стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Інші; Стандарти 


  • Стандарти санаторно-курортного лікування дітй з соматичною патологією
    • Додаток до наказу МОЗ №242 від 12-05-2008
    • Тема, опис документа: Стандарти 
    • Вид допомоги: санаторний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Група спеціальностей
    • Клінічний стан, патології: Інші



ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з ревматичним міокардитом

 

Код МКХ-10:  І 09.0

 

Ревматизм – системне запальне захворювання  сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв’язку з гострою стрептококовою інфекцією (стрептокок групи А) у схильних до нього осіб.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні ознаки: в анамнезі – перенесена гостра ревматична лихоманка із залученням серця, скарги на болі в області серця, суглобах, підвищену втомлюваність, роздратованість. Об'єктивно-блідість шкіри, сині круги під очима.

2. Аускультативні ознаки: ослаблення I тону серця або його роздвоєння (ритм галопу), аритмія, систолічний шум різної інтенсивності на верхівці серця і по лівому краю грудини, який не розповсюджується за межі серця.

3. ФКГ ознаки: пониження амплітуди I тону, систолічний шум середньої амплітуди, середньочастотний часто зливаючись з I тоном, займає більшу частину систоли, максимальні осциляції реєструються в IV міжребір'ї.

4. ЕКГ ознаки: порушення ритму серця (тахікардія або екстрасистолія), можуть бути порушення атріовентрикулярної провідності, блокади ніжок пучка Гіса, зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу, зниження вольтажу зубців комплексу QRS.

Показання.

Мінімальна ступінь активності, через 6-8 місяців після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний міокардит – затяжного або латентного перебігу, при недостатності кровообігу не вище I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму.

Протипоказання.

Активність ревматичного процесу вище I ступеня, порушення серцевого ритму, раніше 6-8 місяців після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний міокардит, наявність недостатності кровообігу будь якого ступеня.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціальний санаторій або відділення для дітей, що страждають на кардіоревматологічні захворювання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок) – одноразово, за показаннями – двічі (до і після лікування.

3. Імунологічні дослідження – одноразово, за показаннями – двічі (до і після лікування.

4. Електрокардіографія – двічі (до і після лікування).

5. Ехокардіографія  – одноразово.

Додаткові дослідження..

1. Печінкові проби  – одноразово.

2. Фібриноген  – одноразово.

3. Коагулограма  – одноразово.

4. Фонокардіографія, добове холтерівське моніторування  – одноразово.

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта: 10.

3. Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни, купання в морі або басейні та інше.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура (групова, індивідуальна). прогулянки по території санаторію.

5. Бальнеотерапія: хлоридно-натрієві (10-20 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хв., через день №10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10),  або сульфідні (сірководневі), (25-50 мг/л, залежно від віку, температура води 36-37ºС, від 6 до 10 хв., через день №10), або йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10), лікувальні душі: дощовий, циркулярний.

6. Пелоїдо- та теплотерапія: (при наявності артралгій): грязьові аплікації на суглоби температурою 38-40ºС, 10-15 хв. залежно від віку, через день в дні вільні від бальнеолікування, або озокеритові температурою 37-38ºС з поступовим підвищенням до 40-42ºС, 20-30 хв., щоденно, або через день №10, або інші аплікації на ділянку суглобів.

7. Гідрокінезитерапія.

8. Масаж комірцевої зони, або сегментарний; при артралгіях – масаж м’язів, які прилягають до вражених суглобів.

9. Електросон.

10. За показаннями – медикаментозна терапія: біцілінопрофілактика (продовження розпочатої амбулаторно за місцем проживання), нестероїдні протизапальні препарати.

Очікуваний результат лікування.

Зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, поліпшення показників “якості життя”, підвищення фізичної працездатності.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних клінічних, інструментальних та функціональних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеопатологічна реакція або непереносимість тої чи іншої процедури, загострення основного захворювання. Заходи корекції – відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною недостатністю мітрального клапану

 

Код МКХ-10: I 05.1

 

Ревматична недостатність мітрального (лівого передсердно-шлуночкового) клапана - ураження мітрального клапану, стулки якого неспроможні до повного змикання.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні ознаки: анамнестичні дані про перенесену гостру ревматичну лихоманку.

2. Аускультативні ознаки (систолічний шум на верхівці серця, убуваючий або наростаючий до II тону, ослаблення I тону на верхівці серця, трьохчленна робота серця на верхівці.

3. Ехокардіогафічні (ЕхоКГ) ознаки – порушення структури лівого передсердношлуночкового клапану серця, систолічна сепарація стулок, збільшена амплітуда діастоличного руху стулок, дилатація лівих відділів серця, регургитація в порожнину лівого передсердя.

4. Електрокардіографічні (ЕКГ) ознаки – гіпертрофія лівого шлуночка та лівого передсердя.

5. Фонокардіографічні (ФКГ) ознаки – пансистолічний шум на верхівці серця, який починається зразу за I тоном, зменшення амплітуди I тону на верхівці, III тон на верхівці).

6. Характерні зміни розмірів та форми серця на Ro-грамі органів грудної клітки.

 

Показання.

Недостатність мітрального клапана без ознак активності ревматичного процесу, при стані компенсації або серцевої недостатності не вище I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та провідності.

 

Протипоказання.

Активність ревматичного процесу, недостатність кровообігу будь якого ступеня.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови  проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей, що страждають на кардіоревматологічні захворювання.

Діагностична програма.

 

Обов’язкові  дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок) – одноразово, за показаннями – двічі (до і після лікування.

3. Імунологічні дослідження – одноразово, за показаннями – двічі (до і після лікування.

4. Електрокардіографія – двічі (до і після лікування).

5. Ехокардіографія  – одноразово.

 

Додаткові дослідження.

1. За показаннями доплерехокардіографія – до або до і після лікування.

2. За показаннями – фонокардіографія (ФКГ) – двічі (до і після лікування).

3. Психологічне тестування – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: №10 (№15).

3. Кліматотерапія по І режиму залежно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19°С, морські купання або купання в прісній водоймі при температурі води не нижче 22°С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, пролонгована аеротерапія.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу (№10), теренкур.

5. Бальнеолікування: загальні або 4-камерні вуглекислі ванни , в тому числі штучні (от 0,75 г/л до 1,2 г/л, от 36°С з зниженням до 34-32ºС, 10-15 хв., через день, №10, або “сухі” вуглекислі ванни. через день, №10). Методом вибору бальнеотерапії в умовах курортів з радоновими водами можуть бути радонові ванни (20-40 нКи/л, 35-36ºС, 10-12 хв., через день №10), або сухо-повітряні радонові ванни, №10. В умовах курортів з хлорид ними натрієвими водами методом вибору можуть бути хлоридні натрієві ванни – 36-37°С, 10-15 хв., через день, №10, або лікувальне плавання в басейні хлоридної натрієвої води (28-30°С, 15-20 хв., через день, №10). Методом вибору гідротерапії можуть бути лікувальні душ – дощовий, пиловий, віяловий, 36-35°С, 1-1,5 ат, до 3 хв., через день, №10.

6. При наявності артралгій - пелоїдотерапія: грязьові аплікації на 1-2 групи суглобів (38-40ºС, 12-15 хв., через день, №10, або сполучені методики грязелікування у вигляді гальванопелоїдотерапії, пело- або рапо-електрофорезу, або СМТ-грязелікування області суглобів, через день, №10. На негрязьових курортах методом вибору може бути озокеритолікування (у вигляді аплікацій на область суглобів, 55-50ºС, 20-30 хв., через день №10.

7. За показаннями – фізіопунктура, методи нетрадиційної терапії.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття та стану, даних функціональних методів обстеження та біохімічних показників.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення скарг, поліпшення даних інструментальних та функціональних та біохімічних досліджень, поліпшення стану та показників “якості життя”.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість вуглекислих ванн. Заходи корекції – відміна, проведення курсу хлоридних натрієвих або радонових ванн (№10).

 

Ступінь наукової доказовості: С.

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


 

 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною недостатністю аортального клапану

 

Код МКХ-10: I 06.1

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Клінічні ознаки: картина аортальної недостатності в значній мірі залежить від розміру дефекту. Невеликий дефект мало проявляється клінічно. Відмічається блідість шкіри, пульсація судин шиї. При огляді видимий верхівцевий поштовх. Скарги на серцебиття, слабкість, втомлюваність, пов'язані з фізичним навантаженням.

 

Діагностичні критерії.

1. Аускультативні ознаки: діастоличний шум у II міжребер’ї справа від грудини і в точці Боткіна, ослаблення II тону над аортою.

2. Судинні ознаки: пульсація артерій (сонних, підключичних і ін.).

3. ФКГ ознаки: високочастотний діастоличний шум убуваючої форми, що починається за II тоном з епіцентром у точці Боткіна.

4. ЕКГ ознаки: гіпертрофія лівого шлуночка, гіпертрофія лівого передсердя.

5. ЕХОКГ ознаки: зміни аортального клапана (кальциноз, пролапс стулок), не змикання стулок клапана у діастолі, трепетання передньої стулки мі трального клапана у діастолі, збільшення порожнини лівого передсердя та шлуночка, розширення кореня аорти.

 

Показання.

Вади аортального клапана без ознак активності ревматичного процесу або при наявності мінімального ступеня активності при серцевій недостатності не вище І стадії і без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності.

 

Протипоказання.

Активність ревматичного процесу вище I ступеня, або серцева недостатність II стадії, недостатність аортального клапана II ступеня, наявність недостатності кровообігу будь якого ступеня.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільні санаторії бальнеокліматичних курортів, або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Електрокардіографія.

3. Ехокардіографія.

 

Додаткові дослідження.

1. Біохімічні дослідження (білок та білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок, фібриноген)

2. Печінкові проби, коагулограма.

3. Фонокардіографія.

4. Імунологічні дослідження – одноразово, за показаннями – двічі (до і після лікування.

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: 10.

3. Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни, морські купання (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: прогулянки по території санаторію, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура(групова, індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегменторного (або точкового) масажу №10.

5. Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні вуглекислі ванни (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-10 хвилин, через день №10), або радонові (20 нКи/л, температура води 36ºС, 10-12 хвилин, через день №10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хвилин, через день №10), або сульфідні (сірководневі), (25-50 мг/л, залежно від віку, температура води 36-37ºС, від 6 до 10 хв., через день №10), або йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10), морські, або хлоридно-натрієві (10-20 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хв., через день №10), або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6. Апаратна фізіотерапія: електрофорез комірцевої зони за Щербаком (5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або інше); дециметровохвильова терапія, санація хронічних осередків інфекції.

7. Додатково: гідрокінезитерапія.

8. При наявності артралгії: пелоїдо- та тепло терапія – грязьові аплікації на суглоби температурою 38-40ºС, 10-15 хв. залежно від віку, через день в дні вільні від бальнеолікування; на негрязьових курортах може бути озокеритолікування (у вигляді аплікацій на область суглобів температурою 55-50ºС, 20-30 хв., через день №10).

9. Медикаментозна терапія: біцілінопрофілактика (продовження розпочатої амбулаторно за місцем проживання), та протизапальні препарати (за показаннями).

 

Очікуваний результат лікування:

Зменшення скарг, поліпшення якості життя.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеопатологічна реакція або непереносимість тої чи іншої процедури.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей в станах  після перенесеного

інфекційно-алергічного міокардиту

 

Код МКХ-10: І 41.0; І 41.1

 

Інфекційно-алергічний міокардит – захворювання, яке розвивається після перенесеної вірусної інфекції, яка доказана клінічними та лабораторними даними.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Перенесена вірусна інфекція, котра доказана клінічними та лабораторними даними або інший стан захворювання (медикаментозна алергія та інше) з ознаками враження міокарда.

Клінічні ознаки: астенізація, серцебиття, задишка після фізичного навантаження.

ЕКГ ознаки: порушення ритму, проводимості, зміни сегменту ST, тахікардія, або ритм галопу та інші.

Лабораторні ознаки: підвищення активності саркоплазматичних ензимів в сироватці крові (лактатдегідрогенази, креатинфосфокінази) на відміну від ревматичного міокардиту – відсутнє підвищення рівня сіалопротеїдів, гексоз.

 

Показання.

Після закінчення гострих та підгострих явищ при серцевій недостатності не вищій від I-А стадії та при відсутності тяжких порушень серцевого ритму.

 

Протипоказання.

Серцева недостатність вище від I-А стадії та при наявності тяжких порушень серцевого ритму, кардіомегалія (за рентгенологічними даними).

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

В профільних санаторіях бальнеокліматичних курортів, або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.   Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2.   Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

3.   Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалова кислота, С-реактивний білок, фібриноген) – до лікування.

4.   Електрокардіографія – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

1.   Ехокардіографія

2.   Печінкові проби.

3.   Коагулограма.

4.   Імунограма. 

5.   Глюкоза крові.

 

Консультації фахівців: (за показаннями).

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: I-II.

2.   Дієта: 10, або 15, або інші за додатковими показаннями.

3.   Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни, інше(залежно від сезону року, погодних та кліматичних умов).

4.   Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), масаж комірцевої зони щодня, №10.

5.   Бальнеотерапія: хлоридні натрієві (10 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хв., через день №10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10), або йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10), або радонові (20 нКи/л, температура води 36ºС, 10-12 хв., через день №10), або вуглекислі загальні або 4-камерні (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-8 з поступовим збільшенням до 10 хв., через день №10), або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6.   Апаратна фізіотерапія: електрофорез комірцевої зони за Щербаком (5% розчин хлориду кальцію, або 1% розчин броміду натрію, або 1% розчин хлориду калію).

7.   Перемінне магнітне поле (ПеМП) на рефлекторну сегментарну область.

8.   За показаннями – медикаментозна терапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального самопочуття, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, поліпшення загального самопочуття, покращення показників „якості життя”.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція або непереносимість тої чи іншої процедури.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною хореєю (Сиденгама)

 

Код МКХ-10: І 02

 

Хорея – це форма ревматизму з ураженням нервової системи і порівняно невеликими змінами в серці, яка зустрічається у 6-30% дітей, частіше дівчаток.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. В анамнезі – перенесена гостра ревматична лихоманка.

2. Клінічні ознаки – безпорядні та непроізвольні гіперкінези, хореатичні рухи (скорочення мімічних м'язів обличчя, м'язів верхніх та нижніх кінцівок, гримасничення), гіпотонія м'язів, роздратованість, плаксивість, біль у серці та суглобах.

3.   ЕКГ ознаки: можуть бути симптоми кардиту.

Показання.

Хронічна ревматична хвороба з ураженням центральної нервової системи без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, без ознак серцевої недостатності.

Протипоказання.

Несприятливі порушення серцевого ритму і провідності, ознаки серцевої недостатності, виражені ознаки гіперкінезів.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій або відділення для дітей, що страждають на кардіоревматологічні захворювання.

Діагностична програма.

Обов’язкові  дослідження.

1. Загальний аналіз крові (двічі), загальний аналіз сечі (двічі).

2. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалова кислота, С-реактивний білок, фібриноген).

3. Електрокардіографія.

4. Реоенцефалографія.

Додаткові дослідження.

1. Імунологічні дослідження – одноразово, за показаннями – двічі.

2. Коагулограма.

3. Електроенцефалографія,

4. Ехо-ЕС.

5.   Електроміографія м'язів кінцівок.

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

3. Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни, інше (залежно від сезону року, погодних та кліматичних умов).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), рефлекторно-сегментарний масаж №10.

5. Бальнеотерапія: кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10), або йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10), або хлоридно-натрієві (10 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хв., через день №10), або інші ванни, хвойні ванни (5 мл хвойного екстракту на 10 л води) температура 36ºС 5-10 хв. в залежності від віку, через день, №10, лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6. Апаратна фізіотерапія: електросон, електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин броміду натрію, або 1% розчин хлориду калію).

7.  Психотерапія (індивідуальна або групова).

8.  Фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології).

9. За показаннями – медикаментозна терапія.

Очікуваний результат лікування.

Зникнення або зменшення скарг на гіперкунези, поліпшення даних інструментальних та лабораторних досліджень, поліпшення показників “якості життя”.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на гіперкинези, роздратованість, плаксивість, болів у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття, поліпшення показників в “якості життя”.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція або непереносимість тої чи іншої процедури.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  первинною есенціальною  гіпертензією

 

Код МКХ-10: I 10

 

Есенціальна (первинна) гіпертензія – стан у дітей і підлітків, який супроводжується постійним або періодичним підвищенням артеріального тиску протягом 3-6 міс. Виділяють первинну – есенціальну гіпертензію та вторинну, пов’язану з основним захворюванням

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

В анамнезі наявність скарг на головну біль в кінці дня або при інтенсивному розумовому навантажені, запаморочення, пов'язані зі зміною положення тіла, короткочасні болі в області серця, серцебиття, тахікардія або брадикардія, скарги невротичного характеру: підвищена емоціональна лабільність, плаксивість, роздратованість, підвищена втомлюваність, зниження пам'яті та уваги.

Підвищення артеріального тиску згідно вікової норми.

ЕКГ ознаки – порушення реполяризації міокарда.

 

Показання.

Первинна (есенціальна) гіпертензія доброякісного перебігу без ознак гіпертонічних кризів – компенсована.

 

Протипоказання.

Гіпертензія (артеріальна) декомпенсована, з ознаками гіпертонічних кризів, з прогностично несприятливими показниками порушення серцевого ритму і провідності.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей, що страждають захворюваннями серцево-судинної системи, або відділення в багатопрофільному санаторії

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові  дослідження.

1.   Вимірювання артеріального тиску – щодня (вранці та увечері), або 1 раз в 2-3 дні.

2.   Електрокардіографія – двічі (до і після лікування).

3.   Дані психологічного тестування – двічі (до і після лікування).

4.   Дані показників “якості життя” – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

1.   Ехокардіографія.

2.   Холтерівське добове моніторування артеріального тиску.

3.   Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: окуліста (дослідження очного дна) – за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: І-ІІ.

2.   Дієта: 10 або 15.

3.   Кліматотерапія по І-ІІ режиму залежно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання або купання в прісній водоймі при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, пролонгована аеротерапія.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу (№10), теренкур.

5.   Бальнеотерапія: хлоридні натрієві (10-20 г/л, 36ºС, 10-15 хв., через день №10), або за показаннями хлоридні натрієві йодобромні (або азотні або хвойні) ванни, №10. Методом вибору бальнеотерапії (або гідротерапії може бути лікувальне плавання в басейні морської (прісної) води 28- 29ºС, 15-20 хв., щоденно (№15) або через день №10, або лікувальний дощовий душ, щоденно (№15) або через день (№10).

6.   Електросонтерапія (з індивідуальним підбором параметрів): в періоді становлення артеріальної гіпертензії, при адренергічній формі – переважно від 10 до 20 Гц, через день, №10. Методом вибору може бути ампліпульстерапія (синусоїдальна модульована терапія) або ампліпульсфорез лікарських речовин (10 хв., через день, №10).

7.   За показаннями - низькочастотна магнітотерапія (з індукцією у дітей до 6 років 8,7 мТл, більше 6 років – від 13,5 до 20 мТл, 10-15 хв., щоденно, №10).

8.   За показаннями – аерофітотерапія з седативним та гіпотензивним ефектом, 5-10 хв., через день, №10 (дітям старше 5 років) або аероіонотерапія (10 хв., №10).

9.   За показаннями – гіпобаротерапія (30-60 хв., щодня, №10).

10.   За показаннями – фізіопунктура, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, психотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального самопочуття і стану, зниження рівня артеріального тиску, поліпшення показників ЕКГ, поліпшення показників “якості життя”.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг, зниження рівня артеріального тиску, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних ЕКГ, даних психологічного обстеження та показників “якості життя”.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції – відміна, за показаннями – проведення аероіонотерапії (№10). Можлива індивідуальна непереносимість Можлива індивідуальна непереносимість електросон терапії. Заходи корекції – відміна, за показаннями – проведення ампліпульстерапії або ампліпульсфореза показаних лікарських засобів за методикою електросну (№10).

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  артеріальною гіпотензією.

                                                                                              

Код МКХ-10: I 95.0

                                                                                            

Артеріальна гіпотензія у дітей і підлітків – стани, які супроводжуються постійним або періодичним зниженням артеріального тиску, що відмічаються протягом 3-6 міс.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.   Інтенсивний та тривалий головний біль.

2.   Часті запаморочення після сну.

3.   Емоційна лабільність, підвищена втомлюваність, сонливість.

4.   Біль у серці після фізичного навантаження.

5.   Брадикардія, ослаблені серцеві тони, короткий систолічний шум.

6.   Дизурія і дискомфорт у кишечнику.

7.   Дані артеріального тиску знижені згідно вікової норми.

8.   Можливі порушення збудливості, реполяризації (ЕКГ), зниження скоротливої здатності міокарда (ЕхоКГ).

 

Показання.

Артеріальна гіпотензія компенсована.

 

Протипоказання.

Артеріальна гіпотензія некомпенсована.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Відділення багато профільного санаторію для дітей, що страждають захворюваннями серцево-судинної системи.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.   Дані вимірювання артеріального тиску – до і після лікування, за показаннями – щодня, або 1 раз в 2-3 дня.

2.   Дані електрокардіографії (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

3.   Дані ехокардіографії (ЕхоЕКГ) – двічі (до і після лікування).

4.   Дані психологічного тестування – двічі (до і після лікування).

5.   Дані показників “якості життя” – двічі (до і після лікування).

6.   Електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: I-II.

2.   Дієта: №10 (№15).

3.   Кліматотерапія по І-ІІ режиму залежно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання або купання в прісній водоймі при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, пролонгована аеротерапія.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна) за показаннями – з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) тонізуючого масажу (№10), теренкур.

5.   Бальнеотерапія: хлоридні натрієві (10-20 г/л, 36-37ºС, 10-15 хв., через день, №10), або хлоридні натрієві “перлинні” ванни 36-37º, 10-15 хв., через день №10. Методом вибору бальнеотерапії (або гідротерапії) може бути гідрокинезитерапія або лікувальне плавання в басейні (26-280С, 15-20 хв., щоденно, №15, або через день, №10), або лікувальні душі – струміневий, або контрастний, №10.

6.   За показаннями – аерофітотерапія з використанням ефірних масел лаванди, розмарину, троянди – 10 хв., через день, №10.

7.   За показаннями – фізіопунктура, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, психотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Зникнення або зменшення скарг, нормалізація артеріального тиску, поліпшення показників ЕКГ та ЕхоКГ, психоемоційного тонусу.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг, нормалізація артеріального тиску, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, поліпшення загального самопочуття та показників “якості життя”.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції – відміна, за показаннями – проведення курсу фітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з надшлуночковою тахікардією

 

Код МКХ-10: І 47.1

 

Надшлуночкова тахікардія – порушення серцевого ритму з нападами прискореного серцебиття до 140-200 ударів в 1 хв. протягом декількох секунд або годин. Причинами можуть бути неврози на фоні резидуально-органічної поразки центральної нервової системи, гипертензійно-гідроцефальний синдром, вегето-судинна дисфункція з симпатико-адреналовими кризами, синдром WPW, обмежена поразка серця (міокардит, кардіоміопатії, вади серця). Розрізняють сино-передсердну (синоатриальну), передсердну (атриальну), предсердно-шлуночкову (атріовентрикулярну).

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. В анамнезі наявність збільшення частоти серцевого ритму до 140-200 уд./хв. раптовий початок і раптове припинення нападу (тривалість від секунд до годин, добу).

2. Епізоди на кардіографії (ЕКГ) послідовних передсердних екстрасистол (не менш 4-6 з частотою більш ніж 166 ударів в хвилину).

3. Характерні прояви підшлуночкової тахікардії за даними холтеровського моніторування.

Характерні дані черезстравохідного електрофізіологічного дослідження провідної системи серця.

 

Показання.

Надшлуночкова тахікардія поза нападу (на фоні неврозу або ВСД).

 

Протипоказання.

1. Надшлуночкова тахікардія, напад.

2. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умові проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей з кардіоревматологічними захворюваннями.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.   Черезстравохідне електрофізіологічне дослідження провідної системи серця – двічі, до і після лікування або холтеровське моніторування двічі, до і після лікування.

2. Електрокардіографічне дослідження – двічі, до і після лікування.

3. Психологічне тестування двічі, до і після лікування.

4. Дані вимірювання артеріального тиску до і після лікування, за показниками 1 раз в 2-3 дня або щодня.

 
Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I.

2. Дієта № 10 (№15) (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I режиму відповідно сезону року: повітряні та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19°С, морські купання (купання в прісній воді) при температурі води не нижче 22°С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі, довготривала аеротерапія.

4. Руховий режим: ЛФК групова або за показниками індивідуальна, з проведенням седативного масажу комірцевої зони №15.

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни, також хлоридні натрієві хвойні або вуглекислі, або йодобромні ванни (10-20 г/л 36-37°С, 10-15 хв., через день №10). Методом вибору бальнеотерапії може бути лікувальне плавання в басейні з морською водою (28-30°С, 10-15 хв., кожен день або через день №10). лікувальне плавання в басейні (28-30°З, 15 хв., через день №10). Методом вибору гідротерапії може бути лікувальне плавання в басейні прісної води (№10) або лікувальний дощовий душ (№10).

6. За показниками – електросонтерапія з індивідуальним підбором параметрів (переважно 5-10 Гц), 20-40 хв., через день №10.

7. Аеротерапія з використанням показаних ефірних масел рослин (лаванда, меліса) – 10 хв., через день №10.

8. За показниками – лікарський електрофорез по сегментарно-рефлекторних методиках (глютамінової кислоти або фенібута або вітаміну Е) – 20 хв., щодня №10.

9. За показниками – аеротерапія області лиця з негативним знаком заряду, 10-20 хв., щодня або через день №15.

10. За показниками – ампліпульстерапія (СМХ-терапія) паравертебрально, С64 (рід роботи III-IV 100Гц, 50-75% до 10 хв. або магнітотерапія (ПеМП) на комірцеву зону, від 8,8 до 20 мтл (відповідно віку), від 8 до 15 хв., щодня №12.

11. За показниками – методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану, поліпшення показників черезстравохідного обстеження (або холтеровського моніторування), показників артеріального тиску.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

 

Критерії якості лікування.

Зменшенням кількості скарг, поліпшення рівня артеріального тиску, даних черезстравохідного обстеження (або холтеровського моніторування), показників психологічного тестування.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можливо індивідуальна непереносимість СМХ-терапії. Заходи корекції: відміна. За показниками проведення аероіонотерапії (№15).

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з екстрасистолією

 

Код МКХ-10: І 49.1; І 49.2; І 49.3

 

Екстрасистолія – передчасна деполяризація унаслідок міокардиту, дисметаболичної кардіоміопатії, наявність додаткових провідних шляхів, сколіозу грудного відділу хребта. Одинична шлуночкова екстрасистолія спостерігається при вегетативній дисфункції. Розрізняють передсердні, предсердно-шлуночкові (атривентрикулярні), шлуночкові екстрасистоли.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Дані аускультації серця.

2. В анамнезі «перебої» в роботі серця.

3. Характерні зміни електрокардіографії (ЕКГ).

4. Характерні дані холтеровського моніторування.

Показання.

Передсердні, передсердно-шлуночкові, одиночні шлуночкові екстрасистоли і аллоритмії.

Протипоказання.

1.   Часта шлуночкова аритмія.

2.   Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умові проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей із кардіоревматологічними захворюваннями.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Аускультативне дослідження – двічі, до і після лікування.

2. Черезстравохідне електрофізіологічне дослідження провідної системи серця – двічі, до і після лікування або холтеровське моніторування двічі, до і після лікування, за показаннями.

3. Електрокардіографічне дослідження (ЕКГ) – двічі, до і після лікування.

4.   Психологічне дослідження двічі, до і після лікування.

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I.

2. Дієта № 10 (№15).

3. Кліматотерапія по I режиму відповідно сезону року: повітряні та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19°С, морські купання (купання в прісній воді) при температурі води не нижче 22°С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі, довготривала аеротерапія.

4. Руховий режим: ЛФК групова або за показниками індивідуальна, з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу №15.

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л 36-37°С, 10-15 хв., через день №10), або хлоридні натрієві хвойні ванни (№10).

6. За показниками – електросонтерапія з індивідуальним підбором параметрів, 20-40 хв., через день №10.

7. За показниками – магнітотерапія (ПеМП) на комірцеву область, від 8,8 до 20 мТл (відповідно віку), від 8 до 15 хв., щодня №12 або ампліпульстерапія (СМТ-терапія) паравертебрально, С64 рід роботи III-IV 100 Гц, 50-75% від 6 до 10 хв. (відповідно віку) щодня або через день №10.

8. За показниками – аеротерапія з використанням показаних рослин або їх ефірних масел – 10 хв., через день №10.

9. За показниками – лікарський електрофорез показаних засобів (кавінтона, або кармідіна, або фенібута, або глютамінової кислоти) щодня №15.

10.   За показниками – методи нетрадиційної терапії.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану, поліпшення показників черезстравохідного електрофізіологічного обстеження або холтеровського моні торування.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення даних черезстравохідного дослідження (або холтеровського моніторування), показників психологічного тестування.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можливо індивідуальна непереносимість магнітотерапії. Заходи корекції: відміна. Можливо індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з дефектом міжшлуночкової перетинки

 

Код МКХ-10: Q 21.0

 

Дефект міжшлуночкової перегородки (ДМШП) – вроджена вада серця з скиданням крові зліва направо і збільшенням кровонаповнення малого кругу.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.    Клінічні ознаки: скарги на серцебиття, стомлюваність, задишку та ціаноз при фізичному навантаженні.

2.   Аускультативні ознаки: грубий, інтенсивний систолічний шум з епіцентром в III-IV міжребер’ї зліва від грудини.

3.   ЕКГ ознаки: ознаки гіпертрофії лівого шлуночку.

4.   ФКГ ознаки: середньо або низькоамплітудний пансистолічний шум, починається зразу після I тону, II тон на основі серця збільшеної амплітуди.

5. ЕХО-КГ ознаки: дефект міжшлуночкової перегородки, збільшення порожнин правого та лівого шлуночку, дилатація лівого передсердя, гіперкінетичність міжшлуночкової перегородки.

Показання.

Дефект міжшлуночкової, перегородки до і не раніше як через 6 місяців після оперативного втручання при відсутності ознак недостатності кровообігу при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від І А стадії.

Протипоказання.

Вроджена вада серця за наявності недостатності кровообігу будь якого ступеня.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

В профільних санаторіях бальнеокліматичних курортів, або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові.

2. Електрокардіографія.

3. ЕХО-кардіографія.

Додаткові дослідження.

1. Фонокардіографія.

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: I-II.

2.   Дієта: №10 (15).

3.   Кліматотерапія по І режиму залежно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19°С, морські купання або купання в прісній водоймі при температурі води не нижче 22°С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, пролонгована аеротерапія.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу (№10), теренкур.

5.   Бальнеотерапія: (по щадним методикам хлоридні натрієві (10 г/л, температура води 36ºС, 8-15 хв., через день №10), або хлоридні натрієві кисневі ванни.

6.   Санація хронічних вогнищ інфекції.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення показників “якості життя”.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних лабораторних, інструментальних та функціональних досліджень, поліпшення загального самопочуття.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнео реакція або непереносимість тої чи іншої процедури. Заходи корекції – відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  дефектом міжпередсердної перетинки

 

Код МКХ-10: Q 21.1

 

Дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП) – вроджена вада серця з скиданням крові зліва направо і збільшенням кровонаповнення малого кругу.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Аускультативні ознаки: систолічний шум з епіцентром в II-III міжребер’ї зліва від грудини, II тон розщеплений.

2. ЕКГ ознаки: ознаки гіпертрофії правого шлуночку, ознаки гіпертрофії правого передсердя.

3. ФКГ ознаки: систолічний шум, низької або середньої амплітуди веретенообразної форми, II тон розщеплений.

4. ЕХО-КГ ознаки: дефект міжпередсердної перегородки, збільшення правого шлуночку і правого передсердя, парадоксальний рух міжпередсердної перегородки, за допомогою допплерівського дослідження виявляють скидання крові зліва направо на рівні передсердь.

 

Показання.

Дефект міжпередсердноїї, перегородки до і не раніше як через 6 місяців після оперативного втручання при відсутності ознак недостатності кровообігу при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від І А стадії.

 

Протипоказання.

Вроджена вада серця за наявності недостатності кровообігу будь якого ступеня.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

В профільних санаторіях бальнеокліматичних курортів, або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові.

2. Електрокардіографія.

3. Ехокардіографія

 

Додаткові дослідження.

1. Фонокардіографія.

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: №10 (15).

3. Кліматотерапія по І режиму залежно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19ºС, морські купання або купання в прісній водоймі при температурі води не нижче 22ºС, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, пролонгована аеротерапія.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу (№10), теренкур.

5. Бальнеотерапія: (по щадним методикам хлоридні натрієві (10 г/л, температура води 36ºС, 8-15 хв., через день №10), або хлоридні натрієві кисневі ванни.

6. Санація хронічних вогнищ інфекції.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, підвищення фізичної працездатності, поліпшення показників  “якості життя”.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних лабораторних, інструментальних та функціональних досліджень, поліпшення загального самопочуття.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнео реакція або непереносимість тої чи іншої процедури. Заходи корекції – відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                  ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  коарктацією аорти.

 

Код МКХ-10: Q 25.1

 

Коарктація аорти – це вроджена вада котра характеризується звуженням дуги аорти зразу за лівою підключичною артерією, зустрічається у 6-14% від вроджених вад.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні ознаки вади проявляються залежно від ступеню звуження та відстані коарктації. Основними скаргами являються головний біль, відчуття пульсації в області шиї, шум у вухах, головокружіння, а також скарги пов'язані з артеріальною гіпотензією нижньої половини тулуба (біль у ногах, переміжна кульгавість).

