Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування хронічного тонзиліту у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10: J35.

2. Назва захворювання:

         J 35 — хронічні хвороби ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів (хронічний тонзиліт компенсований та некомпенсований)

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі.

Додаткові лабораторні дослідження:

бактеріальний висів із носоглотки.

Додаткові інструментальні дослідження:

передня та задня риноскопія при синуситах;

рентгенограма придаткових пазух носу;

електрокардіографія.

Консультація спеціалістів: оториноларинголога, кардіолога (за показаннями).

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим І—ІІІ.

Дієта: дієта №15.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, теренкур або дозована ходьба.

Кліматотерапія: І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнеотерапія.

Хлорідні натрієві, вуглекислі, азотні, хвойні, перлинні штучні кисневі ванни. Т води 36-37⁰С, тривалість процедури 10-15 хвилин, через день. На курс до 8-10 процедур.

Гідротерапія: дощовий, циркулярний душ, 1-1,5 атм., по 3-5 хвилин, кожен день або через день, на курс до 10 процедур, або вільне плавання у басейні, Т води27-28⁰С, 10-15-20 хв., щодня або через день, курс №8-10.

Пелоїдотерапія та теплолікування: Грязьові аплікації на область проекції придаткових пазух патологічного вогнища. Температура грязі 38-40ºС, тривалість процедури поступово збільшують від 8—10 хвилин до 15 хвилин. На курс 8—10 процедур. Можливе призначення аплікацій на комірцеву зону при наявності хронічного тонзиліту разом з аплікаціями на проекцію підщелепних лімфовузлів. Процедури призначають через день або поспіль з перервою на третій день.

Теплолікування: озокеритові або парафінові коржики на область проекції патологічного процесу, Т 40-42⁰С, тривалість 15-20 хв., на курс 8—10 процедур, щодня.

Пелоїдотерапія та теплолікування протипоказано хворим з аденоїдитом.

Спелеотерапія або галотерапія І режим, 30 хв., кожен день, на курс 8—10 сеансів.

Апаратна фізіотерапія.

Лазерна терапія гелій-неоновим лазером, красний спектр опромінювання верхнє-щелепних пазух, потужність 20 мВт/см², 30 сек–1хв., щодня, на курс №7-8.

Електрофорез ропи або 5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/см², тривалість 10-15 хвилин, щодня або через день, на курс 8—10 сеансів.

Ультрафонофорез при хронічному тонзиліті – з гіоксизоновою маззю або інтерферонами на безводному ланоліні, або гидрокортизону, спленину на область патологічного вогнища по 3—10 хвилин, через день, 8-10-12 процедур на курс.

Нормобарична гіпокситерапія, на курс 8—10 сеансів.

Електросон-терапія по очно-потиличній методиці, при частоті від 10 до 40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії — 30-40 Гц; при симпатикотонії — 10-20 Гц, тривалістю 20-40 хвилин). На курс 8-10 процедур.

Додатково: рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), промивання носа методом переміщення.

При наявності ознак загострення запального процесу: електричне поле УВЧ, КУФ-опромінення слизової оболонки носоглотки, мікрохвильова ультразвукова терапія, небулайзерні інгаляції 1% діоксидину(5-10 хв., 2 рази на день, №6-8).

Фітотерапія, кожен день, №8-10-12 процедур (залежно від віку).

Аероіонотерапія, тривалість 10-15 хвилин, кожен день, №8-10-12 (залежно від віку).

Інгаляції мінеральної води лужної, йодобромної, протизапальних фітозборів, 2% гідрокарбонат натрію, 3% хлориду натрію. Тепловологі інгаляції соку каланхое, відвару листя евкаліпта (10:200), щавлії (6:200), квітків ромашки (6:200), тривалість процедури 5-10 хв., щодня, курс №8-10.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Крітерії якості лікування: покращення самопочуття, відсутність скарг; відсутність або значне зменшення виділень з носа; вільне носове дихання; поліпшення стану ротоглоточних мигдаликів; поліпшення або нормалізація лабораторних показників.

Протипоказання: гостра стадія процесу, стан після тонзілектомії до 12 місяців.

Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.