стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Генералізований пародонтит; Клінічний протокол санаторно-курортного лікування


  • Клінічний протокол санаторно-курортного лікування генералізованого пародонтита
    • Додаток до наказу МОЗ №56 від 06-02-2008
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол санаторно-курортного лікування
    • Вид допомоги: санаторний, цільова група: доросле населення
    • Напрямок медицини: Стоматологія
    • Клінічний стан, патології: Генералізований пародонтит


 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 06.02.2008 № 56

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування генералізованого пародонтита

Шифр по МКХ: К 05.31

Генералізований пародонтит (ГП) - комплекс запально-дистрофічних уражень м’яких тканин пародонта, основними клінічними симптомами якого є відчуття дискомфорту та свербіж у яснах, кровотеча та гноєтеча зубо-ясенних кишень, неприємний запах, а також порушення функції жування (горизонтальна  та  вертикальна  резорбція   кісток верхньої  та  нижньої  щелеп, що призводить до розхитування зубів та виникнення травматичної оклюзії).

Класифікація  пародонтита:

Ступінь важкості: легкий, середній, тяжкий.

Перебіг: гострий, хронічний, загострений, ремісія.

Поширення: локалізоване, генералізоване.

Основні діагностичні клінічні критерії:

1.ГП розвивається у хворих будь-якого віку та має рецидивуючий, прогресуючий перебіг протягом багатьох років, при цьому клінічна симптоматика поступово зростає в бік більш тяжкого захворювання.

2.Симптоми ГП з’являються, як правило, із зниженням  імунитету при будь-яких захворюваннях та у весняно-осінній період.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії:

1.Свербіж, дискомфорт, почервоніння ясен.

2.Кровотеча, гноєтеча.

3.Травматична оклюзія.

4.Втрата зубів в наслідок їх розхитування.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

Діагностичні заходи

· Огляд порожнини рота, визначення пародонтологічного статусу;

· Визначення гігієнічного індексу Фьодорова-Володкіної;

· Проба Шиллєра-Писарєва;

· Визначення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА);

· Визначення індексу гінгівіту Сілнес-Лоу;

Функціональні методи діагностики

· Реопародонтографія;

· Вакуумна проба за Кулаженком;

· Ультразвукова ехостеометрія.

Лабораторні методи діагностики

· Реакція міграції лейкоцитів за Ясиновським;

· Загальний аналіз крові та сечі;

· Визначення рН ротової рідини;

· Імунологічне дослідження крові (імунограма);

· Визначення глюкози в сироватці крові;

· Визначення білірубіну і його фракцій в сироватці крові;

· Мікробіологічне дослідження клітинних елементів ексудату пародонтальних кишень;

· Морфологічне (патогістологічне) дослідження біоптатів ясен.

Спеціальні методи діагностики

· Внутрішньоротова контактна рентгенографія;

· Панорамна рентгенографія щелеп;

· Ортопантомографія;

· Електроодонтодіагностика.

Обов’язкова консультація: пародонтолога.

Консультації фахівців за призначенням: терапевт-стоматолог, ортопед-стоматолог, терапевт, гастроентеролог, ендокринолог, імунолог.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – досягнення стійкої ремісії, вилучення психічного й нервового перенапруження, що вимагає режиму праці та відпочинку, створення умов, сприятливих для нервової системи.

Лікувальні процедури

1.   видалення зубних відкладень;

2.   санація порожнини рота;

3.   усунення нависаючих пломб;

4.   усунення травматичної оклюзії;

5.   виборча пришліфовка бугрів зубів;

6.   шинування тимчасове та постійне.

Хірургічні методи лікування

· Кюретаж пародонтальних кишень;

· Гінгівотомія;

· Гінгівектомія;

· Діатермокоагуляція;

· Кріохірургія.

Санаторний режим: ІІ-ІІІ.

Кліматотерапія: загальна.

Руховий режим: ранкова гімнастика.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори ШКТ, сприяє відновленню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, відновлює рефлекторні зв’язки поміж різними органами та системами травлення, що сприяє оновлення місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

Хворим на ГП призначаються мінеральні води також у вигляді ротових ванночок, ополіскувань, гідромасажу. Курс гідромасажу мінеральною водою сприяє підтримці рівня гігієни, за рахунок більш повного очищення зубів і слизистої оболонки від відмерлого епітелію, пригнічення патогенної мікрофлори, збільшення кількості функціонуючих капілярів, а також  мінеральний склад солей позитивно діє на слизову оболонку порожнини рота.

В лікуванні хворих застосовують мало-, середньо- й високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні і хлоридні іони, а також води з вмістом натрію й магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухливої функції кишечнику (Єсентуки №17, Одеська №2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слов’янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінералних вод визначається злежно від вихідного рівня кислоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, 200 мл на один прийом тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: В основному застосовують внутрішньоротовий метод накладання грязі, яку заздалегідь загортають в марлеву серветку. Найбільш ефективним вважається накладання грязі безпосередньо на поверхню уражених тканин. Тому останніми роками ми стали застосовувати грязь методом нанесення її безпосередньо на слизову оболонку ясен. Для цієї мети сконструювали шприц з металевим кожухом-затвором (заявка № 2179928/13), який дозволяє легко і точно вимірювати температуру і дозу грязі.

Число процедур, їх тривалість, температуру грязі встановлювали залежно від стадії патологічного процесу в пародонті.

Таким чином, безпосереднє накладання лікувальних грязей на слизову оболонку ясен підвищує їх терапевтичну ефективність за рахунок максимального використання багатьох фізичних і хімічних чинників. Внутрішньоротове введення грязі хворі переносять добре, воно не викликає блювотного рефлексу і може проводитися в будь-якому стоматологічному кабінеті терапевтичного профілю.

Протипоказанням до проведення подібного лікування є відкриті рани або садно на слизовій оболонці порожнини рота, новоутворення і відсутність носового дихання. 

Сполучена дія лікувальних грязей та фізіопроцедур:

Електрогрязелікування  - на шкіру накладають грязьові коржі, зверху електроди прикривають плівкою та фіксують мішечками з піском. Сила току 0,5-0,6 мА, протягом 20-30 хвилин.

Пелоїдофонотерапія – корж товщиною 1-3 см, огорнутий марлею, на поверхню розміщують УЗІ випромінювач, встановлюють інтенсивність 0,2-1,6 Вт/см, в безперервному або імпульсивному режимі, температура 39-440С, протягом 6-15 хвилин у кількості 14-20 процедур на курс. Чинить знеболюючу, протизапальну, розсмоктуючу, стимулюючу, трофічну дію, стимулює епіталізацію та регенерацію.

Гальваногрязелікування – лікувальною гряззю наповнюють марлеві мішечки (товщиною 4-5) S-150-200 см, нагрівають до 38-420С та накладають на ділянки тіла. Зверху – електроди, укріплюють мішечками з піском. Щільність струму 0,04-0,06 мА/см, протягом 20-30 хвилин, на курс 14-18 процедур.

Через те що невідомо, який саме з хімічних елементів грязі вводиться шляхом електрофореза, тому першу половину процедури відпускають з анода (вводять катіони К, Мg), другу з катода (аніони Cl, SO), або через день (1 – катод, 2 – анод). В одеському НДІ курортології були розроблені методики діадинамогрязелікування, діадинамогрязефореза та електрогрязелікування за допомогою синусоїдально-модульованих струмів (Л.С.Дроздовський, 1976р.).

Електрогрязелікування за допомогою синусоїдально-модульованих струмів (СМС) – струм с частотою 5000 Гц, модульований низькими частотами від 10 до 150 Гц, проникає в тканини не подразнюючи шкіряні рецептори. Чинить виражений анальгезуючий ефект, антиспастичну судинорозширюючу дію. СМС генерується апаратами “Ампліпульс – 3т”, “Ампліпульс – 4”. Грязь в коржах (мішечках) розміщується на необхідну ділянку тіла.             

Фізіотерапевтичні методи:

1) масаж комірної зони, аероіонотерапія;

2) для профілактики функціональних порушень судинної системи: гальванізація, електрофорез дімедролу, вітаміну В, кальцію, новокаїну, гомеопатичних препаратів;

3) при гіперестезії:

- електрофорез вітаміну В1, 1% тримекаїну, 2,5% гліцерофосфату кальцію натрію фториду;

- обробка шийок зубів десенситайзерами.

4) оголення шийок зубів – діадинамо або СМТ-форез вітаміну В1, 1% тримекаїну, 2,5% гліцерофосфату кальцію;

5) з метою стимуляції імунних процесів:

-   місцеве і загальне УФО-опромінення;

6) стимуляція обміну речовин і місцевого кровообігу:

- ультразвук в імпульсному режимі малої інтенсивності;

- дарсонваль;

- гелій-неоновий лазер;

- магнітотерапія;

- всі види масажу (пальцевий аутомасаж, вібромасаж, вакуум-масаж), гідромасаж (мінеральна вода, ропа, відвари трав);

- вакуумний електрофорез.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: досягнення стійкої ремісії, максимального клінічного ефекту, стихання запальних явищ, покращення стану,  зменшення деструктивних процесів, покращення місцевого імунітету, стабілізація оздоровлення білязубних тканин.

 

 

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

 

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                              В.В.Бондаренко