2. Аускультативні ознаки: систолічний шум з епіцентром в лівій підключичні ямці та області лопатки.

3. ЕКГ ознаки: ознаки гіпертрофії лівого шлуночку.

4. ФКГ ознаки: систолічний шум, низької або середньої амплітуди.

5. Рентгенологічні ознаки – збільшення розмірів серця, виражена пульсація аорти.

6. ЕХО-КГ ознаки: звуження діаметру перешийка аорти, при доплерографії, визначається підвищений градієнт тиску в місці звуження аорти.

 

Показання.

Вроджена вада серця без недостатності кровообігу та серцевої недостатності.

 

Протипоказання.

Коарктація аорти за наявності недостатності кровообігу будь якого ступеня.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

В профільних санаторіях бальнеокліматичних курортів, або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові.

2. Електрокардіографія.

3. Ехокардіографія.

 

Додаткові дослідження.

1. Фонокардіографія.

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: I-II.

2.   Дієта: №10 (15).

3. Кліматотерапія по І режиму залежно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19ºС, морські купання або купання в прісній водоймі при температурі води не нижче 22ºС, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, пролонгована аеротерапія.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу (№10), теренкур.

5. Бальнеотерапія: (по щадним методикам хлоридні натрієві (10 г/л, температура води 36ºС, 8-15 хв., через день №10), або хлоридні натрієві кисневі ванни.

6. Санація хронічних вогнищ інфекції.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, підвищення фізичної працездатності, поліпшення показників “якості життя”.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, поліпшення загального самопочуття.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнео реакція або непереносимість тої чи іншої процедури. Заходи корекції – відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей зі  стенозом устя легеневої артерії.

 

Код по МКХ-10: Q 25.6

 

Стеноз устя легеневої артерії – природжена вада серця зі зменшенням кровонаповнення у малому крузі кровообігу.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

 

Діагностичні критерії:

1. Аускультативні ознаки: грубий систолічний шум в II міжребер'ї зліва від грудини.

2. ЕКГ ознаки: ознаки гіпертрофії правого шлуночку з перегрузкою його під час систоли.

3. ФКГ ознаки: систолічний шум веретенообразної, або ромбовидної форми, II тон розщеплений.

4. ЕХО-КГ ознаки: звуження вихідного тракту правого шлуночку, гіпертрофія стінок правого шлуночку.

 

Показання.

Стеноз легеневої артерії до і не раніше як через 6 місяців після оперативного втручання при відсутності ознак недостатності кровообігу при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від І А стадії.

        

Протипоказання.

Наявність недостатності кровообігу будь якого ступеня.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

В профільних санаторіях бальнеокліматичних курортів, або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові.

2. Електрокардіографія.

3. Ехокардіографія

 

Додаткові дослідження.

1. Фонокардіографія.

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: №10 (15).

3.   Кліматотерапія по І режиму залежно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19ºС, морські купання або купання в прісній водоймі при температурі води не нижче 22ºС, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, пролонгована аеротерапія.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу (№10), теренкур.

5.   Бальнеотерапія: (по щадним методикам хлоридні натрієві (10 г/л, температура води 36ºС, 8-15 хв., через день №10), або хлоридні натрієві кисневі ванни.

6. Санація хронічних вогнищ інфекції.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, підвищення фізичної працездатності, поліпшення показників “якості життя”.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних лабораторних, інструментальних та функціональних досліджень, поліпшення загального самопочуття.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнео реакція або непереносимість тої чи іншої процедури. Заходи корекції – відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С. 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з вторинними кардіоміопатіями

Код МКХ-10: І 42.9

 

Вторинна кардіоміопатія – це функціональне захворювання серця патогенетично пов’язане з хронічними вогнищами інфекції, стресовими впливами, нерідко вегето-судинними дисфункціями.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні ознаки: характерна велика кількість астено-невротивнич скарг (підвищена втомлюваність, головний біль, порушення сну), болі в області серця, серцебиття, при відсутності ознак вираженої кардіальної патології.

2. Аускультативні ознаки: систолічний шум функціонального характеру.

3. ЕКГ ознаки: невелики метаболічні зміни, дихальна аритмія.

 

Показання.

Вторинна кардіміопатія без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, без ознак серцевої недостатності.

 

Протипоказання.

Кардіоміопатія з прогностично несприятливими порушеннями серцевого ритму і провідності.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей, що страждають захворюваннями органів кровообігу.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові  дослідження.

1. Загальний аналіз крові та сечі – двічі (до і після лікування).

2. Електрокардіографія – двічі (до і після лікування).

3. Ехокардіографія.

 

Додаткові дослідження.

1. Біохімічні дослідження (коагулограма, креатинін у сироватці крові, печінковий комплекс).

2. Глюкоза крові.

3. Імунологічні дослідження – одноразово, за показаннями – двічі (до і після лікування.

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: 10 або 15.

3. Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни, морські купання, інше (залежно від сезону).

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура, (індивідуальна), прогулянки по території санаторію.

5. Бальнеотерапія: хлоридно-натрієві ванни (10-20 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хв., через день №10), загальні або 4-камерні вуглекислі ванни (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-10 хв., через день №10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10), або йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10), або інші ванни, лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6. Апаратна фізіотерапія: електрофорез на комірцеву зону за Щербаком 3-5% розчину броміду натрію, дециметровохвильова терапія на гомілкові м'язи; або лазеротерапія на біологічно активні точки, або внутрішньосудинне лазерне опромінення крові; або магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця або на комірцеву зону або біжуче імпульсне магнітне поле.

7. Масаж комірцевої зони або м'язів гомілки.

8. Психотерапія.

9. Фітотерапія.

10. За показаннями – медикаментозна терапія.

Очікуваний результат лікування.

Підвищення адаптивних можливостей, імунологічної резистентності, поліпшення показників “якості життя”.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг хворого, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, перехід на другий руховий санаторний режим, збільшення дистанції та темпу прогулянок, поліпшення загального самопочуття.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеопатологічна реакція або непереносимість тої чи іншої процедури. Заходи корекції – відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей зі сколіотичною хворобою I і II ступеня, повільно прогресуючої течії

 

Код МКХ-10: М 41

 

Сколіотична хвороба – захворювання всього організму людини з деформацією хребта в 3-х площинах: сагітальній, фронтальній і горизонтальній, з бічним відхиленням хребта, з ротацією хребців у фронтальній площині. Розрізняють нестабільний (у тому числі унаслідок різної довжини нижніх кінцівок, рефлекторний, істеричний) і стабільний сколіоз (ідиопатичний, природжений, нейром'язовий і інші форми).

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Асиметрія постави з деформацією тулуба.

Специфічні зміни за даними Ro-графії хребта (із захопленням гребенів підвздошної кістки в положенні лежачи і стоячи, в прямій передньо-задній проекції, з визначенням симптому Ріссера – у тому числі за даними з місця проживання, з давністю не більше 6 міс.) або за даними апаратно-програмного комплексу дослідження постави (АПКД).

Зниження силової витривалості м'язів спини і живота.

Зниження показників станової і кистьової динамометрії.

Показання.

Сколіотична хвороба (ідіопатичний сколіоз) I ступеня з поволі прогресуючою течією – у  дітей у віці до 13 років при індексі стабільності не менше 0,5, у віці старше 13 років – при індексі стабільності не менше 0,7 і симптомі Ріссера II-III.

Сколіотична хвороба (ідіопатичний сколіоз) II ступеня з поволі прогресуючою течією – у дітей у віці до 13 років при індексі стабільності не менше 0,5, у віці старше 13 років – при індексі стабільності не менше 0,7 і симптомі Ріссера II-III.

Протипоказання.

Інші види сколіозу, окрім ідіопатичного.

Ідіопатичний сколіоз нестабільний, з швидко прогресуючою течією.

Ідіопатичний сколіоз III ступеня (направлення як етап дохірургічної корекції).

Ідіопатичний сколіоз IV ступеня.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Ro-графія хребта (із захопленням гребенів підвздошної кістки в положенні лежачи та стоячи, в прямій передньо-задній проекції, з визначенням симптому Ріссера – одноразово.

2. Визначення силової витривалості м’язів спини та живота – двічі (до і після лікування).

3. Проведення станової та кистьової динамометрії – двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1.   Денситометрія (за показаннями) – двічі (до і після лікування).

2.   Сумарна електроміографія м'язів спини і живота (за показаннями) – двічі (до і після лікування).

3.   Міотонометрія (за показаннями) – двічі (до і після лікування).

4.   Велоергометрія (за показаннями) – двічі (до і після лікування).

5.   Електрокардіограма (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

6.   Загальний аналіз крові (з оцінкою по Гаркаві Л.Х. і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

7.   Аналіз сечі на глікозоаміноглікани – двічі (до і після лікування).

8.   Психологічне тестування (шкала самооцінки Спілбергера і ін.) – двічі (до і після лікування).

9.   Оцінка показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями – консультація невропатолога.

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим I-II. Ортопедичний режим (навчальні заняття, лежачи на животі, нічний і денний сон на щиті, за показаннями – носіння корсета).

2.   Дієта №15 – повноцінне збалансоване харчування.

3.   Кліматолікування відповідно сезону року: обтирання морською або прісною водою по схемі гартування, повітряні і повітряно-сонячні ванни по I-II режиму – при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (в парку), малорухливі ігри на повітрі.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (групова або індивідуальна) з проведенням ручного масажу (рефлекторно-сегментарного, точкового) м'язів спини і живота – щодня №15, лікувальна ходьба по маршруту № 1.

5.   Основний лікувальний чинник дії: при індексі стабільності хребта Казьміна (ІС) 0,5-0,7 – бальнеолікувальний; при ІС ³ 0,7 – грязелікувальний (нативне грязелікування сульфідно-муловою або сапропелевою лікувальною гряззю). При ІС 0,5-0,7 у дітей з напруженістю кардіогемодинамічних показників і супутніми захворюваннями у фазі ремісії у вигляді дискінезії жовчовивідних шляхів по гіперкінетичному типу, НЦД по кардіальному або гіпертонічному типу, ВСД по типу симпатікотонії – хлоридні натрієві ванни (20г/л, 36 - 37°С, 10 - 15 хв. через день або 2 дні підряд, 3-й день - перерва № 10), у тому числі дітям з середнім зростанням і зростанням вище середнього, з показниками кистьової динамометрії вище 25 кг, рівнем фізичної працездатності більше 1,7 Вт/кг, з рівнем глікозоаміногліканів сечі до 45 мкмоль/добу – курс 15 ванн.

При ІС 0,5 - 0,7 і супутніх захворюваннях у вигляді бронхіальної астми легкої або середньої важкості, ревматичного або неревматичного кардиту в анамнезі (у тому числі з недостатністю мі трального клапана) – вуглекислі ванни 0,5-1,5 г/л, від 36-35°с із зниженням температури до 34-32°с, 10-15 хв., через день. № 10.

При ІС 0,5-0,7, без напруженості кардиіогемодинамічних показників і з супутніми захворюваннями у фазі ремісії у вигляді атопічного дерматиту, посттравматичного артриту або сальпінговфориту – йодобромні мінеральні ванни (йоду в молекулярній формі не менше 10 мг/дм3, брому не менше 25мг/дм3), 36-37°С, 10 -15 хв., через день № 10.

Методом вибору бальнеотерапії можуть бути: при супутній ВСД по типу симпатикотонії – хвойні мінеральні ванни, 36-37°С №10 або №15, при НЦД по гіпокінетичному типу, ВСД по парасимпатичному типу – «перлинні мінеральні ванни», 36-37°С, 10-15 хв., через день № 10 або № 15 (відповідно показникам фізичного розвитку).

Для дітей із стабільним сколіозом при завершеному рості, при вираженому зниженні витривалості м’язового корсета і при супутніх захворюваннях у вигляді екзогенно-конституціонального ожиріння I-II ступеня, ВСД по парасимпатичному типу, дискінезії жовчовивідних шляхів по гіпокінетичному типу – гідрокінезитерапія в басейні з мінеральною (або прісною) водою, 28-30°С, 15-30 хв., щодня або через день №10 або № 15 (відповідно показникам фізичного розвитку) або гідрокінезитерапія в морі, або лікувальне плавання в басейні з мінеральною (прісною) водою стилем «брас», 28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день, відповідно № 10 або № 15.

При ІС ³ 0,7 і без протипоказання до грязелікування – грязьові аплікації у вигляді «напівкорсета», 38-40°С, 15 хв., через день № 10. При напруженості вегетативної регуляції і симпатоадреналової системи, а також у дітей з I ступенем сколіозу у віці до 10 років методом вибору може бути гальваногрязелікування (комірцева область, 38-40°С, 0,03-0,05 мА/см2, 15-20 хв., щодня або через день №10).

6.   Електростимуляція ослаблених м'язів тулуба (на випуклій стороні викривлення) – для ампліпульстерапії (СМС): I і II рід роботи, 30-50 Гц, 75-100%, 10 хв., щоденно № 15, при непереносимості – інтерференцтерапія області хребта №10.

7.   Психологічна (за показаннями – психотерапевтична) корекція.

8.   З метою санації хронічних вогнищ інфекції – фізичні чинники по рефлекторно-сегментарних або місцевих методиках.

9.   За показаннями, з урахуванням супутніх захворювань – лазеропунктура, методи нетрадиційної терапії, акупунктура, мануальна терапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Зменшення асиметрії постави (не менше ніж на 1 см), збільшення витривалості м'язів (більш ніж на 5% від початкового рівня), збільшення кистьової динамометрії (не менше ніж на 1 кг), ЖМЛ (на 200 мл і більш), приріст фізичної працездатності (більш ніж на 5%), збільшення біоелектричної активності м’язів при зниженні коефіцієнта асиметрії амплітуди біопотенціалів.

Тривалість санаторно-курортного лікування.

28 днів – для хворих на сколіоз I ступеня

56 днів – для хворих на сколіоз II ступеня.

Критерії якості лікування.

Зменшення асиметрії постави, збільшення витривалості м'язів, збільшення кистьової динамометрії, ЖМЛ, фізичної працездатності, поліпшення біоелектричної активності м’язів при зниженні коефіцієнта асиметрії амплітуди біопотенціалів.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість імпульсних струмів при проведенні електростимуляції. Заходи корекції: відміна процедур електростимуляції, призначення інтерференцтерапії області хребта (№ 10).

Можлива відмова від лікувального плавання або гідрокінезитерапії – при невмінні плавати. Заходи корекції: навчання плаванню в басейні.

Умовні скорочення.

ЖМЛ – життєва місткість легенів.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА)

 

Код МКХ-10: М 08.0

 

Ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) – системне запальне захворювання сполучної тканини з переважанням процесу в опорно-руховому апараті, в основі якого лежить дисфункція імунної системи, виражена ауто агресія, що веде до розвитку патологічних імунних реакцій.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Клінічні:

Ранкова скутість на протязі 1-ї години в теперішній момент або в анамнезі.

Артрит 3 и більше суглобів.

Артрит суглобів кисті.

Симетричний артрит.

Ревматоїдні вузлики.

Ревматоїдний фактор  в сироватці крові.

Рентгенологічні зміни.

Параклінічні:

Лейкоцитоз, гіпохромна або нормохромна анемія.

Прискорення ШОЕ.

Ревматоїдний фактор.

Диспротеінемія, зниження вмісту альбумінів, гіперглобулінемія.

Збільшення вмісту Ig G, A.

Зниження Т-лімфоцитів (CD4, CD8, CD19 ), зміни хелперно-супресорного коефіцієнту (CD4/ CD8).

Визначення  антинуклеарних  антитіл в підвищеному титрі.

Дослідження синовіальної рідини (нейтрофіли, знижена в’язкість секрету, зниження вмісту комплементу або його компонентів, визначаються цитокіни, ЦІК.

Рентгенодіагностика  та ультразвукова денситометрія.

Показання.

Діти, хворі на суглобову і системну форми ревматоїдного артриту у фазі ремісії (за відсутності активності) і при низькому і помірному ступені активності процесу (I-II ст.).

В спеціалізовані санаторії (відділення) можуть також поступати діти з середнім ступенем активності процесу, з ексудативними змінами в суглобах, без ознак висцеритів і загострення увеїту.

Протипоказання.

Хворим з високою активністю ревматоїдного артриту (III ст.).

Амілоідоз нирок в нефротичній і азотемічній стадії.

Діти із значними порушеннями опорно-рухового апарату і органу зору, що позбавляють їх можливості пересування і самообслуговування.

Діти з наявністю кахексії.

Діти з наявністю супутніх захворювань (активний туберкульоз, розлади психіки, дебільність і невропатичні реакції, що утрудняють перебування в колективі).

Загальні епідеміологічними протипоказаннями.

Недоцільно напрям на бальнеологічні курорти дітей, одержуючих великі дози гормонів.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій (відділ), профільний санаторій або спеціалізовані відділення богатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Клінічне обстеження хворого включає.

Збір анамнезу з конкретним і докладним описом скарг на болі в суглобах та  ранкової скутості.

Докладний опис огляду з оцінкою ходи, дефігурації суглоба(вів), явищ м'язової гіпотрофії, болі при активних і пасивних рухах, обмеження амплітуди рухів, збільшення лімфовузлів і зацікавленості інших органів.

Обов'язкові дослідження.

Клініко-функціональні тести (Річі, припухлості), гоніометрія, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, ревмопроби (загальний білок, альбуміни, білкові фракції, серомукоїдні білки, гаптоглобин, дослідження рівня С-реактівного білка,  РФ, імуноглобуліни класів А,М,G, ЦІК, АСЛ-О, АСГ (дослідження проводяться до та після лікування), електрокардіографія.

Додаткові дослідження.

Електроміографія,   велоергометрія – двічі (до і після лікування).

Консультації спеціалістів: педіатра, уролога, ревматолога, стоматолога, ЛОР-лікаря, гінеколога за показаннями.

Лікувальна  програма.

1. Руховий режим: РГГ, ЛФК індивідуально або груповим методом, терренкур з ходьбою по «доріжці лікувальної ходьби».

2. Санаторний режим: i-ii.

3. Дієта №9.

4. Кліматотерапія і загартовування: по i-ii режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 20°С, морські купання при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

5. Масаж уражених кінцівок, при необхідності розробка контрактур;

6. Апаратна фізіотерапія на уражені суглоби та рефлексогенні зони: електрофорез або фонофорез лікарських засобів, СМС- терапія, ДМХ- терапія, УВЧ-терапія, магнітотерапія, ультразвукова терапія на суглоби, ультрафіолетове опромінення, лазеротерапія, БРС – терапія.

7. Пелоїдо- або теплотерапія. В умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38-40°С) або торф'яної, сапропелевої грязі 40-42°С на уражені суглоби при мінімальній активності запального процесу (проліферативні або проліферативно-фіброзні зміни) та рефлексогенні зони  10-15 хв., через день №10, в фазі ремісії підліткам та дітям старшого віку можливі грязьові аплікації при температурі 42°С. Методом вибору, з урахуванням вираженості  суглобового  процесу (наявність малих ексудативних проявів), можуть бути поєднані методики грязелікування (гальвано-, СМС-пелоїдотерапія, пелофонофорез) №10.

8. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або радонові ванни (20-40 нКи/л 36-37°С, 8-10 хв., через день №10) або з урахуванням супутньої патології – мінеральні йодобромні, хвойні, сероводородні, «перлинні» або інші мінеральні ванни (№10). При системній формі захворювання з мінімальною активністю запального процесу можливі хвойно- шавлієві вани.

9. Додатково: лікувальні душі, гідромасаж, медикаментозне лікування: (за потреби).

Очікуваний результат лікування.

Позитивна динаміка показників активності процесу, зменшення проявів суглобового синдрому, поліпшення стану здоров'я і функціональних можливостей опорно-рухового апарату.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 та 45-60 днів.

Критерії якості лікування.

 Поліпшення функціональних можливостей опорно-рухового апарату, відсутність запальних явищ,  поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеопатологичні реакції із загостренням захворювання, індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення:

РФ – ревматоїдний фактор;

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси;

АСЛ-О – антистрептолізин-О;

АСГ – антистрептогіалуронідаза.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Рекомендовані   комплекси  санаторно-курортного лікування для дітей та підлітків з ЮРА.

 

З урахуванням клініко-функціональних особливостей, своєрідності  вікової і індивідуальної реактивності організму, що росте, комплексне санаторно-курортне лікування із застосуванням грязьових аплікацій та мінеральних ванн призначається диференційовано, в залежності від форми захворювання, ступені активності, функціональної недостатності суглобів, характеру запальних змін, стадії захворювання.

 

1 лікувальний комплекс призначається дітям з ЮРА в неактивній фазі захворювання, з суглобовою формою, з проліферативними або проліферативно-фіброзними змінами в суглобах. Після періоду адаптації 2-3 дні призначаються грязьові аплікації на уражені суглоби, Т – 40-42°З, тривалістю 10-12 хвилин, на курс 10 процедур. Влітку лікувальний комплекс доповнюється морськими купаннями при температурі води в морі не нижче 22-23°С. Із фізіотерапевтичних процедур для поліпшення периферичного кровообігу додатково до масажу можна призначати біорезонансну стимуляцію м'язів, що оточують уражені суглоби, лазеротерапію на суглоби (за наявності артралгій), фонофорез з гідрокортизоном на область суглобів для зменшення фіброзних проявів. Біорезонансну стимуляцію проводять на м'язи, прилеглі до уражених суглобів і проекцію області надниркових залоз по 2 хвилини на кожне поле. Після 2-ї процедури збільшують тривалість процедури на 1 хвилину до 7 хвилин. Режим дії 2, безперервний, насадка №2 з діаметром 50 мм Режим роботи апарату (1, 2 або 3) визначається амплітудою БР коливань, яка задається у відповідності з конкретною методикою. Інтенсивність і глибина підбирається залежно від товщини підшкірно-жирової клітковини і м'язової маси.

 

2 лікувальний комплекс призначається дітям з суглобовою формою ЮРА, з мінімальною активністю захворювання, з переважанням проліферативних змін в суглобах. Після періоду адаптації застосовують грязьові аплікації на уражені суглоби, Т - 40°З, тривалістю 10 хвилин. З метою зниження активності процесу грязелікування чередують застосуванням лазеротерапії на уражені суглоби, ДМВ або СМС-терапії. Дія низькоінтенсивним лазерним випромінюванням на область суглоба здійснюється (апарат «Луміс») при довжині хвилі 0,8/мкм, з 1 по 4 процедуру – частота 150 Гц, потужність 3,5-4 Вт, тривалість процедури по 1 хвилині на кожне поле, з 5-ї по 10 процедури частота 1500 Гц, потужність 3,5-4,5 Вт, тривалістю по 1 хвилині на поле.

Медикаментозні препарати і інші лікувальні прийоми в цих випадках використовуються тільки за показаннями.

 

3 лікувальний комплекс призначається дітям з суглобовою формою ЮРА, з мінімальною активністю захворювання, з ексудативно-проліферативними змінами в суглобах. Грязелікування проводять по щадній методиці – Т - 38°С, тривалістю 8 хвилин, через 2 дні. Для зниження активності процесу і зменшення компоненту на фоні продовження вживаної медикаментозної терапії призначається фізіотерапія – ДМВ, СМТ або ж лазеротерапію на більш уражені суглоби. Медикаментозні препарати (протизапальні, десенсибилизуючі та хінолинового ряду) на курортному етапі у таких дітей не відміняються, хоча можливо пониження їх дозування до кінця курсу.

Підліткам з мінімальною активністю процесу грязелікування починають з температури 38°С, поступово підвищуючи до 40°С, тривалістю від 10 до 15 хвилин, через день, або два дні підряд з перервою на третю, курс лікування 10 процедур.

У випадках ремісії захворювання, переважання проліферативно-фіброзних явищ в суглобах рекомендується призначати грязьові аплікації Т 40-42°С, тривалістю 15-20 хвилин, два дні підряд з перервою на третю, до 12 процедур на курс лікування.

 

4 лікувальний комплекс призначається дітям з суглобовою формою і помірною активністю процесу. На фоні медикаментозної терапії застосовують бальнеолікування – 12 хвилин до 10 процедур на курс, чередують з фізіотерапевтичними процедурами: СМТ, фонофорез з гідрокортизоном на область суглобів, ДМВ і СМС-терапію, за показаннями – внутрішньосуглобове введення кортикостероїдів в більш «активні суглоби».

 

5 лікувальний комплекс призначається дітям з  системною формою захворювання, з мінімальною активністю захворювання. Після періоду адаптації призначають бальнеолікування (хлоридні натрієві, кисневі, шавлієво-морські ванни) на фоні медикаментозної терапії і фізіотерапевтичних процедур. Грязелікування проводять на уражені суглоби у вигляді електрофорезу грязьового розчину.

 

6 лікувальний комплекс призначається дітям з системною формою захворювання з помірною активністю захворювання, тривало одержуючих гормональну терапію, з різними ускладненнями гормональної терапії. Разом із загальнозміцнюючою, медикаментозною і протизапальною терапією, призначають фізіотерапевтичні методи, стимулюючі гіпофизарно-наднирковозалозну систему – ДМВ, СМС-терапію, індуктотермію, магнітолазерну терапію.

 

Очікуваний результат лікування.

Наступне відновне лікування хворих ЮРА по системі «стаціонар – поліклініка – курорт» при своєчасному, оптимальному проведенні курортного етапу дозволяє достовірно понизити активність захворювання, стабілізувати процес і підтримувати його в стані ремісії або мінімальної активності протягом багатьох літ, попереджати погіршення функції опорно-рухового апарату, дозволяє понизити до мінімуму відсоток інвалідності, додати їм професійну орієнтацію і поліпшити якість життя. Якнайкращий терапевтичний ефект досягається при повторному напрямі дітей на курорт (по 2-3 рази підряд).

Такий підхід до лікування високоефективний і в соціально-економічному плані – зменшуються матеріальні витрати, поліпшується якість життя дітей.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з реактивними артропатіями

 

Код МКХ-10: М 02

 

Реактивна  артропатія – асептичне запалення  суглобів, що розвивається у відповідь на позасуглобову  інфекцію (урогенітальні, постентероколітичні, після носоглоткової інфекції). Мікробний агент на суглоби діє опосередковано, через імунні механізми.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

 

Постреспіраторний реактивний артрит (М 02.8).

Збудники – стрептококи, пневмококи, хламідії, аденовіруси, віруси герпесу, мікоплазма.

 

Клінічні критерії:

Інтервал між інфекцією і артритом від 8-10 днів до 4 тижнів.

Перебіг  нетяжкий, доброякісний.

Уражаються крупні, середні суглоби  по типу моно-, олігоартриту.

Добра терапевтична відповідь на нестероїдні протизапальні препарати.

 

Параклінічні критерії:

В крові визначаються специфічні антитіла з збудником.

Підвищення ШОЕ, гострофазових показників тощо, підвищення титру протистрептокових антитіл (АСЛО, АСГ, АСК).

 

Постентероколітичні та урогенітальні артрити (хвороба  Рейтера).

Відмічається хронологічний зв’язок між урогенітальною або кишковою інфекцією та розвитком артриту.

 

Клінічні критерії:

Через 1-6 тижнів розвивається гострий артрит.

Асиметричне ураження крупних суглобів.

«Соскоподібна» припухлість пальців стоп, сакроілеїти, артрит великого пальця стопи.

Можлива наявність бурситів, тендовагінітів.

Характерний торпідний тривалий перебіг, нерідко хронізація (6-12 місяців).

Позасуглобові прояви: ураження очей у вигляді іриту, іридоцикліту, кон’юнктивіту, кератиту, часто рецидивуючого характеру. Ураження сечостатевої системи – уретрит, баланопостит,  простатит можуть з’явиться раніше артриту.

 

Параклінічні критерії:

Підвищення ШОЕ, лейкоцитоз.

Визначення хламидійних антитіл в крові, внутрішньоклітинних включень антигенів і ДНК  хламидій у зіскрібках епітелію уретри чи церві кального каналу, уреаплазм.

Синовіальна рідина: запальний характер з переважанням нейтрофілів, крихкий му циновий згусток.

Рентгенографія суглобів: навколо суглобовий остеопороз, звужування суглобової щілини.

 

Показання.

Реактивні артрити у фазі ремісії та мінімальної активності запального процесу.

 

Протипоказання.

Висока ступінь активності захворювання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій чи відділення в багато профільному санаторії.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, ревмопроби (загальний білок, альбуміни, білкові фракції, серомукоїдні білки, гаптоглобин, дослідження рівня С-реактивного білка,  РФ, імуноглобуліни класів А,М,G, ЦІК, АСЛ-О, АСГ, електрокардіографія (дослідження проводяться до та після лікування).

Додаткові дослідження.

Електроміографія,   велоергометрія.

Консультації фахівців: педіатра, уролога, ревматолога, стоматолога, ЛОР-лікаря, гінеколога за показаннями.

Лікувальна  програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: залежно від супутньої патології.

3. Кліматолікування: обтирання морською водою по схемі гартування по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 20°С, морські купання (купання в прісному водоймищі, басейні) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: РГГ, ЛФК індивідуально або груповим методом, теренкур з ходьбою по «доріжці лікувальної ходьби».

5. Масаж уражених кінцівок, при необхідності розробка контрактур

6. Апаратна фізіотерапія на уражені суглоби та рефлексогенні зони: електрофорез або фонофорез лікарських засобів, СМС- терапія, ДМХ- терапія, УВЧ-терапія, магнітотерапія, ультразвукова терапія на суглоби, ультрафіолетове опромінення, лазеротерапія.

7. Пелоїдо- або тепло терапія: в умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38-40°С) або торф'яної, сапропелевої грязі 40-42°С на уражені суглоби ( проліферативні або проліферативно-фіброзні зміни) та рефлексогенні зони  10-15 хв., через день №10. Методом вибору, з урахуванням вираженості суглобового процесу (наявність малих ексудативних проявів), можуть бути поєднані методики грязелікування (гальвано-, СМС-пелоїдотерапія, пелофонофорез) №10.

8. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або радонові ванни (20-40 нКи/л 36-37°С, 8-10 хв., через день №10) або з урахуванням супутньої патології – мінеральні йодобромні, хвойні, «перлинні» або інші мінеральні ванни (№10). Гідромасаж.

9. Додатково:

10.  Медикаментозне лікування: (за потреби)

Очікуваний результат лікування.

Позитивна динаміка показників активності процесу, зменшення проявів суглобового синдрому, поліпшення стану здоров'я і функціональних можливостей опорно-рухового апарату.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-30 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення функціональних можливостей опорно-рухового апарату, відсутність запальних явищ,  поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеопатологичні реакції із загостренням захворювання, індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення:

АСЛО – антистрептолізін-О;

АСГ – антистрептогіалуронідаза;

АСК – антистрептокіназа;

ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з порушенням постави

 

Код МКБ-10: R 29.3

 

Порушення постави – неструктурна деформація зв'язково– м'язового апарату хребта з порушенням опорности у фронтальній площині.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.   Асиметрія положення центру мас тіла і постави.

2.   Неоптимальність статики і динаміки (при спеціальному обстеженні).

3.   Асиметрія показників електроміографії м'язів тулуба (спини).

 

Показання.

Порушення постави.

 

Протипоказання.

Тетанія.

Менінгізм.

Анормальні рефлекси.

Клацаючи стегно.

Інші та не уточнені симптоми й ознаки, що відносяться до нервової та кістково-м’язової  систем.

Загальні протипоказання для санаторно – курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно–курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів опори і руху.

Діагностична прогрма.

 

Обов’язкові обстеження.

1. Антропометричне обстеження з визначенням асиметрії постави – двічі, до і після лікування.

2. Визначення витривалості м'язів спини і живота – двічі, до і після лікування.

3. За показаннями – мануальне обстеження – двічі, до і після лікування.

4. За показаннями – електроміографія (ЕМГ) м'язів тулуба (спини) -  двічі, до і після лікування.

5. За показаннями – Ro-графія хребта – до лікування (у тому числі з місця проживання).

6. За показаннями – визначення функції зовнішнього дихання (ФЗД) -  двічі, до і після лікування.

7. За показаннями – електрокардіографія (ЕКГ) – двічі, до і після лікування.

8. Психологічне тестування – двічі, до і після лікування.

 

Додаткові обстеження.

1. Електропунктурная діагностика – двічі, до і після лікування.

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта №15.

3. Кліматолікування: відповідно сезону року - обтирання морською (або прісної) водою по схемі гартування, повітряні і сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19ºс, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче  21ºс,  прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, лікувальна ходьба по маршруту №1 або №2.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (ргг), лфк груповим   методом, нейро – рефлекторна коригуюча гімнастика, ручний масаж по сегментарно-рефлекторній або міофасціальній методиці. Методом вибору проведення масажу може бути апаратний масаж або метод біорезонансної вібростимуляції.

5. За показаннями – мануальна терапія по м’якотканевій методиці (по в. Сатерленду), постізометрична релаксація (по д. Левіту).

6. Бальнеотерапія або гідротерапія: лікувальне плавання в басейні хлоридної натрієвої (або прісної) води, 28-30ºС, стилем «брас», 15-20 хв., щоденно  №15 або через день № 10, або гідрокінезитерапія – через день, №10.

Бальнеотерапія, з урахуванням супутніх захворювань, може бути проведена у вигляді хлоридних натрієвих ванн (20 г/л, 36-37ºС – 10-15 хв., через день № 10), у тому числі йодобромних, хвойних, «перлинних»; гідротерапія – у вигляді гідромасажа м'язів спини (1-2 ат., 15-20 хв.., через день № 10).

