ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства охорони здоров’я України

від ___________________ № _____

 

Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на паркінсонізм

 

Шифр за МКХ-10: G20, G21.

 

Паркінсонізм – хронічне, прогресуюче захворювання головного мозку з дегенерацією нігростріарних нейронів та порушення функції базальних гангліїв.

 

Ознаки та критерії діагностики

Основними симптомами хвороби є тремор, ригідність,  брадікінезія та позитивні постуральні рефлекси. В залежності від переважання симптоматики виділяють тремтячу, ригідну,  акінетичну та змішану форми хвороби. За даними статистики розповсюдженість паркінсонізму складає 150 чоловік на 100 тисяч населення; щорічно діагностуються виникнення паркінсонізму у 20 чоловік на 100 тисяч населення.

 

Умови, в яких повинна надаватися медична допомога

Хворі на паркінсонізм підлягають амбулаторному лікуванню під спостереженням невролога. При необхідності – стаціонарне лікування в умовах неврологічного відділення.  При наявності показів до хірургічного лікування показана госпіталізація у нейрохірургічне відділення.

 

Діагностика

1.   Збір анамнезу.

2.   Неврологічний та соматичний огляд, огляд психіатра.

3.   АКТ / МРТ головного мозку.

4.   УЗДГ магістральних судин голови, шиї.

5.   Дослідження крові: загальний, біохімічний аналіз, контроль згортання.

6.   Визначення групи крові, резус-фактора.

7.   Загальний аналіз сечі.

8.   Консультація нейроофтальмолога, отоневролога.

 

Лікування

І. Медикаментозне

На ранніх стадіях хвороби лікування необхідно починати з призначення інгібіторів МОА типу В (селегелін, юмекс, сеган) або амантодіну (неомідантан, ПК-мерц). При прогресуванні хвороби та переважанні тремтіння – холінолітичні препарати (паркопан, циклодол, трифен).  В більш пізніх стадіях – левадопа з інгібіторами периферичної ДОФА-декарбоксилази (сінемет, наком, мадопар).  При появі побічних ефектів від прийому левад па-вміщуючих  препаратів – призначення допамінових агоністів (парлодел, бромкріптін, роналін). Також допамінові агоністик призначаються на ранніх стадіях розвитку хвороби при домінуванні брідікінезії.

ІІ. Хірургічне

 

 

1. 

2. 

3. 

4. 

5. 

6. 

7. 

8. 

9. 

10. 

11. 

12. 

13. 

14. 

15. 

16. 

17. 

18. 

19. 

20. 

21. 

22. 

23. 

24. 

25. 

26. 

27. 

28. 

29. 

30. 

31. 

32. 

33. 

34. 

35. 

36. 

37. 

38. 

Показання:

- прогресування хвороби;

- мала ефективність або неефективність специфічної медикаментозної терапії, розвиток побічних ефектів від медикаментозного лікування (дискінезії, синдром “включення-виключення”, феномен «виснаження дози»);

- прогресуюча соціально-побутова дезадаптація.

 

Види хірургічних втручань

1.   Таламотомія (одностороння, двостороння) – деструкція вентролатеральних ядер таламусу.

Показання – тремтяча, ригідні дна форми паркінсонізму.

Покази до двосторонньої операції – отримання стійкого позитивного ефекту після першої операції із повним припиненням або значним зменшенням тремору та ригідності; прогресуючий розвиток рухових розладів на неоперованій стороні; відсутність ускладнень після першої операції (рухових психічних); відсутність вираженої загальносоматичної патології.

2.   Палідотомія –деструкція внутрішньої блідої кулі.

Показання – ригідна, брадікінетична форми, дискінезії, що виникли внаслідок вживання протипаркінсонічних препаратів.

3.   Глибинна мозкова електростимуляція (одностороння, двостороння).  Встановлення глибинних внутрішньомозкових  електродів у субталамічне ядро та у Gpi). 

Показання - ригідна, брадікінетична форми, дискінезії, що виникли внаслідок вживання протипаркінсонічних препаратів.

 

Критерії ефективності та очікувані результати

Покращання стану хворого проявляється припиненням тремтіння кінцівок, нормалізацією м’язевого тонусу в них, підвищенням загальної рухової активності, покращання ходьби, підвищення рівня соціально-побутової адаптації.

Після операцій ригідність зникає або значно зменшується у 85-95% хворих; тремор – 75-90% хворих; явища брадикінезії регресують у 60-70% хворих.

Орієнтовна тривалість лікування в стаціонарних умовах складає 10-14 днів. Подальше амбулаторне лікування хворих на паркінсонізм показане під наглядом невролога. Огляд нейрохірурга після операції – 1 раз на рік.

 

Головний позаштатний спеціаліст

МОЗ України за спеціальністю «нейрохірургія»                                            Є.Г. Педаченко