стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Вузлувата еритема; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол надання медичної допомоги хворим на вузлувату еритему
    • Додаток до наказу МОЗ №312 від 08-05-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Дерматовенерологія
    • Клінічний стан, патології: Вузлувата еритема
нутрилон

Затверджено

Наказ МОЗ України

від “____”__________200  р. №____

 

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим на вузлувату еритему

 

Код МКХ-10:  L52 – ВУЗЛУВАТА ЕРИТЕМА

 

Ознаки та критерії діагностики

Глибокий алергічний васкуліт, що проявляється болючими щільними гострозапальними вузлами величиною 1–3 см, що розташовуються переважно на гомілках, регресують без нагноєння та рубцювання, зі зміною кольору шкіри від червоного до буро-жовтого.

Виділяють гостру та хронічну форми вузлуватої еритеми.

 

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу – шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста – лікар-дерматовенеролог. З метою уточнення діагнозу, при розповсюдженому процесі та виражених гострозапальних проявах захворювання лікування проводиться у стаціонарі.

 

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

– загальний аналіз крові;

– загальний аналіз сечі;

– біохімічний аналіз крові (загальний білок, глюкоза, загальний білірубін, холестерин, сечовина);

– гістологічне дослідження біоптату шкіри (для уточнення діагнозу);

– рентгенографія органів грудної клітини.

 

Консультації суміжних спеціалістів:

– терапевт;

– ревматолог;

– отоларинголог;

– гінеколог.

 

Лікувальна програма:

Визначення осередків хронічної інфекції та супутньої патології. При можливості провести їх санацію.

• Дієта №5.

• антибіотики (препарати пеніцилінового ряду – бензилпеніцилін, амоксицилін; препарати цефалоспоринового ряду –  цефазолін, цефотокситин, цефтриаксон).

• нестероїдні протизапальні засоби (парацетамол, індометацин, піроксикам, диклофенак, напроксен, німесулід).

• глюкокортикоїдні засоби для системного використання (при високій активності патологічного процесу) (преднізолон, дексаметазон, триамцинолон).

• засоби, що покращують периферичний кровообіг (ксантинолу нікотинат, пентоксифілін).

Зовнішня терапія.

Змазування осередків ураження мазями та гелями, що містять нестероїдні протизапальні засоби, і примочування 10 % іхтіолу.

Фізіотерапія:

• еритемні дози ультрафіолетового опромінення;

• фонофорез на осередки ураження з використанням кортикостероїдних та нестероїдних протизапальних засобів зовнішньої дії.

 

Тривалість лікування

27–35 днів.

 

Очікувані результати лікування

Клінічне одужання або покращення.

 

Критерії якості лікування

Припинення виникнення нових осередків, зменшення або відсутність гострозапальних проявів дерматозу, покращення клінічного та біохімічного аналізу крові.

 

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі індивідуальна непереносимість застосованих препаратів. У разі використання нестероїдних протизапальних засобів можливе ураження шлунково-кишкового тракту внаслідок ульцерогенної дії препаратів, токсико-алергічні ефекти, пригнічення кровотворення. У разі використання системних глюкокортикоїдів – притаманні їм побічні ефекти (синдром Іценка – Кушинга, порушення вуглеводного обміну, артеріальна гіпертензія тощо).

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Прийом нестероїдних протизапальних препаратів при вираженому больовому синдромі в осередках ураження. Проведення загальнозміцнюючої терапії з метою профілактики гострих респіраторно-вірусних захворювань. Використання зовнішніх засобів, що містять нестероїдні протизапальні речовини.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Виключення з раціону гострих, пряних, екстрактивних блюд (дієта № 5).

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Праця у теплому приміщенні, не пов'язана з тривалою ходою і стоянням. Санація осередків хронічної інфекції. Обов'язкове обстеження на туберкульоз. Лікування супутніх хвороб. Уникнення вживання ліків, що провокують хворобу, переохолодження.

 

Ступінь наукової доказовості

А.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                                     М.П.Жданова