Затверджено

наказ МОЗ України

від 08.02.2008 № 57

Державні соціальні нормативи у сфері реабілітації інвалідів за лікарською спеціальністю “Кардіологія“

Нозологічна
форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних

заходів

Критерії

якості

(бажані
результати
лікування)

Середня тривалість лікування (діб)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ессенціальна гіпертензія (первинна гіпертензія, гіпертонічна хвороба)

Вторинна (симптоматична) гіпертензія

I. 10

I. 11

ОБОВ’ЯЗКОВІ:

1. Вимірювання

артеріального тиску (АТ) на обох руках та вимірювання АТ на ногах (у осіб віком до 45 років).

2. Аускультація серця, судин шиї, точок проекції ниркових артерій.

3. Загальний аналіз крові.

4. Загальний аналіз сечі.

5. Аналіз сечі за Нечипоренком.

6. Біохімічне дослідження крові – калій, натрій, креатинін, цукор, ліпідний профіль.

7. Визначення добової протеінурії.

8. Електрокардіографія.

9. Ехокардіографія.

10. УЗД нирок.

11. Огляд офтальмолога (очне дно).

   ЗА НАЯВНІСТЮ ПОКАЗАНЬ:

1. Тристаканний аналіз сечі.

2. Аналіз сечі за Зимницьким.

3. Аналіз сечі на клітини Штернгаймера – Мальбіна та на активні лейкоцити.

4. Визначення мікробного числа в сечі.

5. Біохімічне дослідження крові: загальний білок, білкові фракції, трансамінази.

6. Rо-графія органів грудної клітки.

7. Екскреторна орографія.

8. УЗД надниркових залоз

9. Радіонукліїдна ренографія або реносцинтиграфія.

10. Доплерографія судин (аорти, ниркових, сонних).

11. Комп’ютерна або магніторезонансна томографія надниркових залоз, головного мозку, нирок.

12. Екскреція катехоламінів, реніну, альдостерону.

13. Аортографія (дослідження аорти та ниркових судин).

ПРЕПАРАТИ 1-ГО РЯДУ

1. Діуретики:

тіазидні та тіазидоподібні (гідрохлортіазід, індапамід, клопамід, хлорталідон), петльові діуретики (етакринова кислота, торасемід, фуросемід), калійзберігаючі діуретики (амілорід, триамтерен).

2. Блокатори b-адренорецепторів: селективні та неселективні (атенолол, бетаксолол, бісопрол, метопролол, небіволол, пропранолол, тимолол), β-блокатори з α₁ адреноблокуючим ефектом (карведілол, лабеталол).

3. Блокатори кальцієвих каналів: група верапамілу (тривалої дії); дилтіазему (тривалої дії); дигідропіридинові (амлодипін,стамло, ісрадипін, лацидипін, лерканидипін, нікардипін тривалої дії, нітрендипін, ніфедипін тривалої дії, ніфедипін модифікованого вивільнення, фелодипін).

4. Інгібітори АПФ: беназеприл, еналаприл,єнам, каптоприл, квінаприл, лізіноприл, моексиприл, периндо-прил, раміприл, спіра-

прил, трандолаприл, фозіноприл, цилазаприл

5. Антагоністи рецепторів до ангіотензину: епросартан (теветен), валсартан, ірбесартан, кандесартан, лозартан, олмесартан, телмісартан.

6. Антагоністи альдостеронових рецепторів: спіронолактон, еплеренон.

7. Блокатори α₁-адренорецепторів: доксазозін, празозін, теразозін.

ПРЕПАРАТИ 2-ГО РЯДУ:

1. Центральні агоністи

α₂-рецепторів та інші препарати центральної дії: гуанфацин, клонідін, гуанабенз, метилдопа, резерпін.

2. Алкалоїди раувольфії (резерпін, у тому числі у складі комбінованих  препаратів, які містять дигідралазин, гідро-хлоротіазид та ін.).

3. Прямі вазодилататори: гідралазин, гуанфацин, міноксиділ.

4. Стимулятори імідазолінових рецепторів: моксонідін (фізіотенз), рилменідин.

1. Нормаліза-ція АТ або його зниження не менше, ніж на 20% від початкового рівня (у хворих із резистентною АГ).

2. Зниження частоти гіпертензивних кризів.

3. Скорочення терміну тимчасової непрацездатності (в тому числі госпіталізації).

4. Зменшення ознак ураження органів-мішеней (гіпертрофії ЛШ проявів СН, протеїнурії, поліпшення стану судин очного дна).

5. Поліпшення якості життя.

14

2.

Стабільна стенокардія (І-І\/ ФК)

Стабільна стенокардія напруження при ангіографічно інтактних судинах (коронарний синдром Х)

Вазоспастична стенокардія (ангіоспастична, спонтанна, вазоспастична, Принцметала)

Безбольова форма ІХС

I.20

ОБОВ’ЯЗКОВІ:

1.Оцінка клінічних симптомів (синдром стенокардії) та факторів ризику.

2. Загальний аналіз крові (гемоглобін).

3. Біохімічне дослідження крові: (ХС загальний, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ХС ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ХС ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), тригліцериди (ТГ), глюкоза, К+).

4. Електрокардіографія у спокої (12 відведень).

5. ЕКГ-проба з фізичним навантаженням на тредмілі або ВЕМ; у разі неможливості проведення останніх або за необхідності додаткової діагностики – черезстравохідна стимуляція передсердь або фармакологічні

проби, провокуючі ішемію міокарду (дипіридамол).

     ЗА НАЯВНІСТЮ ПОКАЗАНЬ:

6. Холтерівське моніторування ЕКГ.

7. Провокуючі коронарний вазоспазм проби (ергометринова, гіпервентиляція, холодова).

8. Ехокардіографія у спокої.

9. Стрес-ехо КГ з добутаміном.

10. Перфузійна сцинти-графія міокарда з 201 Tl або з 99mTc MIBI з навантажувальною пробою.

11. Радіонуклідна вентрикулографія з еритроцитами, міченими 99m Tc, з навантаженням.

12. Коронароангіографія.

1. Нітрати (нітрогліцерин, пролонговані форми нітрогліцерину, ізосорбід 5-мононітрат (Олікард-ретард), ізосорбід динітрат).

2. Сидноніміни – у разі толерантності до нітратів.

3. Блокатори b -адренорецепторів (селективні та неселективні, без внутрішньої симпатоміметичної активності - див.лікування артеріальної гіпертензії).

4. Блокатори кальцієвих каналів тривалої дії чи пролонговані лікарські форми (група дигідропіридинів, група феніл-алкіламінів, група бензодіазепінів – див. лікування артеріальної гіпертензії).

5. Триметазидин

(надавати перевагу ретардним формам).

6. Гіполіпідемічні препарати: статини (ловастатин, симвастатин, аторвастатин), фібрати (клофібрат, фенофібрат, циклофібрат), нікотинова кислота, секвестранти жовчних кислот, омега-3-ПНЖК (омакор).

7. Антитромбоцитарні препарати (кислота ацетилсаліцилова, антагоністи АДФ-рецепторів (клопидогрел, тиклопідін), блокатори глікопротеїнових рецепторів тромбоцитів IIb-IIIа.

8. Інгібітори АПФ (див. лікування артеріальної гіпертензії).

9. Коронарна реваскуляризація: (черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика, стентування, шунтування коронарних артерій).

1. Підвищення толерантності за результатами фізичного навантаження > 25 Вт та його тривалості – АТ>3 хв.

Або результатів фармакологічної проби (підвищення дози препарату, що вводиться).

2. Зменшення кількості нападів стенокардії та кількості прийнятих таблеток нітрогліцерину не менш ніж на 50 % за тиждень.

3. Зникнення стенокардії спокою.

4. Зменшення кількості та тривалості епізодів ішемії міокарду за даними холтерівського моніторування ЕКГ не менше ніж на 50%.

5. Корекція ліпідного складу крові.

6. Поліпшення якості життя.

7. Зменшення частоти госпіталізацій.

8. Поліпшення прогнозу шляхом запобігання ІМ і смерті.

21-24

3.

Хронічна серцева недостатність (CН ІІ-ІV ФК) внаслідок ІХС, артеріальної гіпертензії, дилатаційної кардіоміопатії

I 50

ОБОВ’ЯЗКОВІ:

1. Загальноклінічне дослідження.

2. Загальні аналізи крові та сечі.

3. Електроліти крові.

4. Креатинін та білірубін (прямий і непрямий) у крові.

5. Трансамінази крові.

6. Тромбіновий час.

7. ЕКГ.

8. ЕхоКГ.

     ЗА НАЯВНІСТЮ ПОКАЗАНЬ:

1. Сечова кислота.

2. Загальний білок крові.

3. Коагулограма.

4. Рентгенографія огранів грудної клітки.

5. Холтерівське моніторування ЕКГ.

6. Гормони щитовидної залози.

7. Норадреналін, ренін, альдостерон, передсердний натрійуретичний пептид у сироватці крові.

8. Радіонуклідна вентрикулографія.

9. Коронароангіографія.

1. Лікування основного захворювання та корекція факторів ризику.

2. Обмеження споживання натрію хлориду < 3 г на добу при I-II ФК та < 1,5 г на добу при III-IVФК.

3. Діуретики (див. лікування артеріальної гіпертензії).

4. Інгібітори АПФ - усім хворим незалежно від ФК та клінічної стадії ХСН (крім випадків непереносимості) – див. лікування артеріальної гіпертензії.

5. Блокатори b -адренорецепторів - усім хворим (крім осіб із протипоказаннями або непереносимістю): мето-пролол, бісопролол, карведілол, небіволол. Призначають додатково до раніше підібраного лікування діуретиками та інгібіторами АПФ. Не можна застосовувати у комбінації з сартанами та інгібіторами АПФ.

6. Дигоксин:

- хворим із тахісистолічною формою фібриляції передсердь;

- при синусовому ритмі – в дозі не вище 0,25мг/добу додатково.

7. Антагоністи альдостеронових рецепторів: (спіронолактон)

– тимчасово – у фазі активної діуретичної терапії;

– тривало - у добовій дозі 12.5-50мг у пацієнтів із ХСН ІІІ-ІV ФК додатково до підтримуючої стандартної терапії.

8. Антагоністи рецепторів ангіотензину II - замість інгібіторів АПФ у випадках клінічної непереносимості останніх - див.лікування артеріальної гіпертензії.

9. Аміодарон:

- у хворих із фібриля-цією передсердь;

- для лікування та профілактики життєво небезпечних шлуночкових аритмій.

10. Периферичні вазодилататори (нітропрусид натрію, нітрати) - на короткий термін при декомпенсації клінічного стану з ознаками легеневого застою.

11. Неглікозидні іно-тропні засоби - у хворих із кінцевою клінічною стадією ХСН (необоротний IV ФК) - амрінон, мілрінон, левозімендан, дофамін.

12. Непрямі антикоагулянти (варфарин) – при постійній формі фібриляції передсердь або/та тромбоемболічних ускладнень.

1.Усунення або зменшення вираженості суб'єктивних симптомів ХСН – задишки, серцебиття, підвищеної втомлюваності.

2.Підвищення фракції викиду ЛШ.

3.Усунення клінічних ознак затримки рідини в організмі.

4.Поліпшення якості життя.

5.Збільшення терміну між госпіталізаціями.

21