ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим з раком ротової частини

глотки І-ІІ стадії (T1–2 NO M0) 

  

Код МКХ –10                             С-10.0-С10.9

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

         Хворі скаржаться на біль в області глотки, відчуття стороннього тіла в глотці, кровохаркання. Злоякісні пухлини ротової частини глотки в більшості випадків розвиваються на патологічно зміненій слизовій оболонці. Частіше всього це хронічні запальні процеси різної етіології та дискератози, які відносяться до так званого предраку.

         При фарингоскопії в ротовій частині глотки найбільш часто виявляється горбиста пухлина з виразкою,  яка інфільтрує навколишні тканини розміром до 2 см при першій стадії  і до 4 см в найбільшому діаметрі – при другій стадії . Метастази на шиї відсутні.

         Загальний стан та лабораторні показники задовільні, в межах норми.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

         Хворі підлягають амбулаторному лікуванню, проведенню телегаматерапії у міському онкодиспансері, обласному онкодиспансері, інститутах радіології, онкології отоларингології.

Діагностична програма

Анамнез

Пальпація лімфовузлів шиї (від сосковидного відростка до ключиці),підщелепної області

Фарингоскопія, ларинго- гіпофарингоскопія (дзеркальна або ендоскопія)

Пальпація тканин язика, обох мигдаликів та бокових стінок глотки

Риноскопія (передня, задня)

Рентгенографія органів грудної порожнини

Ультразвукове дослідження шиї

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

Цитологічне дослідження (мазки-відбитки)

Біопсія пухлини  та гістологічне дослідження (при необхідності імуногістохімічне дослідження), пункція метастазів

Лабораторні дослідження:

Загальний аналіз крові з тромбоцитами

Коагулограмма, фібріноген

Визначення групи крові (АВ0), Rh-фактора

Реакція Васcермана (RW)

Визначення антитіл до ВІЛ (при згоді пацієнта)

Біохімічне дослідження крові (печінковий та нирковий комплекс)

Цукор крові

Загальний аналіз сечі

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов`язкового асортименту

Загальне лікування: знеболення, масла кісткові внутрішньо та зовнішньо на шкіру зон опромінення, антиоксиданти

Спеціальне лікування: променева або хіміо-променева терапія. Якщо після першого етапу телегаматерапії на осередок пухлина зменшилась на 50% і більше, опромінення (телегаматерапія або брахітерапія) продовжується до повної дози. У випадку недостатньої резорбції (менше 50%) проводиться хірургічне втручання. При низкодиференційованих пухлинах  проводиться опромінення зон реґіонарних метастазів (рівень доказовості В)

 

Перелік і обсяг послуг додаткового асортименту

дегідратаційна та протизапальна терапія при мукозитах та дерматитах під час опромінення, кортикостероїдні мазі

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

         Очікуваний результат лікування – повний регрес пухлини після проведеного лікування. При залишковій пухлині – хірургічне видалення, або кріодеструкція.

Тривалість лікування в стаціонарі: хіміотерапія протягом10-15-ти днів один курс. Інтервал між курсами – 3 тижні. Далі хворий виписується для амбулаторного лікування. Середня тривалість всього лікування – 40-45 днів.

Критерій ефективності лікування

П’ятирічне виживання при І-ІІ стадіях становить – 80-91% (рівень доказовості В)

Можливі побічні дії та ускладнення

         При проведені хіміотерапії можливі ускладнення з боку гемопоезу, променевий мукозит, епітеліїт. Хворі підлягають  диспансеризації протягом життя.

Рекомендації щодо надання медичної допомоги

         При залишковій пухлині після первинного лікування можлива  кріодеструкція пухлини, хірургічне видалення. В подальшому спостереження за хворим ведуть лікарі: отоларинголог та  онколог. Воно проводиться з метою раннього виявлення місцевих рецидивів та  реґіонарних  метастазів і потенціально курабельних інших первинних пухлин.

Строки спостереження:         перші півроку –   1 раз на місяць

                                      6-12 місяців         1 раз на квартал

                                      1-5 років              1 раз на півріччя

                                      До кінця життя    1 раз на рік

Необхідно спостереження лікаря ендокринолога за функцією щитоподібної залози через 1, 2 та 5 років після опромінення.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим слід уникати гострої та подразливої їжі, електропроцедур на область шиї.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні протягом 40-50 днів при проведені комбінованого лікування.   Не рекомендуються фізичні та психічні перевантаження, довге перебування на сонці. Іноді необхідна корекція показників системи кровотворення.

 

 

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова