стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Алергічні риніти; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол надання медичної допомоги хворим з алергічними ринітами
    • Додаток до наказу МОЗ №181 від 24-03-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Отоларингологія
    • Клінічний стан, патології: Алергічні риніти
микоспор цена Украина


Затверджено

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

 

 

Протокол

 

надання медичної допомоги хворим з алергічними ринітами

 

 

Код МКХ 10    J 30

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

 

Скарги хворих багаточисленні та різноманітні :

- вони можуть бути тільки  зі сторони носу (утруднене носове дихання ,виділення з носу, свербіння, приступи чхання, можуть бути скарги зі сторони очей (свербіння, набряк, почервоніння повік і кон’юнктиви, відчуття стороннього тіла, сльозотеча), з боку інших органів (кашель, першіння, висипка на шкірі, свербіння, утруднене дихання, загальна слабкість, швидка втомлюваність , поганий сон.

     При огляді носової порожнини звертає на себе увагу набряк слизової оболонки, особливо нижніх носових раковин. Колір слизової оболонки змінюється по мірі вираженості набряку, частіше вона бліда, сіра, навіть гіперемована. Інколи у хворих на фоні рожевої слизової оболонки видні ділянки ішемії (плями Воячека), а також серозні виділення в носових ходах. Риноскопічна картина мінлива. При зменшенні концентрації пилка чи припиненні контаку з домашнім пилом  набряк слизової оболонки також зменшується  і вона набуває рожевого кольору, серозні виділення можуть змінюватися слизовими.

         В лабораторних показниках може мати місце збільшена кількість еозинофілів.

 

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога

 

Обстеження та лікування проводиться переважно амбулаторно алергологами та отоларингологами. У стаціонарах проводять курси лікування у вигляді специфічної імунотерапії причинними алергенами.

 

Діагностична програма

 

Основні діагностичні критерії:

- скарги, не менше як 2 симптоми  (утруднене носове дихання, приступи чхання, виділення слизу з носа, свербіння у носі);

- алергологічний анамнез (наявність фактору спадковості - бронхіальна астма, поліноз і т.д.; перенесені раніше алергічні захворювання; залежність від пори року, погоди, тривалості та частоти рецидивів, контакту з певним алергеном;  вплив побутових факторів; вплив умов праці; покращення чи погіршення перебігу захворювання від антигістамінних препаратів,  кортикостероїдів, імунотерапії, можливість покращення стану при елімінації алергену;

- риноскопія ( колір блідий чи блідо-рожевий, набряклість слизової оболонки, утруднене носове дихання);

- шкірні тести з причинними алергенами ( прик- тести або скарифікаційні);

- загальний аналіз крові ( еозинофілія)

 

Додаткові діагностичні критерії :

- рентгенологічне чи ультразвукове обстеження  біляносових пазух,  

     ультразвукове дослідження органів черевної  порожнини;

-    мазок з носу на виявлення еозинофілів в носовому слизі;

- загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові;

-    інші шкірні тести ( аплікаційні, внутрішньошкіряні);

-   провокаційні тести ( кон’юнктивальний, назальний ,нашкірні,  інгаляційний,

    під’язиковий, пероральний, експозиційний);

- акустична ринометрія, риноманометрія;

- лабораторні методи (імунотермістометричний аналіз, 

      радіоалергосорбентний тест, радіоімуносорбентний тест, реакція Шульца-

      Дейла, базофільні тести, тест специфічного звільнення гістаміна, тест

      дегрануляції базофілів, метод імунофлюоресценції, метод 

      радіоімунологічний, метод визначення ЦІК, метод визначення

     преципітованих антитіл, метод визначення лімфокінів, реакція гальмування 

      міграції макрофагів, тест на величину кортизолрезистентної  

      фракції лімфоцитів. 

Лікувальна програма

1. Амбулаторно-поліклінічний етап:

А) діагностичні заходи: збір  скарг, анамнезу,  інструментальний лор-огляд пацієнта, загальний аналіз крові (до та після лікування), шкірні тести з причинними алергенами (до та після лікування). При необхідності обстеження за методиками додаткових діагностичних критеріїв

Б) лікувальні заходи: 1.Медикаментозна  терапія включає в себе :

- антигістамінні препарати

- гормональні препарати

- препарати групи кромолін-натрія

- антихолінергічні засоби

- судинозвужуючі препарати

- імуномодулятори.

2. Специфічна імунотерапія ( лише під час ремісії хвороби)

3. Немедикаментозна терапія  :фізичні методи, дієтотерапія, рефлексотерапія, гомеопатичні засоби. Серед фізіотерапевтичних засобів широко використовуються діадінамічний гальванічний струм, струм постійної дії малої інтенсивності, КВЧ-терапія, ультразвукова терапія, електрофорез, магніто- і магнітолазеротерапія.

4. Елімінація алергену.

 

2. Стаціонарний етап:

 А) діагностичні заходи: збір  скарг, анамнезу,  інструментальний лор-огляд пацієнта, загальний аналіз крові (до та після лікування), шкірні тести з причинними алергенами (до та після лікування). При необхідності обстеження за методиками додаткових діагностичних критеріїв

Б) лікувальні заходи: Проведення  прискорених курсів специфічної імунотерапії причинними алергенами

Середня тривалість лікування:

лікування загострення алергічного риніту медикаментозними засобами – 10-14 днів;

курс специфічної імунотерапії класичний без введення підтримуючих доз алергенів – 2- 3 місяці;

прискорений курс специфічної імунотерапії – 10 днів;

використання назальних кортикостероїдів (до 1 місяця).

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

- перехід хвороби в стадію ремісії (після специфічної імунотерапії);

- збільшення строку ремісії ( при медикаментозній терапії);

- зникнення чи зменшення інтенсивності скарг пацієнта;

- зникнення чи зменшення інтенсивності симптомів при інструментальному обстеженні;

- зменшення вираженості шкірних реакцій при тестуванні з причинними алергенами.

 

Можливі побічні дії та ускладнення

Алергічний риніт в стадії загострення може приводити до розвитку синуїтів.

         Під час проведення специфічної імунотерапії причинними алергенами можливе виникнення ускладнень у вигляді посилення симптомів алергічного риніту, місцевих шкірних алергічних реакцій у місці ін'єкції розчину алергену.

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Пацієнти звичайно знаходяться під наглядом дільничного алерголога чи оториноларинголога.

 Курс специфічної імунотерапії слід повторити тричі, за умови ефективності першого курсу чи призначати підтримуючі дози причинного алергену.

Рівень доказовості С.

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова