|
1
|
Хронічна хвороба нирок: хронічний гломеруло-нефрит
|
N03
|
1. Аналіз крові
та сечі клінічний. Аналіз сечі за Нечипоренком.
2. Аналіз
добового діурезу та кількості випитої рідини.
3. Біохімічний
аналіз крові: кількість сечовини та креатиніну; загальний білок та його
фракції; рівень холестерину; рівень сіалових кислот; рівень серомукоїдів;
рівень фібрину.
4. Проба Реберга.
5. Імунологічні аналізи крові.
6.Імунофлюорисцентне
обстеження біоптатів нирок.
7. УЗД.
8. ЕКГ.
9. Оглядова
рентгено-графія черевної порожнини.
10.
Внутрішньовенна контрастна урографія.
11.
Рентгенографія органів грудної порожнини.
12. Обстеження
окуліста.
|
Лікувальний
режим на період загострення: ліжковий режим.
1.
Лікувальна дієта (обмеження солі та білка).
2.
Етіологічне лікування: антибіотики (пеніцилін, напівсинтетичні
пеніциліни, макроліди, інтерферон). За наявності інфекції – перехід на
біцилін – 3, 5.
3.
Антиагрегантна та антикоагулянтна терапія у випадках порушення гемостазу
(6 місяців).
4.
Глюкокортикоїди: преднізолон;
5.
Цитостатики – азатіоприм або циклофосфамід.
6.
Антикоагулянти – гепарин.
Антикоагулянти
непрямої дії – фенілін або антиагреганти – курантіл (крім гематурічної форми) у
поєднанні з гепарином; або трентал.
7.
Амінохінолінові сполуки (делагіл, плаквеніл).
8.
Лікування артеріальної гіпертензії: інгібітори АПФ; антагоністи
кальцію.
9.
Лікування набрякового синдрому: сечогінні (фуросемід,
трифас,гіпотіазид), дієта.
10.
Білкові суміші внутрішньовенно (для корекції білкового складу крові).
11.
Мембраностабілізуюча терапія (унітіол, димефосфон, делагіл або
плаквеніл, токоферол).
12.
Лікування нефротичного синдрому: преднізолон або метипред, цитостатики
(хлорбутин, азатіоприн, лейкеран).
13.
Лікування серцевої недостатності: сечогінні, серцеві глікозиди.
14.
Лікування енцефалопатії: ноотропи (прамістар).
15.
Плазмаферез.
|
1. Нормалі-
зація само-
почуття та клінічного стану хворих.
2. Нормалі-
зація клініч-
них та біохімічних показників крові та сечі.
|
Від 14 до 45 днів.
|
|
2
|
Хронічна
хвороба нирок: хронічний пієлонефрит
|
N11.9
|
1.
Загальний аналіз крові.
2.
Біохімічне дослідження крові (глюкоза, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, тимолова
проба, загальний холестерин).
3.
Проба Реберга.
4.
Білки та їх фракції.
5.
Бактеріологічне дослідження сечі на вміст мікрофлори та чутливість до
антибіотиків.
6.
Клінічний аналіз сечі.
7.
Сеча за Нечипоренком.
8.
УЗД нирок, серця.
9. Оглядова рентгено-графія черевної порожнини.
10.
Внутрішньовенна контрастна урографія.
11.
Рентгенографія органів грудної порожнини.
12.
Реносцинтіграфія.
|
Дієта:
стіл № 7.
1.
Модифікація факторів ризику.
2.
Антибактеріальна терапія:
ципрофлоксацин
або офлоксацин;
в
тяжких випадках в/в: цефтріаксон; тебріс; цефазолін, кефзол.
(уроантисептики):
палін,
5-НОК, монурал, неграм, уросепт;
3.
Спазмолітики (но-шпа, баралгін, спазган).
4.
Для покращення ниркового кровотоку: пентоксифілін, трентал, пентілін,
курантіл, уролесан; канефрон Н.
5.
Фітотерапія: толокнянка, пол-пала, ниркові збори.
6. Полівітаміни:
біовіталь, вітрум, мультитабс, юнікап або декамевіт.
7.
Гіпотензивна терапія при необхідності: еналаприл (берліприл)
або квадроприл, моноприл, або амлодіпін.
8.
ФТЛ при необхідності.
|
Зникнення
симптомів загострення процесу, нормалізація аналізів
крові,
сечі.
|
14
днів.
|
|
3
|
Хронічна
ниркова недостатність
|
N
18
|
1.
Клінічний аналіз крові та сечі.
2.
Добовий діурез та кількість випитої рідини.
3.
Аналіз сечі за Зимницьким та Нечипоренком.
4.
Біохімічний аналіз крові: загальний білок та його фракції, сечовина,
креатинін, білірубін, трансамінази, альдолаза, калій, кальцій, натрій,
хлориди, кислотно-лужний баланс.
5.
Радіоізотопна ренографія та сканування нирок.
6.
УЗД нирок.
7.
Дослідження очного дна.
8.
ЕКГ.
9.
Дослідження крові та сечі на стерильність та чутливість до антибіотиків.
|
Строгий
дієтичний режим.
Водний
режим, обмеження споживання білка.
1.
Протизапальні препарати
(глюкокортикоїди
та цитостатики або антибіотики).
2.
Корекція електролітних порушень:
хлорид
калія, глюконат кальцію, тахістин, міакальцик, натрію гідрокарбонат.
3.
Антианемічні препарати
Препарати
заліза тільки при його дефіциті; тестостерон або сустанон, ретаболіл,
рекомбінантний еритропоетин.
4. Діуретини: трифас, фуросемід,
внутрішньо сорбіт або ксиліт.
5.
Гіпотензивні препарати:
Вазодилататори (натрію
нітропрусид); діазоксид (можливий прийом препарату усередину); нітрогліцерин;
міноксиділ.
Інгібітори АПФ: берліприл,
каптоприл, моексиприл, спіраноприл, монопрілат; сартани: апросаптан (теветен);
стимулятори імідазолінових рецепторів: фізіотенз.
6. Метаболічні препарати
та серцеві глікозиди: ретаболіл, метандростенолон, корглікон.
7. Гемодіаліз
Апаратні методи
замісної терапії: гемодіаліз та пери тоне-альний діаліз, методи гемо-сорбції
та гемофільтрації.
8 Препарати
кальцію:
“Ванальфа”,
вітрум кальцій з вітаміном D.
|
Компенсація
важливих функцій організму хворого, підтримання рівня уремії на рівні,
безпечному для хворого.
|
До
30 днів, при термінальній стадії ХНН – до 1 дня на період проведення сеансу
гемодіалізу.
|
