ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 06.02.2008 № 56

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування запальних хвороб передмiхурової залози (ЗХПЗ)

Шифр за МКХ – 10: N 41.1

Етіопатогенетична класифікація  простатитів

(В.А. Молчанов та І.І. Ільїн, 1998)

Простатити: неінфекційні, інфекційні, постінфекційні.

Неінфекційні простатити: алергічні, конгестивні, травматичні.

Інфекційні простатити: каналікулярні, лімфогені, гематогені.

Постінфекційні простатити.

 

СОНОГРАФІЧНЄ   ДОСЛІДЖЕННЯ

ПАРЕНХІМИ І КАПСУЛИ  ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

 

  перший етап  -  оглядове  ультразвукове  дослідження простати

  Р О З М І Р И   З А Л О З И

  ПЕРЕДНЬО  ЗАДНІЙ ПОПЕРЕЧНИЙ   ПОДОВЖНІЙ

гіпертрофія   гіпертрофія   гіпертрофія

3  стадія   40мм 3  стадія 60 мм 3  стадія 55мм

2  стадія   35мм 2  стадія 55 мм 2  стадія 50мм

1  стадія   30мм 1  стадія 50 мм 1  стадія 45мм

 

  НОРМА  №1   НОРМА № 2 НОРМА  №3

  передньо-задній   поперечний   подовжній

  розмір  18 - 25  мм розмір 27 - 45 мм   25  -  40 мм

 

 

  гіпотрофія   гіпотрофія гіпотрофія

  1  стадія   15мм 1  стадія 22 мм   1  стадія 20мм

 2  стадія   10мм 2  стадія 17 мм   2  стадія 15мм

  3  стадія   5мм   3  стадія 12 мм    3  стадія 10мм

 

  другий этап- функціональне ультразвукове  дослідження пластичності

та   еластичності паренхими і  капсули   передміхурової залози

 

П А Р Е Н Х І М А   К А П С У Л А

розміри  передміхурової залози  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сонографічне дослідження та санаторно-курортне лікування запальних захворювань передміхурвої залози лікувальними грязями /методичні рекомендації. - Укр. НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України. - Уклад.: Бородулін С.Д., Костєв Ф.І., Нікіпелова О.М. та ін. - Київ, 2004. - 17 с. 

 

Етіопатогенетична класифікація простатиту і сонографічна верифікація.

І. Інфекційний простатит.

1. Неспецифічний (грампозитивна і грамнегативна флора, L-форми бактерій, мікоплазми, віруси).

2.   Специфічний (мікобактерії туберкульозу, трихомонади, хламідії, гриби, гонококи, трепонема бліда).

II. Неінфекційний простатит — простатоз.

  ЕТІОЛОГІЯ   УЗІ другий етап  -  ПАТОГЕНЕЗ

1. Гормонально-дистрофічний.   гіпертрофія гіпотрофія

2. Алергічний (аутоімунний)   І, II і III).   І, II і III

3. Вегето-судинний (застійний). стадії   стадії

III. Простатит змішаної етіології.

1. Простатоз інфекція - простатит. атонія і склероз І, II і III  

2. Інфекція простатит - простатоз. паренхіми, капсули   стадії.

 

IV. Рідкісні (що не класифікуються) форми простатиту:

синдром Рейтера, гранулематозний   склероз паренхіми І, II і III

і калькульозний простатит, або склероз капсули   стадії

актіномікоз та ін.

 

Класифікація простатиту і синдрому хронічного тазового болю NIDDK/NIH  (Європейська Асоціація Урологів, 2006)

 

Тип

Назва, опис
I	Гострий бактеріальний простатит
II	Хронічний бактеріальний простатит
III	Хронічний абактеріальний простатит. Синдром хронічного тазового болю: А.  Запальний СХТБ (лейкоцити в еакуляті/секреті простати). Б. Незапальний  СХТБ (відсутність лейкоцитів в еакулята/секреті простати).
IV	Асимптоматичний запальний простатит (гістологічно визначений простатит).

 

Діагностика на санаторному етапі*

Для більш ефективної оцінки симптомів, а також динаміки в процесі лікування доцільно використання опитувальників (наприклад, Prostatitis Symptom Index (CPSI), разроблений International Prostatitis Collaborative Network), та інших, які дозволяють якісно оцінювати статус паціента та симптоми простатиту.

Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:

· Одноразово: - загальний аналіз крові та сечі,

  - спермограма.

· Дворазово:

-   аналiз секрета простати,

- бiохiмiчнi: виявлення секрету, передмiхуровоi залози, кислої фосфатази i лімонної кислоти, тест на кристалiзацiю секрету передмiхуровоi залози,

- УЗД – у 2 етапу.

Додатковi iнтструментальнi i лаботаторнi дослiждення: рентгенологiчнi дослiдження: оглядова урографiя, цистографiя, урофлоуметрія; бактеріальний аналіз сечі, секрета передмiхурової залози.

