стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Гострий мастоїдит; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол надання медичної допомоги хворим  з  гострим мастоїдитом 
    • Додаток до наказу МОЗ №181 від 24-03-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Отоларингологія
    • Клінічний стан, патології: Гострий мастоїдит
остеаль цена

ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                     наказом МОЗ України

                                                                                              від 24.03.2009 № 181

 

ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим  з  гострим мастоїдитом

Код МКХ 10       Н 70.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

         Гострий мастоїдит (абсцес, емпієма соскоподібного відростка) – це гостре запальне захворювання тканин соскоподібного відростка, з залученням в патологічний процес кісткової тканини, тобто це остеїт соскоподібного відростка.

         Мастоїдит може бути первинним, що розвивається як самостійне захворювання (при травмі, загальному сепсисі) або, найчастіше, вторинним, що виникає як ускладнення гострого гнійного середнього отиту.

         Збудником мастоїдиту являються переважно ті ж самі мікроорганізми, що викликають гострий середній отит. В соскоподібному відростку частіше, ніж в барабанній порожнині виявляється  монофлора – 70 – 80 % випадків.

         Розвитку мастоїдиту сприяють :

- Зниження загальної, імунологічної  резистентності організму на фоні різних хвороб чи цукрового діабету;

- Вірулентна мікрофлора;

- Недостатнє і неадекватне лікування попереднього гострого гнійного середнього отиту (відмова від тимпанопункцій і парацентезу, недостатнє дренування барабанної порожнини після перфорації барабанної перетинки чи парацентезу, що веде до затруднення відтікання гною з середнього вуха і особливо з комірок  соскоподібного відростка);

- Погіршена функція слухової труби та патологічні зміни в носоглотці, що її зумовлюють;

- Поширений комірковий тип будови соскоподібного відростка.

 

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Лікування у всіх випадках повинно проводитися в умовах ЛОР-стаціонарів, Центрів мікрохірургії вуха. 

 Діагностична програма

Загальні явища заключаються в порушенні загального стану, підвищенні температури тіла. Біль у вусі може бути спонтанною або при тиску на соскоподібний відросток, але симптомом мастоїдиту він є не на початку розвитку гострого середнього отиту, а в більш віддалений термін. Найчастіше мастоїдит розвивається на 2-3 тижні після розвитку гострого гнійного середнього отиту. Хворих може турбувати пульсація, шум у вусі.

         При отоскопії переважно визначається масивна гноєтеча з вуха, що продовжується більше звичайного строку при гострому середньому отиті, що свідчить про наявність додаткового резервуару гнійного ексудату, крім барабанної порожнини, яким може бути антрум і соскоподібний відросток. Проте барабанна перетинка може не мати перфорації і може бути різного стану – від різко гіперемованої, інфільтрованої до нормальної. Деякі автори вказують на набряклу рожево-червону “мастоїдитну” барабанну перетинку.

         При огляді м’яких тканин мастоїдальної ділянки визначається їх пастозність, гіперемія шкіри, згладженість завушної складки, відстовбурченість вушної раковини.

         Найбільш достовірними симптомами мастоідіту є:

- нависання задньо-верхньої стінки зовнішнього слухового ходу в кістковому відділі, що є проявом періоститу передньої стінки соскоподібного відростка.

- наявність субперіостального абсцесу – прориву гною під окістя соскоподібного відростка, що частіше виявляється при поширеній комірковій його структурі.

         Аудіометрично визначається зниження слуху кондуктивного характеру.

         При рентгенографії скроневих кісток за Шюллером, починаючи з 10-ї  доби захворювання, можна поступово спостерігати затемнення комірок або деструкцію кісткової тканини.

         Додатковим методом променевої діагностики є комп’ютерна томографія скроневих кісток.

         Загальні аналізи крові вказують на лейкоцитоз, підвищення ЩОЕ; може бути підвищення рівня цурку у хворих на цукровий діабет.

         Мікробіологічні дослідження виділень з вуха  дають змогу визначати характер  мікрофлори та визначити чутливість її до антибактеріальних засобів.

          Обов’язкові діагностичні дослідження: отоскопія, аудіометрія, рентгенографія за Шюллером, загальний аналіз крові, сечі, при наявності гноєтечі – мікробіологічне дослідження.

         Факультативні методи дослідження: КТ скроневих кісток, консультації офтальмолога, невропатолога.

 Лікувальна програма

 

1. Антибактеріальна терапія (антибіотики  напівсинтетичні  пеніциліни з клавулановою кислотою; цефалоспорини II-III генерації, фторхінолони).

2. Покращення дренажу з середнього вуха (парацентез).

3. Місцева протизапальна терапія.

4. Судиннозвужуючі краплі в ніс.

5. Знеболюючі, десенсибілізуючі засоби.

6. При наявності деструктивних процесів в соскоподібному відростку – антромастоїдотомія. А) Закритим способом з первинним накладанням швів та введенням дренажних трубок на термін 10-14 днів. Б) Відкритим способом ведення післяопераційної рани та її наступним відстроченим ушиванням  після припинення ексудативних процесів, ліквідації гнійного вогнища (через 2-3 тижня).

7.   При наявності внутрішньочерепних ускладнень – розширена антромастоїдектомія, при деструктивному ураженні структур звукопровідної системи барабанної порожнини – загальнопорожнинна операція на вусі. 

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Після операцій антромастоїдотомії хворі перебувають у стаціонарі 24-30 діб, а потім переводяться під амбулаторний нагляд до 1 місяця в робочому режимі. 

Перед оперативним втручанням хворі інформуються про можливі наслідки втручань і дають письмову згоду на операцію.

Кінцевим результатом лікування є відновлення слуху і барабанна перетинка без перфорації.

        

Можливі побічні дії та ускладнення

Незважаючи на дотримання всього алгоритму діагностичних та лікувальних заходів може виникнути стійка перфорація барабанної перетинки та, як наслідок, кондуктивна приглухуватість, інколи з сенсоневральним компонентом аж до повної (дуже рідко) втрати слуху.

         В разі виникнення стійкої перфорації хворі в подальшому потребують оперативного втручання – мірингопластики.

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі можуть приступати до роботи після нормалізації клінічних аналізів та стану барабанної перетинки. Невеликий кістково-повітряний інтервал на аудіограмі може утримуватися довше.

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

  Хворим показаний охоронний режим роботи протягом 1 місяця, що включає запобігання знаходження в умовах переохолодження, попадання води  у вухо, дії вітру, забрудненості.

Протипоказано вживання кріпких алкогольних напоїв та паління тютюну.

Дієтичні обмеження не існують.

Диспансерного нагляду не потребує.

 

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних технологій

Рівень С.

 

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова