Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування остеохондропатій

та остеонекрозів у дітей

 

         1. Шифр по МХК-10:

Хондропатії – М91-М92; Юнацький остеохондроз тазу –М91.0; Юнацький остеохондроз плечової кістки – М92.0; Юнацький остеохондроз променевої та ліктьової кісток – М92.1; Юнацький остеохондроз кисті – М92.2; Юнацький остеохондроз надколінка – М92.4; Юнацький остеохондроз великої та малої гомілкових кісток - М 92.5; Юнацький остеохондроз передплесни – М92.6; Юнацький остеохондроз плесни – М92.7; Остеонекроз - М87; Хвороба Шоєрмана-Мау – М42.0

         2. Назва захворювання – юнацький остеохондроз – асептичний некроз кісткової та хрящової тканини - остеохондропатія (ОХП); ОХП виникає в результаті порушення локального кровопостачання на ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової речовини з подальшою локальною реструктуризацією; ОХП найбільш часто спостерігається у дітей віком 7- 12 років.

         Класифікація

Види ОХП :  1. Остеохондропатія епіфізів:

              а) голівки стегнової кістки (хвороба Легг-Кальве-Пертеса)

              б) голівки 2 та 3 плесневих кісток (хвороба Келлера ІІ)

              в) грудиного кінця ключиці

              г) фаланг пальців кистей

            2. Остеохондропатія коротких губчатих кісток :

              а) човноподібної кістки передплесни (хвороба Келлера І)

              б) човноподібної кістки зап’ястка (хвороба Прайзера)

              в) півмісяцевої кістки (хвороба Кінбека)

              г) тіла хребця (хвороба Кальве)

              д) надколінника (хвороба Синдінга-Ларсена)

              е) таранної кістки (хвороба Діаца)

            3. Остеохондропатія апофізів

               а) великогомілкової кістки (хвороба Осгуда-Шляттера)

               б) п’яткової кістки (хвороба Гаглунда-Шинца-Севера)

               в) хребців (хвороба Шоєрмана-Мау)

               г) V плеснової кістки (хвороба Ізеліна)

               д) тазових кісток (хвороба Соррела)

               е) ліктьової кістки (хвороба О’Коннора)

Стадії ОХП :   1

              5 стадія – наслідки стадія – асептичний некроз

              2 стадія – несправжній склероз                     

              3 стадія – фрагментація              

              4 стадія – відновлення

Форми ОХП:    однобічна, двобічна        

         Показання до санаторно-курортного лікування

        1.ОХП на етапі консервативного лікування

        2.ОХП після хірургічного лікування ( не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання: перші 2 місяця після оперативного втручання

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Остеохондропатії епіфізів:

     Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (плечовий суглоб, плесно-фалангові суглоби тощо), біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається локальна припухлість, болючість при пальпації, обмеження обсягу рухів у “зацікавленому” суглобі.

Остеохондропатії апофізів та коротких губчатих кісток:

Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (гребінь клубової кістки, надколінка, горбистість великогомілкової кістки, п’ятка тощо), кульгають при ураженні нижньої кінцівки; біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається локальна припухлість, болючість при пальпації.

Хвороба Шоєрмана-Мау

Визначається дорсалгія, яка посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається гіперкіфоз, болючість при пальпації та порушення рухливості грудного відділу хребта.

         Обов’язкові лабораторні дослідження

    Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

    При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія та сонографія проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворювань.

 

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

         4. Санаторно-курортне лікування *

   Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – покращення локомоторної функції, поліпшення трофічних процесів, крово- та лімфообігу

         Санаторний режим    -  1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія -  Загальна або за показаннями

         Руховий режим  -  ІІ-ІІІ ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

        Ортопедичний режим - хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження, з ортезами або без них, з корсетом або коректором постави (при хворобі Шоєрмана-Мау) - визначається ортопедом

       Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження. При хворобі Шоєрмана-Мау тракційну терапію (розвантаження хребта на похилій площині, комбіновану кінезотерапію на профілакторі Євменова) проводять за призначенням ортопеда.

         Масаж -  загальний гігієнічний та сегментарний

         Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу призначається у всіх стадіях ОХП, бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією      

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації на ділянку ОХП температурою 38-40 0 С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу    

         Апаратна фізіотерапія

Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють у всіх стадіях АН з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи електроди поперечно над зоною ОХП у 1-2 стадіях - з 5% розчином новокаїну, вітамінами, ферментами, (щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/см2, тривалість процедури – 15-20 хвилин, на курс – 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія; у 3 стадії – електрофорез з препаратами кальцію , у 4 стадії – з вітамінами

Магнітотерапія – у всіх стадіях ОХП здійснюють контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-20 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

Натомість лікарського електрофорезу при вертебральних ОХП (хвороба Шоєрмана-Мау) можна використовувати фонофорез з хондропротекторами, електростимуляцію м’язів спини, діадинамотерапію.

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія

У всіх стадіях ОХП використовують остеотропні та хондропротекторні препарати, препарати кальцію та вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18 - 24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.