стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Післяхолецистектомічний синдром; Клінічний протокол санаторно-курортного лікування


  • Клінічний протокол санаторно-курортного лікування післяхолецистектомічного синдрому
    • Додаток до наказу МОЗ №56 від 06-02-2008
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол санаторно-курортного лікування
    • Вид допомоги: санаторний, цільова група: доросле населення
    • Напрямок медицини: Гастроентерологія
    • Клінічний стан, патології: Післяхолецистектомічний синдром
сероквель


 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 06.02.2008 № 56

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування післяхолецистектомічного синдрому

 

Шифр по МКХ-10: К 91.5

Класифікація післяхолецистектомічного синдрому (ПХЕС)   (А.А. Шалімов, 1988).

І. ПХЕС, обумовлений станами, що не усунені операцією:

· холедохолітіаз

· стенозуючий папіліт

· стеноз загальної жовчної протоки

· пухири жовчних проток

· механічні порушення прохідності дванадцятипалої кишки

ІІ. ПХЕС, викликаний змінами, що виникли внаслідок хірургічного втручання:

· ураження жовчних шляхів

· стриктури та деформації жовчних шляхів

· синдром кукси міхурового протоку

· рефлюкс-холангіт після сфінктеропластикі та холедоходуоденостомії

ІІІ. Ураження органів гепатопанкреатодуоденальної зони, що обумовлені тривалим перебігом жовчнокам’яної хвороби та холециститом і не усунуті операцією:

· хронічний гепатит та холангіт

· хронічний панкреатит

· хронічний гастрит та гастродуоденіт

IV. Органічні захворювання інших органів та систем, не пов’язані з захворюванням жовчного міхура (виразкова хвороба, грижа стравохідного отвору діафрагми, ішемічний коліт, нефроптоз та інш.)

V. Функціональні порушення жовчних шляхів а дванадцятипалої кишки, що виникли внаслідок відсутності жовчного міхура як органа:

· дискінезія жовчних шляхів з гіпертонією великого дуоденального сосочка.

· дискінезія жовчних шляхів з гіпотонією великого дуоденального сосочка.

 

Діагностика на санаторному етапі*

· Основні клінічні критерії: болі у правому та лівому підребер’ї, епігастрії, нудота, відриг, гіркота у роті.

Обов’язкові лабораторні дослідження

          Загальний аналіз крові

· Цукор крові

· Загальний аналіз сечі

· Печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, холестерин, загальний білок та білкові фракції)

· Амілаза крові

· Бактеріологічне, цитологічне та біохімічне дослідження дуоденального вмісту

· Копрограма

· Аналіз калу на дисбактеріоз та гельмінти

 

Обов'язкові інструментальні дослідження

· УЗД органів черевної порожнини

· Дуоденальне зондування

· Езофагогастродуоденоскопія

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

 

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – нормалізація функціонального стану сфінктерного апарату біліарної системи, печінки, підшлункової залози, гастродуоденальної системи, кишечнику, зменшення запального процесу у жовчовивідних шляхах, зменшення літогенних властивостей жовчі, поліпшення відтоку жовчі, підвищення імунологічної реактивності організму.

Зважаючи на це, дієта хворих на ПХЕС повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта № 5, раціон №1), виключенням продуктів, що сприяють активному жовчовиділенню.

Санаторний режим: ІІ – ІІІ

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в’язкість, поліпшується відтік жовчі, а поряд з цим, відбувається усунення продуктів запалення – лейкоцитів, слизу, зменшується вміст продуктів перекісного окислення ліпідів у жовчі та дуоденальному вмісті.  Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, усувають явища дискінезії сфінктерного апарату. Поряд з тим поліпшується зовнішньо- та внутришньосекреторна функція підшлункової залози, відновлюється стан гастродуоденальної системи, кишечнику.

Показані мінеральні води малої (Березовська, Гута, Новозбручанська, Одеська №1, Рай-Оленівська, Слав’яновська, Шкло, Моршинська № 1 та 6 у розведенні 3,5 г/л) та середньої мінералізації (Боржомі, Єсентуки № 4, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Лужанська, Моршинська № 1 та 6 у розведенні 5-7 г/л), з переважним сульфатно-гідрокарбонатним аніонним складом.

