ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

 

 

Протокол

 

надання медичної допомоги хворим з хронічним катаральним ринітом

 

 

Код МКХ 10        J 31.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

 

              В етіології хронічного катарального риніту   велике значення має інфекція. Звичайно, це захворювання є наслідком частих гострих респіраторних інфекцій. Гострі риніти, що повторюються, приводять до розвитку хронічного запалення. Важливе значення має тривале охолодження. Розвитку хронічного катарального риніту може передувати запиленість та загазованість атмосфери.

           Хворі на хронічний катаральний риніт скаржаться на постійні виділення з носа слизового або слизово-гнійного характеру, інколи на утруднене носове дихання. Пацієнти відмічають поперемінну закладеність кожної половини носа, утруднене дихання може спостерігатися в горизонтальному стані пацієнта і зникає при зміні положення тіла  чи фізичному навантаженні. При риноскопії виявляють гіперемовану слизову оболонку носової порожнини з ціанотичним відтінком. Гіперемія та ціаноз найбільше виражені в ділянці нижніх та середніх носових раковин. Останні набряклі, однак, звужуючи носові ходи, вони не закривають їх повністю. Часто в носових ходах є слизово-гнійний вміст.

 

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога

Як правило, лікування проводиться амбулаторно отоларингологом чи сімейним лікарем, в разі неефективності консервативних заходів, слід проводити хірургічне лікування в ЛОР-стаціонарах.

 

Діагностична програма

 

1. Збір скарг, анамнезу

2. Інструментальне обстеження (передня, задня риноскопія)

3. Рентгенографія приносових  синусів

 

Лікувальна програма

 

Лікування катарального риніту починається з усунення несприятливих чинників, які впливають на розвиток захворювання; якщо причину хвороби встановити не можна, то застосовують переважно місцеве симптоматичне лікування.

Серед місцевих заходів добрий ефект має змащування слизової оболонки носових раковин 3% розчином коларголу чи протарголу 3 рази на день протягом тижня, слабким розчином ляпісу, сульфату цинку чи розчином Люголя з гліцерином.

Застосовують промивання порожнини носа ізотонічним розчином натрію хлориду, мінеральними водами або антисептиками.

Застосовують фізіотерапевтичні методи: електрофорез 0,5% розчином новокаїну, 1 % розчином хлористого кальцію, димедролу чи іншого антигістамінного препарату та антибіотика, до якого чутливі мікроорганізми; аерозолі з антисептиками, фонофорез, гальванічний струм за методом Щербака.    

Реабілітаційні заходи проводяться на південному березі Криму, регіонах Азовського моря, на гірських курортах. В разі неефективності консервативного лікування застосовують ультразвукову дезінтеграцію чи підслизову вазотомію нижніх носових раковин.

 В період загострення катарального риніту лікування проводять як при гострому риніті.

Середня тривалість лікування – 7-14 днів.

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування.

Відновлення носового дихання, зникнення скарг пацієнта, зникнення скарг пацієнта та симптомів при інструментальному обстеженні.

Рівень доказовості С.

 

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова