ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 06.02.2008 № 56

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування стенокардії напруження внаслідок значно обмежених звичайних фізичних навантажень (ІІІ функціональний клас) без- або з кардіосклерозом, із серцевою недостатністю не вищою від І стадії без значних порушень серцевого ритму

 

Шифр по МКХ-10: – І 20.9

 

Діагностика на санаторному етапі*

Обов’язкові лабораторні дослідження:

-КФК в динаміці 3 рази, бажано МВ-КФК чи тропонін Т або І при необхідності в динаміці 2 рази (при затяжних нападах);

-АЛТ, АСТ, калій, натрій, білірубін, креатинін;

-ліпідограма (холестерин загальний, бета-ліпопротеїди, тригліцериди);

- індекс атерогенності;

- глюкоза крові;

-загальний аналіз крові та сечі;

Додаткові:

-коагулограма;

Обов’язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія;

-ехокардіографія;

-тетраполярна реографія;

-холтерівське добове моніторування.

Додаткові:

-навантажувальний тест (ВЕМ або тредміл) при стабілізації стану та відсутності протипоказань;

- ступінчаста велоергометрія;

-електрокардіографія з лікарськими пробами (з нітрогліцерином або з обзиданом);

-ступінчаста велоергометрія;

-ехокардіографія;

-тетраполярна реографія;

-холтерівське добове моніторування.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I–II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта збагачена ω-3 поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

Кліматотерапія:

-дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію;

- повітряні ванни;

- сонячні ванни (дозовані залежно від інтенсивності сонячної прямої/розсіяної радіації);

- купання (при температурі води не нижчій від 20°C тривалість визначається індивідуально, залежно від клінічних проявів захворювання).

Руховий режим:

- лікувальна фізкультура;

- ранкова гігієнічна гімнастика;

- лікувальна дозована ходьба;

- лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Бальнеотерапія:

- питна бальнеотерапія із використанням гідрокарбонатних та\або кременистих мінеральних вод з метою забезпечення оптимального холеретичного та холекінетичного ефекту для нормалізації рівня холестерину та нормалізації ліпідного обміну, а також для збільшення діурезу;

-4-камерні (вуглекислі, скипидарні, радонові, скипидарно-радонові, кисневі, йодобромні, сірководневі, скипидарно-радонові з білою емульсією) ванни (індивідуальний вибір залежно від наявного асортименту та індивідуальної переносності процедури);

-загальні або сидячі ванни;

-щадні гідропатичні процедури.

Апаратна фізіотерапія:

-загальна гальванізація за Вермелем або електрофорез лікарських засобів (1% розчин аспірину або інше зумовлене патогенезом або клінічним перебігом);

-ДМХ-терапія на зони сегментарної іннервації серця, або на передсерцеву (прекардіальну) зону, або на литкові м’язи (можливе певне індивідуальне варіювання параметрами):

-ДМХ-терапія на передсерцеву зону, випромінювач розташовують на відстані 6-8 см від поверхні тіла, доза дотеплова або слабкотеплова, потужність 20 Вт (при задовільній переносності може бути збільшена, але не має перевищувати 40 Вт), тривалість процедури до 10 хвилин; щоденно або через день.

-ДМХ-терапія ділянки верхньогрудного відділу хребта на рівні Тh₁-Тh₅ (рефлексогенні зона серця) доза до теплова або слабкотеплова, 20-40 Вт, тривалість процедури до 10 хв щоденно (або через день), до 12 на курс;

-ДМХ-терапія (рефлекторна) на литкові м’язи доза дотеплова або слабкотеплова, 20-40 Вт, тривалість процедури до 10 хв щоденно або через день, 15 процедур на курс лікування;

-магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця.

Додатково:

–лазеротерапія на рефлексогенні зони, або лазеротерапія на біологічно активні точки, або внутрішнє лазерне опромінення крові;

–ультрафонофорез на ділянку проекції серця (з нітратами або інше);

–електроаналгезія або електросон;

–масаж комірцевої зони або перикардіальної ділянки;

–психотерапія;

–фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології);

–медикаментозна терапія: нітрати, бета-блокатори, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, дезагреганти, діуретики, метаболічна терапія (за показаннями).

 

Термін санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.

 

Показники якості лікування: зменшення кількості й інтенсивності нападів стенокардії, підвищення толерантності до фізичних навантажень; перехід на другий руховий режим, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому антиангінальних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття. Відсутність клінічних і ЕКГ ознак ішемії міокарду. Відсутність ознак високого ризику за даними навантажувальних тестів (ішемічна депресія сегмента ST≥2 мм, толерантність до фізичного навантаження менше 5 МЕТ чи 75 Вт, зниження систолічного АТ під час навантаження).

 

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

 

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                              В.В.Бондаренко