7. Поєднані методики грязелікування  у вигляді СМС-фореза грязі (ропи) дітям старше 6 років (паравертебрально, 6-10 хв., щоденно або через день №10), або пелофонотерапії (області широких м'язів спини, 10-15 хв., через день № 10), або гальваногрязелікування (або гальванофореза ропи) на комірну область, щоденно або через день №10.

8. За показаннями – фізіопунктура, методи нетрадиційної терапії.

 

Очікуваний результат лікування.

Зменшення асиметрії постави, підвищення витривалості м'язів тулуба, нормалізація даних емг м'язів тулуба, поліпшення психоемоційного стану.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення постави, збільшення витривалості м'язів і життєвої ємності легенів, поліпшення електрофізіологічних даних обстеження (емг, екг), нормалізація психоемоційного стану.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість смс–терапії (ампліпульстерапії). Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення курсу пелофонотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість ручного або апаратного масажу. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення курсу гідромасажу.

Можлива відмова від лікувального плавання (у разі невміння плавати). Заходи корекції: навчання плаванню в басейні.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  хронічним тонзилітом

 

Код МКБ-10: J 35.0

 

Хронічний тонзиліт - це загальне захворювання організму, яке характеризується хронічним запальним процесом переважно в  піднебінних мигдалинах.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Клінічні критерії хронічного тонзиліту – повторні ангіни, субфебрілітет, метатонзилярні ускладнення, місцеві прояви захворювання (рубцеві спайки між мигдалинами та піднебінними дужками, розрихлені або рубцево-змінені та ущільнені мигдалини, симптоми Гізе, Зака, Преображенського, регіонарний лімфаденіт).

Імунологічні зміни і порушення неспецифічної резистентності.

Порушення вегетативної регуляції.

 

Показання.

Хронічний тонзиліт у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний тонзиліт у фазі загострення або неповної ремісії.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Огляд оториноларинголога для виявлення місцевих прояв захворювання – двічі (до і після лікування).

2. Загальній аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співавт., 2003) з визначенням лейкоцитарного індексу інтоксикації і індексу імунологічної резистентності – двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

 

 

Додаткові дослідження.

1. Кліноортостатична проба – двічі (до і після лікування).

2. Спектральний аналіз ритму серця (чи кардіоінтервалографія). При відсутності методу - ЕКГ "30:15" – двічі (до і після лікування).

3. Електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

4. Визначення показників “якості життя” – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні та повітряно-сонячні ванни по II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання (купання в прісній воді) у літні місяці при температурі води не нижче 21°С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (груповим методом) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних методиках (№10), теренкур, ближній туризм.

5. Тепловологі інгаляції мінеральної води (щодня або через день № 10) після місцевої санації мигдалин отоларингологом.

6. Нативне грязелікування області підщелепних лімфовузлів чи комірцевої області сульфідною муловою гряззю 38-39°С, 10-15 хв., через день №10, або сапропелевою гряззю 39-40°С, 10-15 хв., через день №10, або поєднанні методи грязелікування (гальваногрязелікування чи рапа-електрофорез, пелофонотерапія або СМС-форез грязі чи ропи) №10.

7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л 36-37°С, 10-15 хв., через день №10), або вуглекислі, або сульфідні ванни (№10). Бальнеолікування може бути проведене (з урахуванням супутньої патології) у вигляді лікувального плавання в басейні мінеральної води 28-30°С, 15-20 хв., через день або щодня №10.

8. За показаннями – терапія хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло або лазеротерапія (в тому числі лазеропунктура) №5.

9. За показаннями: рефлексотерапія або аероіонотерапія, або аерофітотерапія, або методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників «якості життя»,  зменшення місцевих прояв захворювання, нормалізація показників вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і неспецифічної резистентності.

 

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, зменшення місцевих проявів захворювання, поліпшення показників неспецифічної резистентності; нормалізація  вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і показників  «якості життя».

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість тепловологих інгаляцій.

Заходи корекції: відміна.

Можлива індивідуальна непереносимість поєднаної методики грязелікування, заміна іншою поєднаною методикою грязелікування (по переносимості). Заходи корекції: відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним назофарингітом, хронічним фарингітом

 

Код МКБ-10: J 31.1; J 31.2

 

Хронічний фарингіт і хронічний назофарингіт це хронічне запалення слизової оболонки глотки з порушенням регуляторних функцій організму. Розрізняють катаральний, гіпертрофічний і атрофічний фарингіт.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні прояви у вигляді відчуття сухості й першіння в горлі.

2. Під час передньої риноскопії - скупчення на задній стінці глотки в'язкої слизі на фоні венозної гіперемії (при катаральному, гіпертрофічному хронічному риніті) або на фоні блідої й сухої слизової задньої стінки глотки (при атрофічному хронічному фарингіті).

3. Гіпертрофія (чи атрофія) і запалення лімфоїдних гранул у товщі слизової оболонки на задній стінці й бічних складках глотки.

 

Показання.

Хронічний назофарингіт у фазі ремісії.

Хронічний фарингіт у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний назофарингіт у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний фарингіт у фазі загострення або неповної ремісії.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для лікування дітей із захворюваннями органів дихання.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Фарингоскопія – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2002) – двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

Бактеріологічне дослідження мазків зі слизової оболонки задньої стінки глотки на мікрофлору, гриби й чутливість до антибіотиків – до лікування (у тому числі дані з місця проживання);

Ro-графія додаткових пазух носа – до лікування (у тому числі дані з місця проживання);

Електропунктурная діагностика – двічі (до і після лікування).

Оцінка показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим - II.

2. Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія - відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні або повітряно-сонячні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання або купання у прісному водоймі) при температурі води не нижче 21°С, прогулянки біля моря, (у парку) ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (груповий метод) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних (або точковим) методиках (№10), теренкур, ближній туризм.

5. Тепловологі інгаляції мінеральної (хлоридної натрієвої) води, після яких при атрофічному фарингіті через 15-20 хв. масляні інгаляції (щодня або через день) №10.

6. Нативне грязелікування або поєднанні методи грязелікування: фонофорез лікувальної грязі за зовнішньою методикою на нижньощелепну область, або на комірцеву область або гальваногрязелікування, або СМС-форез грязі (ропи) або фонофорез лікувальної грязі за зовнішньою методикою (через день, 10-15 хв. №10).

7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або інші мінеральні ванни з урахуванням супутніх захворювань - хвойні або йодобромні, або вуглекислі, або сульфідні ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10). Бальнеолікування може бути проведене (з урахуванням супутньої патології) у вигляді лікувального плавання в басейні хлоридної натрієвої води. (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10).

8. За показаннями – галотерапія (15 хв., щодня або через день №10), або аероіонотерапія (10 хв., щодня або через день №10).

9. За показаннями – терапія струмами НВЧ (НВЧ-пунктура) або поляризоване світло.

10. За показаннями: рефлексотерапія (за корпорально-аурикулярними методиками) або лазеротерапія (при хронічному атрофічному фарингіті), або методи нетрадиційної терапії.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, поліпшення показників фарингоскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення показників «якості життя».

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення показників фарингоскопії, адаптивних реакцій і показників неспецифічної резистентності, поліпшення «якості життя».

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість тепловологих інгаляцій. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення галотерапії (по переносимості) або іонотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування дітей з  хронічним ринітом

 

Код МКБ-10: J 31.0

 

Хронічний риніт - хронічне запалення (неінфекційний запальний процес) слизової оболонки порожнини носа. Розрізняють 4 основних види хронічної нежиті: простий (катаральний), гіпертрофічний (гіперпластичний), субатрофічний (атрофічний), вазомоторний (у двох формах: нейровегетативної ринопатії і алергійної).

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Часте закладання носа, наявність патологічного вмісту в порожнині носа і утруднене дихання, періодичне погіршення слуху та інколи нюху, сльозотеча.

2. Під час передньої риноскопії при катаральному риніті  - гіперемія, набряк слизової оболонки порожнини носу із слизовим або слизово-гнійним виділенням, збільшені нижні носові раковини; при гіперпластичному риніті – гіперплазія нижніх носових раковин, розростання кісткової тканини

3. Сверблячка в носі (при вазомоторному риніті), пароксизми чхання (при алергійній ринопатії).

4. Ro-графія придаткових пазух – для виключення хронічного синуситу.

 

Показання.

Хронічний риніт субатрофічний у фазі ремісії.

Хронічний риніт гіпертрофічний у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний субатрофічний або гіпертрофічний риніт у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний атрофічний риніт у фазі загострення.

Озена.

Хронічний гранульоматозний риніт.

Хронічний гнійний риніт.

Хронічний риніт виразки.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

 

 

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей із захворюваннями органів дихання.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2002) – двічі (до і після лікування).

2. Риноскопія – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

Бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носа на мікрофлору й чутливість до антибіотиків.

Кардіоінтервалографія – двічі (до і після лікування).

Електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

Визначення „якості життя” – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим - II.

2. Дієта №15.

3. Кліматотерапія за II режимом відповідно сезону року: обтирання морською чи прісною водою за схемою загартування, повітряно та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання (або купання в прісному водоймі) при температурі води не нижче 21°С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічні гімнастика, лікувальна фізкультура (груповий метод), теренкур, ближній туризм.

5. Ручний масаж по рефлекторно-сегментарних методиках (у тому числі комірцевої області, області обличчя) - при атрофічному риніті, вазомоторній ринопатії (№10).

6. Тепловологі інгаляції соляно-лужних розчинів (при атрофічному риніті з наступною масляною інгаляцією) №10.

7. Грязелікування: аплікації (сульфідною муловою або сапропелевою гряззю 38-39°С, 10-15 хв., через день №10) на область носа, або при атрофічному риніті на комірцеву область, або поєднана методика грязелікування: при катаральному, гіпертрофічному риніті - ультрафонофорез грязі на область носа №10, при атрофічному риніті – СМС-грязелікування комірцевої області №10.

8. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або з урахуванням супутніх захворювань інші мінеральні ванни (хвойні, або йодобромні, або вуглекислі, або сульфідні) 36-37°С, 10-15 хв., через день №10.

9. За показаннями – терапія електромагнітними хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло, або лазеротерапія (лазеропунктура) №5.

10. За показаннями: аероіонотерапія негативного знаку заряду (при атрофічному риніті, вазомоторній ринопатії) – 10 хв., щодня або через день (№10).

11. За показаннями: методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, акупунктура.

 

Очікуваний результат лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення носового дихання та даних риноскопії, показників вегетативної регуляції і неспецифічної резистентності, поліпшення адаптивних реакцій і  показників «якості життя».

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг,  поліпшення носового дихання, показників риноскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної регуляції, поліпшенням показників «якості життя».

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування дітей з  хронічним синуситом

 

Код МКБ-10: J 32.0; J 32.1; J 32.2; J 32.8

 

Хронічний синусит - хронічний запальний процес в придаткових пазухах на фоні зниженої реактивності організму.

Розрізняють ексудативний (катаральний, серозний, гнійний), продуктивний (гіперпластичний, поліпозний) і альтернативний (казеозний, некротичний, атрофічний) хронічний синусит.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.   Слабко виражені загальні ознаки в стадії ремісії з утрудненим носовим диханням, патологічними виділеннями із носу, зниженням нюху.

2.   При передній риноскопії – патологічний вміст в середньому носовому ході, гіперплазія середньої носової раковини.

3.   Rо-графічні  ознаки хронічного синуситу.

 

Показання.

Хронічний верхньощелепний синусит у фазі ремісії.

Хронічний етмоідальний синусит у фазі ремісії.

Хронічний фронтальний синусит у фазі ремісії.

Інші хронічні синусити (але не пансинусит).

 

Протипоказання.

Хронічний синусит у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний сфеноідальний синусит.

Хронічний пансинусит.

Хронічний синусит неуточнений.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.   Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2003) – двічі (до і після лікування).

2.   Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛII) по Я. Кальф-Каліфі – двічі (до і після лікування).

3.   Ro-графія придаткових пазух носа – до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

 

Додаткові дослідження.

Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту – двічі (до і після лікування).

Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

Кардіоінтервалографія – двічі (до і після лікування).

Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим I-II.

2.   Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3.   Кліматотерапія відповідно сезону року: обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні та повітряно-сонячні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) в літні місяці по І-ІІ режиму при температурі не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК (груповий метод), теренкур, ближній туризм.

5.   Масаж (ручний, рефлекторно-сегментарний комірцевої області або точковий) щодня або через день № 10.

6.   Ультразвукові аерозолі мінеральних вод (або парові інгаляції відварів лікарських трав), або галотерапія (дітям після 3-х років), або аерофітотерапія №10.

7.   Грязелікування (сульфідною або сапропелевою гряззю), аплікації 38-39°С, 10-15 хв., через день №8-10 на область придаткових пазух носа, або поєднані методики грязелікування: гальваногрязелікування, СМС-грязелікування, фонофорез грязі на область придаткових пазух носа або комірцеву область, або електрофорез грязьового розчину (або ропи) ендоназально №10.

8.   Без проведення грязелікування показане теплолікування: озокеритові аплікації на комірцеву область у вигляді "носків" 42-45°С, 30 хв., через день №10.

9.   Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або (з урахуванням супутніх захворювань і синдромів) інші мінеральні ванни 36-37°С, 10-15 хв., через день №10.

10. За показаннями: терапія електромагнітними хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло, або лазеротерапія (у тому числі лазеропунктура) області проекції придаткових пазух носа й місць больових точок №5.

11. За показаннями: методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, рефлексотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Зменшення кількості скарг, покращення носового дихання і показників риноскопії, поліпшення самопочуття і стану з нормалізацією процесів адаптації і неспецифічної резистентності та поліпшення показників «якості життя».

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення показників риноскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної регуляції, поліпшення  показників «якості життя».

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення галотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість електролікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення нативного грязелікування або пелофонотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним бронхітом

не уточненим (рецидивуючий перебіг)

 

Код МКБ-10: J 42

 

Рецидивуючий бронхіт – захворювання з епізодами гострого бронхіту 2-3 рази на рік протягом 1-2 років (тривалість до 2 тижнів і більше) на фоні гострих респіраторних вірусних інфекцій, за відсутності явищ обструкції дихальних шляхів.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Повторюваність симптомів гострого (простого) бронхіту тривалістю 2 тижні і більше – 2-3 рази протягом року з явищами малопродуктивного кашлю.

2. При неповній ремісії на фоні жорсткого дихання – хрипи різного характеру і локалізації (без перкуторних змін).

3. Зміна секреторної функції слизистої оболонки бронхів (катаральний або катарально-гнійний ендобронхіт) з не різко вираженими обструктивними порушеннями на фоні задовільного стану і самопочуття.

4. Зміна функції зовнішнього дихання і рентгенографії органів дихання, характерні для рецидивуючого бронхіту.

 

Показання.

Хронічний бронхіт не уточнений (рецидивуючий бронхіт) у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Бронхіт не уточнений, як гострий або хронічний, у дітей менше 15 років.

Хронічний бронхіт, не уточнений у фазі загострення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

2. Дослідження функцій зовнішнього дихання (ФЗД) – двічі (до і після лікування).

3. Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) – до лікування.

 

Додаткові дослідження.

1. Оцінка стану нейтрофилів по НСТ-тесту – двічі (до і після лікування).

2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа – двічі (до і після лікування).

3. Кардіоінтервалографія (або ЕКГ «30:15», або клиноортостатична проба) – двічі (до і після лікування).

4. Велоергометрія – двічі (до і після лікування).

5. За показаннями – електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою по схемі гартування, повітряні і сонячно-повітряні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С для школярів, не нижче 24-23°С – для дошкільників, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку – БЗЗ), теренкур, ближній туризм.

5. Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), щодня або через день №15.

6. Тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води (або відварів трав), щодня №10.

7. Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез грязі (ропа), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день №10, або за показаннями – на комірцеву область, щодня або через день №10.

8. Аерофітотерапія щодня №10 або аероіонотерапія щодня №10, або галотерапія (за відсутності інгаляційної терапії) щодня №10.

9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, через день №10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни (10-15 хв. через день №10), або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30°С, 15-20 хв., щодня №10).

10. За показаннями – КВЧ-пунктура, або лазеропунктура, або рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням «якості життя», поліпшення показників функції зовнішнього дихання, нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій.

 

Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням «якості життя», нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення показників функції зовнішнього дихання.

 

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна.

Можлива відмова від купань в морі (або в прісному водоймищі), від лікувального плавання в басейні через підвищену мерзлякуватість. Заходи корекції: відміна, проведення обтирань морською (або прісної) водою по сповільненій схемі.

Можлива індивідуальна непереносимість постійних або імпульсних струмів. Заходи корекції: відміна, проведення курсу пелофонофореза.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з бронхіальною астмою

легкого і середнього перебігу ( персистуюча і інтермитуюча)

 

Код МКБ-10: J 45

 

Бронхіальна астма – хронічне персистируюче запальне захворювання дихальних шляхів, викликане значною кількістю клітин і медіаторів запалення, що проявляється запаленням у бронхіальному дереві, гіперреактивністю бронхів і бронхообструкцією.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. В анамнезі – періодичність виникнення астматичних симптомів, часто сезонний характер загострень астми.

2. В анамнезі – типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та ранковий час – утруднений видих і сухі свистячі хрипи над усією поверхнею грудної клітки, частіше дистанційні, які чути на відстані або клінічні еквіваленти типового приступу ядухи – епізоди утрудненого спазматичного сухого кашлю, експіраторна задишка.

3. Ro-критерії: в період ремісії – ознаки хронічного бронхіту, при прогресуванні процесу – прояви хронічної емфіземи.

4. Наявність гіперреактивності бронхів за даними спірометрії, пневмотахометрії, пікфлоуметрії, велоергометрії з використанням провокаційних проб з бронхоконстрикторами або з фізичним навантаженням.

5. Підвищений рівень імуноглобуліну Е  (JgE)  у сироватці крові, підвищений рівень еозинофілів у мокротинні та носовому слизу.

 

Показання.

Астма бронхіальна інтермитируюча у фазі ремісії.

Астма бронхіальна персистируюча легка і середньої важкості у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Астма бронхіальна персистируюча важка.

Астма бронхіальна інтермитируюча або персистируюча у фазі загострення або неповної ремісії.

Астма з переважанням алергічного компоненту.

Неалергічна астма.

Астма неуточнена.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальній аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Значення пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШвид) і об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ) менш 80% від належного – двічі (до і після лікування).

3. Добова варіабельність ПОШвид і ОФВ 15-20 % – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

1. Оцінка загального аналізу крові за Гаркаві Л.Х. та співав. (2002) – двічі (до і після лікування).

2. Оцінка лейкоцитарного індексу інтоксикації за Я. Кальф-Каліфі – двічі (до і після лікування).

3. Оцінка індексу імунологічної реактивності (відносини суми лімфоцитів і еозинофілів, в %, до кількості моноцитів в %) – двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіограма (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

5. Кардіоінтервалографія – двічі (до і після лікування).

6. Електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

7. Психологічне обстеження – двічі (до і після лікування).

8. Визначення “якості життя” – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом з проведенням масажу м'язів грудної клітки (ручного або апаратного) №10; теренкур, ближній туризм.

5. Спелео- або галотерапія (або галоінгаляційна терапія) №10, або баротерапія №10. (При відсутності спелеокамери проводиться галотерапія в галокамері по І режиму, а при відсутності галокамери проводиться галоінгаляційна терапія за допомогою галоінгаляторів). При відсутності можливості для проведення галотерапії: інтервальне гіпоксичне тренування (інтервальна нормобарична гіпокситерапія) за допомогою апаратів – гіпоксикаторів №10.

6. Ультразвукові аерозолі мінеральних вод слабкої мінералізації №10 (без призначення галотерапії).

7. Вуглекислі (0,75-1,5г/л-1) або хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л), 36-37°С, 10-15 хв., через день №10.

Бальнеотерапія (з урахуванням супутніх захворювань) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні мінеральної води (28-30°С, 15-20 хв., через день №10).

8.  За показаннями: аерофітотерапія або аероіонотерапія (дітям старше 5 років), НВЧ, або НВЧ-пунктура, лазеротерапія (або лазеропунктура), мануальна терапія, нетрадиційна терапія, фітотерапія, психотерапія (або психокорекція).

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників «якості життя», поліпшення показників функції зовнішнього дихання, нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану, поліпшення показників функції зовнішнього дихання, нормалізація показників неспецифічної імунологічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної реактивності, поліпшення показників «якості життя».

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість ультразвукових аерозолів. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення галотерапії.

Можлива відмова від процедур в галокамері, в сольовій печері через клаустрофобію. Заходи корекції: відміна.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення фітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним простим бронхітом

 

Код МКБ-10: J 41.0

 

Первинний хронічний бронхіт – хронічне розповсюджене ураження бронхів з повторними загостреннями, з морфологічною перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, розвитком склеротичних змін у більш глибоких шарах бронхіальної стінки, з наявністю продуктивного кашлю протягом кількох місяців впродовж 2-х років, постійними різнокаліберними вологими хрипами, 2-3 загостреннями на рік протягом 2-х років, збереженням у фазі ремісії ознак порушення вентиляції легень. Діагностується при виключенні інших хронічних захворювань легень: муковісцидозу, бронхіальної астми, вад розвитку легеневої і серцево-судинної систем, синдрому циліарної дискінезії тощо.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. 2-3 загострення на рік впродовж не менш 2-х років.

2. В анамнезі – продуктивний кашель в періоді загострення впродовж кількох місяців на протязі 2 років (з малопродуктивним кашлем вранці).

3. При загостренні виділення мокроти різного характеру, переважно підвищеної в’язкості.

4. Наявність подовженого видиху, жорсткого дихання, сухих нестійких хрипів на видиху в лежачому положенні.

5. Притуплення в зонах запального процесу при загостренні і перкуторно-коробочного відтінку тону над ділянками емфіземи.

6. Обмеження екскурсії грудної клітини при диханні, поява деформації грудної клітини, наявність задишки при загостренні (що зберігається після фізичного навантаження в фазі ремісії).

7. На рентгенівському знімку – порушення структури коренів легенів, посилення та деформація малюнка легенів, пневмосклероз.

 

Показання.

Хронічний простий бронхіт у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний простий бронхіт в фазі загострення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

2. Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) – двічі (до і після лікування).

3. Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) – до лікування.

 

Додаткові дослідження.

1. Оцінка стану нейтрофилів по НСТ-тесту – двічі (до і після лікування).

2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа – двічі (до і після лікування).

3. Електропунктурна діагностика – до лікування, по показанням – після лікування.

4. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою за схемою загартовування, повітряно-сонячні ванни по I-II режиму в палаті або на пляжі при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) в літні місяці по І-ІІ режиму, при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку – БЗЗ), теренкур, ближній туризм.

5. Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), №10.

6. Інгаляції лікарських засобів, або екстрактів бронхолітичних трав, або тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води, щодня або через день, №10.

7. Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез лікувальної грязі (ропи), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день, або за показаннями – на комірцеву область, №10.

8. Аерофітотерапія, або аероіонотерапія, або галотерапія (при відсутності інгаляційної терапії), №10.

9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день, №8-10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни, або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30°С, 15-20 хв., через день, №10), або у дітей старше 12 років – озонові ванни, №8.

10. Гіпобаротерапія (в багатомісних гіпобаритичних камерах) від 30 до 60 місць, щодня, №15.

11. За показаннями – фізіопунктура, нетрадиційна терапія, фітотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану з поліпшенням «якості життя», нормалізація показників об’єктивних методів дослідження.

 

Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення аускультативних та перкуторних даних, поліпшення лабораторних показників і оцінки «якості життя».

 

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, проведення гало терапії або аерофітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення курку фітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  муковісцидозом

 

Код МКХ-10: Е 84.0

 

Муковісцидоз – моногенне захворювання, зумовлене мутацією гену трансмембранного регулюючого білка муковісцидозу з бронхолегеневими змінами у 95% хворих, з ураженням ендокринних залоз життєво важливих органів і систем.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Порушення стану водно-електролітного обміну (клітин епітелію дихальних шляхів, потових залоз з підвищенням концентрації натрію і хлору и др.) клітин.

2. Наявність бронхіальної обструкції з утрудненим виділенням в’язкого секрету.

3. Наявність клінічних и рентгенологічних ознак легеневої гіпертензії и дихальної недостатності.

Показання.

Муковісцидоз в фазі ремісії.

Протипоказання.

1. Муковісцидоз в фазі загострення.

2. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Проби на стан водно-електролітного обміну клітин епітелію дихальних шляхів чи потових залоз чи інших – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співавт., 2003) – двічі (до і після лікування).

3. Копроцитограма – двічі (до і після лікування).

4. Визначення функції зовнішнього дихання – двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

2. Ультразвукове дослідження (УЗД) підшлункової залози – двічі (до і після лікування).

3. Визначення показників “якості життя” – двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19°-18°С, морські купання (купання в прісній воді) при температурі води не нижче 22°-21°С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ЛФК, дихальна гімнастика, аутогенний дренаж, вправи на розширення грудної клітки, методика форсованого видиху, дихальні вправи за допомогою РЕР маски флатера, постуральний дренаж. Дітям старше 5 років: діафрагмальне дихання, дренажні вправи з методикою форсованого видиху та постурального дренажу.

5. Вібраційний масаж (верхньої третини грудної клітки при вдохі, нижньої третини – при видохі), 10-15 хв., кожен день чи через день №10.

6. Інгаляції мукокінетиків (мукосольвика, лазолвану та інших) з допомогою небулайзерів компресорних інгаляторів, щодня, №8.

7. Ампліпульстерапія (СМС-терапія) області грудної клітини (I-III, IV род роботи), для дітей до 7 років, 10-15 хв., старше 7 років, 15-20 хв., щодня чи через день, №10 (від 100 до 50 Гц, від 75% до 25% в курсі процедур).

8. Галотерапія (IV режим), 30 хв., щодня, №15.

9. За показаннями – аерофітотерапія, 10 хв., щодня, №15.

10. Електростимуляція діафрагми – 15 хв., щодня, №10.

11. За показаннями ДМВ-терапія області легенів (дітям до 5 років 5-6 Вт, старше 5 років, 8-12 Вт), 5-10 хв., щодня чи через день, №6.

12. За показаннями – методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників «якості життя», поліпшення самопочуття, зменшення обструктивного синдрому.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення проявів бронхіальної обструкції, поліпшення самопочуття та психоемоційного стану.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість вібраційного масажу. Заходи корекції: відміна, проведення рефлекторно-сегментарного масажу грудної клітки (№10).

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним  гастритом

 із нормальною або зниженою секреторною функцією

 

Код МКХ-10: К 29.3; К 29.4

 

Хронічний гастрит – хронічне захворювання з комплексом запальних і дистрофічних змін слизистої оболонки шлунку, з порушенням процесів регенерації кліток епітелію, з ознаками місцевого і імунного запалення. Хронічний атрофічний гастрит (із зниженою секреторною функцією) характеризується вираженою атрофією більше 50% залоз слизистої оболонки шлунку.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.   Наявність симптомів шлункової та кишкової диспепсії (відрижка повітрям, неприємний смак в роті, бурчання в кишечнику, проноси чи закрепи, їх зміна, непереносимість деяких видів їжі, особливо молока), дискомфорт в епігастральній області (відчуття переповнення, тиску, розпирання після їжі), наявність тупого болю після їжі.

2.   Ендоскопічні дані, у тому числі атрофія залоз слизистої шлунку (більше 50% поля зору при атрофічному гастриті).

3.   Знижений рівень пепсиногену-1 (при атрофії в тілі шлунку), пепсиногену-2, гастрину-17 (при атрофії в антральному відділі шлунку).

4.   Виявлення Helicobacter pylori (у тому числі за допомогою уреазного тесту або інших тестів).

 

Показання.

Хронічний поверхневий гастрит у фазі ремісії або неповної ремісії.

Хронічний субтрофічний гастрит у фазі ремісії або неповної ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний гастрит у фазі загострення.

Хронічний атрофічний гастрит, інший гастрит (гігантський гіпертрофічний, гранульоматозний гастрит, хвороба Менетріє).

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

         Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.   Загальний аналіз крові (з додатковою оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

2.   Фіброгастродуоденоскопія (у тому числі за місцем проживання з визначенням H. pylori – до лікування), за показаннями – після лікування.

                                                                                     

Додаткові дослідження.

1.   Уреазний дихальний тест (CLO-тест) – двічі, до і після лікування.

2.   Визначення в крові гастрину і пепсиногенів-1, -2 – до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

3.   Електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

4.   Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

5.   Копроцитограма – двічі (до і після лікування).

6.   Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим I-II.

2.   Дієта №5 (15).

3.   Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (№10), теренкур.

5.   Лікування мінеральною водою: гідрокарбонатні хлоридні натрієві мінеральні води малої і середньої мінералізації (типу «Березовської», «Поляни Купіль», «Кримської»). На початку курсу лікування до 100 мл на прийом, потім поступово до 150 мл на прийом, 3-4 рази на день, за 20-30 хв. до прийому їжі, температура води 18-25°С; повільно, невеликими ковтками. Курс лікування: 21-26 днів.

6.   В умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38-40°С) або торф'яної, сапропелевої грязі 40-42°С на комірцеву область і (або) область епігастрія, 10-15 хв., через день, №10. Методом вибору, з урахуванням вираженості атрофічного процесу, можуть бути поєднані методики грязелікування (гальвано-, СМС-пелоїдотерапія, пелофонофорез, вакуум-пелоелектрофорез) №10.

7.   Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або радонові ванни (20-40 нКи/л 36-37°С, 8-10 хв., через день №10) або з урахуванням супутньої патології – мінеральні йодобромні, хвойні, «перлинні» або інші мінеральні ванни (№10). Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10).

8.   Магнітолазерна терапія (МЛТ) або магнітолазерна ультразвукова терапія (1,2 Гц, від 6 до 20 мТл, до 10 мін., через день №10).

9.   За показаннями – фітотерапія, рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії.

10. За показаннями – психотерапія (або психокорекція).

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг з нормалізацією стану слизистої шлунку і її функцій і початково змінених показників копроцитограми, адаптивних реакцій і  показників „якості життя”.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

 

Критерії якості лікування.

Нормалізація стану слизистої шлунку і її функцій, зменшення кількості скарг, поліпшення неспецифічної резистентності, адаптивних реакцій, показників “якості життя”.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість ультразвука (по методиці пелофонотерапії). Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення іншої методики грязелікування.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  хронічним гастритом
із підвищеною секреторною функцією

 

Код МКХ-10: К 29.5

 

Хронічний неатрофічний (антральний, гіперсекреторний, тип В) гастрит – хронічне захворювання, ініційоване Helicobacter pylori, з шлунковою і кишковою диспепсією на фоні підвищеної секреторної функції шлунку.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність симптомів шлункової і кишкової диспепсії (наявність печії після солодкої, гострої, смаженої їжі, відрижка повітрям або кислим вмістом, переважання спастичних закрепів) і дискомфорту в епігастральній області (наявність тупих, ниючих болів через 1-2 год. після їжі, тиску, тяжкості, пекучості).

2. Ендоскопічні дані гіперсекреторного гастриту з наявністю (у тому числі до ерадикації) Helicobacter pylori.

3. Уреазний тест або інші методи діагностики Hp-інфекції.

 

Показання.

Хронічний гастрит неуточнений (антральний, фундальний) у фазі ремісії або неповної ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний гастрит у фазі загострення.

Хронічний атрофічний гастрит, інший гастрит (гігантський гіпертрофічний, гранульоматозний гастрит, хвороба Менетріє).

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

2. Фіброгастродуоденоскопія (у тому числі за місцем проживання) з визначенням H. pylori – до лікування, за показаннями після лікування.

 

Додаткові дослідження.

1. Уреазний дихальний тест (CLO-тест) – двічі (до і після лікування).

2. Визначення в крові гастрину і пепсиногенів-1, -2 – до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

3. Електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

5. Копрограма – двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №5 (15).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (№10), теренкур.

5. Питне лікування: сульфатні натрієво-магнієві, сульфатні магній-кальцій-натрієві мінеральні води малої або середньої мінералізації (типу «Трускавецької курортної», «Криворізької №1», «Феодосійської»). На початку курсу лікування по 50 мл мінеральної води на прийом; поступово доза збільшується до 150 мл на прийом, 3-4 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, температура води 38-45°С. Мінеральну воду п'ють швидко, великими ковтками. Курс питного лікування: 21-26 днів.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або з урахуванням супутньої патології – мінеральні йодобромні ванни або хвойні, вуглекислі, азотні або інші мінеральні ванни №10. Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10).

7. В умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (39-40°С) або торф'яної, сапропелевої грязі (40-42°С) на комірцеву область, або (при супутніх захворюваннях гепатобіліарної системи) на область правого підребер'я, 40-42°С, 10-15 хв., через день №10). Методом вибору, з урахуванням супутньої патології, можуть бути поєднані методики грязелікування (у тому числі гальвано-, СМС-пелоїдотерапія) №10.

8. За показаннями – лазеропунктура або КВЧ-пунктура (з тривалістю дії до 10 хв., щодня або через день №10), фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

9. За показаннями – психотерапія (або психокорекція).

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану зі зменшенням кількості скарг, нормалізація стану слизистої шлунку та її функцій, поліпшення показників лабораторного обстеження, адаптивних реакцій і показників „якості життя”.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація стану слизистої шлунку та її функцій, поліпшення неспецифічної резистентності адаптивних реакцій, показників „якості життя”.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість однієї з поєднаних методик грязелікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення нативного грязелікування або іншої поєднаної методики грязелікування.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з гіпотонічною (гіпокінетичною) дисфункцією жовчного міхура

 

Код МКХ-10: К 82.8

 

Дискінезія жовчовивідних шляхів, гіпотонічно-гіпокінетична форма – функціональний розлад жовчного міхура на фоні функціональних порушень центральної і вегетативної нервової системи.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність в анамнезі періодичних тупих болів в правому підребер'ї з відчуттям тиску, розпирання після прийому їжі, з посиленням при нахилі тулуба, а також нудота, гіркота в роті, здуття живота, закрепи.

2. Специфічні дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура.

 

Показання.

Уточнені хвороби жовчного міхура (дискінезія) у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Захворювання органів травлення, при яких протипоказане санаторно-курортне лікування.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Ультразвукові дослідження (УЗД) жовчного міхура (у тому числі за місцем проживання) – до лікування, за показаннями після лікування.

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

1. За показаннями – фракційне дуоденальне зондування, двічі (до і після лікування).

2. За показаннями – аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших, до і після лікування.

3. Електрокардіограма (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

4. Електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

5. Психологічне тестування (САН і інші тести) – двічі (до і після лікування).

6. Кардіоінтервалографія – двічі (до і після лікування).

7. Копрограма - двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта №5.

3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21°С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного тонізуючого  масажу (№10), теренкур.

5. Поєднані методики грязелікування на область правого підребер'я: гальванопелоїдотерапія або пелоїдоелектрофорез, або СМС-пелоїдотерапія, або ДДТ-пелоїдотерапія, або пелофонотерапія - №10.

6. Лікування мінеральною водою: сульфатні, хлоридні або гідрокарбонатні мінеральні води середньої мінералізації (типу «Поляна Купіль», «Снегірьовської», «Кримської», «Кришталевої»). Температура води 18-24°С, до 150 мл на прийом, 3 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, пити слід великими ковтками.

Курс лікування: 21-26 днів.

7. За показаннями – тюбаж мінеральної води (типу “Миргородської”, “Планети”) без застосування грілки, 45-65 хв., 1 раз на тиждень.

8. За показаннями, з урахуванням астено-невротичного синдрому – бальнеотерапія у вигляді мінеральних, у тому числі «перлинних ванн» (36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або гідротерапія у вигляді лікувальних душей (струминний, віялоподібний), 35-25°С, через день №10.

Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10).

9. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, лазеропунктура.

10. За показаннями – психокорекція.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану і вегетативної регуляції, поліпшення стану функції жовчного міхура і адаптивних реакцій, нормалізація випорожнення.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення стану функції жовчного міхура і вегетативної регуляції, нормалізація психоемоційного стану і адаптивних реакцій.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення фітотерапії. Можлива індивідуальна непереносимість постійного або імпульсного електричного струму. Заходи корекції: відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з гіпертонічною (гіперкінетичною) дисфункцією жовчного міхура

 

Код МКХ-10: К 83.4

 

Дискінезія жовчовивідних шляхів, гіпертонічно-гіперкінетична форма – дисфункціональний розлад біліарного тракту (з порушенням синхронності в роботі жовчного міхура і сфінктерного апарату біліарного тракту, із спазмом сфінктера Одді).

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність в анамнезі періодичних короткочасних колікоподібних болів в правому підребер’ї (з іррадіацією в праву лопатку, праве плече або в спину) після погрішностей в дієті, прийому холодної їжі, з посиленням при глибокому вдиху.

2. Характерні зміни за даними ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура.

 

Показання.

Дисфункція жовчного міхура за  рахунок спазму сфінктера Одді у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Жовчна кіста.

Непрохідність жовчних ходів.

Інші уточнені хвороби жовчовивідних шляхів (спайки, атрофія, гіпертрофія, виразка).

Хронічні захворювання органів травлення у фазі загострення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура (у тому числі з місця проживання) – до лікування, за показаннями і після лікування.

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження. 

1. За показаннями – аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших – двічі (до і після лікування).

2. За показаннями – дуоденальне зондування (у тому числі з місця проживання).

3. Електрокардіограма (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

4. Електропунктурна діагностика – двічі (до і після лікування).

5. Психологічне тестування (САН і інші тести) – двічі (до і після лікування).

6. Кардіоінтервалографія – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта №5.

3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (№10), теренкур.

5. Грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (39-40°С) або торф'яної грязі, або сапропелевої лікувальної грязі (40-42°С) на область правого підребер'я, 12-15-20 хв.; через день №10. Методом вибору може бути озокеритолікування (45-50°С) тієї ж області дії, через день №10.

6. Питне лікування: гідрокарбонатні або хлоридні мінеральні води іонів брому з вмістом кальцію малої мінералізації (типу «Миргородської», «Труськавецької», «Планети»). Температура води 42-45°С, до 100-150 мл на прийом, 3 рази на день, за 40-60 хв. до їжі, пити слід дрібними ковтками.

Курс питного лікування: 21-26 днів.

7. Промивання жовчних шляхів без зонда (тюбаж) та при дуоденальному  зондуванні із застосуванням мінеральної води малої мінералізації (див. вище) або м'яких жовчогінних (ксилиту, сорбіту, овочевого соку) – в положенні на правому боці або напівлежачи на спині з грілкою на правому підребер’ї, 45-65 хв., 1 раз на тиждень.

8. При астено-невротичному синдромі – масаж м’язів комірцевої області і голови (№10) або електросонтерапія (в дні без грязелікування), частота імпульсів з індивідуальним визначенням (частіше 30-40 Гц), 15-30 хв., через день №10.

9. За показаннями з урахуванням супутніх захворювань – бальнеолікування у вигляді хлоридних натрієвих ванн (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10), або йодобромних мінеральних ванн, або гідротерапія у вигляді хвойних, азотних, шавлієвих ванн (36-37°С, 10-15 хв., через день або 2 дні підряд, третій день перерва, №10), або лікувальні душі (дощовий, пиловий), 38-39°С, через день або щодня №10.

10. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, лазеропунктура.

11. За показаннями – психокорекція.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану і вегетативної регуляції, поліпшення стану функції жовчного міхура і адаптивних реакцій, нормалізація випорожнення.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення стану функції жовчного міхура і вегетативної регуляції, нормалізація психоемоційного стану і адаптивних реакцій.

 

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість електротерапії. Заходи корекції: відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним колітом

 

Код МКХ-10: К 52.2; К 52.9

 

Хронічний коліт – хронічне захворювання, яке проявляється запаленням слизистої оболонки товстої кишки, з порушенням секреторної, ферментовиділяючої і рухової функції кишечнику.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність нестійкого стулу (пронос або закріп, зміна закрепу проносом) і дискомфорту в нижній половині живота (здуття, бурчання, розпирання, відчуття неповного випорожнення кишечнику, наявність слизи, болі в області прямої кишки, метеоризм).

2. Астено-невротичний синдром (підвищена дратівливість, зниження настрою).

3. Ендоскопічні дані хронічного коліту.

4. Копрологічні дані хронічного коліту.

 

Показання.

Алергічний і аліментарний коліт у фазі ремісії.

Неінфекційний коліт неуточнений у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Алергічний і аліментарний коліт у фазі загострення або неповної ремісії.

Неінфекційний коліт неуточнений у фазі загострення або неповної ремісії.

Радіаційний коліт.

Токсичний коліт.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Ендоскопічне обстеження: ректороманоскопія або колонофіброскопія (у тому числі дані за місцем проживання) – до лікування.

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

1. Копрограма – за показаннями, двічі (до і після лікування).

2. Аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших – двічі (до і після лікування).

3. Аналіз калу на наявність крові, нейтрального жиру – до лікування, за показаннями і після лікування.

4. Електрокардіографія (ЕКГ) – до лікування, за показаннями і після лікування.

5. Електропунктурная діагностика – двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №5 (15).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: РГГ, ЛФК груповим методом (індивідуально) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (тонізуючого при атонії кишечнику, розслаблюючого при гіперкінетичних дискінезіях кишечнику),  №10, лікувальна ходьба по маршруту №1 або №2.

5. Лікування мінеральною водою: при кишковому гіперкінезі зі схильністю до проносів гідрокарбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні мінеральні води з переважним вмістом іонів кальцію, малої мінералізації (типу «Лужанської №1, №3», «Березовської», «Євпаторійської») температури 40-45°С застосовується по 50-100 мл 2-3 рази на день, за 10-60 хв. до прийому їжі, в звичайному питному режимі.

При атонії кишечнику зі схильністю до закрепів хлоридні, хлоридно-сульфатні мінеральні води середньої мінералізації (типу «Яготинської», «Яворницької», «Феодосійської»). Мінеральна вода температури 18-24°С застосовується по 50-150 мл 3 рази на день, за 30-40 хв. до прийому їжі, швидко, великими ковтками.

Курс лікування: 21-26 днів.  

6. За показаннями, при хронічному коліті з атонічними закрепами, після огляду проктолога (і для дівчаток - гінеколога) – дітям старше 10 років – кишкове промивання мінеральною водою малої або середньої мінералізації, 37-38°С (разова порція 0,5-0,75 л, загальним об'ємом до 5-7 л, 1 раз на тиждень №3).

7. В умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40°С), або торф'яної, або сапропелевої лікувальної грязі (40-42°С) на область живота, от 8 до 15 хв., через день №10. Методом вибору можуть бути поєднані методи грязелікування: гальвано-, СМС-, ДДТ-, інтерференц-пелоїдотерапія (№10). При хронічному коліті з явищами дискінезії кишечнику по гіпертонічному типу показані СМС- і інтерференц-пелоїдотерапія, з явищами дискінезії по гіпотонічному типу – ДДТ-пелоїдотерапія, а також локальна баротерапія (№10).

За наявності спайок в черевній порожнині, наслідках периколіта, за відсутності атонічної дискінезії товстої кишки, за показаннями – пелофонотерапія області живота (0,2-0,4 Вт/см2) і паравертебрально (на рівні ThVIII – ThVIII-LII) в імпульсному режимі (0,2 Вт/см2, тривалість дії до 5 хв., через день №10) або масаж живота і поперекової області №10.

8. При хронічному коліті з явищами гіпертонічної дискінезії (спастичного запору) за показаннями – хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або мінеральні (прісні), хвойні ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10).

Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10), або дітям старше 12 років у вигляді озонових ванн, (36-37°С, 10-12 хв., через день №10) або у вигляді гідромасажу області живота (36-37°С, 10-15 хв., через день №10).

9. При вираженості астено-невротичного синдрому за показаннями – електросонтерапія (дні без грязе- або бальнеолікування), частота імпульсів з індивідуальним визначенням, від 15 до 30 хв., через день №10.

10. За наявності залишкових явищ больового синдрому (на протязі до 4 міс. після останнього загострення), без проведення грязелікування, при атонічній дискінезії товстої кишки – кріомасаж області живота кріопакетом температури – 13-15°С до 10 хв., через день (або щодня), до №5.

11. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, психотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, з поліпшенням лабораторних показників обстеження.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація випорожнення та показників копрограми, поліпшення показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій,  показників „якості життя”.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним холециститом

 

Код МКХ-10: К 81.1

 

Хронічний холецистит – хронічне запалення жовчного міхура з порушенням його секреторної і моторної функції.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Специфічні суб'єктивні і об'єктивні клінічні прояви, характерні для хронічного холециститу (наявність тупих, ниючих болів в області правого підребер’я, переважно після грубої, смаженої, жирної, холодної їжі, відчуття тяжкості, розпирання в правом підребер’ї, наявність нудоти, відрижки, гіркоти в роті, переважно – закрепи).

2. Дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура, печінки, підшлункової залози, характерні для хронічного холециститу.

3. Дані дуоденального зондування (зі зміною порції В).

 

Показання.

Хронічний (безкам’яний) холецистит у фазі ремісії.

Хронічний (безкам’яний) холецистит у фазі неповної ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний (безкам’яний і кам’яний ) холецистит у фазі загострення.

Інший холецистит.

Холецистит неуточнений.

Жовчнокам’яна хвороба у фазі загострення.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002г.) – двічі (до і після лікування).

2. Ультразвукове дослідження (УЗД) жовчного міхура, печінки, підшлункової залози – до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

Додаткові дослідження.

1. Дуоденальне зондування (за відсутності конкрементів в жовчному міхурі) – за показаннями, до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

2. Холецистографія (для виявлення конкрементів в жовчному міхурі) – за показаннями, до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

3. Копрограма – двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

5. Аналіз калу на яйця глистів і найпростіших – двічі (до і після лікування).

6. Електропунктурная діагностика – двічі (до і після лікування).

7. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта №5.

3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21°С, прогулянки біля моря, в парку, малорухливі ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК груповим методом (за показаннями – індивідуально), з проведенням рефлекторно-сегменторного масажу (№10).

5. Грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38°С або 26°С при неповній ремісії) або сапропелевої грязі (38°С) або торф'яної грязі (38-40°С) на область правого підребер'я, 12-15 хв., через день №10 – через 1,5-2 години після сніданку.

Методом вибору можуть бути поєднані методики грязелікування: гальванопелоїдотерапія, пело- або рапоелектрофорез області правого підребер'я (0,05-0,08 мА/см2, 15-20 хв.; через день або щодня №10), або електрофорез бішофиту по поперечній методиці 0,03-0,06 мА/см2 №10.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л або інші мінеральні ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10), або гідротерапія у вигляді хвойних, кисневих ванн (36-37°С, 10-15 хв., щодня або 2 дні підряд, третій день – перерва, №10).

7. Питне лікування: при гіпертонічних станах жовчного міхура мінеральні води малої мінералізації із вмістом іонів магнію, брому, кальцію (гідрокарбонатні або хлоридні, типу «Березовської», «Миргородської», «Айвазовської»). Температура води – 42-45°С, на прийом до 100-150 мл, 3 рази на день, за 40-60 хв. до прийому їжі, дрібними ковтками.

При гіпотонії жовчного міхура – мінеральні води середньої мінералізації (сульфатні, хлоридні або гідрокарбонатні, типу «Снегірьовської», «Кришталевої» або «Євпаторійської»). Температура води – 18-25°С, на прийом до 150 мл 3 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, великими ковтками.

Курс питного лікування: 21-26 днів.

8. За показаннями – при дискінезіях жовчних шляхів по гіпо- і гіпертонічному типу – тюбаж з мінеральною водою температури 42-45°С в положенні на правому боці або напівлежачи на спині, 45-60 хв., 1 раз на тиждень.

9. Без проведення грязелікування або бальнеолікування за показаннями – інфрачервона лазеротерапія (у тому числі лазеропунктура), або КВЧ-терапія (на курс до 10 процедур).

10. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників «якості життя», нормалізація випорожнення, поліпшення показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, застосованих інструментальних методів дослідження.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням скарг, нормалізація показників лабораторних досліджень і неспецифічної резистентності, поліпшення показників «якості життя».

 

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість електролікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення нативного грязелікування.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  хронічним  панкреатитом

 

Код МКХ-10: К 86.1

 

Хронічний панкреатит – захворювання гетерогенної природи із структурними і функціональними змінами в підшлунковій залозі і з розвитком екзокринної і (або) ендокринної недостатності.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Почуття дискомфорту або явища больового синдрому в епігастральній області (еквівалент – болі в спині), що провокується їжею – ниючі, розпираючі болі в області епігастрія, оперізувальні, переважно після жирної, гострої їжі, з іррадіацією – частіше в ліву лопатку, погіршення апетиту, нудота, метеоризм.

2. Можливі порушення толерантності до глюкози (у 2/3 хворих).

3. Нестійке випорожнення з наявністю неперетравленої клітковини або стеаторея.

 

Показання.

Хронічний панкреатит у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний панкреатит у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний алкогольний панкреатит.

Захворювання підшлункової залози не уточнене, кіста підшлункової залози.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

2. Глюкоза крові – до лікування, за показаннями і після лікування.

3. Амілаза крові – двічі, до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

4. Копроцитограма - двічі (до і після лікування).

5. Ультразвукові дослідження (УЗД) органів черевної порожнини (у тому числі за місцем проживання) – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

1. За показаннями тест на толерантність до глюкози – до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

2. Визначення лужної фосфотази крові – до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

3. Амілаза сечі – двічі (до і після лікування).

4. Загальний аналіз сечі – до лікування, за показаннями і після лікування.

5. За показаннями – аналіз кала на яйця гельмінтів і найпростіших – двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників «якості життя» - двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №5.

3. Кліматотерапія по I-у режиму відповідно сезону року режиму: повітряні і сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (10), теренкур.

5. Лікування мінеральною водою: при хронічному панкреатиті з активацією ферментативної активності – маломінералізовані води (2-5 г/л) з переважним вмістом гідрокарбонатного і кальцієвого іонів (типу «Лужанської» №1, «Березовської», «Нелепінської», «Айвазовської»).

При хронічному панкреатиті з явищами зовнішньосекреторної недостатності – хлоридні натрієві, гідрокарбонатні хлоридні і сульфатні води, хлоридно-сульфатні-калій-магній-натрієві води середньої мінералізації (5-15 г/л), гідрокарбонатні хлоридні натрієві борвмісні води (типу «Миргородської», «Поляни Квасової, «Поляни Купіль», «Планети», «Трускавецької курортної», «Феодосійської», «Кришталевої»).

Мінеральну воду температури 36-45°С приймають по 100-250 мл, 3-4 рази на день – поволі, дрібними ковтками. Час прийому – залежно від секреції шлунку: при хронічному гастриті із зниженою секрецією - за 20-30 хв. до прийому їжі; при хронічному гастриті з нормальною секреторною функцією - за 45-60 хв. до прийому їжі; при виразковій хворобі – за 60-90 хв. до прийому їжі і великими ковтками.

Курс лікування 21-26 днів.

6. В умовах бальнеотерапевтичних курортів з урахуванням супутніх захворювань – мінеральні ванни (хлоридні натрієві, вуглекислі, радонові, сульфідні) – 36-37°С, 10-15-20 хв., через день №10.

7. За показаннями – тюбаж (мінеральною водою), 1 раз на тиждень №3.

8. В умовах грязьових курортів у фазі повної ремісії – грязьові аплікації на область надчерев’я і лівого підребер'я, 37-38°С, 15-20 хв., через день №10 (або гальваногрязелікування, 38°С, 0,05-0,06-0,08 mА/см2, 20 хв., через день №10).

9. За відсутності умов бальнеотерапії або грязелікування – магнітолазерная терапія (на область проекції жовчного міхура, надчеревної області, лівого підребер'я, області пупка – по 2,5 хв. на одну зону дії, тривалість до 10 хв., через день №10. При захворюваннях гепатобіліарної системи – КВЧ-пунктура, густина потоку енергії до 3 мВт/см2, 5-10-20 хв. №5 (при порушеннях імунологічної резистентності).

10. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

11. За показаннями – психокорекція (або психотерапія).

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників «якості життя», нормалізація показників лабораторного дослідження, поліпшення неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

         Зменшення кількості скарг, нормалізація випорожнення і показників лабораторного дослідження, поліпшення самопочуття і стану, показників “якості життя”.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення фітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з виразковою хворобою

 

Код МКХ-10: К 25.7; 26.7

 

Виразкова хвороба – хронічне рецидивуюче захворювання з порушенням функціонального стану органів травлення, нейрогуморальної регуляції, трофіки гастродуоденальної зони.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Характерний анамнез.

2. Наявність болів в пілородуоденальній або епігастральній області (при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки – натще, через 1,5-2 години після їжі, при виразці малої кривизни шлунку через 30-40 хв., кардіального відділу – через 5-15 хв.), тяжкість, відчуття розпирання, зниження апетиту.

3. Наявність дратівливості, запальності, збуджуваності, підвищеної пітливості, виявленого шкірного дермографізму.

4. Фіброгастродуоденоскопічні дані: наявність рубця (після дефекту виразки шлунку і/або дванадцятипалої кишки, супутні зміни слизистої у вигляді хронічного гастриту, дуоденіту, наявності (у тому числі до ерадікації) H. pylori.

Показання.

Виразкова хвороба у фазі ремісії.

Протипоказання.

Виразкова хвороба у фазі загострення і неповної ремісії.

Виразкова хвороба з ускладненнями у вигляді стенозу.

Ускладнення виразкової хвороби – не раніше 6 міс. після ускладнення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Фіброгастродуоденоскопія (у тому числі за місцем проживання) з визначенням H. pylori – до лікування за показаннями і після лікування.

Додаткові дослідження.

1. УЗД органів черевної порожнини – одноразово до  лікування.

2. Електропунктурная діагностика – двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

4. Психологічне тестування (САН і інші тести) – двічі (до і після лікування).

5. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

6. Кардіоінтервалографія, або спектральний аналіз серцевого ритму, або функціональні проби для визначення реактивності вегетативної нервової системи – двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №5 (15).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: РГГ, ЛФК груповим методом (за показаннями – індивідуально) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних (або точковим) методиках (№10), теренкур.

5. Лікування мінеральною водою: при збереженій секреторній функції шлунку – гідрокарбонатні хлоридні натрієві кальцієві води переважно середньої мінералізації (типу «Лужанської №2», «Поляни Купіль», «Кримської», «Кришталевої»), при підвищеній і нормальній секреторній функції - сульфатні води змішаного складу переважно малої мінералізації (типу «Трускавецької курортної», «Криворізької №1», «Феодосійської»). На початку курсу лікування не більше 100 мл мінеральної води на прийом; за відсутності больового і диспептичного синдрому – до 150-200 мл на прийом, 5-6 разів на день. При збереженій секреторній функції шлунку температура води 28-35°С, прийом води за 45-60 хв. до прийому їжі, поволі, невеликими ковтками. При підвищеній секреторній функції показаний прийом води температури 38-45°С, за 60-90 мін. до прийому їжі, швидко, великими ковтками.

Курс лікування: 21-26 днів.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або з урахуванням супутньої патології: при захворюваннях серцево-судинної і дихальної систем – вуглекислі ванни – до 1,2 г/л, 36-32°С, 8-15 хв., через день №10; при захворюваннях нервової системи, жіночої статевої сфери – йодобромні ванни, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10; при захворюваннях судин нижніх кінцівок, шкіри – радонові ванни (20-40 нКи/л), 36-37°С, 8-10 хв., через день №10.

Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10) або лікувального душу (дощового, струміневого) – через день №10.

7. В умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової грязі 38°С (при підвищеній збудливості центральної і вегетативної нервової системи) - 40°С або торф'яної, сапропелевої грязі (40-42°С) на комірцеву область, 10-15 хв., через день №10 (або через день – на комірцеву область і область епігастрія). Методом вибору, з урахуванням супутньої патології, можуть бути поєднані методики із застосуванням лікувальної грязі або ропи (у тому числі гальвано-, ДДТ, СМС-пелоїдотерапія, пелофонофорез, вакуум-пелоелектрофорез) №10.

8. При залишкових явищах больового синдрому, диспептичного синдрому (за свідченнями) – лазеропунктура, або магнітопунктура, або фонопунктура, або КХЧ-пунктура з дією на точки меридіанів шлунку, сечового міхура, переднього і заднього серединних  (до 5-10 хв., щодня або через день №10).

9. При явищах астено-невротичного синдрому (за показаннями) – електросонтерапія (в дні без бальнео- або нативного грязелікування) або аерофітотерапія седативними препаратами (у тому числі ефірними маслами рослин) №10 (або ультразвукові інгаляції аерозолю даларгіна 1 раз на тиждень).

10. Психотерапія.

11. За показаннями – рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг (не менше ніж на 2) або синдромів (на 1), нормалізація випорожнення, поліпшення показників вегетативної регуляції (із зниженням індексу напруга за даними кардіоінтевалографії). Нормалізація психоемоційного стану і якості життя. Нормалізація адаптивних реакцій і показників неспецифічної резистентності.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану і якості життя, нормалізація реактивності нервової системи і адаптивних реакцій.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можливо посилення диспептичного синдрому при питному лікуванні. Заходи корекції: після перерви (1-2 дні) – зниження разової дози до 50 мл, 3 рази на день з поступовим збільшенням дози і кратності прийому.

Можлива індивідуальна непереносимість постійного або імпульсного електричного струму. Заходи корекції: заміна іншою поєднаною методикою грязелікування.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  хронічним гломерулонефритом

 

Код МКХ-10: N02.0; N03

 

Хронічний гломерулонефрит – захворювання з гетерогенної групи первинних імуновідновлювальних захворювань з переважним ураженням клубочків нирок і різними клініко-морфологічними проявами; відрізняють мембранозний, фокально-сегментарний, мембранозно-проліферативний гломерулонефрит і захворювання Берхе IgA-нефропатію.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність в анамнезі гематурічного або нефротичного варіанту гломерулонефриту.

2. Наявність в анамнезі лабораторних ознак хронічного гломерулонефриту.

3. Зміни імунних показників, які характерні для хронічного гломерулонефриту.

4. Зміни по даним ультразвукового дослідження (УЗД) нирок та сечовивідних шляхів, які характерні для хронічного гломерулонефриту.

 

Показання.

1. Хронічний гломерулонефрит, гематурична форма (рецидивуюча і персистируюча гематурія) в фазі клініко-лабораторноі ремісії, без порушення функції нирок.

2. Хронічний гломерулонефрит, нефротична форма (хронічний нефротичний синдром) лабораторна ремісія, без порушення функції нирок.

 

Протипоказання.

1. Хронічний гломерулонефрит, змішана форма.

2. Інші форми гломерулярних захворювань.

3. Ниркова недостатність.

4. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальній аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співавт., 2003) – двічі (до і після лікування).

2. Загальній аналіз сечі - двічі (до і після лікування).

3. Загальній аналіз сечі по Земницькому - двічі (до і після лікування).

4. Біохімічний аналіз крові (загальний білок, протеінограма, сечовина, остатній азот, креатинін, лактатдегідрогеназа, лужна фосфотаза) – до лікування (у тому числі дані з місця проживання), по показанням та після лікування.

5. Ультразвукове дослідження (УЗД) нирок і сечовивідних шляхів – до лікування (у тому числі дані з місця проживання), по показанням та після лікування.

 

Додаткові дослідження.

1. Імунологічний аналіз крові - до лікування (у тому числі дані з місця проживання), по показанням та після лікування.

2. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

3. По показанням - аналіз кала на яйця глистів – двічі (до і після лікування).

4. Визначення показників “якості життя” – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта № 5 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування), повітряні та повітряно-сонячні ванни по II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання (купання в прісній воді) у літні місяці при температурі води не нижче 21°С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура груповим методом (за показниками – індивідуально).

5. По індивідуальним показанням – лікування з індивідуальним підбором мінеральної, слабо- або маломінералізованої води, у том числі магнієвої, з органічними речовинами (3-5 мл/кг, 35-40°С, до 100 мл на прийом, за 20 хв. до їжі, повільно, невеликими ковтками – дітям після 5 років).

6. Бальнеолікування: лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30°С, 15 хв., через день №10). На небальнеотерапевтичних курортах – гідролікування: лікувальне плавання в басейні (28-30°С, 15 хв., через день №10).

Методом вибору бальнеотерапії можуть бути хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л 36-37°С, 10-15 хв., через день №10). Методом вибору гідротерапії можуть бути теплові прісні ванни (38-40°С, 10 хв., через день №10) або сухо повітряні бані (1 раз у 5 днів, №5).

7. За показаннями, при нефротичній формі: гальванофорез вазодилятаторів (зона нирок, 0,03-0,05 мА/см2, 15-20 хв., кожен день або через день, №10.

8. За показаннями: фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників «якості життя», нормалізація показників лабораторних методів досліджень, поліпшення показників імунного захисту і неспецифічної резистентності.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення самопочуття, зменшення лабораторних ознак захворювання, підвищення імунного та неспецифічного захисту та «якості життя».

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можливе погіршення самопочуття при масивній геліотерапії сумарної радіації (при невиконанні рекомендацій по кліматолікуванню). Методи корекції: відміна.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  хронічним пієлонефритом

 

Код МКХ-10: N 11.0

 

Хронічний пієлонефрит – неспецифічне мікробно-запальне захворювання нирок з переважним ураженням тубулоінтерстиціальної тканини нирок.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність в анамнезі больового, дизурічного синдрому, синдрому інтоксикації і імуносупресії протягом більш 1 року.

2. Наявність лабораторних ознак пієлонефриту (лейкоцитурії, протеїнурії, гематурії) протягом більше 1 року.

 

Показання.

1. Хронічний пієлонефрит (первинний, вторинний) у фазі повної клініко-лабораторної ремісії із збереженою функцією нирок.

 

Протипоказання.

1. Хронічний пієлонефрит у фазі загострення.

2. Хронічний пієлонефрит у фазі неповної ремісії.

3. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих на захворювання нирок і сечових шляхів.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Аналіз крові загальний з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., (2003) – двічі (до і після лікування).

2. Аналіз сечі загальний (для виявлення сечового синдрому) – двічі (до і після лікування).

3. Аналіз сечі за Нечипоренком – двічі (до і після лікування).

4. Ультразвукове дослідження (УЗД) нирок і сечовивидних шляхів (у тому числі дані з місця проживання) – до лікування, за показаннями і після лікування.

 

Додаткові дослідження.

1. За показаннями – аналіз сечі по Каковському-Аддісу – до лікування, за показаннями і після лікування.

2. За показаннями – імунологічне обстеження – двічі (до і після лікування).

3. За показаннями – аналіз калу на яйця гельмінтів – до лікування.

4. Визначення  показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №15 (5).

3. Кліматотерапія відповідно сезону року: обтирання морською (або прісною) водою по схемі гартування, повітряні і повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С (для дошкільників не нижче 24-23°С), прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК групова (за показаннями – індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (№10).

5. Питне лікування (дітям старше 5 років) не раніше ніж через 3 місяці після загострення: мінеральні слабомінералізовані води з органічними речовинами – сульфатно-гідрокарбонатні магнієво-кальцієві, слаболужні (типу «Нафтуся», «Савлух-Су») в дозі 3-5 мл/кг, 35-45°С, за 20 хв. до їжі або (залежно від секреції шлунку), 3 рази на день. Курс питного лікування: 21-26 днів.

6. Грязелікування: аплікації на поперекову або трусикову зону 38-40°С, 10-15 хв., через день №10.

За показаннями (з урахуванням переносимості грязелікування і супутніх захворювань) – поєднані методики грязелікування, у тому числі гальванопелоїдотерапія, пело- (рапо)електрофорез, ампліпульспелоїдотерапія (СМС-грязелікування) №10.

Методом вибору на негрязьових курортах може бути озокеритолікування (аплікації на область нирок, за показаннями також у вигляді «чобітків»): 40-45°С, 20-30 хв., через день (або щодня) №10.

7.   Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10 хв., через день №10).

8.   При гіпотонії сечоводів: ампліпульстерапія (СМС) області сечового міхура по поздовжній методиці, при міхурово-сечеточниковому рефлюксі — на область нирок і сечоводів по поперечній методиці (через день або щодня №10).

Методом вибору може бути СМС-форез або гальванофорез показаних до застосування при пієлонефриті лікарських речовин (№10).

9.   За показаннями – локальна термотерапія (№10).

10. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, нормалізація показників сечі і крові, поліпшення неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення «якості життя».

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення лабораторних показників крові і сечі, поліпшення неспецифічної резистентності і показників «якості життя».

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.

Можливо посилення больового синдрому при перших процедурах СМС-терапії. Заходи корекції: зміна параметрів процедури, виключення індивідуальної непереносимості.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей із спадковими нефропатіями (дизметаболічні нефропатії)

 

Код МКХ-10: N 28.9

 

Спадкові нефропатії (дизметаболічні нефропатії) - захворювання сечової системи, пов'язані з порушенням обміну речовин в результаті полігенноспадкової мембранопатії.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

 

1. Наявність занепокоєння у дітей, частіше ночами, зв’язане з сечовипусканням (болісне, нечасте сечовипускання малими порціями, нетримання сечі), пастозність повік вранці, попрілості, рецидивуючий вульвіт у дівчаток.

2. Зміна рН сечі: кисла – при уратурії, лужна при оксалурії і фосфатурії, неприємний запах сечі.

3. Наявність в загальному аналізі  сечі протеїнурії   (від 0,033 до 0,33‰), гіперстенурії, мікрогематурії, кристаллурії, а також абактеріальної лейкоцитурії, циліндрурії.

4. За даними проб 3імницького – зниження добового діурезу, ніктурія, гіперстенурія і гіперізостенурія.

5. Наявність   змін   в   біохімічному   аналізі   крові   у вигляді   високого рівня неорганічного фосфору або сечової кислоти при гіпоальбумінемії, в біохімічному аналізі сечі у вигляді підвищення вмісту фосфоліпідів і їх азотних компонентів, або підвищення рівня неорганічного фосфору, сечової кислоти, або оксалатів (більше 40 мг/доб.).

6. Дані ультразвукового дослідження: наявність скупчення кристалів солей, неоднорідність і гіперехогенність паренхіми чашечково-мисочкової системи і інші зміни.

 

Показання.

1. Нефропатії (оксалатна, уратна, фосфатна) у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

1. Нефропатії у фазі загострення.

2. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей із захворюваннями сечостатевої системи.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Аналіз сечі загальний – двічі (до і після лікування).

2. Аналіз сечі на вміст оксалатів, фосфатів, уратів – двічі (до і після лікування).

3. За показаннями біохімічний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

4. Дані УЗД нирок і сечовивідної системи – до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями – і після лікування.

 

Додаткові дослідження.

1. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і соавт. (2003) – двічі (до і після лікування).

2. Проба за Зімницьким – двічі (до і після лікування).

3. Визначення «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №15, 5. При уратурії виключають продукти, які містять пурінові основи (печінка, мозок, нирки, оселедець, какао, шоколад, шпроти, горіхи, боби). При оксалурії  призначають картопляно-капустяну  дієту  з виключенням  бульйонів, щавлю, шпинату, какао,  шоколаду, томатів, смородини, буряка, бобів).  При фосфатурії призначають дієту з підвищеним вмістом нежирних сортів м'яса і риби з виключенням кислих ягід і яблук.

3. Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою загартування), повітряні та повітряно-сонячні ванни розсіяною радіації по I-II режиму, в палаті або на пляжі при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання, (купання в прісному водоймищі) в літні місяці по I-II режиму при температурі не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ) або ранкова прогулянка 30 хв., ЛФК групова або індивідуальна з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу №10; лікувальна ходьба по маршруту №1.

5. Питне лікування. При оксалурії  слабо- і маломінералізовані переважно  гідрокарбонатні  питні води (типу «Нафтусі», «Миргородської», «Надії»),  при уратурії – лужні  гідрокарбонатні мінеральні води (типу «Єсентуки» № 4 і № 17, «Скіфської - 88», «Надії»), при фосфатурії - вуглекислі кальцієві – магнієві – гідрокарбонатні мінеральні води (типу «Нафтусі», «Савлух - Су», Феодосійські мінеральні води). Дозування питного лікування: по 5 мл/кг маси тіла, температури 37-40°С, з 50 мл до 100-150 мл на прийом, 3 рази на день (до або після їжі – залежно від типу шлункової секреції).

Курс питного лікування 21-26 днів.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10). З урахуванням супутньої патології методом вибору бальнеолікування можуть бути – вуглекислі ванни (35°С, від 5 хв. До 10 хв., через день №10), або йодобромні ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10), або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30°С, 15-20 хв. № 10) або інші мінеральні ванни.

За відсутності бальнеолікування – гідротерапія у вигляді теплих прісних, соляних (за показаннями - перлинних, кисневих) ванн (36-37°С, 10-15 хв., через день №15) або у вигляді лікувального плавання в басейні (№ 15).

7. Грязелікування: у вигляді нативного грязелікування (№ 10) або у вигляді поєднаних методик грязелікування гальваногрязелікування або електрофорезу грязьового розчину (ропа) на область проекції нирок - 0,03-0,06 ма/см2 № 10. Методом вибору може бути озокеритолікування (№10). За свідченнями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг. Нормалізація показників аналізів сечі. Нормалізація адаптивних реакцій. Поліпшення психоемоційного тонусу і оцінки «якості життя».

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг і поліпшення лабораторних показників сечі, даних ультразвукових і біохімічних методів дослідження, нормалізація показників «якості життя».

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, призначення фітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з сімейно-конституціональною затримкою  росту

 

Код МКХ-10: Е 34.3; Е 23.0

 

Сімейна низькорослість — відставання в рості на 1-3g, спадково-конституціональна затримка росту — відставання в рості і масі тіла до 2,5g (при пропорційній затримці росту).

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.   Дефіцит росту 1-3g при сімейній низькорослості, дефіцит росту і маси тіла до 2,5g при спадково-конституціональній затримці росту – щодо належних вікових і статевих значень.

2.   Вік пубертатного дозрівання (своєчасний при сімейній низькорослості із затримкою при сімейно-конституціональній затримці росту).

3.   Рівень соматотропного гормону (СТГ) – з відсутністю адекватного підвищення в одній з двох проб (менш 10 нг/мл) стимуляцій при сімейній низькорослості, з нормальним або не різко пониженим рівнем СТГ при спадково-конституціональній затримці росту.

4.   Рівень оссифікації – з відсутністю відставання при сімейній низькорослості, із затримкою на 1-4 роки при спадково-конституціональній затримці росту по даним денситометрії або Ro-графії кистей.

5.   Своєчасне пубертатне  дозрівання (при сімейно-конституціональній затримці росту), затримкою статевого розвитку на 2-4 роки при спадковій конституціональній затримці росту.

 

Показання.

Сімейна низькорослість.

Спадково-конституціональна затримка росту.

 

Протипоказання.

Гіпофізарний нанізм.

Церебральний нанізм.

Тіреогенний нанізм.

Ізольована недостатність СТГ.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих з ендокринними і обмінними порушеннями.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Проведення антропометрії – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2003) – двічі (до і після лікування).

3. Психологічні тести (САН або інші) – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

1. Кистьова динамометрія – двічі (до і після лікування).

2. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

3. ЖМЛ – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями – ендокринолог, кардіолог.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №15.

3. Кліматотерапія відповідно сезону року: обтирання морською (прісної) водою по схемі гартування, повітряні і сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання або купання в прісному водоймищі при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК групова (за показаннями – індивідуальна) з проведенням ручного (або апаратного) рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу шийно-потиличної і верхньо-грудної області, щодня №15 або через день №10; лікувальна ходьба по маршруту №1 або №2.

5. Лікувальне плавання в басейні мінеральної (прісної) води: 28-30°С, 15 хв., щодня №15 або через день №10, або гідрокінезитерапія в басейні мінеральної (прісної) води, через день, №10.

Методом вибору бальнеотерапії можуть бути вуглекислі ванни (0,75-1,2 г/л), 35°С, 10-15 хв., через день №10.

6. За показаннями – з урахуванням супутніх захворювань і синдромів неселективна хромотерапія: 5000 лк, 30 хв., через день №10.

7. За показаннями – гіпобаротерапія: від 30 до 120 хв., щодня №15 або через день, №10.

8. За показаннями – денс-терапія шийно-комірцевої зони, до 10 хв., щодня або через день, №10.

9. З урахуванням супутніх захворювань – питне лікування курсом 21-26 днів.

10. За показаннями – психокорекція (або психотерапія).

11. За показаннями – методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Збільшення росту не менше ніж на 0,5 см,  маси тіла (при її дефіциті), позитивна динаміка показників ЖЕЛ), кистьової динамометрії, поліпшення показників психоемоційного тонусу, реакції адаптації.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Збільшення росту і маси тіла (при її дефіциті), поліпшення самопочуття і психоемоційного тонусу, поліпшення показників життєвої місткості легенів і реакцій адаптації.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість хромотерапії. Заходи корекції: відміна.

Можлива індивідуальна непереносимість апаратного масажу. Заходи корекції: відміна, проведення курсу ручного масажу.

Можлива відмова від лікувального плавання (у разі невміння плавати). Заходи корекції: навчання плаванню в басейні.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування  дітей з  ожирінням внаслідок надмірного надходження енергетичних ресурсів

 

Код МКХ-10: Е 66.0

 

Первинне (аліментарне просте) ожиріння – захворювання обміну речовин з надмірним накопиченням жиру в місцях його фізіологічних відкладень, із збільшенням маси тіла більш ніж на 20% в порівнянні з середніми допустимими величинами.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Індекс маси тіла (в кг/м2) до 30-34,9 при I ступені ожиріння, до 35-39,9 при II і більше 40 – при III – двічі (до і після лікування).

2. Перевищення відсотка жиру в організмі, порушення абсолютної і відносної маси тіла (з урахуванням товщини шкірних складок) – до лікування.

3. Відсутність ознак вторинного ожиріння (до лікування).

 

Показання.

Просте (первинне) ожиріння I і II ступенів.

Просте (первинне) ожиріння III ступеня без явищ декомпенсації серцевої діяльності і при збереженні самообслуговування.

 

Протипоказання.

Просте (первинне) ожиріння III ступеня з недостатністю кровообігу вище за I ступінь і порушенням самообслуговування.

IV ступінь ожиріння.

Ожиріння, викликане прийомом лікарських засобів.

Інші форми ожиріння (вторинне, діенцефальне ожиріння).

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій, або відділення для хворих з ендокринними і обмінними порушеннями.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Глюкоза крові – двічі, до і після лікування.

2. Біохімічний аналіз крові (загальний холестерин, тригліцериди і ліпопротеїди низької щільності – ЛПНЩ, в-ліпопротеїди) – двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Артеріальний тиск (АТ) – до лікування, за показаннями – 1 раз на 3-5 днів, після лікування.

2. Життєва місткість легенів (ЖМЛ) – двічі (до і після лікування).

3. Тест на толерантність до глюкози: одноразово до лікування.

4. Велоергометрія – двічі (до і після лікування).

5. Психологічні тести – двічі (до і після лікування).

6. Визначення «якості життя» – двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями – ортопеда.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта 8.

3. Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською (прісної) водою по схемі гартування, повітряні і повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21°С, прогулянки біля моря, в парку ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ) або прогулянка 30-45 хв., ЛФК групова (за показаннями – індивідуальна) в групі ожиріння, з проведенням самомасажу м'язів живота і нижніх кінцівок, лікувальна ходьба по маршруту №1 або №2.

5. Лікувальне плавання в басейні мінеральної (прісної) води: 28-30°С, 15-20 хв., щодня №15 або через день №10, або гідрокінезотерапія в басейні мінеральної (прісної) води або в морі, щодня №15 або через день №10.

Методом вибору бальнео- або водолікування може бути гідромасаж (за показаннями – загальний або місцевий, 36-37°С, 1-1,5 ат., 15 хв., через день №10), або лікувальний душ (шотландський або циркулярний,  щодня №15 або через день №10, або сауна по I режиму (з температурою повітря в сауні до 80°С), 2-3 заходи, через 3 дні №8, або вихрові ванни, через день №10.

Методом вибору бальнеотерапії за наявності підвищеного АТ і змін ЕКГ можуть бути хлоридні натрієві ванни (20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або вуглекислі ванни (0,75-1,2 г/л від 35°С до 32°С, 10-15 хв., через день №10), або радонові ванни (20-40 н/Ки, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10). 

6. За показаннями - електростимуляція прямих м'язів живота і стегон синусоїдальними модульованими струмами (СМС), II родом роботи (50-30 Гц, 50-75%, 15 хв., щодня №15), або локальна баротерапія області спини (30 хв., через 2 дні №8), або вібровакуумтерапія (30 хв., через день №10), або сегментарна баротерапія по сповільненій або основній схемі (від 5 до 30 хв., через день №10), або поєднане проведення локальної вакуум-декомпресії і роликового масажу – 30 хв., щодня (через день) №10.

7. Поєднані методики грязелікування за наявності змін з боку кістково-м’язової системи: гальванопелоїдотерапія, пело- або рапо-електрофорез, або пелофонофорез області суглобів через день, в дні без електростимуляції №10 або ліманотерапія в літні місяці року (самостійним курсом) при температурі води не нижче 28°З, від 5 до 10 хв., через день або два дні підряд, третій – перерив №10.

8. Питне лікування: гідрокарбонатно-хлоридні води (типу «Лужанської №2», «Поляни Купіль», «Айвазовської»), питний режим – залежно від функціонального стану шлунково-кишкового тракту (при нормальній секреції шлунку: температура води 28-35°С, від 50 до 150 мл на прийом, за 35-60 хв. до їжі, поволі, невеликими ковтками, 3 рази на день; при закрепах: 18-25°С, за 40 хв. до їжі, поволі, невеликими ковтками, 3 рази на день).

Курс лікування: 21-26 днів.

9. За показаннями, за наявності закрепів дітям старше 14 років – колоногідротерапія маломінералізованою (або прісної) водою, 37-39°С, від 0,5 до 1 л, до 10 л, 1-2 рази на тиждень №5 або клізми 38-40°С, 0,3 л, до 1 л, 1-2 рази на тиждень №5.

10. Психотерапія.

11. За показаннями – рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Зниження маси тіла, при початково підвищеному рівні глюкози в крові – її зниження до 5,5 ммоль/л, поліпшення показників ліпідограми, зменшення скарг (не менше ніж на 2) або синдромів (не менше ніж на 1 і АТ), позитивна динаміка антропометричних показників (приріст ЖМЛ, кистьової динамометрії), приріст фізичної працездатності більш ніж на 5 Вт., позитивна динаміка психологічних тестів і оцінки «якості життя».

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація артеріального тиску і біохімічних показників крові, зменшення маси тіла і рівня глюкози крові, покращення самопочуття і показників “якості життя”.

Можливі побічні дії та ускладнення.

При перших процедурах електростимуляції можливе м'язове тремтіння у відповідь на навантаження. Заходи корекції: проведення процедур через день (без збільшення параметрів процедури).

Після рухового навантаження (лікувальна ходьба, плавання) можливий м'язовий біль. Заходи корекції: самомасаж, місцеві теплові процедури.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна питного лікування, призначення фітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  інсулінонезалежним цукровим діабетом (2 типу), діабетом молодих і інсулінозалежним цукровим діабетом (1 типу)

 

Код МКХ-10: Е 10.9; Е 11.9

 

Цукровий діабет – ендокринно-обмінне захворювання з хронічною гіперглікемією і порушенням всіх видів обміну речовин, обумовлених абсолютною чи відносною інсуліновою недостатністю.

 

Ознаки та  критерії діагностики захворювання.

1. Присутність в анамнезі скарг на спрагу, поліурію, загальну слабкість, відчуття сухості в роті – при відчутті голоду і при навантаженні, на втрату маси тіла.

2. Присутність в анамнезі скарг на неспокійний сон, сильну пітливість в нічний час – при нічній гіпоглікемії.

3. Підвищений рівень глюкози крові.

Показання.

Інсулінонезалежний цукровий діабет (2 типу), легкого і середнього ступеня важкості.

Інсулінозалежний цукровий діабет (1 типу) з стабільним перебігом  ступеня важкості.

Протипоказання.

Цукровий діабет 1 типу з ускладненнями з лабільним перебігом чи важкого ступеня.

Цукровий діабет 2 типу з ускладненнями чи важким перебігом.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізоване ендокринологічне відділення в санаторії для дітей з батьками.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1.   Рівень глюкози капілярної крові натщесерце – до лікування, 2 рази на тиждень і після лікування.

2.   Рівень глюкози капілярної крові через 2 години після їжі: до лікування, 2 рази на тиждень і після лікування.

3.   За показаннями – рівень глюкози капілярної крові перед сном: до лікування, 2 рази на тиждень і після лікування.

 

Додаткові дослідження.

1. У хворих на діабет 2 типу за показаннями – тест на толерантність до глюкози – до лікування.

2. Ліпідограма (з визначенням загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів) – двічі (до і після лікування за показаннями).

3. Артеріальний тиск (АТ) – до лікування, 2 рази на тиждень і після лікування.

4. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2003) – двічі (до і після лікування).

5. Психологічні тести – двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

7. За показаннями – дослідження сечі на мікроальбумінурію або протеїнурію – двічі (в динаміці обстеження).

8. За показаннями – консультація окуліста (одноразово), невропатолога (одноразово).

9. За показаннями – визначення глікірованого гемоглобіну (HbA1)  - до лікування.

 

Консультації фахівців: за показаннями – окуліста, невропатолога.

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим I-II.

2.   Дієта № 9.

3.   Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування), повітряні та повітряно-сонячні ванни розсіяної радіації по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, тривала аеротерапія по I-II режиму, індивідуально за №10-15, морські купання, (купання в прісній водоймі) в літні місяці по I-II режиму при температурі не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, (у парку), ігри на повітрі.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика або ранкова прогулянка 30 хв., ЛФК групова або індивідуальна з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (№10), лікувальна ходьба по маршруту №1 або №2.

5.   Питне лікування: хлоридно-сульфатні або хлоридно-гідрокарбонатні води (типу «Березовської», «Айвазовської», Феодосійських мінеральних вод, «Карабах»): 35-40°С, за 20 хв. до їжі, з 50 мл до 100-150 мл на прийом, 3 рази на день (поволі, невеликими ковтками).

Курс лікування 21-26 днів.

6.   Бальнеолікування: з урахуванням супутньої патології – вуглекислі ванни (за наявності хронічних захворювань органів дихання або жіночої статевої сфери): 35°С, з 5 хв. до 10 хв., через день №10, або радонові ванни (за наявності захворювань серцево-судинної і кістково-м'язової системи) 20-40 нКи/л, 36°С, 10 хв., через день №10.

Методом вибору бальнеолікування можуть бути кисневі хлоридні натрієві ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10), вихрові ванни для кінцівок (№10).

7.   За відсутності бальнеолікування – гідротерапія у вигляді контрасних ванн дітям старше 7 років (38-24°С, до 5 переміщень, 10-15 хв., через день №10) або у вигляді озонових ванн дітям старше 12 років (36-37°С, 10 хв., через день №8), або у вигляді вуглекислих, радонових або кисневих соляних ванн (№10).

Методом вибору гідротерапії може бути парова лазня (дітям старше за 4 роки): 45°С, 2 заходи по 5 хв., 1 раз на 3-4 дні №6.

8.   З урахуванням супутніх захворювань, (при бронхіальній астмі, неврастенії), за показаннями – гіпобаротерапія дітям старше 12 років (від 30 до 120 хв., через день №10).

9.   З урахуванням супутніх захворювань (при артритах, дерматозах) – лазерне опромінювання крові (ЛОК - терапія) дітям старше 7 років (від 2 до 4 хв., через день №10).

10. За показаннями – електросонтерапія (в дні без бальнеолікування) з індивідуальним підбором параметрів процедури, від 20 до 40 хв., через день №10.

11. Психотерапія.

12. За показаннями – акупунктура, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг (не менше ніж на 2) або синдромів (не менше ніж на 1), зниження рівня глюкози крові, поліпшення показників ліпідограми, нормалізація адаптивних реакцій, поліпшення психоемоційного тонусу і оцінки «якості життя».

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення показників глюкози крові і ліпідограми, нормалізація психоемоційного тонусу, адаптивних реакцій і «якості життя».

 

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можливе передозування фізичного навантаження під час ігор або (при недотриманні технології процедури) під час лікувальної ходьби. Заходи корекції: припинення навантаження, шматочок цукру під язик.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції – відміна, призначення фітотерапії.

Можлива відмова від гіпобаротерапії (при неврастенії, клаустрофобії). Заходи корекції – відміна.

Можлива індивідуальна непереносимість електросонтерапії. Заходи корекції – відміна, призначення (за показаннями) анодної гальванізації по вермелю (дітям старше 5 років) або гальванофорез магнію по комірцевій методиці - №10.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                              ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з екземою

 

Код МКХ-10: L 30.0

 

Монетоподібна екзема.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Істинна (ідіопатична) форма супроводжується гострозапальною набряклою еритемою з висипанням групи найдрібніших пухирців, мокнуттям і утворенням кірок; захворювання проявляє еволюційний поліморфізм.

Мікробна екзема розвивається на місці хронічних вогнищ інфекції, утворюючи гострозапальні, різко відмежовані крупнофестончаті вогнища.

Себорейна екзема розвивається у хворих на себорею на ділянках шкіри (так звані себорейні ділянки), багатих сальними залозами (волосиста частина голови, вушні раковини) у вигляді еритематозних плям, що лущаться, із зливними папулами жовтувато-бурого кольору.

Екзема у дітей відрізняється вираженістю ексудативного компоненту, великою кількістю висипань, схильністю до ускладнення вторинною інфекцією.

 

Показання.

Підгостра та хронічна стадії екземи.

 

Протипоказання.

Гостра стадія екземи, мікробна екзема.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізовані відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – одноразово, за показаннями – двічі.

2. Загальний аналіз сечі – одноразово, за показаннями – двічі.

3. Дермографізм, перевірка ізоморфної реакції подразнення.

 

Додаткові дослідження.

1. Імунологічні та алергологічні дослідження крові.

2. Мікологічні дослідження шкіри.

3. Аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших – двічі (до і після лікування).

4. Поглиблені клініко-лабораторні дослідження, спрямовані на виявлення патології внутрішніх органів (печінки, підшлункової залози, шлунково-кишкового тракту), за призначенням електрокардіографія (ЕКГ), дуоденальне зондування.

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим І-ІІ.

2. Дієта: 6, або 7, або 15, або за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: І-III режими (залежно від сезону року).

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 36-370С, сірководневі загальні ванни; або 4-камерні; або хвойні ванни. Курс лікування 10 процедур через день.

6. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на область ураження 38-400С Курс лікування 10 процедур через день.

7. Апаратна фізіотерапія: електрофорез за Вермелем, або інтраназальний електрофорез (димедролу, або хлориду кальцію, або інше); або фонофорез мазі з сіркою, або дьогтем, або нафталаном; або ультрафіолетове опромінення; або діадинамічні струми на ділянку спинномозкових гангліїв. Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день.

8. Додатково: пиття мінеральної води; електросон; рефлексотерапія; фітотерапія (жовчогінний або заспокійливий чай); психотерапія; медикаментозне лікування.

 

У хворих хронічною стадією екземи.

1. Сонячні ванни, повітряні у поєднанні з морськими купаннями (особливо ефективні при себорейній і мікробній екземі).

2. Хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л 36-37°С, 10-15 хв., через день №10), сульфідні або йодо-бромні ванни, радонові ванни (20 нКи/л, температура води 36ºС, 10 – 12 хвилин, через день №10) на курс лікування №10 процедур, 2 дні підряд з перервою на 3-й день.

3. По показанням – фонофорез показаних лікарських засобів на вогнище, щодня або через день, по показанням – фізіопунктура №10.

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, поліпшення гіпосенсибілізуючої, протизапальної дії, що зменшує та заспокоює свербіж; нормалізація функції гіпофізарно-наднирковозалозної системи, пониження збудливості кори головного мозку, відновлення трофічної функції шкіри.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення, або зменшення висипань та свербіння.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з псоріазом

 

Код МКХ-10: L 40

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Мономорфні висипання плоских вузликових елементів рожево-червоного кольору, покриті сріблястими дрібними лусками. При пошкріблюванні визначаються характерні феномени: «стеаринова пляма», термінальна плівка, точкова кровотеча. Псоріатичні папули поступово збільшуються в розмірах і зливаються, утворюючи бляшки і вогнища різної величини і форми. У зв'язку з цим розрізняють псоріаз точковий, краплевидний, монетовидний, кільцеподібний, географічний, генералізований, універсальний (псоріатична еритродермія). У розвитку псоріатичного висипу слід виділяти три стадії: стадію, що прогресує, стадію стабілізації і що регресує. Ураження шкіри завжди симетрично. Переважна локалізація – розгинальні поверхні кінцівок, волосиста частина голови, проте висип може бути на будь-якій ділянці шкірного покриву.

Перебіг захворювання хронічний рецидивуючий. Загострення спостерігаються в різну пору року, тому виділяють літній, зимовий і позасезонний псоріаз.

 

Показання.

Лікування в умовах курорту проводиться лише в період стабілізації і регресу псоріатичних вогнищ ураження (хворі на зимову форму псоріазу підлягають санаторно-курортному лікуванню влітку).

 

Протипоказання.

Прогресуюча стадія псоріазу.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізоване багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

3. Дермографізм, перевірка ізоморфної реакції подразнення.

4. Діаскопія і вітропресія, метод пошкрібування.

 

Додаткові дослідження.

1. Біохімічні дослідження (ревмопроби, печінковий комплекс).

2. Електрокардіографія (ЕКГ).

3. Дуоденальне зондування.

4. Рентгенографія уражених суглобів.

5. УЗД (печінка та підшлункова залоза).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: 6, або 7, або 15, або за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: І-III режим (залежно від сезону року) індивідуально. Основними методами кліматолікування в комплексному лікуванні є гелео, аеро-, таласотерапія. Геліотерапія призначається хворим зимовим типом псоріазу у стадії стабілізації і регресу. При проведенні геліотерапії по основній або прискореній схемі додатково після 3-5 загальних сонячних ванн опромінюють уражені ділянки шкіри ерітемними дозами (3-5 біодоз).

5. Бальнеолікування: ванни сірководневі загальні, або 4-камерні, або хлоридні натрієві (10-20 г/л, 36-37°С), або хвойні, або сульфідні, або вуглекисло-сірчановодневі, або радонові, або йодо-бромні і лужні. Доцільне призначення комбінованих сірчановодневих-радонових ванн. Загальні ванни поєднуються з додатковими процедурами (зрошування ураженої шкіри і камерні ванни); а також хвойні, або шавлієві, або скипидарні та інші ванни призначаються щодня або через день, курс лікування 10 процедур.

6. Пелоїдотерапія: при псориатичних артропатіях грязьові аплікації 38-400С, гальваногрязь. Курс лікування 10 процедур, через день.

7. Апаратна фізіотерапія: місцеве комбіноване ульрафіолетове та інфрачервоне опромінення, фонофорез сірчаної або гідрокортизонової мазі, або (з обережністю!) діадинамічні струми, або змінне магнітне поле низької частоти; ультразвукова терапія на область вогнищ ураження, або електросон, або рефлексотерапія.

8. При псоріатичному артриті поза загостренням ультразвук призначається на область уражених суглобів і на паравертебральну область сегментарної зони; або діадинамотерапія; або магнітотерапія; або СМС області суглобів; або ДМХ. Курс лікування 10 процедур, через день.

9. Фізіотерапевтичні методи поєднуються з лікувальною фізкультурою, внутрішнім прийомом мінеральних вод.

10. Фітотерапія (жовчогінний чай).

11. За показаннями – психотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, поліпшення гіпосенсибілізуючої, протизапальної дії, що заспокоює свербіж; нормалізування порушених функцій руху в суглобах, відновлення трофічної функції шкіри.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення, або зменшення, або відсутність нових висипань та свербіння, при псоріатичному артриті - зникнення або зменшення болю, відновлення руху в суглобах.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з парапсоріазом

 

Код МКХ-10: L 41

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Мономорфні висипання плоских вузликових елементів рожево-червоного кольору покриті сріблястими дрібними лусками.

 

Показання.

Лікування в умовах курорту проводиться лише в період стабілізації і регресу парапсоріатичних вогнищ ураження.

 

Протипоказання.

Гостра стадія пара парапсоріазу.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізовані відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі двічі (до і після лікування).

3. Дермографізм.

4. Діаскопія і вітропресія, метод пошкрібування.

 

Додаткові дослідження.

1. Біохімічні дослідження (ревмопроби, печінковий комплекс) .

2. За призначенням єлектрокардіографія (ЕКГ).

3. Дуоденальне зондування.

 

Консультації спеціалістів: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: 6, або 7, або 15, або за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: І-III режим (залежно від сезону року) індивідуально.

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни, сірководневі загальні або 4-камерні, або хвойні ванни 36-370С. Курс лікування 10 процедур, через день.

6. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на область вогнищ ураження; курс лікування 10 процедур, через день.

7. Апаратна фізіотерапія: ультрафіолетове опромінення; фонофорез сірчаної, або гідрокортизонової мазі, або (з обережністю!); діадинамічні струми; або змінне магнітне поле низької частоти. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

8. Додатково: внутрішній прийом мінеральних вод.

9. Електросон.

10. За показаннями - рефлексотерапія.

11. Фітотерапія (жовчогінний чай).

12. За показаннями - психотерапія.

13. Медикаментозне лікування: вітаміни, заспокійливі лікарські засоби, антигістамінні та десенсибілізуючі препарати.

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, поліпшення гіпосенсибілізуючої, протизапальної дії, що заспокоює свербіж; сприяти відновленню трофічної функції шкіри.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення, або зменшення, або відсутність нових висипань та свербіння.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з червоним плескатим лишаєм

 

Код МКХ-10: L 43.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Мономорфні висипання плоских вузликових елементів та свербіж.

 

Показання.

Підгостра та хронічна стадії.

 

Протипоказання.

Гостра стадія захворювання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізовані відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

3. Дермографізм, перевірка ізоморфної реакції подразнення.

4. Діаскопія і вітропресія, метод пошкрібування.

 

Додаткові дослідження.

1. Біохімічні дослідження (евмопроби) – за показаннями.

2. Дуоденальне зондування.

 

Консультації спеціалістів: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: 6, або 7, або 15, або за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: І-III режим (залежно від сезону року) індивідуально.

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни, сульфідні; або прісні; або радонові 36-370С, або душ дощовий; або голчатий; або циркулярний. Курс лікування 10 процедур, через день.

6. Грязьові аплікації на область застарілих верукозних бляшок, курс лікування 10 процедур, через день.

7. Додатково: рефлексотерапія.

8. Фітотерапія (жовчогінний чай).

9. За показаннями – психотерапія.

10. Медикаментозне лікування, курси прийому вітаміну А, Е і В12, риб'ячого жиру.

11. Разом з призначенням гіпосенсибілізуючих, загальнозміцнюючих і заспокійливих засобів, вітаміно- і рентгентерапія в хронічній стадії хвороби.

12. Фізичні методи: електросон, або електрофорез нікотинової кислоти; або при різко вираженому інфільтраті – лазеротерапія; або дарсонвалізацію місцеву; або ультразвукову терапію області хребта паравертебральну; або мікрохвильову терапію області надниркових залоз; або магнітотерапію області ураження; або діадинамотерапію області шийних симпатичних вузлів.Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день.

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, поліпшення гіпосенсибілізуючої, протизапальної дії, що заспокоює свербіж, добитися розсмоктування висипань.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення, або зменшення, або відсутність нових висипань та свербіжу.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з акне (вугрів звичайних)

 

Код МКХ-10: L 70

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Папульозні і пустульозні висипання вугрів.

 

Показання.

Усі форми захворювання.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови санаторно-курортного лікування.

Санаторії загальносоматичного профілю.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – одноразово.

 

Додаткові дослідження.

1. Бактеріологічний посів на флору і чутливість до антибіотиків.

2. Гормональні і біохімічні дослідження.

 

Консультації спеціалістів: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: 15 або за показаннями з раціону виключаються тваринні жири, шоколад, какао, спиртні напої.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: І-Ш режими (залежно від сезону року)

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни, сірководневі ванни 36-370С, зрошення обличчя сірководневою водою. Курс лікування 10 процедур.

6. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на область ураження. Курс лікування 10 процедур, через день.

7. Апаратна фізіотерапія: ультрафіолетове опромінення; або електрофорез (іхтіолу, сірчанокислого цинку, стафілококового антифагіна); або синусоїдальні модульовані струми; або паравертебральна індуктотерапія; або вібраційний масаж; або кріомасаж з рідким азотом; або дарсонвалізація ураженої шкіри, або при індуративних вугрях — діатермокоагуляція. Курс лікування 10 процедур.

8. Додатково: пиття мінеральної води.

9. Електросон.

10. Фітотерапія, жовчогінний чай

11. За показаннями - рефлексотерапія; медикаментозне лікування.

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, поліпшення гіпосенсибілізуючої, протизапальної дії, нормалізувати порушену функцію гіпофізарно-наднирковозалозної системи, сприяти відновленню трофічної функції шкіри.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення, або зменшення, або відсутність нових вугрів та свербіння.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з обмеженою склеродермією

 

Код МКХ-10: L 94.0

 

Прогресуюче захворювання з характерними змінами шкіри, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів і поширеними вазоспастичними порушеннями по типу синдрому Рейно, в основі яких лежить ураження сполучної тканини з переважанням фіброзу судин по типу облітеруючого ендартеріоліту. (Гусєва Н.Г., 1993р., Seibold I.R., 1993р.)

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Інфільтрація, процес ущільнення.

 

Показання.

Обмежені форми.

 

Протипоказання.

Пігментна склеродермія, всі форми в активній стадії.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування

Профільний санаторій, або спеціалізоване відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

3. Біохімічні дослідження (ревмопроби, печінковий комплекс).

 

Додаткові дослідження.

1. Алергологічні дослідження,

2. Електрокардіографія (ЕКГ).

3. УЗД щитоподібної залози, наднирникових залоз.

 

Консультації спеціалістів: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: 15 або за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура (індивідуальна), механотерапія.

4. Кліматотерапія: І-II режим (залежно від сезону року).

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни, або сірководневі (загальні або 4-камерні), або хвойні, або сульфідні, або радонові, або азотні ванни 36-37°С. Курс лікування 10 процедур через день.

6. Масаж м'яких тканин області вогнищ ураження (у початковій стадії захворювання).

7. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на область вогнищ ураження. Курс лікування 10 процедур, через день.

8. Апаратна фізіотерапія: мікрохвильова терапія ділянки ураження, або електрофорез (лідази іхтіолу, йодиду калію або саліцилової кислоти) на область ураження в поєднанні з ультратонтерапією; або ультразвук, або фонофорез пелоїдина з флуцинаром, лідази, або гідрокортизону з пеніциламіном на область ураження. Через день або щоденно. На курс лікування 10 процедур. Проводять 2-3 курси. Поєднують з йодо-бромними ваннами, через день; або діадинамотерапія; або магнітотерапія; або кріомасаж рідким азотом або снігом вугільної кислоти проводять при обмеженій склеродермії (по 1-2 хв. на вогнище, 2-3 рази на тиждень, на курс в середньому 12 процедур, 2-3 курси з місячною перервою); або вакуумну терапію області ураження.

9. Додатково: фітотерапія (жовчогінний чай).

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, зменшення інфільтрації, затримання процесу ущільнення, поліпшення кровопостачання в тканинах, активізування процесів відновлення, поліпшення адаптаційно-трофічної функції сполучної тканини.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Розм'якшення вогнищ ураження.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з гніздовим облисінням (алопецією)

 

Код МКХ-10: L 63

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Гніздова плішивість або тотальна.

 

Показання.

Стадія прогресування та стаціонарна стадія.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізоване відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі – одноразово, двічі – за показаннями.

 

Додаткові дослідження.

1. Дослідження функції щитоподібної залози.

2. Алергологічні дослідження.

3. Електрокардіографія (ЕКГ).

