ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим з двобічною сенсоневральною          втратою слуху

КодМКХЮ         Н90.3

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Сенсоневральна втрата слуху двобічна - це приглухуватість, обумовлена ураженням внутрішнього вуха, нейронів слухового шляху, слухової зони кори головного мозку, що супроводжує цілий ряд захворювань. Отоларингологів стосуються патологічні процеси, що локалізуються у внутрішньому вусі та першому нейроні.

Найчастіше сенсоневральну втрату слуху зумовлюють :

- нейроінфекції, інтоксикаційні стани, застосування ототоксичних медикаментів;

- вірусні та бактеріальні інфекції, запалення середнього вуха, аутоімунні реакції,
черепно-мозкові травми, патологія вагітності та пологів;

- порушення кровообігу та згортання крові;

- генетичні дефекти, обтяжена спадковість;

- пухлини.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога Лікування хворих з даною патологією може проводитися в умовах денних

ЛОР-стаціонарів або в ЛОР-відділеннях лікарень. Діагностична програма Клінічні  -  захворювання може  починатися гостро  (гостра  або раптова

нейросенсорна втрата слуху) та поступово (хронічна СНП). Хворих непокоїть

зниження   слуху.   Це   може   супроводжуватися   скаргам   на   шум   у   вусі   та

запаморочення.

1. Отоскопічна картина відповідає нормальній.

2.   Аудіологічні: при пороговій тональній аудіометрії - рівною мірою підвищення
порогів   сприйняття   повітряно-   і   кістково-   проведених   звуків.   Кістково-
повітряний інтервал відсутній.

3.   Тимпанограма типу "А".

4.   Дані об'єктивної аудіометрії (реєстрація слухових викликаних потенціалів)
відповідають даним суб'єктивної.

Обов'язкові діагностичні заходи: отоскопія, аудіометрія.

Факультативні   діагностичні   заходи:   тимпанометрія,   об'єктивна   аудіометрія,

комп'ютерна томографія скроневих кісток, отоакустична емісія.

Лікувальна програма

Лікування починають максимально скоро після початку гострого захворювання або загострення хронічного.

В лікуванні хворих з СНП можна виділити базисну терапію, яка показана незалежно від особливостей захворювання:

Схема базисної терапії СНП:

1. Препарати,   що   покращують   метаболічні   процеси   в   нервовій   системі:
ноотропи - вони здатні підвищувати тиск, тому необхідно контролювати
АТ; АТФ; амінокислоти; вітаміни груп А,В,Е.

2.   Препарати, що покращують кровообіг в периферичних судинах.

3. Препарати, що покращують кровообіг в нервовій тканині -антагоністи іонів
кальція; похідні пурину; похідні нікотинової кислоти; біогенні стимулятори.

4.   Спазмолітики.

5. Фізіотерапія:  ендауральний електрофорез розчину дібазол а і новокаїна;
ендауральний     електрофорез     гепарину;     ендауральний     електрофорез
стрептокінази.

6.   Гіпербарична оксигенація

7.   Лазерне опромінювання крові.

8.   Гірудотерапія.

9.   Гіпосенсибілізуюча терапія.

На додаток до базисної терапії:

При гострій, раптовій СНП або загостренні хронічної СНП лікування треба починати з внутрішньовенного крапельного введення 250,0 реосорбілакту (або 5 % розчину глюкози) з дегідратаційними та кортикостероїдними препаратами на протязі трьох днів.

Якщо початок або загострення захворювання пов'язані з вірусною, або бактеріальною інфекцією, призначають, відповідно, противірусні або антибактеріальні медикаменти разом з гіпосенсибілізуючими на 5 діб.

При розвитку СНП внаслідок прийому ототоксичних антибіотиків доцільно призначити дезінтоксикаційні препарати протягом 3-5 днів. Після цього переходять до базисної схеми, в яку включають в-в струменеві введення ноотропілу   із розрахунку Імл на 1кг ваги строком на 7 днів (під контролем АТ).

При підозрі на аутоімунну СНП в базисну схему слід включити кортикостероїдні препарати на протязі 10 днів ( за схемою, в залежності від препарату), а потім тимоген в-м на протязі 10 днів (для диференціації лімфоцитів).

При раптовій глухоті і підозрі на тромбоемболію лабіринтної артерії в базисну схему включають антикоагулянти прямої і непрямої дії (під контролем коагулограми), ендауральний електрофорез лізуючих ферментів.

Факультативне лікування: гірудотерапія.

Дієтичні обмеження при відсутності супутньої патології відсутні.

Хворі повинні перебувати під амбулаторним наглядом, періодично проходити аудіо метричні обстеження для виявлення зниження слуху і проходити за необхідності повторні курси протиневритної терапії.

Хворі інформуються про перебіг і можливі наслідки захворювання, знайомляться з протоколами лікування.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування Покращення    або    стабілізація    слуху    при    гострій    або    хронічній приглухуватості, зменшення або зникнення шуму у вусі; стабілізація слуху при прогресуючій приглухуватості слуху.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги Амбулаторне спостереження протягом кількох років.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворим показаний охоронний режим роботи протягом 1 місяця, що включає запобігання знаходження в умовах шуму та вібрації. Виключення прийому ототоксичних антибіотиків, запобігання травм голови, своєчасне і адекватне лікування захворювань, що можуть викликати розвиток СНІГ (грип, ГРВІ, менінгіт, гіпертонічна хвороба, обмінні хвороби).

Протипоказано вживання кріпких алкогольних напоїв та паління тютюну. Дієтичні обмеження не існують.

 

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних технологій

Рівень доказовості С.

Директор Департаменту

організації медичної допомоги                                             М.П. Жданова