 Відкрита артеріальна протока; Клінічний протокол |
 |
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ надання медичної допомоги хворим з відкритою артеріальною протокою
Код МКХ-10: Q25.0
Ознаки та критерії діагностики захворювання До кінця першого тижня життя дитини|дитяти| з’являється| систолічний шум, який надалі стає систоло-діастолічним (“машинний шум”). Він вислуховується|вислухується| краще в другому міжребер’ї| зліва від грудини і на спині. Для відкритої|відчиненої| артеріальної протоки|протоку| характерний|вдача| високий, швидкий пульс. При цьому визначається відповідний артеріальний тиск| – дещо підвищений систолічний і низький діастолічний (до 30-40 мм рт|. ст.), що приводить|призводить,наводить| до збільшення пульсового тиску|тиснення|. Найбільш типовими змінами електрокардіограми| слід вважати|лічити| ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. При збільшенні скидання|скиду| крові і підвищення тиску|тиснення| в легеневій артерії з'являються|появляються|, а потім можуть стати провідними, ознаки гіпертрофії міокарда правого шлуночка. При відкритій|відчиненій| артеріальній протоці|протоку| на фонокардіограмі фіксується “класичний шум”: відразу або через невеликий проміжок від I тону з’являється систолічний шум, наростаючий до II тону, перекриває його і поступово убуває в діастолу. На рентгенограмі відмічається посилення легеневого малюнка, відповідне величині артеріовенозного скидання|скиду|, розширення і вибухання стовбура|ствола| легеневої артерії. Талія серця згладжена. Специфічних ехоознак| відкритої|відчиненої| артеріальної протоки|протоку| немає, тому використовуються непрямі: збільшення порожнини лівого шлуночка і зміна відношення|ставлення| розміру лівого передсердя до діаметру аорти. Найбільш достовірною ознакою при зондуванні серця є|з'являється,являється| проведення катетера з|із| легеневої артерії в аорту, коли він описує своєрідну криву у вигляді грецької букви|літери| “j”. При аортографії видно скидання|скид| контрастованої крові з|із| аорті в легеневу артерію.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога Хворі з відкритою артеріальною протокою підлягають стаціонарному лікуванню в умовах кардіохірургічних центрів або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання. Подальше|дальше| лікування і спостереження у|в,біля| кардіолога за місцем проживання.
Діагностична програма Обов’язкові дослідження 1. Огляд хворого (скарги, анамнез, візуальний огляд хворого, аускультація); 2. Лабораторне обстеження: 1. Загальний аналіз крові; 2. Загальний аналіз сечі; 3. Біохімічне дослідження крові; 4. Коагулограма; 5. Визначення групи крові, резус-фактор; 6. Реакція Васермана; 7. Аналізи на гепатити В і С; 8. Аналізи на ВІЛ (за показаннями і при письмовій згоді батьків). 3. Електрокардіографія; 4. Фонокардіографія; 5. Ехокардіографія; 6. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки. Додаткові дослідження 1. Зондування порожнин серця (при легеневій гіпертензії); 2. Ангіокардіографія (при легеневій гіпертензії).
Лікувальна програма Пацієнтам з відкритою артеріальною протокою проводиться оперативне лікування. Операція полягає в у перев'язці відкритої артеріальної протоки.|протоку| В післяопераційному періоді пацієнти отримують антибіотики, протизапальні препарати, місцеве лікування (перев’язки).
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування Епітелізація рани, відсутність ознак серцевої недостатності. Тривалість лікування в стаціонарі від 9 до 15 днів. Далі хворий направляється для подальшого|дальше| лікування і спостереження у|в,біля| кардіолога за місцем проживання.
Критерії якості лікування Критеріями якості лікування є зникнення шуму при аускультації, зменшення розмірів серця при рентгенографії, та відсутність ознак скидання крові при виконанні ехокардіографічного дослідження.
Можливі побічні дії та ускладнення На післяопераційному етапі можливий розвиток серцевої недостатності, кровотеча, лімфорея, пошкодження поворотного нерва. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія і ателектаз). Можливе нагноєння рани.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі одного місяця в спеціалізованому кардіологічному санаторії, а потім - амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, а потім 1 раз на рік.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину в післяопераційному періоді.
Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації При наявності серцевої недостатності хворі направляються на МСЕК у зв’язку із стійкою втратою працездатності. Дорослі хворі непрацездатні на протязі 3 місяців і їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність після 3 місяців вирішується індивідуально в залежності від наявності недостатності кровообігу. Ступінь доказовості А.
|