ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим з поліпозним риносинуситом

Код МКХ 10    J 33

Ознаки та критерії діагностики захворювання

         Поліпозний риносинусит є хронічним захворюванням. Основні скарги: порушення носового дихання, виділення з порожнини носа, гіпосмія, відчуття тиску або розпирання в ділянці проекції приносових пазух, підвищена втомлюваність, дратливість, порушення сну. Їх інтенсивність та спектр збільшуються прямопропорційно, в залежності від терміну захворювання, ступеня розповсюдженості процесу.

При огляді ЛОР-органів в порожнині носа виявляються утворення різного розміру з гладкою поверхнею, різного кольору, в залежності від виду поліпа, або давності його виникнення. Поліпи найчастіше локалізуються в середньому носовому ході, з одного чи обох боків. Інколи при значному ступені вираженості процесу поліпи можуть виповнювати загальний носовий хід і навіть розповсюджуватись в носову частину глотки та в приносові пазухи. В більшості випадків виявляються слизові або слизово-гнійні чи гнійні виділення. При пальпації зондом поліпи рухомі внаслідок наявності у них ніжки. Часто наявність поліпів асоціюється з розвитком вторинних гнійних синуситів зі ступенем вираженості та розповсюдженням в залежності від давності захворювання.

 

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

 

Хірургічне лікування хворих проводиться в стаціонарних умовах ЛОР-відділень ЦРЛ, обласних лікарень, або у провідних установах за фахом, інші види лікування - амбулаторно отоларингологом.

 

Діагностична програма

1. Анамнез хвороби.   

2. Огляд ЛОР-органів:

- передня риноскопія    

- задня риноскопія

3. Методи діагностики:    

                                      обов¢язкові:

- рентгенографія приносових пазух в прямій проекції 

- діагностична пункція верхньощелепних пазух

- мікробіологічне обстеження

додаткові:

- контрастна рентгенографія приносових пазух в прямій та боковій проекції

-    ультразвукове обстеження приносових пазух носа

- проведення біопсії поліпозної тканини, або в випадку однобічного процесу

- комп¢ютерна та магнітнорезонансна томографія

- алергологічне обстеження

- функціональні обстеження порожнини носа (акустична ринометрія, ринопневмометрія, ринотахометрія)

  

Лікувальна програма

                                Хірургічне лікування:      

                      методики вибору:                              

- двобічна чи однобічна поліпоетмоїдектомія

- носова поліпотомія   

- при розповсюдженні процесу у приносові пазухи – комбіноване втручання, в залежності від ступеня розповсюдженості

- хірургічні втручання  по видаленню поліпів з корекцією супутньої патології порожнини носа (викривлення носової перегородки, хронічний гіпертрофічний риніт)

альтернативні методики:

- ендоскопічне видалення поліпів з порожнини носа та (або) з уражених пазух за допомогою ендоскопічного хірургічного інструментарію та ( або) мікродебрайдерної техніки.

         В післяопераційному періоді – лікування симптоматичне: антибіотики, знеболюючі, гіпосенсибілізуючі препарати. Тампони видаляються з порожнини носа на 2 – 3-й день після операції, та на 4 – 5-й день з післяопераційної порожнини. Післяопераційна порожнина промивається розчинами антисептиків.

Тривалість знаходження хворого в стаціонарі - від 1 до 2 тижнів, в залежності від обсягу хірургічного втручання. Повне одужання та призначення протирецидивного лікування здійснюється амбулаторно. 

Критерії якості лікування

                Відновлення носового дихання, при огляді - відсутність поліпозної тканини, патологічних виділень.

Можливі побічні дії та ускладнення

                      Операційні:  

- інтраопераційна кровотеча: внаслідок неможливості продовження операції, вірогідність залишку поліпів в зоні виникнення кровотечі;

-  при ятерогенному пошкодженні чи поліпозній деструкції медіальної стінки орбіти: попадання повітря під шкіру повік або гематома повік;

- назальна лікворея;

- пошкодження нетиповово розташованих судин, великих гілок внутрішньої сонної артерії;

- пошкодження нетипово розташованого стовбура зорового нерва.

     В післяопераційному періоді:

- післяопераційні кровотечі;

- інфікування післяопераційної порожнини;

- синехії порожнини носа;

- розвиток субатрофічних явищ у слизовій оболонці порожнини носа

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Амбулаторне спостереження, протирецидивне лікування:

1) гормональна терапія:

- місцева;               

- системна;              

2) лікування хвороб, що сприяють розвитку поліпів;           

3) призначення імуномодуляторів;

4) фізичні методи.                            

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Спеціальних немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Після хірургічного лікування хворі непрацездатні протягом 2-5 тижнів.

Їм показані умови, що виключають дію шкідливих факторів безпосередньо на слизову оболонку носової порожнини.

 

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних технологій

         Рівень доказовості С.

 

 

 

 

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова