ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним холециститом

 

Код МКХ-10: К 81.1

 

Хронічний холецистит – хронічне запалення жовчного міхура з порушенням його секреторної і моторної функції.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Специфічні суб'єктивні і об'єктивні клінічні прояви, характерні для хронічного холециститу (наявність тупих, ниючих болів в області правого підребер’я, переважно після грубої, смаженої, жирної, холодної їжі, відчуття тяжкості, розпирання в правом підребер’ї, наявність нудоти, відрижки, гіркоти в роті, переважно – закрепи).

2. Дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура, печінки, підшлункової залози, характерні для хронічного холециститу.

3. Дані дуоденального зондування (зі зміною порції В).

 

Показання.

Хронічний (безкам’яний) холецистит у фазі ремісії.

Хронічний (безкам’яний) холецистит у фазі неповної ремісії.

 

Протипоказання.

Хронічний (безкам’яний і кам’яний ) холецистит у фазі загострення.

Інший холецистит.

Холецистит неуточнений.

Жовчнокам’яна хвороба у фазі загострення.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002г.) – двічі (до і після лікування).

2. Ультразвукове дослідження (УЗД) жовчного міхура, печінки, підшлункової залози – до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

Додаткові дослідження.

1. Дуоденальне зондування (за відсутності конкрементів в жовчному міхурі) – за показаннями, до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

2. Холецистографія (для виявлення конкрементів в жовчному міхурі) – за показаннями, до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

3. Копрограма – двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія (ЕКГ) – двічі (до і після лікування).

5. Аналіз калу на яйця глистів і найпростіших – двічі (до і після лікування).

6. Електропунктурная діагностика – двічі (до і після лікування).

7. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта №5.

3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21°С, прогулянки біля моря, в парку, малорухливі ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК груповим методом (за показаннями – індивідуально), з проведенням рефлекторно-сегменторного масажу (№10).

5. Грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38°С або 26°С при неповній ремісії) або сапропелевої грязі (38°С) або торф'яної грязі (38-40°С) на область правого підребер'я, 12-15 хв., через день №10 – через 1,5-2 години після сніданку.

Методом вибору можуть бути поєднані методики грязелікування: гальванопелоїдотерапія, пело- або рапоелектрофорез області правого підребер'я (0,05-0,08 мА/см², 15-20 хв.; через день або щодня №10), або електрофорез бішофиту по поперечній методиці 0,03-0,06 мА/см² №10.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л або інші мінеральні ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10), або гідротерапія у вигляді хвойних, кисневих ванн (36-37°С, 10-15 хв., щодня або 2 дні підряд, третій день – перерва, №10).

7. Питне лікування: при гіпертонічних станах жовчного міхура мінеральні води малої мінералізації із вмістом іонів магнію, брому, кальцію (гідрокарбонатні або хлоридні, типу «Березовської», «Миргородської», «Айвазовської»). Температура води – 42-45°С, на прийом до 100-150 мл, 3 рази на день, за 40-60 хв. до прийому їжі, дрібними ковтками.

При гіпотонії жовчного міхура – мінеральні води середньої мінералізації (сульфатні, хлоридні або гідрокарбонатні, типу «Снегірьовської», «Кришталевої» або «Євпаторійської»). Температура води – 18-25°С, на прийом до 150 мл 3 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, великими ковтками.

Курс питного лікування: 21-26 днів.

8. За показаннями – при дискінезіях жовчних шляхів по гіпо- і гіпертонічному типу – тюбаж з мінеральною водою температури 42-45°С в положенні на правому боці або напівлежачи на спині, 45-60 хв., 1 раз на тиждень.

9. Без проведення грязелікування або бальнеолікування за показаннями – інфрачервона лазеротерапія (у тому числі лазеропунктура), або КВЧ-терапія (на курс до 10 процедур).

10. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників «якості життя», нормалізація випорожнення, поліпшення показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, застосованих інструментальних методів дослідження.

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням скарг, нормалізація показників лабораторних досліджень і неспецифічної резистентності, поліпшення показників «якості життя».

 

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість електролікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями – проведення нативного грязелікування.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В.Бондаренко