 

Консультації спеціалістів: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: 1, або 15, або за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: І-III режим (залежно від сезону року).

5. Бальнеолікування: хлоридні нартієві ванни, сірководневі ванни загальні або 4-камерні, або хвойні 36-37°С, або зрошення сірководневою водою волосистої частини голови. Курс лікування 10 процедур, через день.

6. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації 38-40°С на область вогнища ураження. Курс лікування 10 процедур, через день.

7. Апаратна фізіотерапія: дарсонвалізація або дециметрово хвильова терапія; або ультрафіолетові опромінювання вогнищ поразки проводять після попереднього змащування вогнищ фотосенсибілізуючими засобами (розчинами псоралену, бероксана, маззю з пуваленом; або зрошування ураженої шкіри сульфідною водою; або дарсонвалізація; або електрофорез нікотинової кислоти на ділянки облисіння і місцеві парафіно-озокеритові аплікації; або діатермія, або індуктотермія з використанням резонансних індукторів на область шийних симпатичних вузлів; або масаж комірцевоі зони і волосистої частини голови; або вакуум-масаж ділянки поразки рекомендується поєднувати з подальшим грязелікуванням; або СМС-терапія на комірцеву зону; або діадинамічні струми; або фонофорез прогестерону на область підборіддя на курс № 10; або діатермокоагуляція волосся.

8. Додатково: внутрішній прийом мінеральних вод залежно від функціонального стану органів травлення.

9. Масаж комірцевої зони.

10. За показаннями – рефлексотерапія, психотерапія.

11. Фітотерапія (жовчогінний чай).

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, поява пушкового волосся.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Показники якості лікування.

Поява пушкового волосся (при його відсутності), поодиноких довгих волосин.

 

Можливі побічні дії та ускладнення: бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з іхтіозом

 

Код МКХ-10: L 85.0

 

Іхтіоз – спадкове захворювання, яке характеризується надмірним розвитком рогового шару і затримкою нормального відлущення.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Шкіра суха, шершава, грязно-сірого кольору (з борошноподібним або мілко пластинчатим відлущенням) з гіперкератозом.

 

Показання.

Обмежені та розповсюджені форми іхтіозу у хронічній стадії захворювання, без схильності до екзематизації.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій, або спеціалізовані відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

3. Дермографізм.

4. Діаскопія, метод пошкрібування.

 

Додаткові дослідження.

1. Імунологічні та алергологічні дослідження.

2. За показаннями електрокардіографія.

3. Дуоденальне зондування.

4. УЗД щитоподібної залози, підшлункової.

 

Консультації спеціалістів: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-II.

2. Дієта: 6, або 7, або 15, або за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: І-III режим (залежно від сезону року) індивідуально. Вельми ефективне лікування в літній період (геліо-, аеро-, таласотерапія).

5. Бальнеолікування: морські купання, сірководневі загальні або 4-камерні, або хвойні ванни; або з крохмалем, або з хлоридом, або гідрокарбонатом натрію 36-37°С. Курс лікування 10 процедур, через день.

6. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на область ураження. Курс лікування 10 процедур, через день.

7. Апаратна фізіотерапія: загальні ультрафіолетові опромінювання проводяться по основній або прискореній схемі.

8. Додатково: внутрішній прийом мінеральних вод залежно від функціонального стану органів травлення.

9. Електросон.

10. За показаннями - рефлексотерапія; психотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, зникнення, або зменшення, або відсутність нових висипань та свербіжу.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення, або зменшення, або відсутність нових висипань та свербіння.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з атопічним дерматитом

 

Код МКХ-10: L 20.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Атопічний дерматит - хронічне алергічне захворювання, яке розвивається у осіб з генетичною схильністю до атопії, має рецидивуючу течію, вікові особливості клінічних проявів, характеризується ексудативними або ліхеноїдними висипаннями, підвищенням рівня сироваткового Ig E і гіперчутливості до специфічних і неспецифічних подразників.

 

Показання.

Підгостра та хронічна стадії.

 

Протипоказання.

Гостра стадія.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій, або спеціалізоване відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – одноразово, двічі – за показаннями.

2. Загальний аналіз сечі – одноразово, двічі – за показаннями.

3. Дермографізм, перевірка ізоморфної реакції подразнення.

 

Додаткові дослідження.

1. Імунологічні та алергологічні дослідження крові.

2. Мікологічні дослідження шкіри.

3. Аналіз калу на яйця гельмінтів.

4. УЗД печінки.

 

Консультації фахівців: за призначенням.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: 6, або 7, або 15 (раціон № 4, або № 5), або за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: І режим (залежно від сезону року).

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни t 36-37°С, йодобромні ванни, сірководневі загальні; або 4-камерні ванни. Курс лікування 10 процедур через день.

6. Пелоїдотерапія: по показанням – грязьові аплікації на область ураження сульфідно-муловою гряззю 38-40°С чи поєднані методики. Курс лікування 10 процедур, через день.

7. Апаратна фізіотерапія: ультрафіолетове опромінення;

8. Додатково: пиття мінеральної води.

9. Електросон.

10. За показаннями – рефлексотерапія, психотерапія; медикаментозне лікування.

11. Фітотерапія (жовчогінний або заспокійливий чай).

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення загального стану, надати гіпосенсибілізуючої, протизапальної дії, що зменшує та заспокоює свербіж дію.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення, або зменшення висипань та свербіння.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з вітиліго

 

Код МКХ-10: L 80

 

Вітиліго – хронічне захворювання, яке характеризується депігментацією шкіри зі складною етіологією.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Захворювання проявляється в пубертатному періоді невеликими білими плямами переважно на відкритих поверхнях тіла, навколо очей, рота. Надалі плями поступово збільшуються і можуть захопити великі поверхні шкіри та викликати депігментацію волосся. В епідермісі депігментованої шкіри відсутні меланінові гранули, а в дермі – ДОПА-позитивні меланоцити.

 

Показання.

На будь-якій стадії.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізоване відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові, сечі – двічі (до і після лікування).

2. Реакція адаптації (по Гаркаві Л.Х.) – двічі (до і після лікування).

3. Лейкоцитарний індекс інтоксикації – двічі (до і після лікування).

4. Дермографізм, перевірка ізоморфної реакції подразнення.

5. УЗД печінки, підшлункової залози.

6. Аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших.

 

Додаткові дослідження.

1. Імунологічні дослідження крові.

2. Поглиблені клініко-лабораторні дослідження, спрямовані на виявлення патології внутрішніх органів, ендокринної, імунної систем.

3. Електрокардіографія (ЕКГ).

 

Консультації фахівців: дерматолога, фізіотерапевта та ін..

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: ІІ.

2. Дієта: 5 або 15, за показаннями.

3. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. Кліматотерапія: II режим.

5. Бальнеолікування: ванни шавлієві, кисневі, сірководневі, загальні. Курс лікування 8-10 процедур, через день. Душ гідролазерний, червоний.

6. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації сульфідної мулової грязі на місця ураження 38-40°С курсом 8-10 процедур, через день.

7. Апаратна фізіотерапія: меланінстимулюючі методи – електрофорез міді, цинку, грязьових препаратів; електрофорез пірацетаму по методиці електросна, електросон, фонофорез антиоксидантних вітамінів, грязьових препаратів міді, цинку; світлолікування: PUVA-терапія, лазеротерапія, біорезонансна вібростимуляція. Курс лікування 8-10 процедур, щоденно, або через день.

8. Додатково: ентеросорбція 7-10 днів, пиття мінеральної води, фіточаїв; антигомотоксична та гістоплацентарна терапія по методиці КаО, психотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Через 4 тижня – гіперемія шкіри в місцях депігментації, через 4 місяці – пігментація шкіри, якщо давність захворювання 1-3 роки, покращення психологічного стану, “якості життя”.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 4 міс.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення, або зменшення ділянок депігментації.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дитячого церебрального паралічу (ДЦП)

 

Код МКХ-10: G 80

 

Дитячі церебральні паралічі – це група моторних та психомовних непрогресуючих синдромів, які є наслідком пошкодження мозку у внутрішньоутробному, інтранатальному і ранньому постнатальному періодах (визначення ВООЗ, 1980 р.). Це важке захворювання нервової системи є однією з основних причин дитячої інвалідності.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, порушення у руховій сфері, порушення у емоційно-вольовій сфері, характерні зміни ЕЕГ, ЕхоЕГ, РЕГ, ЕМГ.

 

Показання.

Усі форми ДЦП без вираженої розумової відсталості, епілептичних приступів та без обмеження самообслуговування й самостійного пересування й порушень функції тазових органів.

 

Протипоказання.

Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, важка рухова недостатність, глибокі порушення функції тазових органів, виражена гідроцефалія, епілептичні припадки, глибока розумова відсталість.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Проведення лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі – двічі (до і після лікування). 

Електроенцефалографія (ЕЕГ), ехоенцефалографія (ЕхоЕГ).

 

Додаткові дослідження.

Дослідження проводять залежно від супутніх захворювань, по показанням; реоенцефалографія (РЕГ), реовазографія (РВГ), електроміографія (ЕМГ).

Консультації фахівців.

Проводяться на предмет визначення спеціальних методик обстеження і лікування: дитячий травматолог-ортопед, психолог, педагог-дефектолог, логопед, стоматолог, ЛОР.

 

Лікувальна програма.

 

G 80.0 – Подвійна геміплегія, G 80.1 – Спастична диплегія (синдром Літтля), G 80.2 – Спастична геміплегія.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15, або індивідуально залежно від тяжкості захворювання і супутніх захворювань.

3. Кліматотерапія:  І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна), масаж.

5. Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, або морські, або ропні, або сульфідні, або йодо-бромні, або кисневі, або перлинні, або хвойні ванни (температура води 36-37ºС, 10 хвилин, через день №10), або лікувальні душі низького та середнього тиску. Курс лікування 10 процедур через день, або два дні підряд, третій перерва.

6. Пелоідотерапія: на рефлексогенні зони (шийно-комірцева і поперекова) і на уражені кінцівки 38-40ºС, 10 хвилин, або гальваногрязелікування по Щербаку. Курс лікування 10 процедур через день.

7. Апаратна фізіотерапія: електросон; або трансорбітальний або ендоназальний електрофорез брому; або дециметрові хвилі; за показаннями по затвердженим методикам е.п. УВЧ – з локалізацією електродів на спастичні м’язи чи бітемпорально; або СМС, або електростимуляція м’язів; або дарсонвалізація; або ультратонотерапія; або інтерференційні струми, або електросонфорез (пірацетаму). Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

8. Додатково: підводний душ-масаж м’язів-розгиначів; або гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 35-37ºС; або СВЧ терапія; або ультразвукова терапія; або голкотерапія Курс лікування 10 процедур через день.

 

G 80.3 – Дискінетичний церебральний параліч (гіперкінетичний, атетоїдний).

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15, або індивідуально залежно від тяжкості захворювання і супутніх захворювань.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна); масаж.

5. Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, або морські, або ропні, або сульфідні, або йодо-бромні ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10), або лікувальні душі низького та середнього тиску. Курс лікування 10 процедур через день, або два дні підряд, третій перерва.

6. Грязелікування: на комірцеву зону і область спини 38-40ºС, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

7. Апаратна фізіотерапія: електросон; або ендоназальний електрофорез(новокаїну, кальцію), або імпульсний струм, або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

8. Додатково: підводний душ-масаж; або гідрокінезитерапія в басейні (температура води 35-37º С, 15-20 хвилин, через день №10); або СВЧ терапія; або ультразвукова терапія; або голкотерапія. Курс лікування 10 процедур через день.

 

G 80.4 – Атактичний церебральний параліч (атонічно-астатична форма).

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15, або індивідуально залежно від тяжкості захворювання і супутніх захворювань.

3. Кліматотерапія:  І-ІІ режим (залежно від сезону року);

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна); масаж

5. Бальнеотерапія: гідрокінезитерапія в басейні (температура води 30-33º С, 15-20 хвилин, через день №10), або морські купання; або перлинні ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10). Курс лікування 10 процедур.

6. Грязелікування: на рефлексогенні зони 38-40ºС, 10 хвилин.. Курс лікування 10 процедур через день.

7. Апаратна фізіотерапія: електросон; або СМС, або електрофорез АТФ по Щербаку, або голкотерапія. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

 

G 80.8 – Змішані форми церебрального паралічу.

Випадки поєднання двох і більш типів церебральних паралічів: спастико-гіперкінетична, спастико-атактична, атактико-гіперкінетична.

Лікувальна програма залежить від клінічних проявів (спастична чи атонічна форма ДЦП).

 

Очікуваний результат лікування.

Понизити патологічну активність структур мозку, нормалізувати м'язовий тонус, створити у дитини новий руховий стереотип.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення координації рухів, вегетативної та емоційної сфери, підвищення можливості самообслуговування, соціальних контактів, навчання, поліпшення мови, що приводить до поліпшення якості життя хворого, а також поліпшення показників ехоенцефалографії й реоенцефалографії.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з моноплегіями (парез, параліч) кінцівок внаслідок пологової травми периферичної нервової системи (акушерський параліч)

 

Код МКХ-10: G 83.2

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Порушення чутливості та рухові порушення (парези за периферійним типом).

 

Показання.

Без обмеження самообслуговування.

 

Протипоказання.

Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій, або спеціалізоване відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі – двічі (до лікування і після лікування).

 

Додаткові дослідження. 

Дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Електроміографія (ЕМГ), реовазографія (РВГ) судин кінцівок, електрокардіографія (ЕКГ) – за показаннями.

 

Консультації фахівців проводяться на предмет визначення спеціальних методик обстеження та лікування (ортопед, лікар ЛФК та інші) за показаннями на початку лікування.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І- ІІ.

2. Дієта: №15.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально – в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого.

5. Масаж: класичний стимулюючий, або рефлекторно-точковий масаж. Курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, або морські, або ропні, або сульфідні, або йодо-бромні ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10), або лікувальні душі низького та середнього тиску. Курс лікування 10 процедур через день, або два дні підряд, третій перерва.

7. Пелоїдотерапія –лікувальна грязь 38-40ºС,10 хвилин, накладається на уражену ділянку і сегменти спинного мозку, або гальваногрязь, або озокеритові аплікації. Курс 10 процедур, через день.

8. Апаратна фізіотерапія: електростимуляція в’ялопаретичніх м’язів синусоїдальними модульованими струмами; або електрофорез (прозерину, галантаміну) на паретичну кінцівку; або інтерференційна терапія, або голкорефлексотерапія, або СМС, або ДМХ, або індуктотермія; або високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія, або лазеротерапія; 2-4-камерні гідрогальванічні ванни; 10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

9. Додатково: вихрові ванни, або гідрокінезитерапія (температура води 30-33º С, 20 хвилин, через день №10) в басейні, або гідромасаж.

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення чутливості, покращення загального стану, поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладів, соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення в рухово-чуттєвій сфері, зменшення парестезій, вегетативно-судинних порушень; покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідизації.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з наслідками черепно-мозкової травми

 

Код МКХ-10: S 06; T 90

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, вегето-судинні порушення, порушення у емоційно-вольовій сфері.

 

Показання (Г.М.Пономаренко, 1999).

1. Наслідки закритих (через 2 місяці) та відкритих (через 5 місяців) травм головного мозку при наявності астенічного, вегето-судинного, гіпоталамічного синдромів без різко вираженої гіпертензії, які не супроводжуються різкими порушеннями в руховій сфері, перешкоджаючими самообслуговуванню та самостійному пересуванню, без епілептичних приступів та психічних порушень.

2. Хворі з наслідками тяжких травм (після контузії, відкритих чи закритих черепно-мозкових травм, хірургічного видалення внутрішньочерепної гематоми) при наявності рухових розладів, але з можливістю  самостійного пересування та самообслуговування, через 2 місяці можливо направляти в місцевий санаторій (при відсутності епілептичних та епілептиформних нападів)

3. Хворі після струсу головного мозку через 1 місяць після травми.

 

Протипоказання.

Значні порушення рухових функцій при неможливості самообслуговування, наявність епілептичних приступів та психічних порушень, загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

 

Умови  проведення санаторно-курортного лікування.

Проведення лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі – двічі (до лікування і після лікування).

Ехоенцефалографія (ЕхоЕг), реоенцефалографія (РЕГ) .

 

Додаткові дослідження.

Аналіз крові на цукор; електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), рентгенографія черепа, дослідження очного дна.

 

Консультації фахівців.

Невропатолога, офтальмолога, за показаннями –  терапевта.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Бальнеотерапія: йодо-бромні, або кисневі, або перлинні, або солоно-хвойні, або сірководневі, або радонові ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10); або лікувальні душі низького та середнього тиску; або грязьові аплікації 38-40ºС, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

6. Апаратна фізіотерапія:

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

електросон; або електрофорез (брому, пірацетаму)  трансорбітальний, або ендоназальний; або анодна гальванізація (комір по Щербаку); або ІНФІТА-терапія; або аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, апельсину, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену); або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При головному болі, ангіоспастичних реакціях:

транскраніальна електроаналгезія  низькочастотна (100 імп с-1) або високочастотна (1000 імп с-1); або гальванізація шийних симпатичних вузлів, (новокаїн, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфілін, нікотинова кислота та ін.); або ультратонотерапія комірцевої зони; або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день;

При синдромі вегетативної дисфункції з артеріальною гіпертензією:

дециметрові хвилі паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта або на область проекції нирок; або електрофорез (ганглерон, бензогексоній, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфілін та ін.) за очно-потиличною або лобово-потиличною методиками; або магнітофорез брому на область комірцевої зони; або масаж комірцевої зони; або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При синдромі вегетативної дистонії з артеріальною гіпотензією:

електрофорез (кофеїну, літію, кальцію, вітаміну В1) ендоназально за схемою; або аерофітотерапія (ефірними маслами гвоздики, жасмину, іриса, лаванди, лавра благородного, розмарину, полину, горобини, смородини, шавлії та ін.); або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

 

При синдромі вегетативної дистонії з кардіалгією:

дарсонвалізація; або ультратонотерапія області відносної серцевої тупості та зон Захар’їна-Геда; або ЗмМП на область сегментів СIVIV паравертебрально; або дециметрохвильова терапія; або масаж сегментарних зон хребта, точковий масаж. Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день.

При лікворно- гіпертензійному синдромі:

ЗмМП на область синокаротидних зон або паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта; або дарсонвалізація; електрофорез еуфіліну на комірцеву зону; або інтерференціїні струмі на комірцеву зону; або електросон; або електрофорез (пірацетаму) трансорбітально. Курс лікування  10 процедур щодня або через день.

При паркінсоничному синдромі:

дециметрові хвилі на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта або на область проекції нирок; або ЗмМП паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта; або е.п. УВЧ бітемпорально, або за лобово-потиличною методикою; або СМТ паравертебрально на рівні СШІ та ТІХ-LІ;  або масаж комірцевої зони; або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При гіпоталамічному синдромі:

е.п. УВЧ по затвердженим методикам бітемпорально або за лобово-потиличною методикою; або електросон; або електрофорез (пірацетаму) трансорбітально; або ендоназальний електрофорез (новокаїну, вітамину В1, кальцію); або надвенне опроміненне інфрачервоним лазерним випромінюванням; або голкорефлексотерапія; або масаж комірцевої зони; або підводний душ-масаж на комірцеву зону, вздовж хребта та на кінцівки; або грязьовий “комір”; або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При порушенні функцій руху:

для зниження м’язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м’язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами; або електрофорез дибазолу на паретичні кінцівки; або кріотерапія на спастичні м’язи; або застосування грязьових аплікацій у вигляді „рукавичок”, „шкарпеток”; або місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок; або гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 35-37ºС, або диференційований масаж паретичних кінцівок. Курс лікування 10 процедур; щодня або через день.

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення церебрального кровообігу, нормалізація артеріального тиску, зменшення вегетативних проявів, зменшення рухових порушень, зникнення оболонкових симптомів.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення головного болю, вегетативних розладів, поліпшення загального самопочуття, психоемоційної сфери, нормалізація АТ, поліпшення показників ехоенцефалографії і реоенцефалографії.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування  мігрені у дітей

 

Код МКХ-10: G 43

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Для діагностики мігрені без аури Європейським товариством з вивчення головного болю запропоновані наступні критерії:

1. Як мінімум 5 приступів головного болю по типу мігрені.

2. Тривалість приступів від 4 до 72 годин.

3. Головний біль має по меншій мірі  2 з наступних ознак: однобічна локалізація головного болю; пульсуючий характер; середня або значна інтенсивність  головного болю,  яка знижує під час приступу активність хворого; посилення головного болю під час монотонної праці або при ходінні.

4. Наявність по меншій мірі однієї з наступних супутніх ознак: нудота, блювота, світло- та звукобоязливість.

Критеріями діагнозу мігрені з аурою є:

1. Як мінімум 2 характерних нападу.

2. Мігренозні напади мають наступні характеристики:

а) повна зворотність симптомів аури, які свідчать про фокальну церебральну кіркову та/або стовбурову дисфункцію;

б) жоден з симптомів аури на триває більш ніж 60 хвилин; в) тривалість „світлого” проміжку між аурою та початком головного болю – менше ніж 60 хвилин.

Крім того, при діагностиці мігрені припускається наявність хоча б однієї з наступних обставин:

1. Історія хвороби та дані об’єктивного огляду дозволяють виключити іншу форму головного болю.

2. Історія хвороби та дані об’єктивного огляду дозволяють припустити наявність іншої форми головного болю, але вона виключена після детального обстеження.

3. У пацієнта, окрім нападів мігрені, є інший вид головного болю, але приступи мігрені є самостійними і не пов’язані з ним за часом виникнення.

 

Показання.

Мігрень без аури, з аурою без частих нападів.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

 

Умови санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі – двічі (до лікування і після лікування).

Реоенцефалографія (РЄГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), ехоефалографія (ЕхоЕг).

 

Додаткові дослідження.

Аналіз крові на цукор.

 

Консультації фахівців: невролога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-П.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І- П режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова, малогрупова або індивідуальна).

5. Психотерапія.

6. Бальнеотерапія: йодо-бромні, або кисневі, або вуглекислі, або солоно-хвойні, або радонові ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10), або лікувальні душі низького та середнього тиску. Грязьові аплікації 38-40ºС на комірцеву зону, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

7. Апаратна фізіотерапія: транскраніальна електроаналгезія  низькочастотна (100 імп с-1) або високочастотна (1000 імп с-1); або електросон; або електрофорез брому; або діадинамічні струми на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів; або СМС на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів або паравертебрально на ділянку проекції шийних-верхньогрудних сегментів хребта (С42); або дарсонвалізацію волосистої частини голови й комірцевої зони; або ультратонотерапію шийно-комірцевої зони; або електричне поле УВЧ на комірцеву зону; або дециметровохвильова, або сантиметрохвильова терапія на комірцеву зону; лазерне випромінення на точки акупунктури; або надвенне опромінення інфрачервоним лазерним випромінюванням; або електрофорез (ацетилсаліцилової кислоти, розчину диметилсульфоксиду); або інтерференційні струми; або аерофітотерапія ефірними маслами ромашки, меліси; або  голкорефлексотерапія; або масаж комірцевої зони. Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день.

 

Очікуваний результат лікування.

Нормалізація тонусу симпатичної нервової системи, у першу чергу її надсегментарних відділів, покращення церебрального кровообігу та нормалізація артеріального тиску, антиоксидантний ефект, седативний вплив. Фізичні фактори використовуються переважно у позанападовому періоді мігрені.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення частоти мігренозних нападів і їхньої інтенсивності, нормалізація церебрального кровообігу та АТ, зменшення вегетативних та емоційних порушень.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з наслідками запальних захворювань центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт, мієліт та енцефаломієліт) в стадії ремісії

 

Код МКХ-10: G 09

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, вегето-судинні порушення, порушення у емоційно-вольовій сфері.

 

Показання (Г.М.Пономаренко, 1999).

1. Церебральний арахноїдит (конвекситальна й задньочерепна форми) в стадії ремісії через 3-6 місяців після початку захворювання.

2. Залишкові явища після перенесеного кліщового, постгрипозного, вакцинального, ревматичного та інших форм енцефаліту, включаючи гіпоталамічний, вегето-судинний синдроми з рідкими пароксизмами при умові самообслуговування й самостійного пересування.

3. Енцефаліт та мієліт після закінчення гострого періоду не раніше ніж чим через 4 місяці після захворювання при можливості самостійного пересування та самообслуговування, ознаках триваючого відновлення й відсутності розладів функції тазових органів.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.  

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі – двічі (до лікування і після лікування).

Електрокардіографія (ЕКГ), ехоенцефалографія (ЕхоЕГ).

 

Додаткові дослідження.

Імунологічні дослідження крові, аналіз крові на цукор; реоенцефалографія (РЕГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), дослідження очного дна, електроміографія (ЕМГ).

Консультації фахівців: невролога, офтальмолога, за показаннями – терапевта та отоларинголога.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

5. Бальнеотерапія: йодо-бромні, або кисневі, або перлинні, або солоно-хвойні, або сірководневі, або радонові ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10); або лікувальні душі низького та середнього тиску; можливе застосування грязьових аплікацій 38-40ºС, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

6. Апаратна фізіотерапія:

7. Преформовані фізичні чинники використовують з урахуванням особливостей клінічних проявів:

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

електросон; або трансорбітальний або ендоназальний електрофорез брому; або анодна гальванізація (комір по Щербаку); або аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену). Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При головному болі, ангіоспастичних реакціях:

транскраніальна електроаналгезія  низькочастотна (100 імп с-1) або високочастотна (1000 імп с-1); або гальванізація шийних симпатичних вузлів, електрофорез (новокаїн, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфілін, нікотинова кислота та ін.); або ультратонотерапія комірцевої зони. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При синдромі вегетативної дистонії з артеріальною гіпертензією:

дециметрові хвилі паравертебрально на нижньошийні - верхньогрудні сегменти хребта або на ділянку проекції нирок; або електрофорез ( ганглерон, бензогексоній, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфилін та ін.) за очно-потиличною або лобово-потиличною методиками; або магнітофорез брому на комірцеві зону; або масаж комірцевої зони. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При синдромі вегетативної дістонії з артеріальною гіпотензією:

електрофорез (кофеїну, літію, кальцію, вітаміну В1) ендоназально за схемою; або аерофітотерапія (ефірними маслами гвоздики, жасмину, іриса, лаванди, лавра благородного, розмарину, полину, горобини, смородини, шавлії та ін.). Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При синдромі вегетативної дістонії з кардіалгією:

дарсонвалізація; або ультратонотерапія ділянки відносної серцевої тупості та зон Захар’їна-Геда; або ЗмМП на область сегментів СIVIV паравертебрально; або дециметрохвильова терапія; або масаж сегментарних зон хребта, точковий масаж. Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день.

При лікворно- гіпертензійному синдромі:

ЗмМП на область синокаротидних зон або паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта; або дарсонвалізація; електрофорез еуфіліну; або інтерференційні струмі на комірцеву зону; або електросон; або електрофорез (пірацетаму) трансорбітально. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

При паркінсоничному синдромі:

дециметрові хвилі на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта або на ділянку проекції нирок; або ЗмМП паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта; або ЕП УВЧ бітемпорально або за лобово-потиличною методикою; або СМС паравертебрально на рівні СШІ та ТІХ-LІ; або електрофорез йоду за очно-потиличною або комірцевою методиками; або масаж комірцевої зони. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При гіпоталамічному синдромі:

електричне поле УВЧ бітемпорально або за лобово-потиличною методикою; або ендоназальний електрофорез (новокаїну, вітаміну В1, кальцію); або надвенне опромінення інфрачервоним лазерним випромінюванням; або голкорефлексотерапія; або масаж комірцевої зони; або підводний душ-масаж на комірцеву зону, вздовж хребта та на кінцівки; або грязьовий “комір”. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При порушенні функцій руху:

для зниження м’язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м’язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами; або електрофорез дибазолу на паретичні кінцівки; або кріотерапія на спастичні м’язи; або застосування грязьових аплікацій у вигляді „рукавичок”, „шкарпеток”; або місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок; або диференційований масаж паретичних кінцівок, або гідрокінезотерапія в басейні с температурою води 35-37ºС.

Курс лікування 10 процедур; щодня або через день.

При в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

електростимуляція в’ялопаретичніх м’язів синусоїдальними модульованими струмами; або електрофорез (прозерину, галантаміну) на паретичні кінцівки; або 2-4-камерні гідрогальванічні ванни; або диференційований масаж паретичних кінцівок, або гідрокінезотерапія в басейні с температурою води 30-33ºС. 10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

 

Очікуваний результат лікування.

Протизапальна дія, покращення церебрального кровообігу, зменшення вегетативних проявів, зникнення оболонкових симптомів, нормалізація артеріального тиску.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення головного болю, поліпшення координації рухів, вегетативної та емоційної сфери, зменшення застою на очному дні, нормалізація АТ, поліпшення показників ехоенцефалографії й реоенцефалографії.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з наслідками травм спинного мозку

 

Код МКХ-10:

S 10 – S 19 Шийний відділ.

S 20 – S 29 Грудний відділ.

S 32 – S 34 Рівень живота, нижньої частини спини і тазу.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, основні клінічні прояви залежать від рівня ураження спинного мозку (шийний, грудний, поперековий) і полягають у розвитку спастичних або в’ялопаралітичних парезів верхніх або нижніх кінцівок, у порушенні діяльності внутрішніх органів, трофічних порушеннях у суглобах і шкірі, а також у помірних порушеннях функцій тазових органів.

 

Показання.

Наслідки травм спинного мозку, кінського хвоста з легкими тетра- або парапарезами, без обмеження самообслуговування й самостійного пересування й грубих порушень функції тазових органів, через 4 місяці після травми або ортопедичної нейрохірургічної операції.

 

Протипоказання.

Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових та тазових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі – двічі (до і після лікування).

Електроміографія (ЕМГ), реовазографія кінцівок (РВГ).

 

Додаткові дослідження.

Аналіз крові на цукор, імунний статус; рентгенографія хребта або комп’ютерна томографія хребта.

 

Консультації фахівців: невролога, лікаря ЛФК, психотерапевта та фізіотерапевта за призначенням.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року) з обмеженням сонячних ванн.

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Масаж загальний і сегментарний з диференційованим впливом на спастичні й в’ялопаралітичні м'язи. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

6. Бальнеотерапія: загальні сульфідні, або радонові, або ропні ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10), або душі низького й середнього тиску, або гідрокінезотерапія в басейні (температура води 30º С, 20 хвилин, через день №10).

7. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на уражені відділи хребта та кінцівки, краще у вигляді „трусів” або „штанів” 38-40ºС, 10 хвилин; або гальваногрязь; або озокеритові аплікації. Курс лікування 10 процедур через день.

8. Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні чинникі використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку ураження спинного мозку, а також безпосередньо на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. При порушеннях функцій тазових органів - місцеві впливи на їх проекцію.

 

Для дії на ділянку проекції ураження спинного мозку застосовують індуктотермію або дециметрові хвилі на зону проекції вогнища поразки спинного мозку; або змінне магнітне поле синусоїдальної форми; або лазеротерапія скануючим лазером на ділянку ураження інфрачервоним променем. Курс лікування 8 процедур, щодня або через день.

Для дії на уражені кінцівки: при в'ялих паралічах або парезах кінцівок електростимуляцію м’язів синусоїдальними модульованими струмами; або інтерференційні струмі; або електрофорез (дибазолу, прозерину) вздовж хребта й кінцівок; або 2-4 камерні гідрогальванічні ванни. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При порушенні функції тазових органів провідникового типу (гіпертонічні стани) електрофорез атропіну, або електростимуляція, або голкорефлексотерапія, або магнітотерапія.

При порушеннях функції тазових органів за сегментарним типом (гіпотонічні стани) електростимуляція (краще трансректально), або електрофорез прозерину, або голкорефлексотерапія, або лазеротерапія.

При нетриманні сечі (гіпотонія сфінктера або детрузора) – електростимуляція, або катодна гальванізація, або дарсонвалізація, або інтерференційні струми на сечовий міхур, або лазеротерапія, або голкорефлексотерапія; або грязьові аплікації. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При астено-невротичних порушеннях: електросон; або електрофорез брому трансорбітально; або ендоназальний електрофорез; або анодна гальванізація (комір по Щербаку); або електросонфорез пірацетаму; або аерофітотерапія (ефірними маслами валеріани, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену). Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При депресивних станах: електрофорез (кофеїну, літію) ендоназально за схемою; або неселективна хромотерапія; або аерофітотерапія (ефірними маслами гвоздики, жасмину, іриса, лаванди, лавра благородного, розмарину, полину, горобини, смородини, шавлії та ін.). Курс лікування 10 процедур щодня або через день. Психотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Стимуляція механізмів саногенезу захворювання й поліпшення клінічної симптоматики (рухових і сенсомоторних порушень), покращення емоційного стану, імуномодулюючий  й антиоксидантний ефект.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-48 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення загального стану та рухових функцій.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з розсіяним множинним склерозом

 

Код МКХ-10: G 35

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Основні клінічні критерії залежать від форми захворювання – церебральної, спінальної або цереброспінальної і включають помірну органічну симптоматику з руховими порушеннями (спастичні парези, головним чином, нижніх кінцівок), атаксію, інтенційний тремор, ністагм, скандовану мову, підвищення сухожильних рефлексів, зниження або відсутність черевних, наявність патологічних пірамідних знаків, розлади чутливості у кінцівках (оніміння, парестезії), вегетативно-судинну дисфункцією та емоційно-вольові порушення.

 

Показання.

Не різко виражені форми без значних порушень рухових, тазових та когнітивних функцій при можливості самообслуговування.

 

Протипоказання.

Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі – двічі (до лікування і після лікування).

Обстеження очного дна, поля зору на колір, віброчуттєвість.

 

Додаткові обстеження.

Аналіз крові на цукор, імунологічні дослідження.

 

Консультації фахівців: невролога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року) з обмеженням сонячних ванн.

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Бальнеотерапія: радонові ванни, або сірководневі, або кисневі, або перлинні, або хлоридні натрієві, або ропні, або хвойні, або прісні (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10), або душі низького й середнього тиску, або гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 35-37°С.

6. Пелоїдотерапія: при рухових порушеннях (не різко виражений спастичний парез) на спастичні м'язи застосування грязьових аплікацій 38-40ºС, 10 хвилин; або гальваногрязь. Курс лікування 10 процедур через день.

7. В залежності від клінічної форми захворювання преформовані фізичні чинники використовують:

Для дії на область проекції головного й спинного мозку: індуктотермію; або дециметрові хвилі на зону проекції головного або спинного мозку; або змінне магнітне поле; або інтерференційні струми; або ультрафонофорез; або УФО (ДУФ) хребта по полям. Курс лікування 10 процедур через день.

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях: електросон; або електрофорез брому; або транс орбітальний; або ендоназальний електрофорез; або анодна гальванізація (комір по Щербаку); або аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену); або неселективна хромотерапія. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день. Психотерапія.

При порушенні функцій руху: для зниження м’язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м’язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами; або інтерференційні струмі; або кріотерапія на спастичні м’язи; або озокеритові 46-48ºС; або гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 35-37ºС. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

електростимуляція в’ялопаретичніх м’язів синусоїдальними модульованими струмами; або інтерференційні струмі; або електрофорез (прозерину, галантаміну) на паретичні кінцівки; або 2-4-камерні гідрогальванічні ванни. Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день. Психотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Стимуляція механізмів саногенезу захворювання й поліпшення клінічної симптоматики - відновлення рухових і сенсомоторних порушень, поліпшення координації рухів, покращення емоційного стану й когнітивних процесів, імуномодулюючий й антиоксидантний ефекти.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення загального стану та рухових функцій.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

Від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування  дітей з неврастеніями (гіпер-, гіпостенічна форми), соціальним фобічним тривожним розладом, соматоформними розладами

 

Код МКХ-10: F 48.0; F 40.1; F 45.0; F 45.3.

 

Неврастенія як невроз, що часто зустрічається – функціональне психогенне захворювання нервової системи (конфликтогенний розлад в результаті значущих життєвих відносин).

Соціальні фобії – прояви тривожно-фобічних розладів у вигляді страху однієї або декількох соціально небезпечних ситуацій.

Соматоформні розлади, сомотоформна вегетативна дисфункція – порушення з повторною появою фізичних симптомів, у тому числі з вегетативними порушеннями при соматоформній вегетативній дисфункції, з постійною вимогою медичного обстеження, з недовірою до діагнозу при об'єктивній відсутності будь-яких захворювань.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.   Наявність підвищеної стомлюваності після розумової роботи або слабкості після мінімальних фізичних зусиль, дратівливості, гарячковості, порушень сну, емоційно-вольових порушень, головного болю, вегетативних розладів – при неврастенії.

2.   Наявність соціальних фобій з вегетативними порушеннями, з уникненням психотравмуючих ситуацій, з пониженою самооцінкою і страхом критики – при соціальних фобічних розладах.

3.   Наявність різних і множинних симптомів з тривалістю не менше 2 років за відсутності даних про порушення якого-небудь органу або системи, з недовірою до діагнозу при соматоформному розладі, соматоформній вегетативній дисфункції.

4. Показники психологічного обстеження, характерні для вказаного розладу.

Показання.

1.   Неврастенія.

2.   Соціальні фобії.

3.   Соматизований розлад.

4.   Соматоформні вегетативні дисфункції.

 

Протипоказання.

3.   Синдром деперсоналізації.

4.   Інші специфічні невротичні розлади.

5.   Іпохондричний розлад.

6.   Агорафобія.

 

7.   Специфічні ізольовані фобії.

8.   Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями нервової системи (неврологічне).

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.   Психологічне тестування (у тому числі тест САН, методика Спілбергера. Шкала Тейлора, тест Люшера або інші) – двічі (до і після лікування).

2.   Визначення вегетативної реактивності – двічі (до і після лікування).

3.   Визначення адаптивних реакцій по динаміці функціональних проб – двічі (до і після лікування).

4.   Оцінка «якості життя» – двічі (до і після лікування).

5.   За показаннями – не більше двох функціональних методів обстеження у хворих з соматоформними розладами (у тому числі – електрокардіографія (ЕКГ), визначення функції зовнішнього дихання, електроенцефалографія, реоенцефалографія, ультразвукове дослідження якого-небудь органу – одноразово).

 
Додаткові дослідження.

Психологічні тести – двічі (до і після лікування).

 
Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №15.

3. Кліматотерапія відповідно сезону року: обтирання морською (або прісної) водою по схемі гартування, повітряні і сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (УГГ), ЛФК групова (за свідченнями – індивідуальна) з проведенням ручного (або апаратного) рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу комірцевої області і області голови, сегментарних зон хребта, щодня №15; лікувальна ходьба по маршруту №1 або №2.

5. Бальнеолікування: хлоридні натрієві або хвойні хлоридні натрієві ванни (20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день № 10) або при гиперстенічній формі неврастенії, симптомах  підвищеної збудливості і дратівливості при фобічних і соматоформних розладах – азотні мінеральні ванни (20 мг/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день № 10).

З урахуванням супутніх захворювань методом вибору бальнео- або гідротерапії можуть бути вуглекислі ванни (0,75-1,2 г/л, з 35°С  до 32°С в курсі лікування, через день № 10) або радонові ванни (20-40 нки/л, 36-37°С, 10 хв., через день № 10) або сульфідні ванни (50-100 мг/л, 36-37°С, 10 хв., через день №10). При гипостенічній формі неврастенії, астено-вегетативному синдромі фобічних і соматоформних розладів методом вибору бальнео- чи гідротерапії можуть бути: гідромасаж сегментарних зон хребта і кінцівок (1-1,5 ат., 10 хв., через день № 10) або лікувальні душі: дощовий, струменевий, по переносимості – циркулярний (щодня або через день № 10) або лікувальне плавання в басейні або гідрокинезитерапія в басейні (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10), або контрастні ванни (щодня або через день №10).

6. Грязелікування: при гіперстенічній формі неврастенії з наявністю болів в області серця – аплікації на трусикову зону (38-40°С, 15 хв., через день №10). На негрязьових курортах: за показаннями озокеритолікування (№10).

7. За показаннями  (у тому числі при порушенні сну): аерофітотерапія седативными препаратами, включаючи ефірні масла рослин: 10 хв., через день №10.

8. При гіперстенічній формі неврастенії, порушеннях сну при фобічних і соматоформних розладах, з урахуванням супутніх захворювань: загальна (у тому числі біокерована) аероіонотерапія (50 кВт, 10 хв., через день або щодня № 10).

9. За показаннями, не раніше ніж через 3 міс. після попереднього курсу електросонтерапії: електросонтерапія з індивідуальним підбором параметрів процедури, до 40 хв., через день (в дні без бальнео- або грязелікування) № 10.

10. При гіпостеничній формі неврастенії, з урахуванням супутніх захворювань: неселективна хромотерапія (5000 лк, 30 хв., щодня № 10).

11. За показаннями, при розладах сну (у тому числі на фоні супутнього дерматозу) – місцева дарсонвализація комірцевої області (або області голови), мала або середня (по віку) потужність дії (до 10 хв., через день або щодня № 10).

12. При порушеннях сну, тривожності – методом вибору може бути КВЧ-пунктура (10-15 хв., щодня або через день № 10).

13. За показаннями – гіпобаротерапія: від 30 до 120 хв., через день №10.

14. За показаннями, з урахуванням супутніх захворювань інфітатерапія (30-60 імп./с – 1,5 хв., щодня або через день  №10).

15. За показаннями, при гіперстенічній формі неврастенії – загальна гальванізація (в 4- камерній ванні, 36-37°С, 20 хв., через день № 10), або гальванічний комір по щербаку, або трансорбітальна гальванізація по бургиньону (щодня або через день № 10) або ендоназальна гальванізація (через день № 10), або по тих же методиках – електрофорез седативних або нейротропних препаратів (щодня або через день №10).

16. За показаннями – психотерапія: поведінкова при фобічних і соматоформних розладах, індивідуально орієнтована при неврастенії і фобічному розладі, раціональна і сімейна (в умовах для дітей з батьками) психотерапія – при соматоформних розладах, аутогенне тренування при всіх видах розладів.

17. За показаннями – методи нетрадиційної терапії, акупунктура, фітотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення показників психоемоційного тонусу із зменшенням кількості скарг. Нормалізація вегетативної реактивності. Позитивна динаміка оцінки «якості життя».

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг і поліпшення психоемоційного стану, поліпшення даних психологічного тестування, нормалізація вегетативної реактивності, поліпшення якості життя.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість якогось методу апаратної фізіотерапії. Заходи корекції: відміна, застосування іншого методу фізіотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість масажу. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення курсу гідромасажу.

Можлива відмова від лікувального плавання (у разі невміння плавати). Заходи корекції: навчання плаванню в басейні.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з ураженнями лицьового нерву

(VII черепного нерва)

 

Код МКХ-10: G 51

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Порушення симетрії обличчя, перекіс обличчя у здоровий бік, симптом Бела, прозопарез.

 

Показання.

Підгострий період, відновний період, хронічна форма захворювання поза загостренням.

 

Протипоказання.

Гострий період захворювання, наявність контрактур та синкінезій є протипоказом до електротерапії.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів).

Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування). 

Реоенцефалограма (РЕГ), ЕхоЕг.

 

Додаткові дослідження.

Електроміографія (ЕМГ).

 

Консультації фахівців: офтальмолога (очне дно), отоларинголога, стоматолога.

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І- ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика мімічних м¢язів активно-пасивна, активна перед дзеркалом, артикуляційна гімнастика (з урахуванням тяжкості процесу, ступеню втрати функції уражених м¢язів, наявності ускладнень).

5. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації 38-40ºС, 10 хвилин на комірцеву зону та уражену половину обличчя.

6. При наявності контрактур грязь накладають на комірцеву зону та здорову половину обличчя. Курс лікування 10 процедур через день. Можливе використання озокеритових (t° 46-48ºС) аплікацій.

7. Бальнеотерапія: при наявності під час електродіагностики кількісних змін зі зниженням електрозбудливості або часткової реакції переродження типу А або Б використовують загальні мінеральні ванни хлоридні-натрієві, або йодо-бромні (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10).

8. Апаратна фізіотерапія: при наявності контрактур м¢язів обличчя або схильності до них на проекційну зону спазмованих м¢язів як хворої сторони, так і здорової) назначають ультрафонофорез трилону Б; або електрофорез лідази та нікотинової кислоти напівмаскою Бергоньє; або електростимуляція ствола та гілок нерва з використанням СМС (перед проведенням електростимуляції необхідно провести електродиагностику). Курс лікування 10 процедур, щоденно з попереднім (за 30 хвилин) введенням стимуляторів медіаторного ряду.

Лікування постневритичних контрактур мімічних м¢язів: ампліпульстерапія та ультразвукова терапія через добу, або ДМХ. Курс лікування 10 процедур, через день.

9. Додатково: психотерапія, масаж комірцевої зони, медикаментозна терапія – за показаннями.

 

Очікуваний результат лікування.

Відновлення функції нерва та симетрії обличчя.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення порушених функцій нерву (зменшення парезу, згладжування асиметрії обличчя), поліпшення рухової функції мімічних м'язів, зменшення сльозотечі, розладів слуху, смаку, явища контрактури, покращення електропроводності нерву.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з мононейропатіями, тунельними синдромами

 

Код МКХ-10: G 54 - G 59

Мононейропатії мають спільний патогенетично обґрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв’язку з чим вищеперелічені захворювання об’єднані у єдиний стандарт.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Порушення чи випадіння функції нерву (нижче рівня ураження) – сенсорні та моторні дефекти: в’ялий парез чи параліч м’язів, які іннервуються ураженим нервом, гіпорефлексія, вегетативно-трофічні порушення та порушення чутливості у зонах іннервації; при тунельних невропатіях – локальна болючість, яка відповідає місцю компресії нервового стовбура, чуттєві та вегетативні порушення у зоні іннервації.

Показання.

Поза загостренням, без обмеження самообслуговування та самостійного пересування й значних порушень функції тазових органів.

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м’язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

Електроміографія (ЕМГ),

Реовазографія кінцівок (РВГ).

Додаткові дослідження.

Проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців: лікаря-ортопеда (за показаннями).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: №15 (при діабетичній невропатії – № 9).

3. Кліматотерапія: І- ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально – в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого.

5. Масаж: класичний, або рефлекторно-точковий; курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеотерапія: необхідно враховувати стадію патологічного процесу та вираженість клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттєві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання. Радонові ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10): чинять найбільш виражений болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний кровообіг, стан нервово-м’язового апарату; скипидарні ванни (температура води 37º С, 10 хвилин, через день №10): також чинять гарний болезаспокійливий ефект, релаксуючий, покращують периферийну геодинаміку; сірководневі ванни (температура води 35-37º С, 10 хвилин, через день №10): чинять рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури; 4-х камерні ванни; або йодо-бромні ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10); або гідрокінезитерапія в басейні (температура води 28-30º С, 20 хвилин, через день №10).

7. Пелоїдотерапія – лікувальна грязь 38-40ºС, 10 хвилин, накладається на уражені ділянки, або на уражені кінцівки та відповідний сегмент спинного мозку; на курс 10 процедур через день.

8. Апаратна фізіотерапія: СМС, або ультрафонофорез лідази або гідрокортизону; або індуктотермія; або високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія; або лазеротерапія; або електростимуляція паретичних м¢язів: проводиться після електродіагностики, або голкотерапія; або діадинамічні струми; або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур.

Очікуваний результат лікування.

Відновлення або покращення функції нерва.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень) при виконанні спеціальних тестів на провокування цих симптомів - при тунельних синдромах; покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; повне відновлення соціально-побутової активності.Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з полінейропатіями та іншими ураженнями периферичної нервової системи

 

Код МКХ-10: G 61 - G 64

 

Полінейропатії мають спільний патогенетично обґрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв’язку з чим вищеперелічені захворювання об’єднані у єдиний стандарт.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Порушення чутливості за полінейротичним типом (симетричні, множинні, дистальні) та рухові порушення (парези за периферійним типом у дистальних відділах кінцівок).

Показання.

Поза загостренням, без обмеження самообслуговування і самостійного пересування й грубих порушень функцій тазових органів.

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання та 3 - 4 місяця після нього, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м’язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів у динаміці).

Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

Аналіз крові на цукор; капіляроскопія нігтевого ложа; електроміографія (ЕМГ), реовазографія (РВГ) судин кінцівок, електрокардіографія (ЕКГ) – за показаннями.

Консультації фахівців: ортопед, лікар ЛФК та інші проводяться за показаннями на початку лікування, з урахуванням етіології захворювання

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І- ІІ.

2. Дієта: №15 (при діабетичній поліневропатії – обмеження цукру -№9).

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально – в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого.

5. Масаж: класичний стимулюючий, або рефлекторно-точковий масаж. Курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеотерапія: необхідно враховувати стадію патологічного процесу та виразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттєві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання. Радонові ванни (температура води 36-37º С, 10 хвилин, через день №10): чинять найбільш виразний болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний кровообіг, стан нервово-м’язового апарату; скипидарні ванни (температура води 37º С, 10 хвилин, через день №10): чинять гарний болезаспокійливий ефект, релаксуючий, розсмоктувальну дію, покращують периферійну геодинаміку; сірководні ванни (температура води 35-37º С, 10 хвилин, через день №10): чинять рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури; 2-х або 4-х камерні ванни; або місцеві гарячі ванночки з рапою, або вихрові ванни. Курс лікування 10 ванн, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день, або через день.

7. Пелоїдотерапія –лікувальна грязь 38-40ºС, 10 хвилин, накладається на відповідні сегментарні зони та на кінцівки, або тільки на кінцівки у вигляді високих рукавичок, брюк, шкарпеток. Курс лікування 10 процедур, через добу.

8. Апаратна фізіотерапія: СМС або електрофорез новокаїну по методиці Вермеля; або ультрафонофорез лідази або гідрокортизону; або індуктотермія; або високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія; або лазеротерапія; або електростимуляція паретичних м¢язів: проводиться після електродіагностики; або голкорефлексотерапія. Курс лікування 10 процедур.

Очікуваний результат лікування.

Покращення чутливості за полінейритичним типом, покращення загального стану, поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладів, соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень); покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; поліпшення капіляроскопії і вібраційної чуттєвості; покращення чи відновлення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідизації.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                            ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

                                                СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з неорганічним енурезом,

 розладами поведінки і емоцій, які виникають

 в дитячому і підлітковому віці

 

Код МКХ-10: F 98.0; F 98.5

 

Неорганічний енурез – патологічний стан, що характеризується мимовільним нетриманням сечі вдень і вночі та не відповідає психологічному віку дитини.

Заїкання (при його вираженості) – розлад мови з частим повторенням і пролонгацією звуків, складів, слів або з частими паузами при ритмічній мові – функціонального характеру.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. У дітей, хворих на неорганічний енурез – хронологічний і психологічний вік дитини не менше 5 років, мимовільне або навмисне нетримання сечі в ліжку або в одязі з частотою не рідше 2 раз на місяць у дітей після 7 років, не рідше 1 разу на місяць у дітей віком 7 років і після, – на протязі не менше 3 місяців; відсутність анатомічних аномалій сечових шляхів, неврологічних або психічних порушень.

2. У дітей із заїканням – наявність в анамнезі зв’язку заїкання з психоемоційним стресом, психосоціальними проблемами.

Показання.

Енурез (первинний, вторинний) неорганічного генезу.

Функціональний енурез.

Психогенний енурез.

Нетримання сечі неорганічного генезу.

Заїкання.

Протипоказання.

Інші форми енурезу.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Відділення для дітей з розладом поведінки і емоцій в дитячому віці.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

Для дітей, які страждають на неорганічний енурез:

1. Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування);

2.  Ультразвукове дослідження сечового міхура і нирок (у тому числі дані з місця проживання) – до лікування.

3. Психологічне тестування – двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. За показаннями – аналіз сечі за Нечипоренком – до лікування.

2. За показаннями – аналіз калу на яйця гельмінтів.

3. За показаннями – електроенцефалографія, у тому числі дані з місця проживання – до лікування.

4. Для дітей, що страждають на заїкання:

- психологічне тестування (переважно невербальні тести) – двічі, до і після лікування;

- кардіоінтервалографія – двічі, до і після лікування.

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта №15.

3. Кліматотерапія відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, купання в морі (або в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповим методом або за показаннями – індивідуально) з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу (№10).

5. Бальнеолікування (або гідротерапія) у вигляді хлоридних натрієвих (10-20 г/л) або йодобромних, або хвойних, або азотних ванн (36-37°С, 10-15 хв., через день №10).

6. Електросонтерапія або бром-електрофорез по методиці електросну з індивідуальним підбором параметрів, до 60 хв., через день (в дні без бальнеолікування) №10, або електронейроадаптивна терапія №10, або гальванізація комірцевої зони («комір» по Щербаку) – з 6 до 16 mA, з 6 до 16 хв., через день №10.

У дітей, що страждають неорганічним енурезом, методом вибору може бути гальванізація трусикової зони (0,03-0,05mA) cм2, 20 хв., щодня або через день №10, або ампліпульстерапія (СМС) або СМС-форез показаних лікарських засобів на область проекції сечового міхура (для СМС III, IV рід роботи, 30 Гц, 75%, до 10 хв., щодня або через день №10).

7. За показаннями – лазеропунктура (№5).

8. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

9. За показаннями – аероіонотерапія або аерофітотерапія із застосуванням ефірних олій рослин (№10).

10. Ландшафтотерапія.

11. Психотерапія, музикотерапія, дельфінотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, зменшення проявів захворювання, поліпшення психоемоційного стану, показників вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і психологічних показників.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Зменшення скарг і клінічних проявів розладів поведінки і емоцій, поліпшення психоемоційного стану, психологічних показників.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість електросонтерапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення аероіоно- або аерофітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  мінімальною мозковою дисфункцією

 

Код МКХ-10: F 80; F 81; F 82; F 90; F91

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Мінімальна мозкова дисфункція (ММД) – непрогресуюче порушення у емоційно-вольовій сфері, мовній  і руховій.

 

Показання.

Без наявних розладів поведінки.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

У профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – за показаннями.

2. Загальний аналіз сечі – за показаннями.

3. Електроенцефалографія (ЕЕГ) – за показаннями.

 

Додаткові дослідження.

1. Реоенцефалографія (РЕГ).

2. Ехоенцефалографія (ЕхоЕГ).

 

Консультації фахівців: психолога, логопеда або дефектолога.

 

Лікувальна програма.

1. Cанаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Масаж класичний, або рефлекторно-точковий, курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві, йодо-бромні, або солоно-хвойні, ванни; або лікувальні душі низького тиску, або гідролазерний душ. Курс лікування 10 процедур через день. Гідрокінезитерапія в басейні с температурою води 30-33˚С.

7. Грязьові аплікації 38-40˚С на комірцеву зону 10 хв., курс лікування 10 процедур через день.

8. Психолого-педагогічна корекція.

9. Апаратна фізіотерапія: дарсонвалізація волосистої частини голови і комірцевої зони, або інтерференційні струми, або електросон, або електросонфорез розчину пірацетаму по очно-сосковидній методиці 10 хв., курс лікування 10 процедур, через день.

10. Ароматерапія, фітотерапія.

11. Хромотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення у емоційно-вольовій сфері, мовній і руховій.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24 -30 днів.

 

Критерії якості лікування.

Пониження проявів психічної дезадаптації.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з доброякісніми новоутвореннями (наслідки тотального видалення екстрамедулярних пухлин спинного мозку, невріном)

 

Код МКХ-10: Д 32; Д 33

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, вегето-судинні порушення, порушення у емоційно-вольової сфері.

Показання.

Не раніше ніж 6 місяців після операції.

Протипоказання.

Без вираженої розумової відсталості, епілептичних приступів та без обмеження самообслуговування й самостійного пересування й порушень функції тазових органів.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

У профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

3. Електроенцефалографія (ЕЕГ) – двічі (до і після лікування).

4. Ехоенцефалографія (ЕхоЕГ) – за показаннями.

Додаткові дослідження.

1. Реоенцефалографія (РЕГ).

2. Електроміографія (ЕМГ) при рухових порушеннях за призначенням.

Консультації фахівців: офтальмолога, фізіотерапевта.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І - режим (залежно від сезону року), сонячні ванни тільки у зоні розсіяної радіації.

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура індивідуальна.

5. Масаж класичний, виключаючи зони пухлин.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві, йодо-бромні ванни (36-37°С, 10 хв., через день, №10). Гідрокінезитерапія в басейні (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10).

7. Ароматерапія, фітотерапія.

8. Психотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального стану, соціальна адаптація.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24 -30 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення болю, лікворної гіпертензії, значне поліпшення загального самопочуття, емоційно-вольової сфери, рухової активності.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з наслідками  перенесеного поліомієліту

 

Код МКХ-10: А 80

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Наслідки поліомієліту характеризуються поразкою мотонейронів передніх рогів спинного мозку і ядер черепних нервів стовбура мозку. Захворювання проявляється розвитком периферичного паралічу м'язів в області ураженого сегменту без виникнення болів і розладів чутливості. Паралізовані м'язи втрачають тонус, атрофуються, згасають рефлекси. Спостерігаються фібрілярні сіпання і розвивається реакція переродження. Характерний проксимальний тип переродження: на верхніх кінцівках - м'язів плеча, на нижніх - м'язів тазу і стегна.

 

Показання.

Не раніше 6 місяців після захворювання, при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без потреби оперативного втручання.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

У профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.   Загальний аналіз крові – до лікування.

2.   Загальний аналіз сечі – до лікування.

3.   Електрокардіографія (ЕКГ) – до лікування.

4.   Електроміографія (ЕМГ) – до лікування.

 

Додаткові дослідження.

1.   Реовазографія (РВГ) – за призначенням.

 

Консультації фахівців: фізіотерапевта.

Лікувальна програма.

1. Cанаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І- ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура індивідуальна.

5. Масаж класичний, або рефлекторно-точковий, курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві, або кисневі, або перлині, або солоно-хвойні, або радонові ванни; або лікувальні душі низького тиску. Курс лікування 10 процедур через день. Гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 30-33˚С, 15-20 хв., №10, щодня або через день.

7. Грязьові аплікації 38-40˚С на область уражених сегментів спинного мозку і на поражені м’язи, 10 хв., курс лікування 10 процедур через день.

8. Апаратна фізіотерапія: електростимуляція м'язів синусоїдальними модульованими струмами, або інтерференційні струми, або електрофорез (дибазолу, прозерину) вздовж хребта й кінцівок.

 

Очікуваний результат лікування.

Стимуляція механізмів саногенезу захворювання й поліпшення клінічної симптоматики (рухових порушень), покращення емоційного стану.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24 -30 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення загального стану та рухових функцій.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з наслідками перенесених цереброваскулярних хвороб

 

Код МКХ-10: І 69

        

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Захворювання проявляються вегето-судинними й когнітивними порушеннями, порушеннями у емоційно-вольовій сфері, дизфагічними і руховими розладами.

 

Показання.

1. Транзиторна ішемія („малий інсульт” без повторних кризів і гіпертонічної хвороби ІІ-ІІІ стадії через 3-4 місяці після нападу).

2. Плинні порушення мозкового кровообігу, ангіодистонічні  церебральні кризи, які протікають з вогнищевою органічною симптоматикою, яка регресувала на протязі однієї доби, не раніше 2 тижнів від розвитку захворювання.

3. Наслідки субарахноїдального, субарахноїдально-паренхіматозного крововиливу не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії.

4. Наслідки внутрішньомозкового крововиливу (геморагічного інсульту) не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії і потреби оперативного втручання.

5. Наслідки закупорки або стенозу церебральних магістральних артерій, мозкових артерій (інфаркту мозку) у відновлювальному періоді не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії.

6. Форми ішемічних інсультів з помірно й не різко вираженою вогнищевою органічною неврологічною симптоматикою, яка регресувала повністю або частково на протязі 1-2 тижнів.

7. Стан після операцій на магістральних артеріях шиї й голови без залишкових післяопераційних ускладнень або з вогнищевою органічною неврологічною симптоматикою, яка регресувала повністю або частково на протязі 2 тижнів, не раніше 6 тижнів після операції.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

У профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження:

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) – за показаннями.

4. Електроміографія (ЕМГ) при рухових порушеннях (парези) – за показаннями.

 

Додаткові дослідження.

1. Аналіз крові на цукор.

2. Реоенцефалографія (РЕГ).

3. Електроенцефалографія (ЕЕГ) – за показаннями.

4. Ехоенцефалографія (ЕхоЕГ) – за показаннями.

 

Консультації фахівців: офтальмолога, фізіотерапевта.

 

Лікувальна програма.

1. Cанаторний режим: І-ІІ.

2. Дієта: № 15.

3. Кліматотерапія: І-ІІ режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Масаж класичний, або рефлекторно-точковий, курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві, йодо-бромні, або кисневі, або вуглекислі, або солоно-хвойні, або радонові ванни (36-37°С, 10 хв., через день, №10); або лікувальні душі низького тиску.

7. Грязьові аплікації 38-40˚С на спастичні м’язи, 10 хв., через день, №10.

8. Апаратна фізіотерапія.

Для дії на патологічне вогнище з метою покращення кровопостачання мозку й надання нейропротекторного впливу застосовують:

 змінне магнітне поле на ділянку голови; або дециметрові хвилі на ділянку ураженого судинного басейну голови; або магніто-лазерно-ультразвукова терапія. Диференційовано з урахуванням провідних клінічних проявів. 10 процедур на курс щодня або через день.

При астено-невротичних порушеннях:

електросон, або трансорбітальний, або ендоназальний електрофорез брому; або анодна гальванізація комірцевой зони (комір по Щербаку); або ІНФІТА-терапія за седативною схемою. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

При головній болі, ангіоспастичних реакціях:

транскраніальна електроаналгезія низькочастотна (100 імп с-1) або високочастотна (1000 імп с-1); або гальванізація шийних симпатичних вузлів, або електрофорез (новокаїн, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфілін, нікотинова кислота та ін.) на ці ж зони; або ультратонотерапія комірцевой зони. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При артеріальній гіпертензії:

дециметрові хвилі паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта або на ділянку проекції нирок; або електрофорез ( ганглерон, бензогексоній, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфилін та ін.) за очно-потиличною або лобово-потиличною методиками; масаж комірцевой зони. 10 процедур на курс лікування, щодня або через день.

При порушеннях мовних функцій (дизартрії):

СМТ на під’язичні м’язи; або застосування грязьових аплікацій. На курс лікування 10 процедур, через день.

Для покращення або відновлення рухових функцій:

для зниження м’язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м’язів синусоїдальними модульованими струмами; інтерференційна терапія; або електрофорез дибазолу на паретичні кінцівки; або кріотерапія на спастичні м’язи; або застосування грязьових аплікацій у вигляді „рукавичок”, „шкарпеток”; або місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок; або  диференційований масаж паретичних кінцівок. Курс лікування 10 процедур; щодня або через день.

Для зменшення метаболічних та гіперкоагуляційних проявів, надання антиоксидантного ефекту:

електрофорез (йоду, ацетилсаліцилової кислоти, розчину диметилсульфоксиду); або надвенне опромінення інфрачервоним лазерним випромінюванням. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

 

Очікуваний результат лікування.

Покращення церебрального кровообігу, нормалізація артеріального тиску, покращення когнітивних процесів, зменшення метаболічних прояв, покращення або відновлення рухових функцій.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24 -30 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення вегетативних, емоційних та когнітивних порушень, поліпшення рухових функцій.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей  з хронічними увеїтами різної етіології у стадії ремісії

 

Код МКХ-10: Н 20.1; Н 20.9; Н 30; Н 31

Увеїт – це запалення усього судинного тракту ока різної етіології.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Наявність ознак змішаної ін’єкції ока, преципітація, ексудація (у передній камері, у склоподібному тілі), міоз, сінexiї, зниження гостроти зору),  при задніх увеїтах – зниження гостроти зору, зміни поля зору, наявність скотом, фотопсій, метаморфопсій, а також помутніння у склоподібному тілі, наявність на очному дні поодиноких чи дисемінованих змін (інфільтратів чи їх наслідків з геморагічними чи пігментними компонентами)

Показання.

Передні увеїти у фазі ремісії: обмінні, при ювенільному  ревматоїдному артриті та інші

Протипоказання.

Гострі стадії захворювання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови  санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій чи відділення в багатопрофільному санаторії.

Діагностична  програма.

Обов'язкові дослідження.

Гострота зору без корекції та з корекцією, визначення поля зору, рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія (дослідження проводяться до та після лікування), загальний аналіз крові одноразово, загальний аналіз сечі одноразово, аналіз крові на цукор одноразово, ревмопроби одноразово, білкові фракції одноразово

Додаткові дослідження.

Тонометрія, електрокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Лікувальна  програма.

1.   Санаторний режим: II.

2.   Дієта: залежно від супутньої патології.

3.   Кліматотерапія і загартовування: аеротерапія (прогулянки, сон на свіжому повітрі, повітряні ванни), обтирання тіла водою, температура якої поступово знижується,    спеціальні процедури для органів зору, плавання.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура: система вправ для зовнішніх (прямих та косих) м'язів ока та внутрішнього (циліарного) м'яза органа зору;  комплекс тренувальних вправ для акомодаційно-конвергентної системи; спеціальні вправи з глибокого дихання, що стимулюють приплив крові до очей; комплекс гігієнічно-профілактичної гімнастики для очей; східні методики гімнастики для очей; вправи для релаксації очей, пальмінг.

5.   Масаж: масаж повік, точковий масаж.

6.   Апаратна фізіотерапія: електрофорез або фонофорез лікарських засобів, діадинамотерапія, дарсонвалізація,  ендоназальний електрофорез, магнітотерапія, ультразвукова терапія, лазеротерапія.

7.   Пелоїдо- або теплотерапія: в умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40°С)  на область ока,  тривалістю 10-12 хвилин, через день, курс 10 процедур.

8.   Парафінотерапія: серветково-аплікаційна методика.

9.   Бальнеотерапія: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10); або вуглекислі (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-10 хвилин, через день №10); або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хвилин, через день №10), або  йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хвилин, через день №10).

10. Ароматерапія, фітотерапія.

11. Медикаментозне лікування: (за потреби) протиалергічна, протизапальна терапія; вітаміни А, Е, С групи В, гомеопатичні засоби.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення гостроти зору, відсутність запальних явищ, стійка ремісія.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення гостроти зору, відсутність запальних явищ,  поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

 

Умовні скорочення: немає.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко


                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з  ревматоїдним переднім  увеїтом

 

Код МКХ-10: М 08; Н 20.0

Передній ревматоїдний увеїт (іридоцикліт) – це запалення радужки та ціліарного тіла ревматоїдної етіології.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Наявність ознак   ін’єкції ока, преципітація, ексудація (у передній камері, у склистому тілі), міоз, сінexiї, зниження гостроти зору.

Гострота зору (менше 1,0 Д).

