Добовий об’єм інфузії розраховується за формулою Паркланда:

        V _{інфузії (мл)} = 4 (мл) х вагу хворого (кг) х % площі опікової поверхні.

(солеві, гидроксіетілкрахмалсоставні, сорбітсоставні, фторсоставні та ін..).

Загальний об’єм в\в інфузії не повинен перевищувати 10-15% маси тіла хворого.

 В наступні 24 години опікового шоку:

загальний об’їм інфузії зменшують вдвічі. Додається розчин глюкози.

- Профілактика та лікування поліорганної недостатності.

- Серцеві та судинні препарати (глікозіди, ангіолітики)

- Гормональні препарати: (стероїдні протизапальні средства)

- Вітаміни.

- Ентеросорбція (ентеросгель та ін.). 

- Профілактика і лікування ранової інфекції.

Антибіотикотерапію починати одразу після госпіталізації хворого і взяття аналізу раневого вмісту на  мікробіологічне дослідження!

      Внутрішньовенно або внутрішньом’язово:

Ø пеніциліни (полусінтетичні захищени);

Ø цефалоспорини І-ІІІ покоління;

Ø фторхінолони ІІ-ІІІ покоління;

Ø комбінація антибіотиків.

Курс лікування – 7-10 днів.

- Місцеве лікування опіку.

Ø Промивання поверхні антисептиком.

Ø Обробка ураженої поверхні (їодсоставні, детергенти.).

Ø Видалення пухирів при їх нагноєнні.

- накладання багатошарової (8-10 шарів) контурної марлевої асептичної пов’язки з гелем, мазями на гідрофільній основі,

- застосування адсорбційних і захисних біологічних або синтетичних   покриттів.

Ø Бальнеотерапія (відмочування і зняття пов’язок у ванні).

Ø Інфрачервоне опромінювання ураженої поверхні.

Ø При площі ураження більше 20% поверхні тіла, коли обов’язково  розвивається опікова хвороба, показано видалення нежиттяспроміжних клаптів епідермісу, туалет ран  (на 2 добу) з однамоментним закриттям раневого дефекту ліофілізованим ксеродермотрансплантатом або іншими біологічними та композиційними синтетичними матеріалами.    

 

   

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту:

-ЕКГ.

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування.

Повне самостійне загоювання опіку до 12-14 доби, ліквідація легкого опікового шоку та запобігання ускладнень.

 

Тривалість лікування в стаціонарі: 12-14 діб

 

Критерії якості лікування: виведення хворого із опікового шоку та повне відновлення шкіряного покрову. Можливі залишкові елементи пігментації або лущення, які зникають через декілька тижнів. Може залишатися депігментована ділянка рожевого кольору з помірними рубцевими змінами. Іноді зберігається білуватий поверхневий рубець протягом декількох місяців або років. Інколи виникає ризик розвитку гіпертрофічного  рубця, частіше при нагноєнні рани.      

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Термічний опік І ступеня загоюється без ускладнень. Іноді можливо нагноєння ураженої поверхні з подальшим формуванням гіпертрофічного  рубця. При несвоєчасному або неадекватному наданні медичної допомоги можливе поглиблення опіку, що призводить до пролонгації строків лікування та додаткової економічної витрати. При наявності поєднаних ушкоджень, вікових змін, супутньої патології можливе загострення хронічної патології, що призводить до погіршання стану хворого.

Відсутність адекватної терапії шоку може привести до виникнення ускладнень з боку внутрішніх органів й в першу чергу шлунково-кишкового тракту – виникненню стресової виразки, запаленню легенів.

 

Рекомендації що до подальшого надання медичної допомоги.

Амбулаторне спостереження протягом 1 року. Амбулаторно- попередження рубцеутворення з використанням силіконо- або компресійної терапії в поєднанні  з санаторною гідро- чи бальнеотерапією.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.

Обмеження прийому солі, гострої та жирної їжі.

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації.

Хворі непрацездатні протягом 3-4 тижнів.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                          М.П. Жданова