стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Анафілактичний шок; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол  надання медичної допомоги хворим на анафілактичний шок
    • Додаток до наказу МОЗ №312 від 08-05-2009
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Дерматовенерологія
    • Клінічний стан, патології: Анафілактичний шок
пантогар цена Украина

                                                        

Затверджено

Наказ МОЗ України

від “____”__________200  р. №____

 

Протокол 

надання медичної допомоги хворим на анафілактичний шок

Код МКХ–10:

Т 78.2 – анафілактичний шок неуточнений

Т 78.0 – анафілактичний шок на харчові продукти

Т 80.5 – анафілактичний шок на введення сироватки

Т 88.6 – анафілактичний шок на адекватно призначений медикаментозний препарат

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анафілактичний шок – системна генералізована реакція негайного типу на повторне введення алергену у зв’язку з масивним Ig E опосередкованим виділенням медіаторів. Анафілактичний шок – це гострий стан, який супроводжується небезпечними для життя клінічними проявами  з порушенням гемодінаміки, що приводить до недостатності кровообігу та гіпоксії усіх важливих для життя органів.

Найчастіше причинами анафілактичного шоку  є медикаментозна, харчова та інсектна  алергія.

 

Умови, у яких  повинна надаватись медична допомога.

Лікувально-профілактична допомога здійсюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети.

Профіль відділення – дерматологічний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог

 

                   Діагностична програма.

Основні клінічні прояви типової форми анафілактичного шоку:

•   порушення гемодінамики;

•   порушення  дихання;

•   порушення діяльності шлунково-кишкового тракту;

•   шкірний висип.

При  гемодінамічному варіанті  на перший  план  виходять  симптоми  порушення:  діяльності серцево-судинної системи;  при асфіктичному варіанті – діяльності дихальної системи; при церебральному варіанті – діяльності  центральної нервової системи; при  абдомінальному варіанті  - симптоми подразнення очеревини.

 

Лікувальна програма.

Хворі з анафілактичним шоком підлягають обов’язковій госпіталізації.

·   Припинити вплив етіологічних факторів – алергенів і видалити з організму залишки цих алергенів;

·   Накласти при можливості джгут вище місця введення медикаменту чи обколоти місце введення препарату 0,1 % розчином адреналіну або норадреналіну в дозі 0,3 – 0,5 мл із 4-5 мл фізіологічного розчину;

·   Провести венепункцію/венесекцію та почати внутрішньовенне введення препаратів:

– в/в крапельно: дофамін з поступовим зниженням, тривалість введення визначається гемодинамічними показниками;

– глюкокортикостероїдні препарати (гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон );

– антигістамінні препарати (клемастин) при систолічному артеріальному тиску вище 90 мм рт. ст.;

– плазмозамісні препарати в/в крапельно або струменево;

– амінофілін (еуфілін) 2,4 % розчину в/в на фізіологічному розчині – при виникненні бронхообструктивного синдрому.

· Ввести пресорні аміни (0,1 % розчин адреналіну підшкірно з інтервалами 5 – 10 хв);

· Оксигенація;

· Корекція кислотно-лужного стану;

· Терапія гострої дихальної недостатності, переведення на штучну вентиляцію легенів та транспортування хворого до реанімації;

· Симптоматична терапія.

При неефективності терапії продовжити лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.

 

Тривалість  лікування.

Становить від 1 до 10 діб у стаціонарі.

Очікувані результати лікування.

Покращення загального стану  хворого.

 Критерії якості лікування.

Відсутність рецидивів. Повне одужання і відновлення працездатності.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Набряк  легенів, серцево-судинна недостатність, летальний кінець.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної  допомоги.

Проводиться 2 рази на рік диспансерізація. В процесі диспансерізації  виявляють  етіологічний фактор захворювання  за допомогою  специфічних імунологічних та біофізичних тестів; усувають, по можливості,  фактори ризику, що сприяють  розвитку сенсибілізації; проводять санацію  вогнищ  фокальної інфекції; призначають  протирецидивні курси. Протирецидивне лікування для кожного хворого  призначається  строго індивідуально  з включенням  переважно  немедикаментозних методів (голкорефлексотерапія,  психотерапія, електросон та ін.),  ентеросорбентів, імуномодуляторів  (під контролем імунограми), препаратів  антиоксидантного ряду (вітаміни С, А, Є)

Вимоги до дієтичних  призначень і обмежень.

Дотримання гіпоалергічної дієти. При супутьому порушенні шлунково-кишкового тракту доцільні  дієти № 2, 3, 5, при  супутньому захворювані нирок -  дієта  № 7, при супутньому цукровому діабеті – дієта № 9, при   серцево-судинній недостатності – дієта  № 10.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації.

Реабілітація  направлена   на  попередження  сенсібілізації до алергенів, їх  елімінацію та лікування   захворювань, на фоні яких  вона  розвинулась, санацію  вогнищ фокальної  хронічної інфекції.

 

 Ступінь наукової доказовості. Б.

 

 

 

        Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                                                     М.П.Жданова