ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                              наказом МОЗ України

                                                                                     від 24.03.2009 № 181

 

ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим  з абсцесами зовнішнього вуха

        

Код МКХ 10: Н 60.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

 

         Абсцес зовнішнього вуха (нарив, фурункул, карбункул) – це гостре запальне захворювання, що характеризується нагноєнням волосяного мішечка (або кількох – при карбункулі), сальних залоз і оточуючих тканин, найчастіше в перетинчасто- хрящовій частині зовнішнього слухового ходу, де містяться ці утворення.

         Причиною є потрапляння переважно неспецифічної мікрофлори (Staphylococcus pyogenes aureus et albus) при мікротравмах шкіри слухового ходу та вушної раковини.

         Фурункули зовнішнього вуха можуть бути проявом загального фурункульозу, наприклад, при цукровому діабеті.

 

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Лікування хворих з даною патологією проводиться в умовах ЛОР-кабінетів поліклінік всіх типів закладів охорони здоров’я.

В початковій стадії лікування можна проводити амбулаторно. При порушенні загального стану – у ЛОР-стаціонарі.

  

Діагностична програма

         Проявляється сильним болем у вусі, іноді з іррадіацією, біль підсилюється при жуванні. Підвищується температура тіла.

1. Отоскопічно – виявляється спочатку набряк і гіперемія шкіри слухового ходу, звуження його просвіту. Іноді інфільтрація поширюється на м’які тканини мастоїдальної ділянки, біля щелепну ділянку. Характерна болючість при пальпації козелка. На 4-6-й день хвороби фурункул нагноюється і прориває в найбільшому місці випинання, що супроводжується виділенням гнійно-некротичних мас. Щоб відрізнити захворювання від гноєтечі з порожнин середнього вуха треба повністю очистити зовнішній слуховий хід від гнійних мас і оглянути барабанну перетинку, яка при фурункулі не повинна мати патологічних змін. До того ж, виділення з середнього вуха при гострому запаленні мають слизово-гнійний характер, тоді як при абсцедуючому фурункулі – чисто гнійний.

2. Аудіометрично при відсутності обтурації слухового ходу не повинно бути порушень слуху, а в разі його перекриття набряком або кількома фурункулами – кондуктивна приглухуватість.

3. В загальних аналізах крові можуть виявлятися реактивні зміни лейкоформули, підвищення ШОЕ. При наявності цукрового діабету – можлива наявність цукру в сечі та підвищення його рівня в крові.

4. При бактеріологічних дослідженнях найчастіше виявляються Staphylococcus  aureus et albus.

5. Не порушена повітряність комірок соскоподібного відростка та барабанної порожнини свідчать на користь абсцесу зовнішнього вуха.

Гнійні захворювання зовнішнього вуха проходять дві фази:

- інфільтративна;

- абсцедуюча.

Обов’язкові діагностичні дослідження: отоскопія, аудіометрія, рентгенографія за Шюллером, загальний аналіз крові, сечі, мікробіологічне дослідження.

Факультативні методи дослідження: консультації дерматолога, ендокринолога.

 

Лікувальна програма

1. Протизапальна терапія. При локальному запаленні місцева протизапальна терапія. В початковій стадії інфільтрації призначаються турунди в зовнішній слуховий хід із спиртовими розчинами антисептиків. Зігріваючи компреси на вухо, лампа-соллюкс, синє світло, УФО.

2. Загальна антибактеріальна терапія призначається при загальних порушеннях організму (підвищення температури тіла, виражений больовий синдром).

3. Десенсибілізуюча терапія, знеболюючі засоби.

4. При наявності флюктуації в ділянці запалення – розтин і дренаж.

Після розтину і дренування гнійника застосовують розчини антисептиків, антибіотиків на турундах.

У хворих на цукровий діабет, незважаючи на своєчасне та достатнє лікування може виникнути ЗЗО (див. протокол).

При фурункульозі рекомендується аутогемотерапія.

При рецидивуванні – протизапальна рентгентерапія – 4 сеанси по 0,5 Гр з перервами між сеансами 3-4 доби.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Середня тривалість лікування – 7-10 діб. Відсутність скарг, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла, відновлення слуху. Не підлягає диспансеризації.

    Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі  алергічні реакції.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Амбулаторне спостереження протягом кількох тижнів. 

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

 Дієтичні обмеження не існують.

 

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних технологій

Рівень  С

 

Директор Департаменту  

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова