стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Розлита флегмона шиї; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол  надання медичної допомоги хворим з розлитою флегмоною шиї 
    • Додаток до наказу МОЗ №181 від 24-03-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Отоларингологія
    • Клінічний стан, патології: Розлита флегмона шиї
сорцеф цена

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

Протокол

 надання медичної допомоги хворим з розлитою флегмоною шиї

 

Код МКХ 10        L02.1

Загальна характеристика захворювання

Визначення захворювання. Розлита флегмона шиї – тяжке запальне захворювання, що характеризується дифузним нагноєнням клітковини шиї і потребує термінового хірургічного втручання. Гостре запалення поверхневих шийних лімфатичних вузлів нерідко ускладнюється поверхневою флегмоною шиї. Запалення глибоких шийних лімфатичних вузлів призводить до розвитку глибокої флегмони шиї.

Етіологія. Гнійна, гнилісна та анаеробна флора.

Патогенез. Анатомічні особливості будови шиї сприяють швидкому розповсюдженню гнійного процесу з одного клітковинного простору шиї на інший і навіть на середостіння, в порожнину черепа, пахву, підключичну ямку, на передню грудну стінку. В разі ураження клітковини судинно-нервового пучка гній розповсюджується на межистіння, а також в підключичну ділянку та пахву. В залежності від ураження того чи іншого клітковинного простору розрізняють: флегмону ложа грудинно-ключично-сосковидного м’яза, флегмону клітковинного простору судинно-нервового пучка шиї, флегмону передвісцерального простору, флегмону позавісцерального простору, флегмону надгрудинного клітковинного простору, підщелепну та підборідну флегмону. При анаеробній флегмоні глибоких відділів процес може розповсюджуватись на всі клітковинні простори шиї.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Відділення оториноларингології, загальної або торакальної хірургії районної, міської, обласної лікарні.

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Скарги хворого. Виражена загальна слабкість, остуда, підвищення температури тіла до 38-40°С, інтенсивний біль в глотці (залежить від первинного осередка, що призвело до розвитку флегмони), зміна голосу, задишка, слинотеча, дисфагія.

Анамнез. Наявність в анамнезі патологічних станів, що призводять до розвитку розлитої флегмони шиї (паратонзилярні, латерофарингеальні, внутрішньомигдаликові абсцеси та ін.).

Дані клінічного огляду. Гіперемія, розлите потовщення тканин шиї різної щільності, шкіра шиї гаряча на дотик, пальпація болісна. При наявності анаеробної інфекції при пальпації тканин шиї визначається крепітація. Об’єм шиї збільшується, шкірні складки згладжуються.

Діагностична програма

1.Загальний огляд ЛОР-органів.

2.Лабораторне обстеження:

- загальний аналіз крові, цукор крові;

- загальний аналіз сечі;

- біохімічний аналіз крові;

- група крові, резус-фактор;

- посів гнійного вмісту флегмони для визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.

3.Рентгенографія органів грудної порожнини.

4.ЕКГ .

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Хірургічне лікування:

-Екстрена операція – розтин та дренування всіх клітковинних просторів шиї, на які розповсюджується гнійний процес (розріз за В.І. Розумовським – по передньому краю грудинно-ключично-сосковидного м’яза).

Загальне лікування:

- перші дні після операції хворий знаходиться в умовах реанімаційного відділення, дезінтоксикаційна.

Потім в умовах ЛОР-відділення продовжується:

- антибіотикотерапія: цефалоспорини 1-3 покоління у комбінації з аміноглікозидами, фторхінолонами, метронідазолом;

- дезінтоксикаційні засоби;

- протинабрякові засоби;

- антигістамінні препарати;

- анальгетики.

Місцеве лікування:

- щоденна перев′язка післяопераційної рани.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

Консультації торакального хірурга.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Нормалізація життєво важливих показників. Нормалізація температурної реакції та показників крові. Відновлення акту ковтання і можливість вільного дихання через гортань та ВДШ. Відсутність поширення гнійного запалення на суміжні ділянки. Зменшення реактивних змін в рані, зменшення больового синдрому.Санація клітковинних просторів, ліквідація запальних явищ у тканинах шиї.

Тривалість лікування в стаціонарі: 14-21 день.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливий розвиток тонзилогенного медіастиніту, тонзилогенного сепсису.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Парентеральне харчування.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітація.

Після виписки хворий протягом 1 місяця знаходиться на амбулаторному спостереженні  оториноларинголога.

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних технологій

Рівень доказовості С

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова