Рак носової частини глотки ІІІ-ІV стадії; Протокол надання медичної допомоги |
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 24.03.2009 № 181
Протоколнадання медичної допомоги хворим з раком носової частини глотки ІІІ-ІV стадії
Код МКХ –10 С-11
Ознаки та критерії діагностики захворюванняХворі скаржаться на утруднення або відсутність носового дихання, виділення з порожнини носа, головний біль, зниження слуху збільшення лімфатичних вузлів на шиї (присутні у 75% і часто двобічні та задні.) носова кровотеча, дзвін у вухах, рецидивний середній отит, розлад функції черепних нервів (звичайно ІІ-ІV або ІХ-ХІІ пар). При риноскопії в носовій частині глотки визначається пухлина бугристої консистенції, яка поширюється чи порожнину носа, чи основу черепа, або в ротову частину глотки, чи верхньощелепну пазуху. На шиї пальпуються збільшені лімфатичні вузли з однієї або обох боків. Умови, в яких повинна надаватись медична допомогаХворі підлягають амбулаторному лікуванню проведенні телегаматерапії у міському онкодиспансері, обласному онкодіспансері, інститутах радіології, онкології, отоларингології. Діагностична програма · Анамнез · Пальпація лімфовузлів шиї · Фарингоскопія · Риноскопія (передня, задня) · Отоскопія, отомікроскопія · Ендоскопія носа, носової частини глотки · Рентгенографія параназальних синусів в двох проекціях · Рентгенографія органів грудної порожнини · Ультразвукове дослідження шиї · Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини · Томографія лицьового черепу та голови (КТ чи МРТ) · Цитологічне дослідження (мазки-відбитки) · Біопсія пухлини доступом через ніс або рот та гістологічне дослідження (при необхідності імуногістохімічне дослідження) · Аудіограма, тимпанограма при необхідності. · При загрозі кровотечі біопсія проводиться в стаціонарі. Лабораторні дослідження: · Загальний аналіз крові з тромбоцитами · Коагулограмма, фібріноген · Визначення групи крові (АВ0), Rh-фактора · Реакція Вассермана (RW) · Визначення антитіл до ВІЛ (при згоді пацієнта) · Біохімічне дослідження крові (печінковий та нирковий комплекс) · Цукор крові · Загальний аналіз сечі
Лікувальна програмаПерелік і обсяг медичних послуг обов`язкового асортименту Загальне лікування: - знеболення - дегідратаційна та протинабрякова терапія - антиоксиданти Спеціальне лікування: 1. Проведення неад’ювантної (внутрішньоартеріальної або внутрішньовенної) поліхіміотерапії з супутнім й альтернативним лікуванням. Доцільно проведення 2 курсів з інтервалом в 3 тижні. 2. Проведення дистанційної променевої терапії на первинний осередок з декількох полів та на метастатичні вузли шиї. При можливості лікувальних закладів проведення індукційних сучасних методів лікування (магнітотерапія, брахітерапія, ЗВЧ-гіпертермія, термоаблація). Опромінення зон реґіонарних метастазів . Перелік і обсяг послуг додаткового асортименту- шунтування при серозному отиті - дегідратаційна та протизапальна терапія при мукозиті та дерматиті під час опромінення, кортикостероїдні мазі Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Очікуваний результат лікування – повний регрес пухлини після проведеного лікування . При залишковій пухлині – повторні курси хіміотерапії або кріодеструкція. При повній регресії основного осередку і метастазах на шиї можлива дисекція клітковини шиї та метастазів, консервативна або радикальна (операція Крайля). Тривалість лікування в стаціонарі: хіміотерапія протягом 10-15 днів один курс. Інтервал між курсами в 3 тижні. Далі хворий виписується для амбулаторного лікування Середня тривалість лікування -75-90 днів. Критерій ефективності лікування5-річне виживання при ІІІ - ІV стадіях складала 62 % (рівень доказовості В). Можливі побічні дії та ускладнення При проведені хіміотерапії можливі ускладнення з боку гемопоезу, променевий мукозит, епітеліїт. Хворі підлягають пожиттєвій диспансеризації. Рекомендації щодо надання медичної допомоги При залишковій пухлині після первинного лікування можливі повторні курси хіміотерапії, кріодеструкція пухлини, брахітерапія. При прогресуванні - паліативна та симптоматична терапія. Краніофаціальні (бокові) резекції при проникненні пухлини до основи черепа поки що неефективні при цій локалізації. В подальшому спостереження за хворим ведуть отоларинголог та онколог. Строки спостереження: перші півроку – 1 раз на місяць до12 місяців 1 раз на квартал до 5 років 1 раз на півріччя До кінця життя 1 раз на рік Необхідно спостереження ендокринолога за функцією щитоподібної залози через 1, 2 та 5 років після опромінення.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень Хворим слід уникати гострої та подразливої їжі, електропроцедур на область шиї. Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації Хворі непрацездатні протягом 75-90 днів при проведені комбінованого лікування. Не рекомендуються фізичні та психічні перевантаження, довге перебування на сонці. Необхідна корекція показників системи кровотворення.
Директор Департаменту організації медичної допомоги М.П. Жданова
|