стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Хронічний остеомієліт; Клінічний протокол санаторно-курортного лікування


  • Клінічний протокол санаторно-курортного лікування дітей з хронічним остеомієлітом
    • Додаток до наказу МОЗ №364 від 28-05-2009
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол санаторно-курортного лікування
    • Вид допомоги: санаторний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча ортопедія і травматологія
    • Клінічний стан, патології: Хронічний остеомієліт
лютенил цена Украина

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним остеомієлітом

1. Шифр по МХК-10:

Хронічний остеомієліт з норицею – М 86.3; Хронічний остеомієліт без нориці – М 84.4;  Первинно-хронічний остеомієліт – М 86.6

2. Назва захворювання – остеомієліт – запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Гострий гематогенний остеомієліт (ГГО) – гостре запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Хронічний гематогенний остеомієліт (ХГО) – хронічне запалення кісткового мозку, кістки та окістя.

Класифікація

Форми ГГО

1. за клінічним перебігом - токсична (адинамічна), септико-піємічна, локальна

2. за топікою ураження – метаепіфізарний, метадіафізарний

Ускладнення ГГО:

патологічний перелом, дистензійний або деструктивний вивих стегна, дефект кістки, вкорочення кінцівки, несправжній суглоб, ХГО, остеоартроз

Форми ХГО

1.Вторинно-хронічний гематогенний остеомієліт (після перенесеного ГГО).

2. Первинно-хронічний гематогенний остеомієліт: абсцес Brodie, остеомієліт Garre, альбумінозний остеомієліт Ollier, антибіотичний остеомієліт, поліфокальний остеомієліт Probst,

пухлиноподібний остеомієліт

Фази ХГО:  1. ремісії, 2. загострення

Ускладнення ХГО: фіброзний або кістковий анкілоз, остеоартроз

Показання до санаторно-курортного лікування

1. стан після перенесеного ГГО ( не менш як 2 місяці після купування запального процесу), у тому числі післяостеомієлітний дефект епіфізу, остеоартроз, фіброзний анкілоз

2. ХГО у стадії ремісії

Протипоказання: патологічний перелом, несправжній суглоб, загострення ХГО

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Вторинно-хронічний остеомієліт:

В анамнезі – перенесений гострий гематогенний остеомієліт. Загальні симптоми: у фазі ремісії невиразні, у фазі загострення - підвищення температури тіла, інтоксикація Місцеві симптоми: у фазі ремісії може бути помірна інфільтрація параосальних тканин, незначний біль при пальпації кістки, її потовщення. При загостренні патологічного процесу визначається локальний біль при перкусії і пальпації, інфільтрація м’яких тканин, підвищення місцевої температури; невдовзі виникає параосальна флегмона або відкривається нориця, з якої виходить гній, а інколи й дрібні секвестри.

Первинно-хронічний остеомієліт:

Загальні симптоми: може бути періодичне підвищення температури тіла. Місцеві симптоми: помірне підвищення місцевої температури, інфільтрація параосальних тканин, біль при пальпації кістки, її потовщення; при загостренні патологічного процесу може спостерігатися флегмона м‛яких тканин і може відкритися нориця.

         Післяостеомієлітний дефект епіфізу, остеоартроз, фіброзний анкілоз В анамнезі – перенесений гострий гематогенний остеомієліт. Скарги на швидку стомлюваність, кульгавість, вкорочення та деформацію кінцівки, обмеження рухів у суглобі. Місцеві симптоми: порушення вісі кінцівки на рівні суглобу, згинальна , привідна або згинально-привідна контрактура, обмеження рухів у суглобі

         Обов’язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові – у стадії ремісії може бути без особливостей; у стадії загострення ХГО виявляється збільшення кількості лейкоцитів, підвищення ШОЕ, зсув формули вліво (збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів)

Загальний аналіз сечі – без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Біохімічні та імунологічні дослідження, рентгенографія ураженої кінцівки, сонографія проводяться при загостренні патологічного процесу , виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями (при протеїнурії – консультація нефролога і т. ін.).

         4. Санаторно-курортне лікування *

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – це підвищення загальної резистентності організму, консолідація протизапального ефекту, покращення крово- та лімфообігу, поліпшення трофічних процесів та локомоторної функції

         Санаторний режим  - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

         Руховий режим  -  ІІ - ІІІ ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (тутор, гіпсова шина, хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж -  загальний гігієнічний або сегментарний

         Тракційна терапія - манжеткове витягання, витягання за гіпсовий “чобіток” проводять при контрактурах у кульшовому суглобі, при деформуючому коксартрозі, фіброзному анкілозі

         Бальнеотерапія -

 у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

         Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді “плавок”. “напівплавок”, “наколіннів”, “еполетів” температурою 38-400 С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу    

         Апаратна фізіотерапія

      Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

      Магнітотерапія – проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

      Електрофорез лікарських речовин проводять з розчином антибіотиків при щільності постійного струму 0,03-0,06 мА/см2, тривалість процедури – 15 хвилин курсом 10 – 12 процедур

         Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур) або УВЧ-терапію (зонально діють протягом 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія

Психотерапія, медикаментозне лікування (десенсибілізуюча, імуно- та вітамінотерапія).

Термін санаторно-курортного лікування:  18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення болю, інфільтрації параосальних тканин, покращення локомоторної функції, відсутність загострення патологічного процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.