Воду слід пити у теплому виді, температурою 42-44 ˚С, починаючи з 50 мл 3 рази на день, при добрій переносності – збільшуючи до 150-200 мл. Мінеральну воду слід приймати за 40-45 хвилин до їжі, враховуючи її жовчогінну дію. За умов активного запального процесу в гастродуоденальній системі, виразковій хворобі, явищах ацидизму доцільно призначати додатковий прийом мінеральної води (50-100 мл) через 30-40 хвилин після їжі. При наявності послаблення стільця в перші 2-3 дні лікування призначення МВ не рекомендується. При відновлення стільця прийом води починають з 50 мл 2 рази на день, виключаючи ранковий прийом води, при добрій переносності поступово збільшують дозу до 150-200 мл 3 рази на день. Курс лікування 21-24 дні.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Пелоїдотерапія сприятливо впливає на клінічний перебіг ПХЕС. На сьогодні вважається за доцільне призначення мітигованих методів грязелікування, які призначаються не раніше ніж через 2-3 тижні після операції, при лапароскопічній холецистектомії, за умов загоєного післяопераційного рубця, при неускладненому перебігу до- та післяопераційного періоду, помірних проявах астенічного, диспепсичного та больового синдромів, незначного порушення функціонального стану печінки (помірна мезенхімально-запальна реакція), пригнічення клітинної та гуморальної ланок імунітету, зниження неспецифічної реактивності, наявності помірно активного гастродуоденіту, який супроводжується гастроезофагеальним рефлюксом із супутнім езофагітом.

За умов наявності астенічного та диспепсичного синдромів, больового синдрому, обумовленого патологічним процесом у гепатобіліарній системі, збільшення розмірів печінки та порушення її функціонального стану, декомпенсованого стану імунної та стрес-лімітуючої систем показано призначення внутришньотканинного електрофорезу гумінату (гумату натрію) - через 2 години після сніданку хворий приймає внутрь 5 мл 1 % розчину гумінату, запиваючи 100 мл теплої мінеральної води. Через 30 хвилин після прийому гумината проводять поперечну гальванізацію ділянки печінки силою струму 0,05 мА/см2, експозиція – 10-20 хвилин. Далі хворий приймає внутрь 5 мл гуміната за 30 хвилин до обіду та ввечері. Процедури проводять через день, на курс 10-12 процедур, курс лікування – 24 дні.

Процедури пелоїдотерапії чергують з ваннами (радоновими, хвойними,  вуглекислими, морськими, мінеральними).

Апаратна фізіотерапія: Із методів фізіотерапії застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Дію СМС створюють від апаратів серії “Ампліпульс”  у змінному режимі.

Для досягнення знеболюючого ефекту, нормалізації функціонального стану печінки, відновлення печінкової гемодинаміки та фізико-хімічних властивостей жовчі електроди розташовують на ділянку правого підребер’я та симетрично позаду,  ІІ род роботи, глибина модуляції 50 %, сила струму  8-20 мА, частота модуляції 50 Гц, тривалість 10 хв, на курс 8-10 процедур.

У випадках ознак ураження гастродуоденальної системи (активний гастродуоденіт, дуоденогастральний та гастроезофагеальний рефлюкси із супутнім езофагітом) та підшлункової залози застосовують локалізацію електродів на епігастральну ділянку та на ділянку нижньогрудиного відділу хребта, І та IV роди робіт по 3-5 хвилин кожний, частоту модуляції 100-50 Гц, глибину модуляції 50-75 %. Сила струму становить 5-12 мА. Процедури загальною тривалістю 6-10 хвилин проводять через день, 10-12 процедур на курс.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) володіють знеболюючою дією, зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки.  Процедури проводять від апарату “Ранет” чи “Волна-2”. Подовжній опромінювач розташовують на ділянку правого підребер’я, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

За умов виразково-ерозивного процесу у гастродуоденальній системі, гіперацидних станах можна застосовувати локалізацію ДМХ на ділянку щитоподібної залози. Цей метод  надає значного репаративного та кислотознижуючего ефектів. Подовжній опромінювач апарату “Ранет” розташовують на ділянку щитоподібної залози, зазор 3-4 см, потужність        5  Вт, 6 хвилин (на кожну долю залози), через день, на курс 10-12 процедур.

Змінне магнітне поле володіє протизапальним, трофічним ефектами, поліпшує фізико-хімічні властивості жовчі. Індуктор розташовують контактно на ділянку печінки, величина магнітної індукції - 27 мТс, 10-15 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

Не втратили свого значення методи лікарняного електрофорезу -застосовують електрофорез магнію (10 % розчин сірчанокислої магнезії),      2 % розчин папаверину гідрохлориду за поперечною методикою, щільність струму 0,05-0,08 мА/см², тривалість впливу до 20 хв, через день, на курс 8-12 процедур, які надають жовчогінної та спазмолітичної дії.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення больових нападів, диспепсичних явищ, болісності у ділянці печінки та колишнього жовчного міхура, болючості в епігастральній ділянці, поліпшення самопочуття, нормалізація розмірів печінки, відновлення її функціонального стану, зникнення ознак запалення та дефектів слизової оболонки стравоходу, шлунку та ДПК, відновлення моторно-евакуаторної функції гастродуоденальної системи при ендоскопічному дослідженні, відновлення функціонального стану підшлункової залози.

 Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим при частих загостреннях, підвищенні температури тіла, підвищенні ШОЕ, з явищами жовтяниці, з наявністю каменів у жовчних протоках, явищах холангіту.

 

 

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

 

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                            В.В.Бондаренко