Гіпертонічна хвороба І та ІІ стадії доброякісного перебігу без частих гіпертонічних кризів,... |
Клінічний протокол санаторно-курортного лікування гіпертонічної хвороби І та ІІ стадії доброякісного перебігу без частих гіпертонічних кризів, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, при серцевій недостатності не вищій від І стадії
Шифри по МКХ-10: І 10 Діагностика на санаторному етапі* Обов’язкові лабораторні дослідження: - загальний аналіз кров та сечі; - дослідження сечі за Зимницьким або за Нечипоренком; - глюкоза крові; - протромбіновий індекс; - креатинін у сироватці крові; - ліпідограма (холестерин, бета-ліпопротеїди, тригліцериди); - коагулограма. Додаткові: - печінкові проби. Обов`язкові інструментальні дослідження : - електрокардіографія. Додаткові: -ехокардіографія у 12 стандартних відведеннях; -велоергометрія; -холтерівське добове моніторування артеріального тиску; -ультразвукове дослідження нирок; -дослідження очного дна; -консультації спеціалістів: окуліста (дослідження очного дна), за показаннями. -вимірювання АТ на обох руках та вимірювання АТ на нижніх кінцівках (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб молодших за 40 років) -вимірювання маси тіла та окружності талії Санаторно-курортне лікування* Санаторний режим: І–ІІ. Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин, рекомендуються продукти що містять підвищену кількість ω-3 поліненасичені жирні кислоти (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі. Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни, інше. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика (індивідуальна), лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), велотренування, дозована ходьба. Бальнеотерапія: 4-камерні; “сухі” вуглекислі; загальні вуглекислі, або радонові, або йодобромні, або кисневі, або скипидарні з білою емульсією, або радоново-скипидарні, або сірководневі, або хлоридно-натрієві, або хвойні, або інші ванни; лікувальні душі: циркулярний або підводний душ-масаж. Апаратна фізіотерапія: -гальванічний комір за Щербаком, або електрофорез комірцевої зони (2% розчин папаверину гідрохлориду, або 5% розчин новокаїну, або 3% розчин броміду натрію, або інше), -загальний електрофорез-гальванізація за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти), або транскардіальний електрофорез (5% розчин новокаїну або 1% розчин нікотинової кислоти), -електрофорез брому, або аміназину, або платифіліну, або магнію, або еуфіліну, або но-шпи, або папаверину, або обзидану, або тканинних препаратів, або гангліоблокаторів; -електротерапія синусоїдально модульованими струмами, або дециметровохвильова, або короткохвильової частоти терапія на зону сегментарної іннервації серця, або на передсерцеву зону, або на литкові м’язи (см методики при інфаркті міокарду); -магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця (см методики при інфаркті міокарду). Додатково: -електросон (при незначному ослабленні процесів гальмування частота імпульсів добирається індивідуально, тривалість процедури до 1 години; при значному ослабленні процесів гальмування (при безсонні) тривалість процедури від 20 до 40 хвилин); очні електроди (катод) можна змочувати розчином броміду натрію. До 15 процедур; –лазеротерапія на рефлексогенні зони, або на біологічно активні точки, або внутрішнє лазерне опромінення крові; –д’арсонвалізація волосистої частини голови або комірцевої зони; -електричне поле ультрависокої частоти; –мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мгм3 повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно); –масаж комірцевої зони або прекардіальної ділянки; –психотерапія (індивідуальна або групова); –фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології); –медикаментозна терапія: Застосування антигіпертензивних препаратів І ряду (β-адреноблокатори, тіазидні або тіазідоподібні діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію1, антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ). Низькодозова комбінована терапія, як альтернатива монотерапії. При недостатньому ефекті проводять комбіновану терапію 2-3 препаратами І ряду. При недостатній ефективності, або неможливості застосування препаратів І ряду в складі комбінованої терапії використовують антигіпертензивні препарати ІІ ряду (α1-адреноблокатори, поперед усе при супутній аденомі передміхурової залози, моксонидін, α-метілдопа, резерпін). При гіпер- і дісліпідемії – терапія статинами. Аспірин (профілактично та при схильності до підвищеного зсіданя крові). Термін санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні. Показники якості лікування: стабілізація рівня артеріального тиску та/або стійка тенденція до його зниження, підвищення толерантності до фізичних та нервових навантажень, перехід на більш високий руховий режим, поліпшення діагностичних показників інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому гіпотензивних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття. Стійке зниження АТ до цільового - <140/90, а для хворих цукровим діабетом – до 130/80 мм рт ст. Зменшення вираженості скарг хворого з боку серцево-судинної системи. Корекція факторів серцево-судинного ризику.
* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)
Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко
|