 Ревматична хвороба аортального клапана; Клінічний протокол |
 |
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ надання медичної допомоги хворим на ревматичну хворобу аортального клапана
Код МКХ-10: І 06 Ознаки та критерії діагностики захворюванняХворі скаржаться на задишку, головокружіння, приступи непритомності, які пов’язані з недостатністю мозкового кровопостачання, стенокардичні скарги. Можуть виникати ознаки серцевої астми, набряк легень. На пізніх стадіях приєднується правошлуночкова недостатність. При аускультації у хворих з аортальним стенозом вислуховується грубий систолічний, а при недостатності – діастолічний шум в другому міжребер’ї і в точці Боткіна. На фонограмі систолічний шум має ромбовидну форму і починається після першого тону. Діастолічний шум має затухаючу інтенсивність. Електрокардіографічні зміни характеризуються ознаками гіпертрофії лівого шлуночка. При рентгенологічному обстеженні виявляється збільшення лівого шлуночка, потім і лівого передсердя. Серце набуває типову форму «сидячої качки». Ехокардіографічне обстеження виявляє збільшення градієнту тиску або наявність зворотного току на аортальному клапані. Зондування і ангіокардіографія дозволяє виявити підвищення тиску в лівому шлуночку, ступінь регургітації на аортальному клапані.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога Хворі з ревматичними вадами аортального клапана підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання. Подальшу протизапальну терапію на протязі 1 місяця хворі проходять в ревматологічному стаціонарі обласної лікарні за місцем проживання або в умовах спеціалізованого кардіологічного санаторію.
Діагностична програма1. Візуальний огляд хворого 2. Аускультація 3. Лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові, коагулограма, визначення групи крові і резус-фактора, реакція Васермана, обстеження на гепатит, ВІЛ, СНІД 4. Електрокардіографія 5. Фонокардіографія 6. Ехокардіографія 7. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки 8. Зондування порожнин серця 9. Ангіокардіографія
Лікувальна програмаПерелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортиментуЗагальне лікування 1. антибіотики 2. протизапальні препарати 3. β-блокатори Місцеве лікування 4. вальвулотомія з апаратом штучного кровообігу 5. протезування аортального клапана. Хворим з неускладненим аортальним стенозом і при відсутності кальцинозу клапана, коли можливо провести декальцифікацію, видалити крайовий фіброз стулок і відновити їх рухливість, виконується вальвулотомія. Коли спостерігається значний кальциноз клапана і при аортальній недостатності, необхідна заміна клапана.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту 6. сечогінні препарати 7. глікозиди при наявності у хворих ознак правошлуночкової недостатності 8. адреноміметики в ранньому післяопераційному періоді. 9. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування Очікуваний результат у стаціонарі – епітелізація рани, відсутність правошлуночкової декомпенсації і ознак загострення ревматизму.
Тривалість лікування Термін стаціонарного лікування 11 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або в спеціалізований кардіологічний санаторій.
Критерії якості лікування У хворих при ехокардіографічному обстеженні відмічається зменшення градієнту тиску і відсутність регургітації на аортальному клапані, нормалізується температура тіла, покращуються лабораторні показники.
Можливі побічні дії та ускладнення На післяопераційному етапі можливі розвиток серцевої недостатності, порушення ритму, кровотеча. В подальшому спостерігається правошлуночкова недостатність і загострення ревматизму. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія і ателектаз). Одне із ускладнень - миготлива аритмія. Можливе нагноєння рани.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця в ревматологічному відділенні за місцем проживання або в спеціалізованому кардіологічному санаторії, потім – амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, потім – 1 раз на рік. Протирецидивне лікування протягом 3 років.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність п.ісля 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від. наявності недостатності кровообігу. Ступінь доказовості А.
|