стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ); Клінічний протокол санаторно-курортного лікування


  • Клінічний протокол санаторно-курортного лікування хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ)
    • Додаток до наказу МОЗ №56 від 06-02-2008
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол санаторно-курортного лікування
    • Вид допомоги: санаторний, цільова група: доросле населення
    • Напрямок медицини: Пульмонологія
    • Клінічний стан, патології: Хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ)
урсофальк цена


 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 06.02.2008 № 56

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ)

 

Шифр по МКХ – 10 :  J 44, 44.8, 44.9

Класифікація  хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) („Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та лікування ХОЗЛ”, відповідно до наказу МОЗ України № 499 від 28.10.2003 р.)

 

- за  ступенем тяжкості : легка – ОФВ1  більше за 80 % від належної величини, середньої тяжкості –50-80 % від належної величини, тяжка – менше за 50 % від належної величини, дуже тяжка – менше 30 %.

- за стадією: I  – ОФВ1  більше 80 % від належної величини, захворювання має незначний вплив на якість життя;

 II – ОФВ1 складає 50-80 % від належної величини. Захворювання значно знижує якість життя.

 III – ОФВ1  складає менше 30-50 % від належної величини. Захворювання різко  знижує якість життя; 1V – ОФВ1  менше 30 % від належних. Якість життя значно погіршена

-     за легеневою недостатністю: 1 ст. – хворий помічає появу задишки, якої раніше не було під час звичного фізичного навантаження; 11 ст. – задишка з`являється під час незначного фізичного навантаження (хода по рівній місцевості); 111 ст. – задишка турбує в стані спокою.

Діагностика на санаторно-курортному етапі*

Обов`язкові лабораторні дослідження:

·    Загальний аналіз крові та сечі

·    Загальний аналіз мокротиння

·   Загальний та бактеріологічне дослідження мокротиння

Обов`язкові інструментальні та функціональні дослідження :

·   Електрокардіографія

·   Спірографія

·   Рентгенологічне дослідження легень

·   Проба з фізичним навантаженням

Додаткові лабораторні дослідження:

· біохімічний аналіз крові: (протеїнограма, альфа-антитрипсин, креатинін – показники, які мають діагностичне значення) сечовина, ревмопроби, загальний білірубін та його фракції, рівень амінотрансфераз, глюкоза

· Імунограма

 

Додаткові інструментальні дослідження

·  бронхофіброендоскопічне дослідження

· УЗД серця

Інші  інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

 

Санаторне-курортне лікування*.

       Задачі етапу: 1)запобігання  подальшого погіршення бронхолегеневої функції; 2) зниження темпів прогресування дифузного порушення бронхів; 3) корекція дихальної недостатності;  4)підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) зниження частоти загострень захворювання та подовження ремісії; 6) лікування наявних ускладнень; 7)нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.                                                                                                                             

Дієта повинна бути збалансованою вітамінізована з включенням сирих овочів та фруктів, соків. При хронічному обструктивному бронхіті з підвищеним виділенням мокротиння показана збагачена білком дієта, 30-40% жиру рослинного походження.

Санаторний режим: I-II.

Кліматотерапія по I-II режимах.

Руховий режим : ранкова гігієнічна гімнастика, теренкур.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика (тренування дихальних м’язів), дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису ( мати-та мачухи, багульнику, липи, подорожнику) та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж), масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний). Постуральний масаж протипоказано при виникненні задишки або бронхоспазму.  Всі види масажу доцільно проводити після аерозольної терапії.

Аеротерапія при Т0  не нижче 100 С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни  при Т0 води 20-220 С за помірним режимом.

Аерозольна терапія: ультразвукові інгаляції з використанням бронхолітичних, антигістамінних, муколітичних препаратів (мукосальвон, амброксол тощо).

Переважно антисептичний збір лікарських рослин, що стимулює відхаркування: листя подорожника, корінь солодки, листя шавлії, квіти бузина,  бруньки сосни.

Переважно бронходилятуючий збір лікарських рослин: листя мати-та мачухи, трава душиці, корінь солодки, трава багульника.

При наявності бронхоспастичного синдрому необхідно використовувати бронходилятатори, які призначаються з врахуванням добових ритмів бронхіальної прохідності: стимулятори бета-адренорецепторів, метилксантини, холінолітики.

Спелеотерапія, штучний “соляний клімат”, концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/м,  тривалість процедури 30 хвилин, на курс 15-20 процедур.

Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90 % азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23° С, об’ємна швидкість  подачі 0,72 м³ · час-¹.

Апаратна фізіотерапія (вибір засобу лікування здійснює лікар, підхід -  індивідуальний):

 Для оптимізації періоду акліматизації у хворих на ХОБ зі схильністю до вегетативно-судинних порушень, порушеннями у психоемоційній сфері  на санаторно-курортному етапі використовують магнітопунктуру. Для цього на шкіряної поверхні спини, на рівні D 1-2  на відстані 1,5 см від остистих відростків хребта вибирають зону сегментарно-інерваційно пов`язану з легенями та симпатичною нервовою системою. На ці зони з обох сторін накладають іплікатори листові магнітофорні (АЛМ-1), максимальна магнітна індукція – 8,2 мТл, експозиція: по 3 години, щоденно впродовж 10 – 12 діб.

Дециметрова терапія на область коренів легень щоденно або через день, 10-15 процедур; або Ампліпульстерапія, паравертебрально, I та III  роди роботи, частота 100 Гц, глибина модуляції 50 % , по 3-5 хвилин кожним родом роботи, на курс 10 процедур (поліпшується  прохідність дрібних бронхів).

Індуктотермія грудинної ділянки, слабкотеплова доза, по 10 хвилин, на курс 10 процедур.

Електрофорез лікарських речовин (хлористий кальцій, йодид калію, папаверину, еуфіліну тощо) на область грудної клітки, щільність струму 0,08-0,1 мА/см², тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 10-12 процедур.

Діадинамотерапія, двоконтактний хвильовий струм, сила струму від 2-5 до 15-20 мА, до відчуття вібрації, тривалість 8-10 хвилин. На курс 6-12 процедур.

Додаткові: ультразвукова терапія, лазеротерапія, рефлексотерапія, ароматерапія тощо.

Пелоїдотерапія. Аплікації пелоїду при Т 40-38° С, на задньобокову поверхню грудної клітки, тривалістю 15- 20 хвилин, на курс 12-18 процедур, через день, або з перервою на 3 день.

Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки спереду, Т – 45-50° С, тривалість 30 хвилин, на курс 12-15 процедур, з перервою на третій день.

Бальнеотерапія. Хлоридно натрієві ванни (або у вигляді морських купань), з концентрацією ( 10-40 г·л-¹), при Т 37-38 ° С,  тривалість процедури в залежності від концентрації  10 хвилин, на курс 12-15 ванн через день.

Азотні  або кисневі ванни, Т  36-37 ° С, концентрація азоту 20-23  мг·л-¹, кисню 30-40 мг·л-¹. Тривалість 10-15 хвилин. Процедури проводять з перервою на третій день. На курс  10-20 ванн.

Вуглекислі ванни покращують бронхіальну прохідність. Концентрація СО2 в штучних ваннах не перевищує 1,2-1,4 г·л-¹. При використанні  мінеральної води  вміст диоксиду вуглецю повинен бути  не менше 0,75 г·л-¹. Температуру поступово знижують  у процесі курсу лікування з 32 °С до        30 °С. Використовують також “сухі” вуглекислі ванни: на тіло хворого впливають насиченою сумішшю атмосферного повітря та диоксиду вуглецю температурою 25-26 ° С.

 Йодобромні ванни, з вмістом іонів йоду не менш 10 мг· л-¹, а іонів брому 25 мг· л-¹  Т  37-38 ° С тривалістю 10-12 хвилин, на курс 8-12 процедур.

Сірководневі ванни здійснюють протизапальну дію. Використовують сірководневу мінеральну воду, яка містить більш ніж 10 мг· л-¹ загального сірководню, тривалість процедури 10-12 хвилин, проводяться через день або два. На курс 12-14 ванн.

Термін санаторно – курортного лікування:21- 24 дні.

Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення (або зникнення) кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.  

Протипоказання: хронічний обструктивний бронхіт у стані загострення, при наявності легенево-серцевої недостатності вище II стадії.

 

 

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

 

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                              В.В.Бондаренко