Електротермометрія очного яблука (лімбальної області ока) (33,8±0,5).

Імунологічні і біохімічні ознаки активності ревматоїдного артриту.

Показання.

Ревматоїдний передній увеїт у фазі ремісії. Ізольований ревматоїдний передній увеїт I і II ступеню активності.

Протипоказання.

Ревматоїдний артрит, системна форма.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови  проведення санаторно-курортного  лікування.

Спеціалізоване відділення для лікування дітей з ревматоїдним артритом або із захворюваннями очей.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

Гострота зору – двічі (до і після лікування).

Електротермометрія – двічі (до і після лікування).

Імунологічні обстеження – до лікування з визначенням РФ, ЦІК, іммунограма (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями – і після лікування.

Біохімічні обстеження – до лікування з визначенням рівня ά2 і
γ-глобулінів, СРБ (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

Загальний аналіз крові  – двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

Психологічні тести – двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим I.

2.   Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3.   Кліматотерапія по I режиму відповідно сезону року: повітряні та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) у літні місяці при температурі води не нижче 22°С, прогулянки вздовж моря, ігри на повітрі.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура груповим методом (за показниками – індивідуально), теренкур.

5.   Грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38°С або 26°С) або сапропелевої грязі (38°С) або торф'яної грязі (38-40°С) на область закритих повік, 12-15 хв., через день №10.

6.   Методом вибору можуть бути поєднані методики грязелікування: магнітофорез або фонофорез сульфідної мулової грязі, на область закритих повік (№10).

7.   Місцеве зрошування області повік і переднього відділу ока підготовленою морською водою або розведеною ропою, 25-30°С, до 5 хв., кожен день №15).

8.   Додатково: за показаннями – лікарський електрофорез показаних лікарських засобів на розплющене око через електрод-ванну або по очноямково-потиличній методиці, 0,3-1,0 мА, від 3 до 15 хв., кожен день або через день №15.

9. За показаннями: медикаментозна терапія, методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, поліпшенням показників електротермометрії очного яблуку та гостроти зору, нормалізація змінених імунобіохімічних показників, поліпшення показників психологічного тестування.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, зниження активності захворювання, поліпшення даних термометрії лімбальної області ока і гостроти зору, нормалізація психоемоційного стану.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива непереносимість електрофорезу на розплющене око.

Заходи корекції: відміна, проведення лікарського електрофорезу по очноямково-потиличній методиці.

Можлива непереносимість однієї з поєднаних методик грязелікування. Заходи корекції: відміна, проведення нативного грязелікування на область закритих вік або іншої поєднаної методики грязелікування.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                              В.В.Бондаренко

 

 

 

 

 

 

                                                                                 


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей із

затьмаренням рогівки різної етіології

 

Код МКХ-10: Н 18.9

Затьмарення рогівки – це порушення прозорості рогівки, частіше як ускладнення кератиту або травми ока.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Зниження зорових функцій, наявність інфільтратів рогівки.

Показання.

Свіжі затьмарення рогівки  нетуберкульозного походження.

Протипоказання.

Гострі захворювання очного яблука.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій чи відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Дослідження гостроти зору без корекції та з корекцією, визначення поля зору, рефрактометрія, біомікроскопія (дослідження проводяться до та після лікування)., офтальмоскопія, загальний аналіз крові одноразово, загальний аналіз сечі одноразово, аналіз крові на цукор одноразово

Додаткові дослідження.

Тонометрія, електрокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Лікувальна  програма.

1.   Санаторний режим: II.

2.   Дієта: залежно від супутньої патології.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, спеціальні процедури для органів зору, купання, плавання.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура: система вправ для зовнішніх (прямих та косих) м'язів ока та внутрішнього (циліарного) м'яза органа зору; комплекс тренувальних вправ для ако'модаційно-конвергентної системи; спеціальні вправи з глибокого дихання, що стимулюють приплив крові до очей; комплекс гігієнічно-профілактичної гімнастики для очей; східні методики гімнастики для очей; вправи для релаксації очей, пальмінг.

5.   Масаж: масаж комірцевої зони; масаж країв повік; точковий масаж.

6.   Апаратна фізіотерапія: електрофорез лікарських засобів,   світлолікування (Біоптрон), фонофорез лікарських засобів, магнітотерапія, лазеротерапія.

7.   Пелоїдо- або теплотерапія: в умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40°С) на область ока, тривалістю 10-12 хвилин, через день, курс 10 процедур.

8.   Парафінотерапія: серветково-аплікаційна методика.

9.   Бальнеотерапія: кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хвилин, через день №10)  або  йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хвилин, через день №10)  або інші за показаннями (спеціальне лікування).

10. Аромотерапія, інгаляції.

11. Медикаментозне лікування: (за потреби) протиалергічна, протизапальна, дегідратаційна терапія, судинорозширювальні препарати, вітаміни А, Е, С, групи В, гомеопатичні засоби.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення гостроти зору, зменшення запальних явищ, болю, зменшення в розмірах затьмарення рогівки.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Поліпшення гостроти зору, зменшення запальних явищ, болю, зменшення в розмірах затьмарення рогівки.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення: немає.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей   в станах після хірургічного лікування

(травми  рогівки, склери, склоподібного тіла, сітківки)

Код МКХ-10: Н 59.9; S 05.9; Т 94.0

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Після хірургічного лікування очей можуть бути запальні реакції, різні ускладнення, в вигляді  зниження зорових функцій, симптомів післяопераційних та посттравматичних змін ока – післяопераційних та посттравматичних рубців рогівки, лімбу, сінexiї, часткового гемофтальму, зміни внутрішньоочного тиску.

Показання.

Післяопераційні, посттравматичні рубці рогівки та склери, затьмарення склоподібного тіла. Результат(наслідки)  важких контузій і проникаючих поранень ока не раніше 1 року після травми.

Протипоказання.

Захворювання в гострій стадії.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій чи відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

Дослідження гостроти зору без корекції та з корекцією, визначення поля зору, рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія (дослідження проводяться до та після лікування)., загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі одноразово, аналіз крові на цукор одноразово.

Додаткові дослідження.

Тонометрія, електрокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Лікувальна  програма.

1.   Санаторний режим: II.

2.   Дієта: залежно від супутньої патології.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, спеціальні процедури для органів зору,  морські купання, плавання.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура: система вправ для зовнішніх (прямих та косих) м'язів ока та внутрішнього (циліарного) м'яза органа зору; комплекс тренувальних вправ для ако'модаційно-конвергентної системи; спеціальні вправи з глибокого дихання, що стимулюють приплив крові до очей; комплекс гігієнічно-профілактичної гімнастики для очей; вправи для релаксації очей, пальмінг.

5.   Масаж: масаж комірцевої зони; масаж країв повік; точковий масаж.

6.   Апаратна фізіотерапія: електрофорез лікарських засобів,   світлолікування (Біоптрон), фонофорез лікарських засобів, магнітотерапія, лазеротерапія.

7.   Пелоїдо- або теплотерапія:  в умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40°С),  на область ока, тривалістю 10-12 хвилин, через день, курс 10 процедур.

8.   Парафінотерапія: серветково-аплікаційна методика.

9.   Бальнеотерапія: кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хвилин, через день №10)  або  йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хвилин, через день №10)  або інші за показаннями (спеціальне лікування).

10. Аромотерапія.

11. Медикаментозне лікування: (за потреби) кортикостероїди, нестероїдні протизапальні препарати, антибіотики у формі крапель, таблеток, ін'єкцій за показаннями, гіпотензивні засоби, вітаміни А, Е, С, групи В, гомеопатичні засоби.

Очікуваний результат лікування.

Зникнення явищ післяопераційного запалення,  поновлення реакцій  зіниць,   нормалізація внутрішньоочного тиску,  стабілізація чи покращення зорових функцій (гостроти зору,  поля зору).

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

 

Критерії якості лікування.

Зникнення явищ післяопераційного запалення,  поновлення реакцій зіниць, зникнення чутливості циліарного тіла при пальпації, зменшення чи розсмоктування помутнінь та геморагій, нормалізація внутрішньоочного тиску,  стабілізація чи покращення зорових функцій (гостроти зору,  поля зору).

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення: немає.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей із ускладненою нейропрогресуючою і прогресуючою міопією

Код МКХ-10: Н 44.2; Н 52.1

Міопія – вид аметропії, при якому паралельні промені, які йдуть від предметів, котрі знаходяться вдалині, з’єднуються не на сітківці, а поза нею.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Зниження гостроти зору, порушення поля зору, зміни офтальмоскопічної картини (дистрофічні зміни у центральному відділі очного дна, періпапілярно, або на периферії).

При міопічній хворобі спостерігаються прогресуючі дистрофічні зміни сітківки: центральна і периферична, хоріоретинальна дистрофія, а також їх сполучення. Дегенеративні зміни в центральній зоні проявляються явищами фіброзу, серозної або фібринозної транссудації, неоваскуляризації і крововиливами. На місці фіброзного або геморагічного вогнища відбувається проліферація пігментного епітелію сітківки і утворюється пігментна пляма, яка збільшується при рецидивах геморагії, що знижує гостроту зору. При периферичній дистрофії відзначаються зони потоншення, що є причиною множинних розривів, які призводять до відшарування сітківки.  

Показання.

Міопія середнього і високого ступеня при відсутності  гемофтальму і геморагій на сітківці.

Протипоказання.

Наявність свіжих крововиливів, загальні протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій чи відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Дослідження гостроти зору без корекції та з корекцією, визначення поля зору, рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія (дослідження проводяться до та після лікування)., загальний аналіз крові одноразово, загальний аналіз сечі одноразово, аналіз крові на цукор одноразово.

Додаткові дослідження.

Тонометрія, електрокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Лікувальна  програма.

1.   Санаторний режим: II.

2.   Дієта: залежно від супутньої патології.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, спеціальні процедури для органів зору, купання, плавання.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура: система вправ для зовнішніх (прямих та прямих і косих) м'язів ока та внутрішнього (циліарного) м'яза органа зору; комплекс тренувальних вправ для ако'модаційно-конвергентної системи; спеціальні вправи з глибокого дихання, що стимулюють приплив крові до очей; комплекс гігієнічно-профілактичної гімнастики для очей; вправи для релаксації очей, пальмінг.

5.   Масаж: масаж комірцевої зони; масаж країв повік; точковий масаж.

6.   Апаратна фізіотерапія:   електрофорез або фонофорез лікарських засобів, магнітотерапія або магнітофорез, ендоназальний електрофорез, електростимуляція зорового нерва.

7.   Пелоїдо- або теплотерапія: в умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40°С) на область ока, тривалістю 10-12 хвилин, через день, курс 10 процедур.

8.   Парафінотерапія: серветково-аплікаційна методика.

9.   Бальнеотерапія: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10), або вуглекислі (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-10 хвилин, через день №10), або  кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хвилин, через день №10), або  йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хвилин, через день №10).

10. Лікувальні методики: (за потреби): тренування резервів абсолютної акомодації; розвиток бінокулярного зору; засвіти на великому безрефлексному офтальмоскопі; вправи на макулотестері; роз’єднання акомодації з конвергенцією по Конценко; очкова корекція.

11. Аромотерапія, інгаляції.

12. Музико терапія

13. Рефлексотерапія.

14. Лазеротерапія

15.  Медикаментозне лікування: (за потреби) ангіопротектори,   вітаміни А, Е, С, групи В, гомеопатичні засоби, препарати для поліпшення мікроциркуляції.

Очікуваний результат лікування

Підвищення гостроти зору, зменшення дефектів у полі зору, розширення меж поля зору, зміна офтальмоскопічної картини.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.   

Підвищення гостроти зору, зменшення дефектів у полі зору, розширення меж поля зору, зміна офтальмоскопічної картини.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення: немає.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей із

частковою атрофією  зорового нерва без нейрохірургічної патології

 

Код МКХ-10: Н 47; Н 48

Часткова атрофія зорового нерву – це загибель частини волокон зорового нерва , яке супроводжується зниженням зору.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Атрофія зорових нервів не є самостійним захворюванням, а наслідком різних патологічних процесів в організмі людини. Майже половину причин становлять різні захворювання центральної нервової системи (пухлини головного мозку, менінгіти, розсіяний склероз та ін.), на другому місці - загальні захворювання й інтоксикації, на третьому - захворювання очного яблука (ураження сітківки і зорового нерву), на четвертому - атрофії зорового нерву при аномаліях розвитку черепа і спадкових атрофіях. Основні клінічні критерії: зниження гостроти зору, порушення поля зору, зміни офтальмоскопічної картини, зміни електричної чутливості за фосфеном.

Показання.

Атрофія зорового нерву  (наслідки перенесеного енцефаліту, менінгітів, травм головного мозку без психічних розладів).

Протипоказання.

Наявність гострих захворювань, не раніш ніж 3 місяці після перенесених  захворювань.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій чи відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Дослідження гостроти зору без корекції та з корекцією, визначення поля зору, рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія (дослідження проводяться до та після лікування), загальний аналіз крові – одноразово, загальний аналіз сечі – одноразово, аналіз крові на цукор – одноразово.

Додаткові дослідження.

Визначення межової чутливості і лабільності зорового нерву за фосфеном, рентгенографія черепа, електрокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Лікувальна  програма.

1.   Санаторний режим: II.

2.   Дієта: залежно від супутньої патології.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, спеціальні процедури для органів зору, купання, плавання.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальні вправи та масаж, спеціальні вправи з лікувальної фізкультури. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика; лікувальна фізкультура:  комплекс тренувальних вправ для акомодаційно-конвергентної системи; спеціальні вправи з глибокого дихання, що стимулюють приплив крові до очей; комплекс гігієнічно-профілактичної гімнастики для очей.

5.   Масаж:  комірцевої зони; точковий масаж.

6.   Апаратна фізіотерапія: ультразвук, або ендоназальний електрофорез, магнітотерапія або магнітофорез, електростимуляція зорового нерва. рефлексотерапія, електросон.

7.   Пелоїдо- або теплотерапія: в умовах грязьових курортів –аплікації сульфідної мулової грязі (38-40°С) на область ока, тривалістю 10-12 хвилин, через день, курс 10 процедур.

8.   Парафінотерапія: серветково-аплікаційна методика.

9.   Бальнеотерапія: кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10), або вуглекислі (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-10 хв., через день №10), або  йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10).   

10. Музикотерапія.

11.  Медикаментозне лікування (за показаннями): судиннорозширювальні препарати; нейропротектори, метаболіти; імуностимулятори; розсмоктувальні засоби; гомеопатичні засоби.

Очікуваний результат лікування.

Підвищення гостроти зору, розширення поля зору,  поліпшення офтальмоскопічної картини.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.  

Підвищення гостроти зору, зменшення дефектів у полі зору, розширення   поля зору, зміна офтальмоскопічної картини.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення: немає.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

 дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко

 

 

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей із

співдружньою  косоокістю

 

Код МКХ-10: Н 49; Н 50.0; Н 50.2

Косоокість – це патологія околорухового апарату, що супроводжується відхиленням однієї із зорових ліній від спільної фіксації та глибокими сенсорними порушеннями.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Косоокість – відхилення одного ока від сумісної точки фіксації. При косоокості порушується бінокулярний зір, часто  виникає аномалія кореспонденції сітківки, з'являється функціональна скотома, знижується гострота зору (амбліопія). Дві основні групи косоокості – співдружне і паралітичне. Співдружне – акомодаційне таі неакомодаційне.

Показання.

Співдружня косоокість, амбліопія.

Протипоказання.

Паралітична косоокість.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій чи відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Дослідження гостроти зору без корекції та з корекцією, визначення поля зору, рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія (дослідження проводяться до та після лікування), загальний аналіз крові одноразово, загальний аналіз сечі одноразово, аналіз крові на цукор одноразово.

Додаткові дослідження.

Визначення межової чутливості і лабільності зорового нерву за фосфеном, дані рентгенографії черепа, електрокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Лікувальна  програма.

1.   Санаторний режим: II.

2.   Дієта: залежно від супутньої патології.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, спеціальні процедури для органів зору, купання, плавання.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура:  комплекс тренувальних вправ для акомодаційно-конвергентної системи; спеціальні вправи з глибокого дихання, що стимулюють приплив крові до очей; комплекс гігієнічно-профілактичної гімнастики для очей.

5.   Масаж: масаж комірцевої зони; точковий масаж.

6.   Апаратна фізіотерапія: : електрофорез або фонофорез лікарських засобів, магнітотерапія або магнітофорез, ендоназальний електрофорез, електростимуляція зорового нерва.

7.   Пелоїдо- або теплотерапія: в умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40°С) на область ока, тривалістю 10-12 хвилин, через день, курс 10 процедур.

8.   Парафінотерапія: серветково-аплікаційна методика.

9.   Бальнеотерапія: кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10), або вуглекислі (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-10 хв., через день №10), або  йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10).

10.    Лікувальні методики (за потреби): розвиток бінокулярного зору з допомогою диплоптиків; засвіти на великому безрефлексному офтальмоскопі; вправи на амбліотренері; вправи на макулотестері; заняття на бівізіотренері; очкова корекція.

11. Рефлексотерапія.

12. Лазеротеапія.

13. Музикотерапія.

14. Медикаментозне лікування (за потреби): ангіопротектори, гомеопатичні засоби., препарати для поліпшення мікроциркуляції.

Очікуваний результат лікування

Підвищення гостроти зору, зменшення амбліопії, розвиток бінокулярного зору.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.   

Підвищення гостроти зору, зменшення амбліопії, розвиток бінокулярного зору.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення: немає.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 


                                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування  дітей із затримкою  статевого розвитку

 

Код МКХ-10: Е 30.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Відсутність вторинних статевих ознак в 13-14 років, відсутність менструації.

Показання.

Відсутність вторинних статевих ознак в 13-14 років, відсутність менструації.

Протипоказання. 

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови  проведення санаторно-курортного лікування.

Відділення в багатопрофільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Тести функціональної діагностики (кольпоцитоскопія, феномен зіниці), морфограма, ректоабдомінальне обстеження(дослідження проводяться до та після лікування)

Додаткові  дослідження.

Рентгенологічне дослідження кистей і кісток черепа одноразово, ультразвукове дослідження органів малого тазу одноразово, статевий хроматин одноразово, електрокардіографія, кардіоінтервалографія, біохімічні дослідження сироватки крові, гормональні дослідження: соматотропний гормон, ФСГ, ЛГ, пролактин, естроген (дослідження проводяться двічі до та після лікування).

Консультації фахівців.

Генетика,  ендокринолога за показаннями. 

Лікувальна  програма.

1.   Санаторний режим: І-II.

2.   Дієта: 15.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (індивідуальна або групова), лікувальна гімнастика (групова), лікувальна дозована ходьба. 

5.   Бальнеотерапія: морські, або хлоридно-натрієві (10-20 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хвилин, через день №10), або інші ванни; або загальні  вуглекислі (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-10 хвилин, через день №10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хвилин, через день №10), або хвойні (температура води 36-37ºС, 10-15 хвилин, через день №10), лікувальні душі: дощовий або циркулярний

6.   Пелоїдо- або теплотерапія: грязьові  аплікації на наднирникову зону, або комірцеву, або у вигляді "трусів", температурою 38-40ºС, 10-15 хв. залежно від віку, через день в дні вільні від бальнеолікування, або парафінові (при відсутності грязелікування) температурою парафіну 43-45ºС, або озокеритові температурою 37-38ºС з поступовим підвищенням до 40-42ºС, 20-30 хв., щоденно, або через день №10.

7.   Апаратна фізіотерапія: гальванічний комір за Щербаком, або електрофорез 3% розчину броміду натрію, або загальний електрофорез за Вермелем 1% розчину нікотинової кислоти, або ендоназальний електрофорез вітаміну В, або синусоїдальна модульована терапія, або індуктотермія на ділянку придатків або тіла матки.

8.   Додатково: магнітотерапія на рефлексогенні зони сегментарної іннервації серця.

9.   Електросон за седативною методикою, або дарсонвалізацїя комірцевої зони, або короткохвильова терапія, або рефлексотерапія.

10. Масаж (один із видів) комірцевої зони, або кінцівок, або паравертебрально.

11. Психотерапія: аутогенне тренування (групове або індивідуальне).

12.  Медикаментозна терапія: комплекс вітамінів, біостимулятори або інше за показаннями.

Очікуваний результат лікування.

Поява вторинних статевих ознак, поява менструації.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Підвищення толерантності до фізичних навантажень, перехід на другий руховий режим, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення.

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон;

ЛГ – лютеінізіруючий гормон.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 

 

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування  дівчат з аменореєю і гіпоменструальним синдром (психогенна, на фоні анорексії)

 

Код МКХ-10: N 91.0; N 91.1; N 91.3; N 91.4; N 92,6

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Відсутність місячних у віці 15 років – первинна аменорея. Відсутність місячних більше 6 місяців – вторинна аменорея. Гіпоменструальний синдром – місячні рідкі через 35 днів і рідше впродовж 1-2 днів.

 

Показання.

Відсутність менструації впродовж 3-6 місяців, рідкі та скудні менструації.

 

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови  проведення санаторно-курортного лікування.

Відділення в багато профільному санаторії.

 

Діагностична програма.

 

Обов'язкові дослідження.

Тести функціональної діагностики (кольпоцитоскопія, феномен зіниці), морфограма, ректоабдомінальне обстеження (двічі до та після лікування)  

 

Додаткові дослідження.

Ультразвукове дослідження органів малого таза одноразово,  рентгенологічне дослідження кистей і кісток черепа одноразово, визначення вмісту статевого хроматину, каріотипу – за показаннями, вагіноскопія, кардіоінтервалографія, 17-кетостероїди в сечі, гормональні дослідження крові (ФСГ, ЛГ, ПРЛ, естрадіол, тестостерон, кортизол, за показаннями – ТТГ, трийодтиронін, тироксин).

 

Консультації фахівців.

Невропатолога, психотерапевта, ендокринолога, генетика за показаннями. 

 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: 1-II.

2.   Дієта: 15 (раціон № 5) вітамінізована.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, сонячні ванни (зона розсіяної радіації), купання в водоймах, інше.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, дозована лікувальна ходьба, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна).

5.   Бальнеотерапія: морські, або хлоридно-натрієві (10-20 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хвилин, через день №10); або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хвилин, через день №10), шавлієві (температура води 36-37ºС, 10-15 хвилин, через день №10), лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6.   Апаратна фізіотерапія: послідовний електрофорез міді або цинку на надлобкову ділянку, або ендоназальна гальванізація, або електрофорез вітаміну U, вітамінотерапія, біостимулятори.

7.   Додатково: електросон.

8.   Лазеротерапія, магнітотерапія (або магнітолазерна терапія).

9.   Рефлексотерапія.

10. Фітотерапія.

11. Психотерапія.

12. Медикаментозна терапія: гормональні препарати та інше за показаннями.

 

Очікуваний результат лікування.

Поява і нормалізація менструального циклу.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

 

Критерії якості лікування.

Клінічне поліпшення показників морфограми, нормалізація психічного статусу, збільшення ваги, поява і нормалізація менструального циклу.

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

 

Умовні скорочення.

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон;

ЛГ – лютеінізіруючий гормон;

ПРЛ – пролактин.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 

 

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування  дівчат  із запаленням внутрішніх геніталій (хронічні сальпінгіти, аднексити, метрити,

спайкова хвороба)

 

Код МКХ-10: N 70.1; N 71.1; N 73.6

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Загострення захворювання 1-2 рази на рік, яке проявляється болями внизу живота, підйомом температури, при ректоабдомінальному обстеженні визначаються збільшені придатки, зміна топографії органів малого тазу (спайковий процес малого таза, латеродевіація матки).

Показання. 

Хронічні сальпінгіти, аднексити, метрити в стадії ремісії.

Протипоказання.

Наявність гострого процесу. Хронічні сальпінгіти, аднексити, метрити туберкульозної етіології.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови  проведення санаторно-курортного лікування.

Відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Ректоабдомінальне обстеження, загальний аналіз крові та сечі, бактеріологічне дослідження піхвового вмісту (двічі до та після лікування).

Додаткові дослідження.

Ультразвукове дослідження органів малого тазу одноразово, дослідження піхвового вмісту ПіФ, РіФ, ПЦР методами, імунологічне дослідження крові (двічі до та після лікування)  .

Консультації фахівців: нефролога за показаннями. 

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: І-II.

2.   Дієта: 15 (раціон № 5) вітамінізована.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, сонячні ванни (зона розсіяної радіації), купання в водоймах, інше.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна).

5.   Бальнеотерапія: морські, або хлоридно-натрієві (10-20 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хв., через день №10); або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10), шавлієві (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10), лікувальні душі.

6.   Пелоїдо- або теплотерапія: грязьові, або озокеритові, або парафінові аплікації, інші процедури.

7.   Апаратна фізіотерапія: електрофорез віджиму грязі, або міді, або цинку на ділянку придатків матки, або фонофорез алое (або інше) на ділянку проекції тіла матки, або синусоїдальна модульована терапія, або ультразвукова терапія.

8.   Додатково: сантиметровохвильова або дециметровохвильова терапія.

9.   Лазеротерапія, магнітотерапія (або лазеромагнітотерапія).

10. Рефлексотерапія.

11. Фітотерапія.

12. Психотерапія.

13. Медикаментозна терапія: біостимулятори, вітамінотерапія, лікувальні клізми з ромашкою тощо та інше за показаннями.

Очікуваний результат лікування.

Зменшення запальних  явищ.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Зменшення больового синдрому, позитивна динаміка при ректоабдомінальному обстеженні, нормалізація показників аналізу піхвового мазка, поліпшення загального самопочуття

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення.

ПІФ – пряма імунофлюоресцентна реакція;

РІФ – реакція імунофлюоресценції;

ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 

 

                                                                  


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування  дівчат з ювенільними кровотечами

(менорагії, метрорагії, метропатії) (після припинення кровотечі)

 

Код МКХ-10: N 92.0,; N 92.1; N 92.2

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Дисфункціональні маткові кровотечі (кровотечі, пов'язані з порушенням гормональної функції яєчників при відсутності органічної патології статевих органів) у дівчат до 18 років.

Показання.

Стадія ремісії через 6 місяців після  припинення кровотечі 

Протипоказання.

Масивні  тривалі кровотечі.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови  проведення санаторно-курортного лікування.

Відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Ультразвукове дослідження органів малого тазу, ректоабдомінальне обстеження, загальний аналіз крові та сечі, тромбоцити, час згортання, коагулограма – двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

Біохімічний аналіз крові, гормональне дослідження крові (ФСГ, ЛГ, ПРЛ, естрадіол, тестостерон, ДГА-С), тести функціональної діагностики (двічі до та після лікування)   .

Консультації фахівців.

Ендокринолога, гематолога за показаннями.

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: І-II.

2.   Дієта: 15 (раціон № 5) вітамінізована.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, сонячні ванни (зона розсіяної радіації), купання в водоймах, інше.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, дозована лікувальна ходьба, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна).

5.   Бальнеотерапія: морські, або хлоридні натрієві (10-20 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хв., через день №10); або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10), (при гіперестрогенії);  або вуглекислі (0,6 г/л с поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-10 хв., через день №10), або йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10).

6.   Лікувальні душі: дощовий або циркулярний, хлоридні натрієві, або йодобромні, або кисневі або вуглекислі (при гіпоестрогенії), або інші ванни.

7.   Апаратна фізіотерапія: при гіперестрогенії ендоназальна електростимуляція імпульсним струмом низької частоти, гальванізація ділянки верхніх шийних симпатичних гангліїв, вібромасаж сосків; при гіпоестрогенії – електрофорез міді на ділянку придатків матки, вібромасаж паравертебральної ділянки.

8.   Додатково: лазеротерапія, магнітотерапія (або лазеромагнітотерапія).

9.   Рефлексотерапія.

10. Фітотерапія.

11. Психотерапія.

12. Гомеопатичні засоби.

13.  Медикаментозна терапія: вітамінотерапія, антианемічні препарати, утеротоніки, гормональне лікування.

Очікуваний результат лікування.

Нормалізація менструального циклу. 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Нормалізація менструального циклу, показників загального аналізу крові, поліпшення самопочуття.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників

Умовні скорочення.

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон;

ЛГ – лютеінізіруючий гормон;

ПРЛ – пролактин;

ДГА-С – ДГА-сульфат.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 

 

 

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування  дівчат з дисменореєю

 

Код МКХ-10: N 94.4; N 94.5

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

 Місячні, що протікають із болями, можливо з порушенням загального стану (нудотою, блювотою, дратівливістю, плаксивістю, головними болями).

Показання.

Місячні, що протікають із болями, з порушенням загального стану (нудотою, блювотою, дратівливістю, плаксивістю, головними болями).

Протипоказання.

Гостра стадія запальних процесів, кисти,  дисменорея з цефалогічними  кризами. Туберкульозна етіологія.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови  проведення санаторно-курортного лікування.

Відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Ректоабдомінальне обстеження, загальний аналіз крові та сечі (двічі до та після лікування)

Додаткові дослідження.

Ультразвукове дослідження органів малого тазу одноразово, тести функціональної діагностики, гормональне дослідження крові, дослідження піхвового вмісту (двічі до та після лікування).

Консультації фахівців.

Ендокринолога, невропатолога  за показаннями.

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: І-II.

2.   Дієта: 15 (раціон № 5) вітамінізована.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, сонячні ванни розсіяної радіації, купання в водоймах, інше.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна).

5.   Бальнеотерапія: мінеральні, або кисневі, або хвойні, або перлинні, або шавлієві, або інші ванни.

6.   Апаратна фізіотерапія: ультразвукова терапія в імпульсному режимі, або електрофорез новокаїну на ділянку сонячного сплетення, синусоїдальна модульована, терапія електрофорез склоподібного тіла на ділянку придатків.

7.   Додатково: гальванізація комірцевої зони.

8.   Лазеротерапія, магнітотерапія (або лазеромагнітотерапія).

9.   Рефлексотерапія.

10. Фітотерапія.

11. Психотерапія.

12. Гомеопатичні засоби.

13. Медикаментозна терапія: вітамінотерапія, седативні препарати, антианемічні препарати, утеротоніки, гормональне лікування.

Очікуваний результат лікування. 

Нормалізація менструального циклу.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Нормалізація менструального циклу, показників загального аналізу крові, поліпшення самопочуття.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

                                                                                      

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 


  ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування  дівчат  з вульвітами, вульвовагінітами

 

Код МКХ-10: N 76.1; N 76.3

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Гіперемія вульви й піхви, виділення з статевих шляхів.

Показання. 

Хронічні вульвіти, вульвовагініти в стадії ремісії.

Протипоказання.

Стадія загострення, туберкульозна етіологія.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови  проведення санаторно-курортного лікування.

Відділення в багато профільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Бактеріологічне дослідження уретри та піхвового вмісту, дослідження на гельмінти ( двічі до та після лікування).

Додаткові дослідження.

Дослідження піхвового вмісту ПіФ, РіФ, ПЦР методами для визначення хламідій, мікоплазми, уреаплазми, загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на цукор(двічі до та після лікування)   .

Консультації фахівців.

Дерматолога, невролога за показаннями.

Лікувальна програма.

1.   Санаторний режим: І-II.

2.   Дієта: 15 вітамінізована.

3.   Кліматотерапія: аеротерапія, сонячні ванни (зона розсіяної радіації), купання в водоймах, інше.

4.   Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна).

5.   Бальнеотерапія: мінеральні або лікувальні ванни, або лікувальні душі, або порожнинне бальнеолікування: ванночки з настоєм трав, або антисептичні аплікації з лікарськими засобами, або піхвове зрошення (через катетер) ропою, або лікувальні свічки.

6.   Додатково: санація вогнищ хронічної інфекції.

7.   Лазеротерапія.

8.   Фітотерапія.

9.   Медикаментозна терапія: вітамінотерапія, лікарські засоби, які підвищують імунітет, та інше лікування за показаннями.

 

 

Очікуваний результат лікування.

Зменшення запальних явищ.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Покращання показників клінічного поліпшення, нормалізація аналізів піхвових мазків, поліпшення самопочуття.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Індивідуальна непереносимість фізичних чинників.

Умовні скорочення.

ПІФ – пряма імунофлюоресцентна реакція;

РІФ – реакція імунофлюоресценції;

ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                           В.В.Бондаренко

 

 


СТУПІНЬ НАУКОВОЇ ДОКАЗОВОСТІ

 

Література:

1. Eccles M., Clapp Z., Grimshaw J., Adams P.C., Higgins B., Purves I., Russell I. North of England evidence based guidelines development project: methods of guidelines development // BMJ. – 1996. – V. 312. – P. 760-762.

2. С.С. Солдатченко „Медична реабілітація хворих хронічними захворюваннями легенів” // Вестник физиотерапии и курортологии. - №2, -2007 г. – С. 7.

 

Категорія доказовості А.

Докази основані на закінчених і добре спланованих рандомізованих контролюючих дослідженнях ( далі - РКД); використаний досконалий математичний апарат. Вони дозволяють робити рекомендації для їх використання в певній популяції. Необхідно постійно проводити дослідження з залученням більшого числа центрів.

 

Категорія доказовості В.

Докази отримані на основі РКД. Докази обмежені, так як в кінцевій частині дослідження була недостатня кількість хворих. Рекомендації можуть бути розповсюджені на обмежену популяцію.

 

Категорія доказовості С.

Докази не основані на РКД. Джерело доказу – нерандомізовані дослідження.

 

Категорія доказовості D.

Рекомендації основані на проведеній експертами дискусії, в результаті якої був досягнутий консенсус.