Консультацii фахiвцiв проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очикуються – зменьшення клінічних симптомів захворювання: болю в крижах, пахвинних складках, в яєчках та промежині, відчуття пекучості  в ділянці промежини та уретри; зменшення розміру простати, поліпшення сечовиділення, наявність поодиноких лейкоцитів у сечі та секреті простати, нормальні розміри залози, рівномірно еластична її консистенція, наявність нормальної кількості лецитинових зерен у секреті простати, нормалізація кристалізації секрету, зникнення або зменьшення частих позивів до сечовипускання, нормалізація.

Санаторний режим: І - Ш дієта: вiдповiдно до рН сечi.

Дiєта: 6 або 14, рацiон (№4), або дiєта 15 (рацiон №5) з обмеженням гострих страв та спецiй.

Клiматотерапiя: I-II режими.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, теренкур, ближнii туризм, экскурсiї, спортивні iгри.

Пелоїдобальнеотерапiя:

- Грязьові аплікації (40-42^о С) на трусікову зону, 15-20 хв, через тиждень, чергуючи з ректальними тампонами (38-40^о С), тривалість сеансу 30-40 хвилин. Курс 12-15 процедур.

- Для ректального електрофорезу з грязьовим розчином використовують прокладку спеціального ректального електрода, змочену розчином,  з'єднують електрод з анодом та вводять на глибину 6 см анального каналу, електрод сполучений з катодом змочений (грязьовим розчином), розміщують на попереково-крижову область. Сила струму 0,05-0,07 мА/см². Тривалість сеансу 10 хв, через день, курс 10-15 процедур.

Електрофорез грязьового розчину - використовують апарат для гальванізації "Поток-1". Для цього гідрофільні прокладки обох електродів змочуються грязьовим розчином та укладають на низ живота і промежину (низ живота і крижову область). Вводять грязьовий розчин з обох полюсів. Сила струму 0,05 - 0,1 мА/см². Тривалість процедури 15-10 хв, щодня або через день, на курс 14-15 процедур.

Електрофорез грязьового розчину проводять через динамічні струми  (використовують апарат СНИМ-1, ТОНУС-2) синусоїдальні модульовані струми (СМС) на виправленому режимі (АМПЛИПУЛЬС-3Т). Для цього гідрофільні прокладки обох електродів змочуються 1-2 % грязьовим віджиманням і укладають на низ живота і промежину або низ живота і крижову область. Безпосередньо режим проведення диадинамоэлетрофореза і ампліпульселектрофореза грязьового розчину визначається характером захворювання і його клінічними виявами. На курс 8-12 процедур щодня або через день.

-Парафино-озокеритові аплікації (42-44^оС) на трусикову зону, експозиція 30 хв, через тиждень курс 8-12 процедур.

- Використовують сухі вуглекислі ванни, які призначають щодня або через день, експозиція 20-30 хв, курс 10 - 12 процедур; можна поєднувати з парафіновими аплікаціями.

- При больовому синдромі призначають сухі вуглекисло-радонові ванни експозиція 20-30 хв, курс 10 - 12 процедур.

Апаратна фізіотерапія.

- Ультразвукова терапія на область промежини: положення хворого на боку, ультразвук - інтенсивність 0,4-0,6 Вт/см², частота 880 кГц, безперервний режим, методика жвава, тривалість 5-7 хв через день або щодня, на курс 7-10 процедур.

- УВЧ-терапія області промежини: електроди №2 розташовують над промежиною (зазор 2 см) і над лобком (зазор 3 см). Доза слабко теплова, тривалість процедури 10-12 хв, щодня, а після 5 процедур - через тиждень. Курс лікування 8-12 процедур.

- Діадінамотерапія (або СМС-терапія) області промежини (з метою знеболення). Електроди 6х8 см розташовують над лобком (анод) та під мошонкою. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв  або синусоїдально-модульовані струми (ПН і ПЧ, частота 100 Гц., глибина модуляції 100%), по 4-6 хв, щодня.

- Лазеротерапія ректальна передміхурової залози: густина потоку потужності 3мВт/см², тривалість процедури 5-8 хв, щодня. Курс - 10 процедур.

- Магнітотерапія: ПМП (постійне магнітне поле) 100-300 ерстед. на область  малого тазу, тривалість процедури 10 хв щодня. Курс 10-12 процедур.

- Додатково: рефлексотерапія. У лікуванні даного захворювання рекомендовано використовувати наступні точки: J 22, J 4, J 3, J1,T 4, T 14,

T 20, T1, Rp 6, Rp 9, Rp 10, Gi 4,  V25, F 2,  F3, F 8.

 

 

 

МАСАЖ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

 

  Перед призначенням лікувального масажу хворому рекомендується пройти ультразвукове дослідження передміхурової залози в двох проекціях і в два етапи (дивись схему №1), при яких визначаються розміри простати, ступінь  еластичності і пластичності її паренхими і капсули, а також наявність в ній чужорідних тіл (амілоїди, камені),  кіст, доброякісні і злоякісних новоутворень. Сукупність отриманих результатів дає можливість правильно оцінити ступінь захворювання,  призначити відповідне комплексне лікування і рекомендувати лікувальний масаж.

  Масаж передміхурової залози буває діагностичний і лікувальний.

