стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Синдром Рассела-Сільвера. ; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол надання медичної допомоги дітям із синдромом Рассела-Сільвера. 
    • Додаток до наказу МОЗ №55 від 03-02-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча ендокринологія
    • Клінічний стан, патології: Синдром Рассела-Сільвера. 
онглиза цена


ЗАТВЕРДЖЕНО

  Наказ Міністерства

охорони здоров’я України

  від 03.02.2009 № 55

 

протокол

надання медичної допомоги дітям іЗ СИНДРОМОМ РАССЕЛА - сІЛЬВЕРА

(Russell – Silver syndrome; MIM 270050)

 

Код МКХ –  Q87.1

 

Визначення. Синдром Рассела-Сільвера (СРС) – спадковий синдром, найбільш частими проявами якого є пре- та постнатальна затримка зросту, «трикутна» форма обличчя, мозкова частина черепу переважає над лицевою, асиметрія скелету (обличчя, тулуба, кінцівок), клінодактилія V пальців китиць, прискорення статевого розвитку.

 

Формулювання діагнозу - Синдром Рассела-Сільвера. Субнанізм, генетично обумовлений 

 

Критерії діагнозу

1.   Анамнез:

- труднощі вигодовування немовляти;

- тенденція до гіпоглікемій натще у неонатальному та ранньому дитячому віці;

- тенденція до збільшення потовиділення у немовляти, особливо голови та верхньої частини тулуба;

- затримка розвитку:

  • пізно тримає голову внаслідок відносно великого розміру голови у порівнянні з малим тулубом,
  • затримка моторного розвитку, яка зумовлена недостатньою м’язовою масою та силою,
  • затримка когнітивного розвитку (мовного, арифметичного рахування) в дитинстві спостерігається приблизно у 50% пацієнтів.

 

2.   Клінічні прояви

- Характерний фенотип: нормальний обвід голови (відносна макроцефалія у порівнянні з малими розмірами тіла), голубі склери, мале трикутне обличчя, високий лоб, маленька нижня щелепа (мікрогнатія), спинка носу, що виступає, опущені униз кути роту. Можливий мінімальний рівень стигматизації, який включає деякі класичні риси фенотипу.

- Зріст та особливості кістяка:

  • пренатальний початок затримки зросту,
  • пізнє закриття великого тім’ячка,
  • асиметрія (зазвичай кінцівок), гемігіпертрофія,
  • клінодактилія (викривлення) V пальців китиць
  • камптодактилія (постійно загнуте положення одного чи кількох пальців),
  • синдактилія ІІ-ІІІ пальців на ступнях,
  • деформація Шпренгеля.

- Аномалії геніталій: гіпоспадія, задній клапан сечівника.

- Інші (рідко): вроджені вади серця, злоякісні новоутворення (краніофарінгіома, семінома яєчка, гепатоцелюлярна карцинома, пухлина Вілмса).

- Можливі гіпоглікемії у віці від 10 місяців до 2-3 років з характерними клінічними проявами.

 

3.   Параклінічні:

3.1. Гормональні дослідження:

- У більшості хворих на СРС соматотропна функція гіпофізу нормальна, але у деяких хворих можливий дефіцит гормону росту, що потребує підтвердження (див. „Протокол надання медичної допомоги дітям хворим на гіпопітуїтаризм”).

- Характерний передчасний або ранній статевий розвиток, в т.ч. за типом неправильного пубертату (наприклад, ізольоване менархе) внаслідок ідіопатичної активації секреції гонадотропінів (в препубертатному періоді, незалежно від статі, спостерігається підвищення рівня ФСГ та ЛГ). (обстеження, в т.ч. проба з люліберином, МРТ головного мозку - див. „Протокол надання медичної допомоги дітям з передчасним статевим розвитком”).

3.2. Функціональна діагностика

- Рентгенографія китиць - кістковий вік у допубертатному віці відстає від паспортного, потовщення епіфізів дистальних фаланг, вкорочення середньої фаланги V пальця (80%), псевдоепіфізи основи другої п’ясної кістки.

- Візуалізація хребта (рентгенографія, тощо) - можливий вторинний сколіоз внаслідок асиметрії нижніх кінцівок.

4.   Генетичне дослідження:

- Етіологія СРС остаточно не визначена; у 10% випадків він виникає внаслідок материнської ізодисомії (обидві хромосоми 7 отримані від матері).

- СРС зазвичай зустрічається спорадично

- Хромосомний аналіз (каріотипування). Найбільше різноманітних молекулярних дефектів визначають у 7 та 17 хромосомах, можуть бути також в 1 та Х хромосомах.

- Блот-гібридизація по Саузерну, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) з використанням ДНК-праймерів: виявлення материнської ізодисомії хромосоми 7, або гетеродісомії (успадкування обох аллелів від 1 батька), або ізодісомії (успадкування 2 копій 1 аллелі від 1 батька). Можлива також часткова гетеродісомія або ізодісомія.

 

Основними діагностичними критеріями можна вважати 4 з перерахованих нижче ознак:

1.   Маса тіла при народженні ? - 2 сигмальних відхилення (SD) від середньої,

2.   Післянатальна затримка зросту, ? -2 SD від середнього, відставання у масі тіла більш виражене, ніж у зрості,

3.   Зберігання лобнопотиличного обвіду,

4.   Класичні риси обличчя – трикутна форма,

5.   Асиметрія

 

Лікування - симптоматичне.

Хворі на СПВ потребують допомоги наступних фахівців: генетик, дитячий ендокринолог, педіатр (сімейний лікар), ортопед, інших фахівців – в залежності від наявної патології

 

Напрямки лікування:

1.   Корекція проблем вигодовування (педіатр/сімейний лікар, дієтолог, хірург)

2.   Лікування затримки зросту (дитячий ендокринолог).

3.   Профілактика скелетних деформацій (педіатр/сімейний лікар, ортопед).

 

- Найбільш важливим є забезпечення повноцінного харчування з оптимальною кількістю калорій.

- У разі відсутності нормального перорального годування та перетравлення, що призводить до прогресування дефіциту маси тіла, погіршення стану дитини - може бути розглянуте питання ентерального годування.

- За наявності соматотропної недостатності - лікування препаратами гормону росту (див. відповідний Протокол)

 

 

- За нормальної соматотропної функції гіпофізу, у дітей, у яких був відсутній адекватний ростовий стрибок у віці до двох років, може використовуватись лікування препаратами соматропіну під шкіру щодня, у сумарній тижневій дозі 0, 48 мг/кг/тиждень (0,07 мг/кг/добу), з подальшою корекцією ефективної дози.

- Раннє використання фізичних розвиваючих програм, в т.ч. лікувальної фізкультури.

 

Показання до госпіталізації:

- в ендокринологічне відділення: проведення всебічного обстеження у дітей з вперше діагностованою хворобою

- в інші спеціалізовані відділення  - в залежності від виявлених порушень: для корекції проблем вигодовування немовлят (для зондового ентерального годування), з  іншими медичними проблемами (асиметрія кінцівок, сколіоз) тощо

 

Диспансерне спостереження - до досягнення 17 років включно

Дослідження, спеціалісти

Частота

генетик

- медико-генетичне консультування з використанням клінічних та специфічних генетичних методів дослідження,

- заповнення медико-генетичної карти сім’ї

на 1 році життя кратність огляду не обмежена для встановлення діагнозу, потім – 1 раз на рік

ендокринолог

- антропометрія, контроль темпів росту, маси тіла

- оцінка досліджених лабораторних та інших показників

- моніторинг лікування

1 раз на 6 місяців

 

клінічний аналіз крові, сечі

1раз на рік

рентген китиць (кістковий вік)

1раз на рік

Дослідження соматотропної функції гіпофізу

перед початком терапії препаратами СТГ, за наявності гіпосоматотропізму – контроль лікування за відповідним протоколом.

ФСГ, ЛГ, у дівчаток - естрадіол, у хлопчиків – вільний тестостерон

1 раз на рік, за потреби - частіше

Проба з люліберином

За наявності передчасного / раннього статевого розвитку - 1 раз

УЗД органів черевної порожнини та малого тазу (можливі пухлинні утворення)

1раз на рік

ортопед та ін.

в залежності від наявних уражень

МРТ головного мозку

за показаннями (для виключення пухлини при маніфестації передчасного статевого розвитку)

 

 

 

 

Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко