стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Гострий етмоїдит; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол надання медичної допомоги хворим з гострим етмоїдитом 
    • Додаток до наказу МОЗ №181 від 24-03-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Отоларингологія
    • Клінічний стан, патології: Гострий етмоїдит
зеффикс

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим з гострим етмоїдитом

 

Код МКХ 10    J 01.2

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

 

Інфікування клітин решітчастого лабіринту відбувається риногенно – шляхом переходу запалення з носової порожнини в пазуху або гемато­генно. Причи­нами гострого запалення пазухи може бути ГРВІ, грип, переохолодження, гострі мікробні інфекції, травми тощо. У разі гнійних форм синуситу найчастіше спостерігається кокова флора, рідше — синьогнійна паличка, протей, анаеробні бактерії, гри­би.

Для гострого етмоідиту характерним є біль в  ділянці кореня носа, іноді більш виражений біля внутрішнього кута ока, який може супроводжуватись сльозотечею. Іноді біль може мати невралгічний характер при ураженні  I та II гілки трійчастого  нерва.

При гострому етмоідиті присутні виділення в середньому носовому ході, між середньою носовою раковиною та перегородкою носа, середня носова раковина набрякла, гіперемія слизової оболонки. При задній риноскопії – стікання виділень з середнього та верхнього носових ходів. Етмоідит частіше супроводжується запаленням інших біляносових синусів.

Частіше відзначається зниження чи відсутність нюху. Найчастіше гострий етмоїдит спос­терігається у дітей, навіть дуже раннього віку, що може спричинити різні внутрішньочерепні та орбітальні ускладнення.

Загальними симптомами є погіршення самопочуття, підвищення температури тіла.

 

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Допомога у випадках неускладненого перебігу захворювання надається амбулаторно; в разі важкого перебігу або при ускладнених формах (орбітальні або інтракраніальні ускладнення) – в ЛОР-відділеннях стаціонарів. В умовах амбулаторного лікування хворі лікуються під наглядом отоларинголога ЛОР-кабінету, при стаціонарному лікуванні – в ЛОР-відділенні районних, міських або обласних лікарень.

 

 

 

 

 

Діагностична програма

1.Скарги (утруднення носового дихання, біль в ділянці внутрішнього кута ока, виділення з носа - серозні, а потім гнійні, погіршення нюху), анамнез.

2.Об’єктивні симптоми гострого етмоїдиту( передня та задня риноскопія): припухлість в ділянці внутрішнього кута ока, болючість при надавлюванні в цій ділянці. При проведенні передньої риноскопії - гіпе­ремія та набряк слизової оболонки носової порожнини. Під се­редньою носовою раковиною – скупчення гною у виг­ляді смужки. Іноді поява гною може спостерігатися тільки після анемізації слизової оболонки середньої носової раковини.

3.Допоміжні методи обстеження:

- рентгенографія біляносових пазух.  

4.Лабораторні методи: загальний аналіз крові з формулою, сечі, бактеріологічне дослідження мазка з порожнини носа, дослідження чутливості мікрофлори до антибіотиків.

 

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обовязкового асортименту

Загальне лікування:

-антибіотикотерапія

Пероральні(препаративибору:амоксіцилін,амоксіцилін/клавуланат;альтернативні препарати: цефуроксім-аксетіл, цефаклор, азитроміцин, кларитроміцин, лєвофлоксацин).                                                                                                     Парентеральні антибіотики при лікуванні важких форм гострого синуситу в стаціонарі( інгібіторзахищені амінопеніциліни: амоксицилін/клавуланат, ампіцилін/сульбактам; альтернативні препарати: цефалоспоріни( цефуроксім, цефотаксім, цефтріаксон, цефоперазон, цефоперазон/сульбактам, цефтазидім, цефепім; інгібіторзахищені протисиньогнійні  пеніциліни( тикарцилін/клавуланат), фторхінолони (ципрофлоксацин, офлоксацин, лєвофлоксацин, пєфлоксацин), карбапенеми( іміпенем, мєропенем).

Тривалість антибактеріальної терапії при гострому синуситі становить 10-14 днів.

- системні деконгестанти

- антигістамінні засоби 

- муколітичні засоби

- нестероїдні протизапальні засоби

-   гомеопатичні засоби                                                                                                                 

Місцеве лікування:

-    місцеві антибіотики та антисептики у вигляді спрею або крапель,

- протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа (R01A),

-  антисептики та інші препарати, які застосовуються для введення в порожнини синусів та для промивання за методом “переміщення”(антисептики, розчини глюкокортикоїдних гормонів, ферментні препарати, розчини антибіотиків),

- топічні кортикостероїдні засоби,

- гомеопатичні засоби та засоби рослинного походження у вигляді спреїв та крапель.

 

Маніпуляції (процедури) для лікування гострого синуситу

 

         1) змащування слизової оболонки середнього носового ходу розчинами адреноміметиків, вкладання турунд, просочених розчинами адреноміметиків в середній носовий хід (щоденно або декілька разів на день в залежності від показань)

2)  промивання за методом “переміщення” за Proetz розчинами перерахованими вище щоденно

3) безпункційний метод лікування синуситів з застосування синус-катетера ЯМІК.

 

Фізіотерапевтичне лікування гострого синуситу

1) ендоназальні інгаляції судиннозвужуючої суміші;

2) СВЧ-терапія, УВЧ-терапія;

3)   магнітолазерна терапія.

 

Хірургічне лікування гострого етмоїдиту та його ускладнених форм

При відсутності ефекту від консервативного лікування  протягом 7-10 днів або погіршенні стану пацієнта, за наявності або підозрі на наявність ускладнення  (орбітального, внутрішньочерепного ті інших) виконується хірургічне втручання. В залежності від вираженості запального процесу виконуються: ендоназальна ендоскопічна етмоїдотомія з одночасною корекцією внутрішньоносових структур, які можуть зашкоджувати повноцінній вентиляції синусу (септопластика, резекція латеральніх відділів середньої носової раковини, підслизова вазотомія нижніх носових раковин, аденотомія);  радикальні втручання на синусі (зовнішня етмоїдотомія).

 

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

1) ультразвукове дослідження біляносових синусів(обо’язковий за певних умов та бажаний у процесі лікування);

2) діафаноскопія ( факультативний);

3) термографічне дослідження навколоносових синусів                           ( факультативний);

 

4) комп’ютерна та магнітнорезонансна томографія біляносових синусів при підозрі на ускладнення та відсутності ефекту від консервативного лікування;

5) ендоскопічне обстеження порожнини носа при підозрі на ускладнення та відсутності ефекту від консервативного лікування.

 

Критерії ефективності лікування

 

Нормалізація загального стану, температури тіла, відновлення носового дихання, зникнення болючості в ділянці внутрішнього кута ока. Зникнення запальних явищ, слизово-гнійного  вмісту у порожнині носа. Нормалізація показників крові. Позитивна рентгенологічна картина.

 

 

Тривалість лікування:  середня тривалість лікування – 7-10 днів.

 

Можливі побічні дії та ускладнення

Алергічні реакції на медикаментозні препарати місцевого та загального застосування.

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі подальшого надання медичної допомоги не потребують.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Не має.

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Не потребує.

Ступінь наукової доказовості клінічної ефективності запропонованих медичних технологій

          Щодо запропонованої діагностичної програми – рівень В, щодо запропонованої антибіотикотерапії – рівень А.

 

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова