стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Екзема; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол надання медичної допомоги хворим на екзему
    • Додаток до наказу МОЗ №312 від 08-05-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Дерматовенерологія
    • Клінічний стан, патології: Екзема
бупивакаин

Затверджено

Наказ МОЗ України

від “____”__________200  р. №____

 

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим на екзему

 

Код МКХ-10: L 24 – ГОСТРА ЕКЗЕМА

Код МКХ-10:  L 30 – ЕКЗЕМА ХРОНІЧНА В СТАДІЇ ЗАГОСТРЕННЯ

 

Ознаки та критерії діагностики

Екзема – хронічне рецидивуюче запальне поліетіологічне захворювання шкіри з вираженим поліморфізмом елементів висипань.

За перебігом поділяють на гостру чи підгостру, за клінічною картиною – істинну та мікробну.

 

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу – шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста – лікар-дерматовенеролог. Хворі з тяжким перебігом дерматозу; завзятим перебігом дерматозу з частими рецидивами, розповсюдженим характером висипань підлягають госпіталізації не менше ніж 2 рази на рік. Інші хворі лікуються в поліклініці.

 

Діагностична програма:

Обов’язкові лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічне дослідження крові (АлТ, АсТ, глюкоза, тригліцериди, загальний білірубін, загальний білок) (за необхідності дослідження повторюють);

серологічне дослідження (РМП, РВ);

флуорографічне дослідження;

кал на яйця глистів.

 

Рекомендовані лабораторні дослідження:

імунологічні дослідження крові;

копрологічне дослідження.

 

Інструментальні методи дослідження:

Ультразвукове дослідження (за показанням).

 

Обов’язкові консультації спеціалістів:

гастроентеролог.

 

Рекомендовані консультації спеціалістів (за показаннями):

алерголог,

терапевт,

психоневролог,

ендокринолог.

 

Лікувальна програма:

• Дієта № 5, 9.

Через різноманіття патогенетичних факторів лікування повинне бути комплексним, з урахуванням виду і стадії екземи.

Корекція нервових, нейроендокринних порушень, санація осередків хронічної інфекції, обмеження контакту з водою. Гіпоалергенна дієта (виключення облігатних харчових алергенів, екстрактивних речовин, гостроподразнюючих блюд, алкоголю, обмеження повареної солі, вуглеводів). Елімінаційні дієти більш ефективні при виявлення продуктів, що провокують виникнення алергійного процесу. Якщо такі не виявлені, то призначають дієту з виключенням продуктів, що мають сенсибілізуючі властивості і викликають, за даними анамнезу, розвиток хвороби або її загострення. Виключають з раціону цитрусові, горіхи, рибу і рибні продукти, птаха, шоколад, каву, копчені вироби, оцет, гірчицю, майонез та інші спеції, хрін, редис, редьку, томати, баклажани, гриби, яйця, молоко, полуницю, диню, ананас, здобне тісто, мед.

• дезинтоксикаційні засоби (реополіглюкін, реосорбілакт, полівідон + натрію хлорид + калію хлорид + кальцію хлорид + магнію хлорид + натрію гідрокарбонат, неогемодез, натрію хлорид, ізотонічний 0,9% розчин.

• гіпосенсибілізуючі засоби (30 % натрію тіосульфат, 10 % кальцію хлорид, 25 % магнію сульфат, 10 % кальцію глюконат).

• антигістамінні засоби (хлоропірамін, дифенгідрамін, клемастин, мебгідролін, лоратадин, дезлоратадин, ебастин, фексофенадин).

За вибором препарати І, ІІ та ІІІ покоління (для препаратів І покоління зміна засобу через 10 днів), при необхідності після 2–3-тижневі інтервали лікування зазначеними препаратами повторюють.

При виражених клінічних проявах захворювання, свербежу шкіри, порушеннях сну, наявності скарг невротичного характеру рекомендують ін'єкційні форми антигістамінних препаратів на вибір.

• глюкокортикоїдні засоби для системного застосування (преднізолон, дексаметазон, бетаметазон, триамцинолон).

• психотропні препарати при порушеннях сну, наявності невротичних розладів.

• транквілізатори (гідазепам, адаптол, діазепам, оксазепам, нітразепам).

• вегетотропні засоби (фенобарбітал + ерготамін + сума алкалоїдів беладони).

• седативні засоби (3 % натрію бромід, екстракт валеріани, настоянка півонії ухильної).

• адаптогени (гліцисед).

• ферментні препарати (при виявленні ферментативної недостатності підшлункової залози):

– препарати панкреатину (креон, мезим-форте).

– комбіновані препарати, що містять панкреатин, холеву кислоту, пепсин, амінокислоти (панзинорм форте, фестал, ензистал).

При схильності до запорів рекомендують препарати, що містять компоненти жовчі. При наявності нестійкого стільця застосовують препарати, що не містять компонентів жовчі.

