Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування юнацького остеохондрозу голівки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве-Пертеса), коксартрозу

 

         1. Шифр по МХК-10:

Юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки (Легга-Кальве-Пертеса) - М91.1; коксартроз – М16

         2. Назва захворювання – юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки – остеохондропатія проксимального епіфізу стегнової кістки - асептичний некроз кісткової та хрящової тканини голівки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве Пертеса; ХЛКП); виникає в результаті порушення локального кровопостачання на ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової речовини з подальшою локальною реструктуризацією; найбільш часто спостерігається у дітей віком 7- 12 років.

Класифікація

Стадії ХЛКП :

1 стадія – асептичний некроз

2 стадія – несправжній склероз                     

3 стадія – фрагментація              

4 стадія – відновлення

5 стадія – наслідки, у т. ч. коксартроз

Види ХЛКП:

а) ураження передньої порції епіфізу

б) ураження передньо-медіальної порції епіфізу

в) ураження латеральної та задньо-латеральної порції епіфізу

г) тотальне ураження епіфізу

Форми ХЛКП : однобічна, двобічна

Фактори ризику виникнення коксартрозу: латеральна екструзія, метафізарні  кісти, горизонтальне розташування росткової зони, осифікація латеральної порції епіфізу.

Показання до санаторно-курортного лікування

        1.ХЛКП на етапі консервативного лікування

        2.ХЛКП після хірургічного лікування ( не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

         Основні клінічні критерії

Діти кульгають, скаржаться на втомлюваність, нестійкий біль у стегні або в ділянці коліна, біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, поступово біль посилюється, з’являється вкорочення кінцівки ( у 1 стадії функціональне, відносне), котрактура у кульшовому суглобі (обмеження відведення та внутрішньої ротації), з часом (2 та 3 стадії) вкорочення кінцівки стає абсолютним, приєднується атрофія м’язів.

         Обов’язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

         4. Санаторно-курортне лікування *

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – покращення локомоторної функції, поліпшення крово- та лімфообігу, трофічних процесів

         Санаторний режим    -  1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія -  Загальна або за показаннями

         Руховий режим  -  II- III  ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж -  загальний гігієнічний та сегментарний

         Тракційна терапія - манжеткове витягання або застосування розвантажувальних пристроїв проводять у 2-4 стадіях ХЛКП

         Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу призначається у всіх стадіях ХЛКП, бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

         Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді “напівплавок” ( при двобічній хворобі – “плавок”) температурою 38-40 0 С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу.

         Апаратна фізіотерапія

Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють у всіх стадіях АН з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи електроди поперечно над кульшовим суглобом у 1-2 стадіях ХЛКП - з 0,5-1% розчином ацетилсаліцилової кислоти, 5% розчином новокаїну, вітамінами, ферментами, хондропротекторами , остеотропними препаратами (щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/см², тривалість процедури – 15-20 хвилин, на курс – 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія; у 3 стадії – електрофорез з препаратами кальцію, хондропротекторами, у 4 стадії – з хондропротекторами, вітамінами

Магнітотерапія – у всіх стадіях ХЛКП здійснюють контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

Натомість лікарського електрофорезу можна використовувати фонофорез з тими ж препаратами

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія

У 1-2 стадіях ХЛКП використовують донатори окислювально-відновлювальних процесів, хондропротектори, інгібітори протеолізу, біогенні стимулятори, у 3-4 стадіях – хондропротектори, остеотропні препарати та препарати кальцію, у всіх стадіях - вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18 - 24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

Протипоказання - перші 2 місяця після оперативного втручання

Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.