Бронхіальна астма; Клінічний протокол санаторно-курортного лікування |
Клінічний протокол санаторно-курортного лікування бронхіальної астми
Шифр по МКХ – 10: J 45, 45.0, 45.1,45.8, 45.9. Класифікація бронхіальної астми („Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми” згідно наказу ИОЗ України № 499 від 28.10.2003 За етіологією: - інтермітуюча астма (епізодичні короткі приступи 1 раз в неділю, нічні приступи рідше 2 раз у місяць); відсутність симптомів та нормальна функція легень між загостреннями. ПОШ видиху більше 80 % від норми, коливання менше ніж 20 %). - легка персистуюча астма. Загострення 1-2 рази на тиждень, які можуть порушувати фізичну активність та сон. Нічні прояви 2 рази в місяць. ПОШ видиху більше 80 % від норми, коливання 20-30 %. - середньої тяжкості персистуюча астма. Щоденні прояви симптомів. Нічні прояви виникають частіше ніж 1 раз на тиждень. ПОШ видиху від 60 до 80 % від норми, коливання від 30 %. - тяжка персистуюча астма. Часті загострення. Постійна наявність симптомів бронхоспазму. ПОШ видиху від 60 % та нижче, коливання від 30 %. За періодами захворювання: загострення, ремісія.
Діагностика на санаторному етапі* Обов'язкові лабораторні дослідження: · Загальний аналіз крові · Загальний аналіз сечі · Цитологія мокротиння · Біохімічні (альфа2 и гама-глобулини, сіалові кислоти, сіркомукоїд, фібриноген, гаптоглобін, показники які мають діагностичне значення. Обов`язкові інструментальні дослідження : · Спірографія · Електрокардіографія · Рентгенологічне дослідження легень Додаткові лабораторні дослідження: · Алергологічне дослідження: алерготестування з побутовими, харчовими та пиловими алергенами · Визначення титрів антитіл до алергенів · Бактеріологічне дослідження мокроти · Бактеріологічний висів з носоглотки · Імунограма
Додаткові інструментальні дослідження: Пневмотахометрія, реопульмонографія, рентгенологічне дослідження пазух носа тощо. Додаткові інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання. Консультації фахівців: оториноларинголог, інші - за призначенням.
Санаторне-курортне лікування* Задачі етапу: 1) покращення дренажної функції бронхів; 2) корекція дихальної недостатності; 3) десенсибілізація; 4)підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого, 6) корекція супутньої патології. Дієта повинна бути збалансованою, з виключенням алергізуючих продуктів, достатньо вітамінізована. Стіл №15 або 5 (при наявності супутніх захворювань). Санаторний режим: I-III. Кліматотерапія: сухий клімат морських берегів, гір. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, теренкур, купання. Теренкур протяжністю 1500 м з кутом підіймання 5-10 0С, при відсутності задишки підвищують до 3000 м, кут підіймання 6-12 0 . Аеротерапія при Т0 не нижче 100 С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при Т0 води 20-220 С за помірним режимом. Аерофітотерапія. Показано ефірні масла м’яти, лаванди, шавлії, фенхеля, піхти, евкаліпту тощо, тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 15 процедур. Аерозольна терапія: з використанням бронхолітичних трав, мінеральних вод, при необхідності муколітичних препаратів, по 7-10 хвилин, температура 33-35 0 С, до 15 процедур на курс. Спелеотерапія, штучний “соляний клімат”, концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/м, тривалість процедури 30-60 хвилин, на курс 15-25 процедур. Масаж, вібраційний масаж. Апаратна фізіотерапія: для оптимізації періоду акліматизації у хворих на ХНЗЛ зі схильністю до вегетативно-судинних порушень, порушеннями у психоемоційній сфері, при схильності до бронхоспазму на санаторно-курортному етапі використовують магнітопунктуру. Для цього на шкіряної поверхні спини, на рівні D1-2 на відстані 1,5 см від остистих відростків хребта вибирають зону сегментарно-інерваційно пов`язану з легенями та симпатичною нервовою системою. На ці зони з обох сторін накладають іплікатори листові магнітофорні (АЛМ-1), максимальна магнітна індукція – 8,2 мТл, експозиція: по 3 години, щоденно впродовж 10–12 діб. Індуктотермія на область проекції над нирків, доза слабкотеплова. Тривалість процедури, по 10 хвилин, на курс 10 процедур. Електрофорез лікарських речовин (5% сульфат магнію, 2% бромід натрію, 5% хлористий кальцій, 2% йодид калію тощо). Електроди розташовують поперечно в області грудної клітки або продольно за методикою Вермеля, а також ендоназально. Щільність струму 0,08-0,1 мА/см², тривалість процедури 10-15-20 хвилин, на курс 10-12 процедур. Ультразвук на рефлексогенні зони, а також грудної клітки на курс 10-15 процедур, через день. Електросон терапія за очно-потиличною методикою, частотою 10—40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії — 30—40 Гц; при симпатикотонії — 5-10 Гц, тривалістю 20—40 хвилин). На курс 10—12 процедур. Пелоїдотерапія. Аплікації грязі паравертебрально, з охопленням шийно-грудного вузла та області наднирків при температурі грязі 38-42 0С, через день, по 10-15 хвилин. На курс 10-12 процедур. Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки спереду, Т – 45-50 °С, тривалість 10 хвилин, на курс 10 процедур. Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90 % азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23° С, об’ємна швидкість подачі 0,72 м³ · час-¹. Бальнеотерапія. Вуглекислі ванни покращують бронхіальну прохідність. Концентрація СО2 в штучних ваннах не перевищує 1,2-1,4 г·л-¹. При використанні мінеральної води вміст диоксиду вуглецю повинен бути не менше 0,75 г·л-¹. Температуру поступово знижують у процесі курсу лікування з 32 °С до 30 °С. Використовують також “сухі” вуглекислі ванни : на тіло хворого впливають насиченою сумішшю атмосферного повітря та диоксиду вуглецю температурою 25-26 °С. Йодобромні, штучні кисневі та азотні ванни, температурою води 37-36 °С, тривалістю 10 хвилин, через день 10-12 процедур. Хлоридно-натрієві ванни. Температура води 37-36 °С, тривалість 10 хвилин, через день 10-12 процедур. Сульфідні ванни з концентрацією сірководню від 25 до 50 мг/л та температурою 37-36 °С, через день, по 10 хвилин. Всього 10-12 процедур. Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія тощо. Термін санаторно – курортного лікування 21-24 дня. Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії, зникнення або зменшення приступів кашлю, ядухи, частоти та дози використання бронхолітиків, покращення або нормалізація функції зовнішнього дихання. Протипоказання: бронхіальна астма у стані загострення.
* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)
Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко
|