• стимулятори функції кори надниркових залоз (на вибір) (амонію гліциризинат, метиламідетилімідазолдикарбонат, гліцирам).

• імуномодулюючі препарати (тактивін, лікопід, циклоферон, амиксин).

Показання до застосування: виявлені зміни при імунологічному дослідженні крові і наявність клінічних ознак вторинного імунодефіцитного стану: часті ГРВІ, вірусні і грибкові інфекції, рецидивуюча піодермія, наявність осередків хронічної інфекції, резистентних до адекватної терапії.

Тестування препаратів in vitro із застосуванням хемілюмінесцентного методу дозволяє проводити індивідуальний підбір імунотропних препаратів.

• вітаміни і полівітаміни (групи В, А, Е, С)

• сорбенти (ентеросгель, активоване вугілля, силікс).

• фізіотерапія (низькоінтенсивне лазерне опромінення гелій-неоновим лазером, місцево, селективна фототерапія, ПУВА-терапія з прийомом фотосенсибілізаторів усередину.

Для нормалізації функціонального стану ЦНС застосовують електросонтерапію на апаратах «Електросон» різних модифікацій – «ЕС-2», «ЕС-3», «ЕС-4» (при відсутності гострозапальних проявів на обличчі) за очнично-сосцевидною методикою.

Зовнішнє лікування:

При гострій стадії екземи – фукорцин, піоктанін, примочування з 2 % розчином борної кислоти, 0,25 % розчину срібла нітрату, ванночки з 0,01–0,1% розчином калію перманганату.

При виразних проявах (гостра та підгостра стадії) – топічні кортикостероїди на гідрофільних основах, що містять мометазону фуроат, бетаметазону валерат, цетилпіридинію хлорид.

Після припинення мокнуття, вираженій сухості шкіри – препарати на зволожуючій основі, що містять флуоцинолону ацетонід, цетилпіридинію хлорид.

При ускладненні інфекцією (грибкової, бактеріальної, грибково-бактеріальної) – комбіновані кортикостероїдні лікарські засоби, що містять триамцинолону ацетонід, мірамістин, бетаметазону валерат, гараміцин, бетаметазону дипропіонат, клотримазол, гентаміцин; при менш виражених клінічних проявах – комбіновані препарати на синтетичних гідрофільних основах, що мають високу антимікробну активність і містять мірамістин, стрептоцид, нітазол, офлоксацин, новокаїн, кетоконазол.

При хронічних проявах захворювання (виразна інфільтрація та ліхеніфікація) – препарати на гідрофобних основах, що містять преднізолон, сечовину, бетаметазону валерат, саліцилову кислоту.

При ураженні шкіри обличчя – креми, що містять мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, гідрокортизону-17-бутират. При необхідності борно-цинко-нафталанова паста, 2–5 % дьогтярно-нафталанова мазь, або 3–5% мазь дьоготь + сірка.

Зазначені засоби можливо використовувати за допомогою фонофорезу чи під оклюзійну пов’язку.

 

Тривалість лікування

Від 20 до 30 днів.

 

Очікувані результати лікування

Клінічна ремісія.

 

Критерії якості лікування

Поліпшення загального стану хворого, зменшення шкірних змін, зникнення суб'єктивних відчуттів.

 

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі індивідуальна непереносимість застосованих препаратів. У разі використання системних глюкокортикоїдів – притаманні їм побічні ефекти (синдром Іценка – Кушинга, порушення вуглеводного обміну, артеріальна гіпертензія тощо).

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

При досягненні клінічної ремісії або покращення пацієнти підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців (частіше навесні та восени). Під час огляду звертається увага на дотримання рекомендацій, наданих при виписці зі стаціонару, регулярність обстеження суміжними спеціалістами (алергологом, терапевтом, гастроентерологом, ендокринологом, психоневрологом). Уражені ділянки шкіри потребують постійного догляду, що включає індиферентні креми або мазі, що при необхідності містять кортикостероїди, кератолітичні засоби, вітаміни групи А і Е. При варикозній екземі – оперативне видалення розширених вен, користування еластичними бинтами, раціональне лікування трофічних виразок.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Гіпоалергенна дієта з виключенням екстрактивних блюд, рафінованих вуглеводів, жирного, копченого, смаженого, гострого, а також індивідуально-відомих продуктів, що виявляють сенсибілізуючу дію в конкретного хворого.

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Протипоказана робота з виробничими алергенами, подразнюючими та забруднюючими шкіру речовинами, робота в умовах підвищеної вологості, запиленості, контакту з проникним випромінюванням, а також робота з великим психоемоційним навантаженням. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси тощо); психологічна реабілітація. Рекомендується уникати частого миття у ванні або під душем з милом (слід застосовувати нейтральні або кислі мила), контакту з хімічно активними речовинами (цемент, пральні порошки, пасти, фарби, лаки тощо), синтетичною і вовняною тканиною. Курортотерапія показана при хронічних випадках у фазі ремісії.

 

Ступінь наукової доказовості

А.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                                     М.П.Жданова