стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Бронхоектатична хвороба; Клінічний протокол санаторно-курортного лікування


  • Клінічний протокол санаторно-курортного лікування бронхоектатичної хвороби
    • Додаток до наказу МОЗ №56 від 06-02-2008
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол санаторно-курортного лікування
    • Вид допомоги: санаторний, цільова група: доросле населення
    • Напрямок медицини: Пульмонологія
    • Клінічний стан, патології: Бронхоектатична хвороба
ретарпен цена


 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 06.02.2008 № 56

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування бронхоектатичної хвороби

 

Шифр по МКХ 10:  J 47.

Класифікація бронхоектатичної хвороби: (В.С. Путов, В.Л. Толузаков, Ю.Н. Левашов, 1984; Н.А.Кокосов, 1999

 

Форма розширення бронхів (бронхоектази):

1.   Циліндричні

2.   Мішечкові

3.   Веретеноподібні

4.   Змішані

Клінічний перебіг (форма захворювання): 1. Легка форма; 2. Форма середньої тяжкості; 3. Тяжка форма; 4. Ускладнена

Фаза захворювання: 1. Загострення; 2. Ремісія

Розповсюдженість процесу: 1. Однобічні бронхоектази; 2. Двобічні бронхоектази з визначенням локалізації по сегментах.

 

Діагностика на санаторно-курортному етапі*

Основні клінічні критерії:

·  локалізація ателектазів с бронхоектазами (частіше ліворуч, нижньодольова), зміщення серця в бік пошкодження, притуплення легеневого звуку, різнокаліберні хрипи; без ателектазів часто зустрічаються як ліворуч, так і праворуч. 

· рентгенографія: базально розташована тінь трикутникової форми, чітка, навкісна спадаюча тінь, яка зливається з куполом діафрагми, з різким зміщенням органів середостіння, вище затемнення вікарна емфізема.

 

 Критерії переходу до санаторно-курортного етапу реабілітації хворих з бронхоектитичною хворобою:

 - зникнення клінічних критеріїв загострення захворювання, у період ремісії – зберігання симптомів ендобронхіту, але менш виражені, зникнення дихальної та серцево-судинної недостатності , або не вище 1 ступеня

-  нормалізація гемограми,

- зникнення кровохаркання та виділення гнійної, смердючої  мокроти,

- при бронхографії – відсутність загоєння бронхоектазів.

 

Обов`язкові лабораторні дослідження:

·    Загальний аналіз крові

·    Біохімія крові (СРБ, фібриноген, креатинін, сіалові кислоти, серомукоїд, гаптоглобін, α-2 та γ-глобулін)

·   Загальний аналіз сечі

·   Загальний аналіз мокротиння

·    Бактеріологічне дослідження мокротиння та на БК

 

 Додаткові лабораторні дослідження:

· Чутливість до антибіотиків

· Імунограма

 

Обов`язкові інструментальні дослідження :

·   Електрокардіографія

·   Дослідження функції зовнішнього дихання

·   Рентгенологічне дослідження легень

 

Додаткові інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

 

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

 

Санаторне-курортне лікування*

       Задачі етапу: 1) при необхідності продовжувати протизапальну та розсисаючу терапію, 2) нормалізація функціональної активності дихальної системи, 3)корекція змін, що виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіозу), 4)підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого, 6) корекція супутньої патології.

Дієта має бути легко засвоюватись, добре кулінарне оброблена, вітамінізована, яка включає тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: І-ІІІ.

Кліматотерапія: клімат морських берегів, лісів.

Руховий режим : ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, теренкур.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж), застосування дихального тренажеру, масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний).

Аеротерапія при Т0  не нижче 100 С. Сонячні ванни за слабким режимом.

Морські ванни  при Т0 води 20-220 С за помірним режимом  , теренкур протяжністю 1500 м з кутом підіймання 5-100 С, при відсутності задишки підвищують до 3000 м, кут підіймання 6-120 .

 

Аерозольна терапія: з використанням бронхолітичних, антигістамінних, при необхідності муколітичних препаратів (частіше неферментні муколітики – мукосольвин та бікарбонат натрію).     

  Апаратна фізіотерапія : для оптимізації періоду акліматизації у хворих на ХНЗЛ зі схильністю до вегетативно-судинних порушень, порушеннями у психоемоційній сфері, при схильності до бронхоспазму на санаторно-курортному етапі використовують магнітопунктуру. Для цього на шкіряної поверхні спини, на рівні D 1-2  на відстані 1,5 см від остистих відростків хребта, на якої проектуються точки акупунктури, сегментарно-інерваційно пов`язані з легкими та симпатичною нервовою системою. На ці зони з обох сторін накладають магнітний індуктор, максимальна магнітна індукція – 8,2 мТл, експозиція: по 3 години, щоденно впродовж 10 – 12 діб; 

- загальне УФО;

- при загостренні ЕП УВЧ низької інтенсивності 20-40 Вт на грудну клітину, курсом 8-12 сеансів, тривалістю 10-12 хв;

- на стадії регенерації електрофорез 5 %  хлориду кальцію.

 

Термін санаторно – курортного лікування 24 дні.

 

Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії, запального процесу, зменшення виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.

 

Протипоказання: бронхоектатична хвороба у стані загострення, з тяжкими та ускладненими формами,  амілоїдоз.

 

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

 

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                              В.В.Бондаренко