 Кила стравохідного отвору діафрагми; Клінічний протокол санаторно-курортного лікування |
 |
Клінічний протокол санаторно-курортного лікування кили стравохідного отвору діафрагми Шифр по МКХ-10: К 44 Згідно Уніфікованої клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення (відомча інструкція, затверджена МОЗ України в 2004 р.) виділяють: К 44 Діафрагмальна кила Вид кили: В1 Аксіальна: L1 – ковзна; L2 – фіксована; L3 – стравохідна; L4 – кардіальна; L5 – кардіофундальна; L6 – субтотальна; L7 – тотально-шлункова. В2 Параезофагеальна шлункова: L1 – фундальна; L2 – антральна; L3 – субтотальна; L4 –тотальна. В3 Параезофагеальна: L1 – кишкова; L2 – сальникова; L3 – змішана. Клінічні прояви: Q1 – латентна; Q2 – диспептична; Q3 – больова; Q4 – псевдокоронарна; Q5 – геморагічно-анемічна. Ускладнення: О1 – гостра кровотеча; О2 – рефлюкс езофагіт; О3 – защемлення шлунка; О4 - некроз шлунка; О5 – скорочення стравоходу.
Діагностика на санаторному етапі* • Основні клінічні критерії: загрудинний біль, дисфагія, печія, відриг. Обов'язкові лабораторні дослідження • Загальний аналіз крові • Загальний аналіз сечі • Копрограма • Аналіз калу на приховану кров • Обов'язкові інструментальні дослідження • Електрокардіографія • Езофагогастродуоденоскопія • рН-метрія • Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини • Рентгенологічне дослідження стравоходу (при необхідності дворазово) Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.Консультації фахівців: за призначенням. Санаторно-курортне лікування* Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення моторної функції стравоходу
Дієта: №1,5 (раціон № 1), дрібне харчування. Санаторний режим: ІІ – ІІІ Кліматотерапія: загальна Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова) Рекомендації по зміні стилю життя: • спати з підведеним не менш ніж на 15 см головним кінцем ліжка; • знизити масу тіла, якщо є ожиріння; • не лежати після їжі протягом 1,5 год.; • не приймати їжу перед сном; • обмежити прийом жирів; • припинити куріння; • уникати тісного одягу, тугих поясів; • не приймати лікарських засобів, що надають негативний ефект на моторику стравоходу і тонус нижнього стравохідного сфінктера (пролонговані нітрати, антагоністи кальцію, теофілін), ушкоджують слизисту оболонку стравоходу (аспірин і інші НПЗС) і ін. Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації функціонального стану стравоходу, позитивно впливає на кислотоутворюючу та моторну функції шлунка, внаслідок чого спостерігається зникнення або значне зменшення загрудинного болю, дисфагії, печії. Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка за 90-60-40 хвилин до їжі, у теплому вигляді по 150-200 мл, тричі на день. Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні (Квітка Полонини, Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська, Одеська № 1, Боржомі, Єсентуки №4). Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою 37-38° С або торфу (38-40° С) на ділянку передньої черевної стінки або на ділянку нижньої третини грудини або на комірцеву ділянку впродовж 15-20 хв надає спазмолітичної дії, сприяє зниженню кислотності шлункового соку, що поліпшує моторну функцію стравоходу та шлунку. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (йодо-бромними, хвойними, лавандовими, перлинними). Апаратна фізіотерапія: Позитивним ефектом щодо відновлення моторної функції стравоходу володіють синусоїдальні модульовані струми. Застосовують локалізацію електродів на епігастральну ділянку та на ділянку нижньогрудного відділу хребта, І та IV рід роботи по 3-5 хвилин кожний, частота модуляції 100-50 Гц, глибина модуляції 50-75 %. Сила струму становить 5-12 мА. Процедури загальною тривалістю 6-10 хвилин проводять через день, 10-12 процедур на курс. Знеболюючого та протизапального ефекту надають хвилі дециметрового діапазону (ДМХ). Процедури проводять від апарату "Ранет" чи "Волна-2". Подовжній випромінювач розташовують на ділянку епігастрію, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур. Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні. Показники якості лікування: зникнення болю, порушень ковтання та інших диспепсичних явищ, збільшення маси тіла, відновлення функціонального стану шлунку, поліпшення самопочуття. Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим з субтотальною та тотально-шлунковою аксіальною килою, субтотальною та тотальною параезофагеальною шлунковою килою, при параезофагеальній килі, при наявності ускладнень, за виключенням рефлюкс-езофагіту.
* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)
Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко
|