Діагностичний масаж передміхурової залози є лікувально-діагностичною процедурою, що дозволяє виявити наявність патологічних вогнищ (тріщин, поліпів, доброякісних утворень) нижнього відділу прямої кишки, а також обстежити простату, насінні пухирці, область насінного горбика і залози Купера. Тиск на залозу при цьому складає 2 –3 кг на 1 см². Тривалість діагностичного масажу 1,5–3 хв

Лікувальний масаж дещо відрізняється від діагностичного масажу і, залежно від інтенсивності і техніки виконання, ділиться на  звичайний, шовковий і щадить.

Тиск на тканину залози при цьому повинен бути стабільним в межах 1,0 – 2,0 кг на 1 см². Тривалість масажу  - 1,5–2 хвилини. Цей масаж особливо показаний при склерозі простати.

Щадний масаж  виконуються із зусиллям вказівного пальця на залозу менше 0,5 до 1,0 кг на 1 см². Технічні прийоми і тривалість масажу такі ж, як і у лікувального масажу. Шовковий масаж рекомендується проводити при калькульозних простатитах, початкових стадіях аденоми простати, атонії і гіпотрофії простати 2 – 3 стадії. При інфекційних і інших запальних процесах в залозі масаж повинен проводиться  лікарем з великою обережністю.

Масаж передміхурової залози потрібно призначати тільки в комплексному лікуванні хронічного простатиту, поєднуючи його з лікарськими препаратами, санаторно-курортним лікуванням, фізіотерапевтичними процедурами.

Техніка масажу простати повинна відповідати формі і ступеню захворювання передміхурової залози, а також особливостям її анатомічної будови.

 

 

 

Техніка і кількість масажу при захворюваннях  передміхурової  залози

 

 

Форми

захворювання

передміхурової залози

Стадії №№	Кількість процедур		ТЕХНІКА МАСАЖУ
	За шість днів лікування	За період 24-денного курсу лікування	Діагності-чний	Лікуваль ний	Шовко вий
катаральний		1	0 – 1	0 – 3	1 – 2	0 – 1
склероз	парен - хими	1 2 3	1 – 3 3 – 6 4 – 6	3 – 10 10 – 20 15 – 20	1 – 2 2 – 3 3 – 4	2 – 8 8 - 17 12 - 16
	капсули	1 2 3	1 – 3 4 – 6 5 – 6	3 – 10 12 – 20 15 – 20	1 – 2 3 – 4 3 – 4	2 – 8 9 – 16 12 - 16
атонія	парен- хими	1 2 3	2 – 3 1 – 2 0 – 1	6 – 10 3 – 8 0 – 4	2 – 3 1 – 2 0 – 1	4 – 7	2 – 4 0 – 3
	капсули	1 2 3	3 – 4 2 – 3 0 – 1	10 – 15 7 – 14 0 – 4	2 – 3 2 – 3 0 – 1	7 – 12	5 – 11 0 – 3
гіпер -трофия	Збіль-   шена Залоза	1 2 3	2 – 6 2 – 4 2 – 5	7 – 20 7 – 14 7 – 17	2 – 3 2 – 3 2 – 3	5 – 17 5 – 11 5 – 14
гипо- трофия	Змень-шена залоза	1 2 3	2 – 6 2 – 3 1 – 2	10 – 20 7 – 10 4 – 7	2 – 3 1 – 2 1 – 2	8 – 17	6 – 8 3 – 5
аде- нома	Аденома проста- тати	1 2 3	1 – 2 1 – 2 0 – 1	4 – 8 3 – 6 0 – 3	1 – 2 1 – 2 1		3 – 6 2 – 4 0 – 2
М До б  залози	камені  простати   типу	«А»  «В»	2 – 4 2 – 4	10 – 15 10 – 15	2 – 3 2 – 3		8 – 12 8 – 12

 

- Інстиляції сечового міхура розчинами коларголу, або протарголу, або борної кислоти, або фурациліну, або синтоміцинової емульсії, або галаскорбіну, або таніну, або олії обліпихи, або шипшини.

Термін санаторно-курортного лікування: 18 - 21 - 24 тижня.

Показники якості лікування: зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в крижах, пахвинних складках, в яєчках та промежині, відчуття пекучості  в ділянці промежини та уретри; зменшення розміру простати, поліпшення сечовиділення, наявність поодиноких лейкоцитів у сечі та секреті простати, нормальні розміри залози, рівномірно еластична її консистенція, наявність нормальної кількості лецитинових зерен у секреті простати, нормалізація кристалізації секрету, зникнення або зменшення частих позивів до сечовипускання, нормалізація.

Протипоказання: Гострі і підгострі захворювання передміхурової залози, а також предлежащих органів (гострий і підгострий цистит, проктит і ін.), специфічний інфекційний простатит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея та  ін.), поліпозний, язва, геморагічний проктит, тріщини заднього проходу, геморой, що кровоточить, доброякісна гіперплазія передміхурової залози 2-3 стадії з виразними порушенням сечовипускання, злоякісні пухлини.

 

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

 

 

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи   В.В.Бондаренко