Затверджено

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

 

ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим

з хронічним мастоїдитом

 

Код МКХ 10        Н 70.1

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

 

         Хронічний мастоїдит – це тривале запальне захворювання мукоперіосту і кісткової тканини соскоподібного відростка, що є наслідком гострого запального процесу середнього вуха (гострого мастоїдиту).

         Захворювання може тривалий час існувати без клінічних проявів і симптоми можуть виникати при загостренні патологічного процесу.

         Хронічний мастоїдит може проявлятися больовими відчуттями в завушній ділянці, особливо при надавлюванні, зниженням слуху, підвищення температури майже ніколи не буває, або виявляється лише при загостренні. Гноєтеча з вуха частіше відсутня.

 

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Лікування хворих на хронічний мастоїдит повинно проводитися в умовах ЛОР-стаціонару обласних лікарень та Центрів мікрохірургії вуха.

 

Діагностична програма

         Отоскопічно барабанна перетинка частіше пастозна, із згладженими пізнавальними контурами, світловий рефлекс відсутній. Гіперемія барабанної перетинки визначається рідко. Часто буває зовсім  нормальна отоскопічна картина. При пальпації в завушній ділянці визначається болючість. Найбільш об’єктивною ознакою хронічного мастоїдіту є  нориці, що йдуть до поверхні соскоподібного відростка або в зовнішній слуховий прохід з яких виділяється гнійний вміст.

         При аудіометрії визначається порушення слуху за кондуктивним типом.

         Бактеріологічні дослідження виконуються при наявності виділень з вуха, або з нориці.

         Рентгенографія соскоподібних відростків за Шюллером, особливо комп’ютерна томографія скроневих кісток дають змогу встановити наявність деструктивно-проліферативних змін в мастоїдальній ділянці і, таким чином, мають важливу роль у встановленні діагнозу.

Обов’язкові діагностичні дослідження: отоскопія, аудіометрія, при наявності гноєтечі – бактеріологічне дослідження виділень з вуха, рентгенографія за Шюллером.

Факультативні методи дослідження: КТ скроневих кісток.

 

Лікувальна програма

         Незалежно від фази захворювання – латентний період чи загострення – після встановлення діагнозу хворі потребують хірургічного лікування.

 Виконується типова антромастоїдотомія або радикальна операція при наявності значних деструктивних змін в середньому вусі.

Хворі приступають до роботи після нормалізації клінічних аналізів а загоєння трепанаційної порожнини. Для покращення слухової функції виконується тимпанопластика, частіше як подальші етапи лікування.

Хворі інформуються про протокол лікування і дають на нього згоду.

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

                                                                                           Середня тривалість лікування 24-30 діб. Припинення гноєтечі з оперованого вуха, покращення або відновлення слуху. 

 

Можливі побічні дії та ускладнення

Алергічні реакції, внутрішньочерепні ускладнення.

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

 

         Перед оперативним втручанням хворі інформуються про можливі наслідки оперативних втручань і дають письмову згоду на операцію.

Альтернативних хірургічному методу лікуванню методів немає.

 

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

На період лікування, при відсутності супутніх захворювань ШКТ особливих вимог до дієти не ставиться.

Не рекомендується вживати міцні алкогольні напої та тютюнокуріння.

Запобігати попаданню води у вухо, перебуванню на протягах, в умовах переохолодження. 

 

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних технологій

Рівень доказовості С.

 

 

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова