стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Пітіріаз рожевий ; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол надання медичної допомоги хворим на пітіріаз рожевий 
    • Додаток до наказу МОЗ №312 від 08-05-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Дерматовенерологія
    • Клінічний стан, патології: Пітіріаз рожевий 


Наказ МОЗ України

від “____”__________200  р. №____

 

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим на пітіріаз рожевий

 

Код МКХ-10: L 42 – ПІТИРІАЗ РОЖЕВИЙ (ЖІБЕРА)

 

Ознаки та критерії діагностики

Пітиріаз рожевий – еритематозно-сквамозний дерматоз, що виявляється дисемінованими висипаннями у вигляді рожевих плям після початкової появи великої „материнської бляшки”.

 

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу – шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста – лікар-дерматовенеролог. Генералізована, везикульозна, геморагічна форми захворювання підлягають госпіталізації. Інші клінічні форми рожевого лишаю Жибера лікуються в умовах поліклініки.

 

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічні дослідження функції печінки (загальний білірубін, загальний білок, глюкоза);

серологічне дослідження (РВ, РМП).

 

Інструментальні дослідження

флуорографічне дослідження;

гістологічне дослідження біоптатів шкіри (за необхідності).

 

Консультації суміжних спеціалістів (за показанням)

отоларинголог;

гінеколог;

терапевт.

 

Лікувальна програма:

1. Усунення спалахів хронічної інфекції.

2. Корекція виявленої супутньої патології.

Дієтотерапія

• обмеження вуглеводів, виключення копчених і екстрактивних продуктів, спецій.

З метою скорочення терміну перебігу хвороби у рясних висипань необхідно провести антибіотикотерапію.

• гіпосенсибілізуючі засоби (тіосульфат натрію, кальцію глюконат, кальцію хлорид, магнію сульфат).

• антигістамінні засоби (хлоропірамін, клемастин, мебгідролін, дифенгідрамін).

Зовнішнє лікування.

При проявах екзематизації призначають глюкокортикоїдні креми (мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, крем бетаметазону валерат).

 

 

Тривалість лікування

У середньому 5–6 тижнів. У разі подразнювальної місцевої терапії при розвитку екзематизації хвороба може затягувати від 12 тижнів до 2–3 місяців.

 

Очікувані результати лікування

Клінічне одужання.

 

Критерії якості лікування

Відсутність нових елементів, розв’язання висипань.

 

Можливі побічні дії та ускладнення

У разі використання агресивних неадекватних методів зовнішньої терапії можлива дисемінація шкірного висипу, що ускладнюється свербежем.

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

За відсутності ефекту лікування посилюють системну та зовнішню терапію. Посилення терапії супутньої патології.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Обмеження вуглеводів, виключення копчених і екстрактивних продуктів, спецій.

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Режим праці без обмежень. Не рекомендується перебування на протязі та робота, що супроводжується підвищеною пітливістю. Обмежують прийом водних процедур, зокрема купання з використанням мочалок, виключають ношення білизни із синтетичних і вовняних тканин.

 

Ступінь наукової доказовості

А.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                                     М.П.Жданова