стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Хронічний ларингіт; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол надання медичної допомоги хворим з хронічним ларингітом 
    • Додаток до наказу МОЗ №181 від 24-03-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Отоларингологія
    • Клінічний стан, патології: Хронічний ларингіт
корвитин

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим з хронічним ларингітом

 

 Код МКХ- 10     J 38.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

 

Хронічні ларингіти займають у структурі порушення голосового апарату найбільшу питому вагу ( 8,4% від всієї ЛОР-патології). Необхідний ретельний диференціальний діагноз з карциномою гортані. Окрім зміни тембру голосу, деякі хворі відмічають постійне першіння у горлі, сухість, лоскотання, підвищений вміст слизу. Найчастіше дане захворювання зустрічається у чоловіків. Важливе значення у у розвитку хронічного ларингіту мають: довго протікаючий риніт, захворювання приносових пазух носу, викривлення перегородки носу. У розвитку хронічних ларингітів відіграють роль такі захворювання нижчерозташованих дихальних шляхів як трахеїти, бронхіти, пневмонії. У хворих з хронічними неспецифічними захворюваннями легень органічна патологія гортані з порушенням голосу зустрічається у 47,2% .При хронічному бронхіті та пневмонії, яка супроводжується значним відділенням гнійного та слизово-гнійного мокротиння, голосові розлади виникають у наслідок хронічного гіперпластичного ларингіту. Хронічні катаральні ларингіти виявляються частіше у хворих з інфекційно-алергічною формою бронхіальної астми, а дифузні поліповидні потовщення голосових складок – при атопічній формі  (Е.А.Бачерікова, 1977). Гастроезофагальний рефлюкс при підвищеній кислотності. У якості професійного захворювання хронічний ларингіт часто зустрічається у осіб голосово-мовних професій, а також у працівників

 промисловості, які мають контакт з хімічними речовинами, промисловим пилом, різкими перепадами температур. Хронічні ларингіти поділяються на: катаральний, гіпертрофічний та атрофічний, а також на дифузний та обмежений. З усіх форм найбільш стійким протіканням відзначається хронічний гіперпластичний ларингіт. Морфологічна сутність його полягає у розростанні сполучної тканини у власному шарі слизової оболонки за рахунок організації субстрату. Часто має місце збільшення лімфатичних щілин, розростання ендотелію сосудів та розгалуження останніх. Можливість малігнізації процесу може виникнути у хворих з явищами патологічного ороговіння слизової оболонки (кератози).

Різні види кератозів мають характерний зовнішній вид. Пахидермії – епідермоїдні нарости, які розташовуються в міжчерпаловидному просторі. Лекоплакія – білі плями з нерівною поверхнею, які розташовуються на голосових складках. Лейкокератоз – ороговіння слизової оболонки. Найчастіше розташування кератозів – голосова складка та міжчерпакуватий простір. Поділення кератозів умовне і не має різниці у клінічних проявах.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Консервативне та хірургічне лікування у спеціалізованому хірургічному відділенні.

Діагностична програма

- непряма ларингоскопія та мікроларингоскопія;

- пряма мікроларингоскопія;

- стробоскопія, мікроларингостробоскопія;

- біопсія;

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

- лікування супутніх захворювань ( шлунково-кишкових захворювань, патології нижніх дихальних шляхів та ін.)

- протизапальна терапія ( інгаляції, заливання у гортань антибіотиків, кортикостероїдів, антигістамінних препаратів, біологічно активних речовин та протеолітичних ферментів)

- Фізіотерпевтичні методи: гальванічний комір по Щербаку А.Е., кварц, УВЧ-терапія, вібраційний масаж гортані, грязелікування , електро- та фонофорез зовнішній та ендоларингеальний.

- хірургічне лікування – декортикація голосової складки. Мікроларингоскопія із застосуванням хірургічного мікроінструментарію.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

Диспансерний нагляд, імунологічне обстеження.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Повне відновлення здорового епітелію гортані та її функцій. Тривалість лікування у ЛОР-стаціонарі 7 – 10 днів.

Можливі побічні дії та ускладнення

Як правило не бувають. У післяопераційному періоді – незначні реактивні явища у ділянці хірургічного втручання.

 Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Амбулаторне спостереження на протязі 3 місяців.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень, вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Уникати загазованої, запиленої атмосфери, голосових навантажень.

Рівень доказовості С.

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова